Страхи и ненависть в НБУ: оправдал ли Шевченко надежды Зеленского

Страхи и ненависть в НБУ: оправдал ли Шевченко надежды Зеленского

После громкой отставки Якова Смолия с должности главы НБУ прошел год. Многие опасались, что его преемник "включит печатный станок", обвалит курс и сдаст интересы Украины. Что из этого сбылось, а что нет? (укр)
Пятница, 2 июля 2021, 08:00 -
коллаж Андрея Калистратенко

Увечері 1 липня 2020 року колишній голова Національного банку Яків Смолій, повернувшись після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, оголосив про відставку.

Своє несподіване рішення Смолій пояснив "системним політичним тиском".

За менш ніж місяць після підписання нової кредитної програми України з МВФ на 5 млрд дол реалізувалося одне з найбільших занепокоєнь міжнародного кредитора: незалежність Нацбанку виявилася під загрозою.

Представники влади запевняли, що відставка Смолія стала несподіванкою і для них.

Блюзнірським тоді виглядало "здивування" Офісу президента, адже саме після зустрічі із Зеленським Смолій "добровільно" залишив найважливішу посаду у фінансовому секторі країни, і саме президент уже наступного ранку вніс до парламенту проєкт постанови про відставку голови НБУ.

Політики недовго тримали місце голови центрального банку вакантним. 3 липня парламент голосами 286 депутатів підтримав відставку Смолія, а 16 липня 332 народні обранці призначили на посаду голови Нацбанку Кирила Шевченка.

Зі зміною керівництва установи експерти та учасники ринку пов'язували чимало страхів: від здійснення "мрій" окремих політиків про "заливання економіки грошима" до здачі інтересів держави у справі Приватбанку.

Чи виправдалися ці побоювання та як змінилася політика Національного банку за перший рік після заміни його голови?

У чому "сила" Національного банку

Національний банк – один з найважливіших регуляторів в економіці будь-якої країни. Відповідно до Конституції України, метою його роботи є підтримка стабільності національної грошової одиниці.

Нацбанк – єдиний державний орган, який друкує гривню, визначає вартість грошей в економіці і таким чином впливає на інфляцію.

НБУ також впливає на курс валют та встановлює його офіційне значення, ліцензує банки, здійснює нагляд за ними, а в разі порушень виводить їх з ринку.

З липня 2020 року наглядові функції НБУ поширюються ще й на страхові компанії, кредитні спілки та інші фінансові компанії.

Цілі Нацбанку часто не збігаються з цілями уряду. Для останнього головне – профінансувати видатки бюджету. Наприклад, для уряду інколи вигідніше, аби гривня була дешевшою, бо тоді надходження від податку на додану вартість з імпорту більші.

Тому на інституційній незалежності НБУ (незалежність рішень регулятора від волі політиків) наполягають як учасники ринку, так і міжнародні кредитори України, зокрема МВФ.

Дешеві кредити кожному

Одним з найбільших побоювань після зміни голови НБУ було різке зниження облікової ставки. Вона визначає вартість грошей в економіці. Облікова ставка – це відсоткова ставка, під яку банки отримують у Нацбанку кредити і, виходячи з її розміру, встановлюють власні відсотки за депозитами та кредитами.

Оскільки після свого обрання президентом Володимир Зеленський не раз наголошував на необхідності здешевлення кредитів, обіцяючи "дотиснути банківську систему", існував серйозний ризик, що Кирило Шевченко піде на різке зниження ставки, щоб виконати обіцянку президента.

Однак перші ж засідання монетарного комітету НБУ після зміни голови регулятора показали, що ці побоювання були марними: за нового керівника Нацбанк ще жодного разу не знижував облікову ставку.

Її розмір тримався на рекордно низькому рівні 6% протягом восьми місяців з червня 2020 року (її знизили з 8% до 6% ще за часів Якова Смолія. – ЕП) до березня 2021 року, коли почався цикл з підвищення облікової ставки.

Не дивлячись на побоювання, щодо різкого зниження облікової ставки Кирило Шевченко втримався від різких рухів
Незважаючи на побоювання щодо можливого різкого зниження облікової ставки, Кирило Шевченко втримався від різких рухів у цьому напрямку
джерело: Економічна правда

Більше того, рішення НБУ за Шевченка стали чи не найбільш прогнозованими та зрозумілими ринку. Про це, зокрема, свідчать результати опитувань групи ICU, які там проводять напередодні кожного засідання правління НБУ з питань монетарної політики.

Так, перед першим засіданням за головування Шевченка 90% опитаних експертів очікували, що регулятор знизить облікову ставку. Утім, ці прогнози не справдилися.

Надалі очікування ринку майже збігалися з рішеннями НБУ, а в березні та квітні 2021 року Нацбанк підвищував облікову ставку навіть агресивніше, ніж того очікували експерти.

"Він (Кирило Шевченко. ЕП) кожен робочий ранок починає з розмови з представниками міжнародних організацій, які цікавляться кожним кроком Нацбанку. У нього просто зв'язані руки, зробити щось екстраординарне йому не дадуть", – пояснив ЕП один з наближених до Шевченка посадовців.

"Залита грошима" економіка

Ще одним острахом, який пов'язували зі зміною голови НБУ, була масштабна грошова емісія.

Перед звільненням попередник Шевченка розповідав, що з пропозицією "залити економіку грошима" до нього зверталися представники влади. Саме ці звернення урядовців, депутатів та Офісу президента Смолій розцінив як політичний тиск.

"На більшості нарад народні депутати, урядовці, прем'єр-міністр, президент та їх радники апелювали до Національного банку, до моїх колег щодо того, що треба залити економіку грішми.

Що треба скасувати захисні принципи регулювання банківської системи, потрібно встановити той чи інший курс для певного сектору економіки, поставити 11% інфляцію і 30 гривень за долар, тому що такі параметри закладені до державного бюджету", заявив Смолій у Верховній Раді перед звільненням.

У 2020 році, коли світ зіткнувся з коронакризою, Нацбанк пішов на певні поступки, які можна розцінити як "наповнення економіки грошима". Він запровадив інструмент довгострокового рефінансування. Простіше кажучи, НБУ почав активно надавати банкам дешеві кредити (за обліковою ставкою) на строк до п'яти років.

Щоправда, видача довгострокового рефінансування почалася ще при попередньому керівнику. Перший аукціон з видачі рефінансу на один-п'ять років відбувся 8 травня 2020 року. Тобто майже два місяці цей інструмент працював за Смолія.

З іншого боку, важко не помітити, що за часів Шевченка обсяги кредитування банків регулятором помітно зросли. До його приходу, з початку 2020 року, обсяг заборгованості банків перед НБУ становив у середньому 45,5 млрд грн, а 25 червня 2021 року – уже 117,2 млрд грн.

Примітно, що особливо сильне зростання обсягів видачі рефінансу відбулося наприкінці 2020 року. Саме тоді уряд позичав на ринку рекордні суми для фінансування відкладених протягом року видатків.

За даними НБУ, найбільші обсяги кредитів у липні-серпні 2020 року отримали дві державні фінансові установи: Укрексімбанк (16 млрд грн) та Ощадбанк (14,2 млрд грн).

 

Частина надрукованих НБУ грошей, зокрема в межах довгострокового рефінансу, пішла на фінансування президентської програми "Велике будівництво" із залученням Укрексімбанку.

Інша частина – на фінансування видатків уряду: отримані в кредит кошти банки направляли на купівлю облігацій Мінфіну. В останні два місяці 2020 року НБУ надав банкам кредитів рефінансування на більш ніж 46 млрд грн.

Однак уже в червні 2021 року Нацбанк вирішив згорнути програму антикризової підтримки економіки надрукованими гривнями. З липня термін довгострокових кредитів скоротився з п'яти до трьох років, а обсяги аукціонів обмежили 5 млрд грн (із серпня 4 млрд грн, з вересня 3 млрд грн).

Однією з причин такого рішення НБУ є інфляція. У 2021 році вона вийшла з-під контролю регулятора, перевищивши цільове значення майже вдвічі. Однак різкий ріст цін  "заслуга" не лише нового керівництва НБУ. Зрештою, з інфляцією зіткнулися більшість розвинених країн та країн, що розвиваються.

Курс стабільний

Для переважної більшості українців чи не єдиним видимим результатом роботи Нацбанку є курс гривні.

За перший рік роботи Шевченка курс долара в Україні то зростав до 28,5 грн, то падав до 27 грн. Хоча існувало побоювання, що новий голова центрального банку, аби допомогти уряду наповнити держбюджет, дозволить гривні впасти.

У перші дні після відставки Смолія долар подорожчав на більш ніж 1 грн. Так ринок відреагував на різку заяву про політичний тиск та несподівану відставку керівника НБУ.

 

Надалі гривня коливалася переважно під впливом політичних та сезонних чинників.

Щоправда, через кілька місяців після призначення Шевченка побоювання учасників ринку ледь не справдилися. Це сталося після зміни керівника департаменту відкритих ринків НБУ. Саме цей підрозділ відповідає за інтервенції регулятора на валютному ринку.

На початку вересня гривня на міжбанківському ринку поступово слабнула, однак НБУ продовжував купувати валюту до резервів, збільшуючи попит на неї та опускаючи вартість гривні ще нижче.

Учасники ринку сприйняли це як сигнал щодо майбутньої політики НБУ на знецінення гривні. Це й не дивно, адже про необхідність підвищити курс валют в Україні напередодні говорили деякі урядовці.

Згодом заступник Шевченка Дмитро Сологуб пояснив, що дії НБУ на валютному ринку були пов'язані з кадровими змінами.

Після вересневих подій на міжбанківському валютному ринку НБУ не раз наголошував, що його політика залишається незмінною. Можливо, ринок у якийсь момент повірив регулятору, адже від початку 2021 року Нацбанк почав набагато менше втручатися у формування курсу валют.

Наприклад, з 5 квітня по 28 травня він взагалі не брав участі в торгах валютою, даючи ринку встановлювати курс самостійно. Для порівняння: за аналогічний період 2020 року НБУ викупив на ринку 1,2 млрд дол, а продав лише 44,5 млн дол.

Нагляд за банками

Ще одне занепокоєння, яке пов'язували зі зміною голови НБУ,  пом'якшення регулювання для банків.

За останній рік НБУ пом'якшив вимоги до оцінки ризиків кредитування проєктів у "зеленій" енергетиці, державних компаній та кредитування всередині великих бізнес-груп.

Разом з цим, НБУ став більш вимогливим до учасників ринку: за часів Шевченка регулятор вивів з ринку два банки "Аркаду" та Містобанк.

"Було виведено два банки, які протягом кількох років порушували нормативи та приписи, але НБУ на це трохи заплющував очі", зазначив асоційований експерт "CASE-Україна", ексзаступник директора департаменту фінансової стабільності НБУ Євген Дубогриз.

За нового голови регулятор почав наглядати не лише за банками, а й за небанківськими фінансовими організаціями (страховиками, кредитними спілками, фінансовими компаніями). Правда, процес "спліту" почався задовго до зміни голови.

Не відбулося радикальних змін і в справі Приватбанку. Там і надалі тривають сотні судових процесів, у яких націоналізацію банку оскаржують його колишні власники – Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов та міноритарні акціонери.

Однак тиша у справі Приватбанку недавно порушилася. На початку 2021 року стало відомо, що залучення до націоналізації найбільшого банку України аудиторської компанії Kroll стало предметом розслідування правоохоронців.

Крім того, у Нацбанку почали внутрішнє розслідування, основною фігуранткою якого стала перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.

Згодом у Нацбанку публічно висловилися на захист рішень щодо співпраці з Kroll у межах націоналізації Приватбанку, а в Генпрокуратурі заперечили, що розслідування проти Рожкової стосується співпраці з аудиторами.

Співрозмовники видання в НБУ пов'язували новини про розслідування проти керівництва Нацбанку з кадровою "війною" у регуляторі, яка почалася одразу після приходу Шевченка.

Кадровий переворот

Майже через рік після гучної відставки Смолія у Нацбанку сталася не менш гучна кадрова подія: відставка дев'ятьох керівних працівників департаменту ліцензування та директора департаменту фінансової стабільності Віталія Ваврищука.

Своє рішення вони пояснили незгодою із системою ухвалення рішень, яка змінилася після приходу Шевченка.

"Ми щиро любимо НБУ і хочемо надалі в ньому працювати. Однак продовження нашої роботи в Нацбанку наразі є неможливим. Централізація ухвалення рішень в одних руках, заміна колегіальності директивним ухваленням рішень, на нашу думку, неприпустимі в роботі Нацбанку", заявив директор департаменту ліцензування Олександр Бевз.

Усі ці відставки  далеко не перший випадок, коли люди йдуть з високих посад. За підрахунками ЕП, за останній рік у Нацбанку змінилося щонайменше 40% очільників департаментів та відокремлених управлінь, тобто голів другої, після правління НБУ, лінії керівництва.

Однак чи не найбільш радикальних змін зазнало правління.

З 12 липня 2021 року, коли закінчаться повноваження Сологуба, у ньому залишиться лише одна представниця попередньої команди Катерина Рожкова. Схоже, з нею у Шевченка ледь не особистий конфлікт, вирішити який голова НБУ намагається, змусивши свою першу заступницю добровільно подати у відставку.

Так, на початку жовтня 2020 року Шевченко ініціював оголошення доган Рожковій та Сологубу Радою НБУ, а згодом забрав у своєї першої заступниці більшість повноважень з регулювання банків та передав їх собі.

Така концентрація влади не сподобалася МВФ, тож після цього банківський нагляд передали Ярославу Матузці, а Рожкова стала відповідальною за фінансово-адміністративний блок.

Співрозмовники ЕП в НБУ стверджують, що Шевченко вибудовує в регуляторі вертикаль ухвалення рішень, намагаючись контролювати більшість процесів. Це супроводжується призначенням на ключові посади лояльних до нього людей.

Натомість, за його попередників рішення в Нацбанку ухвалювалися колегіально.

"За двох попередніх голів НБУ існував принцип колегіальності. Це щось на зразок польського Сейму: якщо хтось один з учасників ветує якесь рішення через певні ризики, то таке рішення не ухвалюється доти, доки ці ризики не буде нівельовано. А з осені 2020 року рішення ухвалюються простою більшістю", говорить Дубогриз.

У Нацбанку офіційно відхрещуються від намагань сконцентрувати владу в одних руках, зазначаючи, що виступають за колегіальність в ухваленні рішень.

"Для Національного банку безумовним пріоритетом є збереження колегіального підходу при ухваленні рішень, за якого розбіжності в експертних позиціях стають основою для професійних дискусій і нових можливостей, а не публічних звинувачень", – повідомили там, коментуючи звільнення керівництва департаменту ліцензування.

Нова система управління Нацбанком не подобається багатьом працівникам. Як наслідок, регулятор втрачає досвідчених фахівців, замість яких приходять люди, готові виконувати накази і не готові долучатися до процесу ухвалення рішень.

Чи вплине зміна в процесі ухвалення рішень Нацбанком на їх якість, поки говорити рано. Зрештою, монетарна, валютна та наглядова політики НБУ за останній рік майже не змінилися.

Однак якщо кадрові перестановки в регуляторі продовжаться, чи залишиться там хтось, хто зможе стати запобіжником у зміні політик Нацбанку в гірший бік?


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!