Ошибки субсидий. Как заставить население потреблять меньше

Ошибки субсидий. Как заставить население потреблять меньше

Люди должны платить за коммунальные услуги до 25% от их дохода. Вместо этого им надо возвращать неиспользованные суммы субсидий "живыми" деньгами. (Укр.)
Вторник, 7 июня 2016, 09:00
Марта Кузьмин, старший экономист Центра экономической стратегии

Про енергозбереження зараз говорять на різних рівнях і в різних форматах.

Передумови для такого кроку вже є: ціни на газ для населення підвищені до ринкових.

Хоча є багато нарікань, що не можна піднімати ціни при жахливому зубожінні населення, з графіка 1 добре видно, що рівень життя людей і ціни на газ не мають прямо пропорційної залежності.

Так, у Вірменії, Молдові та Болгарії рівень життя відносно низький, але ціни на газ досить високі, і навпаки - у Росії доходи відносно високі, а ціни на газ значно нижчі.

Головне - якщо ціна на будь-який товар низька, то люди будуть купувати його більше, навіть якщо він їм не буде надто потрібний.

Ціни на газ для населення та доходи на душу населення

 Джерело: власні розрахунки, slideshare.networldbank.org
Ціна на газ для України розрахована на основі даних за травень 2016 року

Аби застерегти себе від надмірного споживання газу та інших ресурсів, уряд України забезпечив ринкові тарифи на газ для населення.

На порядку денному - інші вузькі місця, які можуть перешкоджати енергоефективності чи економії енергії. На мій погляд, досить ліберальна система житлових субсидій не стимулює енергоефективність, а тому потребує вдосконалення.

По-перше, у минулому опалювальному сезоні майже усі, хто звернувся за субсидією, її одержав. За даними Держстату на кінець квітня 2016 року відсоток відмов у наданні субсидій становив 8%.

При цьому деякі домашні господарства, які одержували субсидію у минулому опалювальному сезоні, платили за ЖКП із своєї кишені менше, ніж у попередньому опалювальному сезоні, коли ціни на газ були суттєво нижчими.

По-друге, нормативи на споживання газу, відповідно до яких нараховувалася субсидія, були вочевидь зависокими. За цими нормативами, як повідомив "Нафтогаз", в минулому опалювальному сезоні було нараховано 36,7 млрд грн субсидії на газ, а витрачено - 18,6 млрд грн, тобто тільки половину.

По-третє, люди, які одержували субсидію, платили з власної кишені вкрай мало: 70% отримувачів субсидій сплачували менше 10% свого доходу. В той же час, в інших країнах, де за короткий час довелося підвищити ціни на комунальні платежі в кілька разів, "субсидіанти" платили за комунальні послуги 25% свого доходу.

Все це не стимулювало одержувачів субсидій економити газ та вкладати кошти в енергозбереження. За даними "Нафтогазу", при наявності субсидій індивідуальні будинки використовували на 73% (!) більше газу, ніж коли субсидії не було.

Монетизація субсидії, принаймні, тієї її частини, яка зекономлена господарством в опалювальному сезоні, могла б стати кроком до енергоефективності.

Як слушно зауважив заступник міністра фінансів Р. Качур, якщо людина витратила гроші на утеплення стін, заміну вікон чи на новий котел і споживає менше ресурсів, то потрібно дати їй можливість відчути віддачу від своєї інвестиції. Принаймні - у вигляді одержання "живих" грошей субсидії, які були чесно заощаджені взимку.

Інший важливий аспект для прийняття споживачем ефективних рішень і підвищення енергоефективності - вирівнювання відносних цін між різними видами ресурсів. Так, ціни на електроенергію в Україні є вкрай низькі і потребують підвищення.

Тарифи на електроенергію для населення, євро за кВт-год, 2015 рік

 Джерело: власні розрахунки, ec.europa.eu

Якщо цього не зробити, люди вкладатимуть кошти не в енергозбереження, а переключатимуться з дорогого газу на відносно дешеву електроенергію.

Це може призвести до додаткових проблем: поглиблення перехресного субсидіювання на ринку електроенергії, зростання навантаження на розподільчі електромережі, віялові відключення в пікові години навантаження.

Врешті-решт влада буде змушена підвищити тарифи на електроенергію для населення. Однак на той час люди вже витратять кошти на перехід з газу на струм і, не повернувши свої кошти, будуть відчувати себе обкраденими державою.

Таким чином, підвищення цін на усі енергоресурси до ринкових та вдосконалення системи субсидій - основа енергетичної незалежності країни.

Це вимагає від уряду таких кроків.

1. Подальше зменшення нормативів споживання, за якими розраховуються суми субсидій, їх диференціація залежно від енергоефективності будівель.

2. Підвищення плати за комунальні послуги з власної кишені до 25% від доходу, як це є в інших країнах.

3. Контроль за видатками і власністю отримувачів субсидій, включаючи нерухомість, земельні ділянки, банківські рахунки.

4. Видача домашнім господарствам "живими" грошима сум субсидій, які не використані в опалювальному сезоні.

5. Відновлення паритету цін між різними видами енергоресурсів.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua