Станет ли 2020 годом кредитования экономики

Станет ли 2020 годом кредитования экономики

Кредитование в Украине возможно, и зависит в том числе от политики регулятора рынка. Какие еще факторы определяют кредитную активность банков? (укр)
Вторник, 10 марта 2020, 17:17
заместитель председателя Совета НБУ

Відновлення кредитування президент та уряд назвали одним з  пріоритетних напрямів державної політики.

Національний банк також наголосив на важливості активізувати кредитування і зафіксував це як у стратегії НБУ, так і у середньостроковій стратегії розвитку фінансового сектору.

На жаль, 2019 рік так і не став роком відновлення кредитування. Зниження наданих банками кредитів спостерігається практично за усіма секторами економіки.

Загальний кредитний портфель банків за рік зменшився на 13%. Найбільше знизилося кредитування базових та інфраструктурних галузей економіки: добувної (–31%), переробної (–16%), будівництво (–18%), транспорт (–21%).

Загальна сума виданих кредитів нефінансовим корпораціям за минулий рік зменшилася більше ніж на 115 млрд грн.

І це, на мій погляд, є вагомим ризиком, адже саме ці галузі дають найбільший мультиплікативний ефект в економіці, створюючи робочі місця в супутніх галузях.

Примітно, що знижується обсяг наданих кредитів суб’єктам середнього та малого підприємництва (за 2019 рік на 13% та 22% відповідно), хоча саме цей сегмент визнається Національним банком та урядом як пріоритетний.

Натомість стрімко зростають сегменти кредитування мікропідприємств та фізичних осіб, ані масштаб, ані характер діяльності яких не дозволяють розраховувати на системний вплив на зростання економіки в цілому.

Падіння кредитування на тлі високої капіталізації, ліквідності та операційної ефективності банків свідчить про системні проблеми у політиці регулювання їх кредитної діяльності.

Кінець епохи високих ставок. Чи достатньо цього для кредитування

Підтвердженням цьому є те, що ми спостерігаємо зростання кредитування небанківськими фінансовими установами.

Наприклад, за 9 місяців 2019 року кредитні спілки збільшили свій кредитний портфель на 12%, приріст обсягу позик, наданих фінансовими компаніями, послуг з факторингу – 34%, фінансового лізингу – 69%!

Це свідчить про те, що кредитування в Україні можливе, і залежить у тому числі від політики регулятора ринку!

На мій погляд, можна виділити три основні групи факторів, які визначають кредитну активність банків.

Перша група – правові. Вона включає  загальне верховенство права, надійність захисту прав кредиторів, ефективність судів, правоохоронних та виконавчих служб.

Ця група факторів відіграє вагому роль при прийнятті банками рішення про надання кредитів та впливає на ступінь їх ризику.

 За останні два роки законодавство суттєво змінилося.

Верховна Рада прийняла Кодекс законів про банкрутство, закон про захист прав кредиторів, упровадження інституту приватних виконавців та ін.

Тим не менш, не всі проблемні питання врегульовані і практика роботи банків з позичальниками це підтверджує.

Loading...
Друга група – монетарні фактори, а саме – процентні ставки. Вартість ресурсів безпосередньо впливає на вартість банківських продуктів.

У зв’язку з тим, що у 2019 році ми мали одну із найбільших облікових  ставок у світі, то і вартість кредитних ресурсів була високою.

На мою думку, грошово-кредитна політика в 2019 році була невиправдано жорсткою довгий час.

І ця жорсткість проявилась і  посилилась як за каналом реальної облікової ставки, так і за каналом реального обмінного курсу.

Найбільше посилення курсу гривні до долара у світі відбулось саме в 2019 році.

Ситуація минулого року нагадує мені 2017 рік, лише з точністю до навпаки.

Тоді, на мою думку, НБУ із запізненням у півроку відреагував більш жорсткою монетарною політикою на інфляційний шок початку 2017 року.

Це призвело до необхідності більш жорсткої монетарної політики впродовж 2018 року.

У другій половині 2019 року НБУ продовжував дотримуватись невиправдано жорсткої монетарної політики – з початку 2019 року до жовтня 2019 року облікова ставка знизилась лише на 1,5 в. п., до 16,5%, а протягом жовтня – грудня на 4,5 в.п.

Третя група факторів – регуляторні. Мова про нормативно-правові акти, що регулюють кредитну діяльність банків.

Сьогодні у банківському середовищі йде багато дискусій про те, що українським позичальникам отримати кредит у банку важче, ніж за кордоном.

А регуляція оцінки ризиків надмірна і випереджає можливості бізнес-середовища в Україні.

Підвердженням цього є показники падіння обсягів кредитування 2019 року.

Тому настав час пом’якшення вимог регулятора щодо оцінки ризиків банків за активними операціями та застави, що виступає забезпеченням за такими операціями.

Це збільшить "апетит" банків до ризику, стимулюючи їх кредитувати реальний сектор.

Вважаю, Національний банк може піти назустріч банкам. Насамперед, мова про  такі обмеження.

Послабити обмеження при стрес-тестуванні. Результатом стрес-тесту стало збільшення необхідних розмірів нормативів капіталу Н2 та Н3 майже вдвічі.

За базовим макроекономічним сценарієм виникає потреба у додатковому капіталі 11 банків на суму 35,2 млрд грн, за несприятливим – для 18 банків – вже 73,8 млрд грн.

Якщо докапіталізація виявиться неможливою, банки будуть вимушені суттєво зменшувати кредитні портфелі.

Це дасть їм змогу дотримуватись нормативів, встановлених за результатами стрес-тесту, які значно вище від встановлених затвердженими нормативними актами НБУ.

На мою думку, макроекономічні та інші параметри, що закладені в основу стрес-тестів є досить жорсткими та потребують перегляду.

Рада НБУ на одному із останніх засідань звернула на це увагу та рекомендувала правлінню НБУ оптимізувати процеси стрес-тестування банків.

Полегшити резервні вимоги. Сьогодні банки мають забезпечити оцінку розміру кредитного ризику в обсягах, які часто роблять кредитування збитковим.

НБУ послабив гайки: як зниження облікової ставки вплине на особисті фінанси

На мою думку, для створення умов з розвитку кредитування потрібно підтримати пропозиції банківської спільноти та внести зміни до відповідної постанови.

Насамперед варто доповнити перелік прийнятного забезпечення, зменшити значення коефіцієнтів PD та LGD для кредитів на груповій основі, які не мають простроченої заборгованості; дозволити банкам включати при оцінці класу фізичних осіб та фізичних-осіб підприємців доходи чоловіка/дружини і т.д.

Створити умови для розвитку іпотеки. Цей напрямок важливий для економіки, оскільки стимулює будівництво та розвиток супутніх галузей, тим самим мультиплікуючи економічний ефект.

Для розвитку іпотеки банкам важливо мати довгострокові джерела фондування, і при цьому мінімізувати процентні ризики, як для себе, так і для клієнтів.

На мою думку, банки повинні активніше використовувати плаваючі процентні ставки за іпотечними кредитами.

Для прив’язки можна використовувати облікову ставку НБУ або індикатор вартості депозитів фізичних осіб (UIRD).

Нещодавно Національний банк оголосив про розширення інструментарію процентної політики та запровадження процентних свопів.

Це має додатково розширити можливості банків з управління своїми процентними ризиками та стимулювати довгострокове кредитування.

На рівні законодавства слід врегулювати права власників на ринку недобудованого житла.

Це дозволить Національному банку переглянути оцінку ризиків за операціями банків з кредитування угод на первинному ринку.

Доцільно також включити в перелік прийнятного забезпечення "майнові права на нерухоме майно, що належатиме до житлового та нежитлового фонду" та знову ж таки – внести зміни до  постанови НБУ щодо розміру кредитного ризику за банківськими операціями (№351).

Такі зміни дозволять активізувати кредитування фізичних та юридичних осіб на придбання нерухомості на первинному ринку.

Також важливо запровадити державні програми по підтримці іпотечного кредитування і тоді ставка по таких кредитах дійсно в короткостроковому періоді може бути менше 10%.

Розвиток кредитної діяльності банків завжди був у фокусі Ради НБУ. На цьому шляху ми виступаємо надійним партнером банківської спільноти.

Якщо усунути правові, регуляторні та інші перешкоди, 2020 рік може стати  роком динамічного зростання кредитування економіки України.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!