Новый рецепт от Минэкономики: как скрестить бульдога с носорогом

Новый рецепт от Минэкономики: как скрестить бульдога с носорогом

Оптимальный вариант - объединить в холдинг предприятия с экспортной направленностью и сконцентрироваться на выпуске высокотехнологичных продуктов. (Укр.)
Пятница, 23 октября 2015, 15:00
Владимир Панченко, директор Института экономических и общественных исследований имени Александра Поля

Уряд затіяв гру "запропонуй найбільш безглузду ідею".

Лідирує у ній Міністерство економічного розвитку і торгівлі з пропозицією створити державну керуючу холдингову компанію з 12 стратегічних підприємств.

На думку ініціаторів, до її складу повинні увійти "Нафтогаз", "Укргідроенерго", "Надра України", "Укрбуд", "Український банк реконструкції та розвитку", "Хартрон", Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, Родовід-банк та інші.

Урядовці хочуть схрестити  бульдога з носорогом - інакше ідею не назвеш.

Безперечно, державними підприємствами потрібно або ефективно управляти, або продавати. У цьому сенсі створення державної холдингової компанії виправдане. Однак у будь-якій справі повинна бути логіка. У даному випадку вона відсутня.

Почнемо з "інгредієнтів" холдингу.

"Український банк реконструкції та розвитку" - мікроскопічний банк, який з моменту створення ніколи не виконував функції, які б відповідали його назві.

Ощадбанк - другий за розміром банк України із статутним капіталом 30 млрд грн.  У класичному розумінні це окремий банк збережень населення. Він єдиний має гарантії держави на повне повернення вкладів.

Укрексімбанк створювався як спеціалізований банк для експорту та імпорту. У його стратегії передбачене виокремлення кредитно-депозитного напряму в дочірню компанію і концентрація на експортно-імпортних операціях.

Родовід-банк - "вічно проблемний" банк. Колись потужна фінансова установа була обкрадена засновниками, що залишили більше 200 тис вкладників без депозитів. Волюнтаристськими діями націоналізований.

Переходимо до підприємств.

"Нафтогаз" - чорна діра економіки, куди зливаються 50 млрд грн додаткових грошей від завищених тарифів - висмикнутих грошей у населення. Згідно з вимогами третього енергопакета ЄС, буде реформований. Відповідно, не зможе увійти до холдингу, оскільки перетвориться на три незалежні компанії.

"Укргідроенерго" - доволі успішна за фінансовими показниками компанія. Однак вона не показує можливі витрати майбутніх періодів, пов'язані з реконструкцією гідроелектростанцій та екологічними діями.

"Надра України" - компанія, що належить до сфери контролю за надрами та геологорозвідки.

Будівельна компанія "Укрбуд" - успішний державний холдинг, що включає 14 проектних та будівельних компаній.

"Хартрон" - група з десяти підприємств з державною часткою 50% +1, яка має невеликий обсяг реалізації - близько 360 млн грн, проте з високою прибутковістю.

Група займається системами управління ракетними комплексами і космічними об'єктами - 70% - та системами автоматизованого управління, контролю та діагностування для залізниці і атомних електростанцій - 30%.

Власне, на цьому можна зупинитися. Переходимо до "приготування" холдингу.

Беремо "каліку" і банкрота Родовід-банк разом з живим Ощадбанком. Додаємо Укрексімбанк, що не знає, як вирватися з нехарактерних видів діяльності і прихованого управління з висмикуванням державних коштів на корупційні проекти.

Заливаємо в цю банківську суміш чорну діру - "Нафтогаз" - і отримуємо отруйну для економіки страву: керуючу холдингову компанію з 12 стратегічних підприємств.

Для чого це все? Щоб мати можливість без участі уряду, лише за рішенням керівництва холдингу переливати фінанси із здорових структур у хворі? А до чого тут будівельники? А космічний "Хартрон"? А "Надра"?

Своєю критикою я не маю наміру зарубати ідею створення такої структури. Державна керуюча холдингова компанія повинна бути, але вона повинна створюватися з використанням хоч якоїсь логіки. Тим більше, ідея державної керуючої компанії не нова. Такий орган успішно функціонує у багатьох країнах.

Стосовно міжнародного досвіду, до якого любить апелювати МЕРТ, тут ситуація стандартна: кожен бачить те, що хоче побачити. Нема чітко встановленої міжнародної практики, скільки повинно бути підприємств у холдингу, і які сектори він мусить охоплювати. Власне, як і нема чітких догм щодо управління холдингом.

Державні холдингові структури у світовій практиці створюються як інститути приватизації, розвитку чи централізації функцій управління.

Інколи ці функції поєднуються, але в переважній більшості випадків холдингові структури об'єднують державні підприємства з метою розвитку окремих галузей або регіонів за допомогою додаткових державних інвестицій.

Наприклад, австрійський холдинг OIAG створили для розвитку важкої промисловості, а сінгапурський холдинг Temasek - для централізованого управління найважливішими підприємствами країни.

Останній з часом перетворився на міжнародний інвестиційний фонд. Так Сінгапур зміг залучити інвестиції у непопулярні серед приватного капіталу сфери.

У нашому випадку оптимальним варіантом могла би стати холдингова компанія з промислових підприємств з експортною спрямованістю. Сконцентрувати її варто, наприклад, на розвитку високотехнологічного експорту.

Міністерство ж повинне бути центром стратегічного аналізу і планування з великою кількістю функцій на аутсорсингу та низкою мозкових центрів, що обслуговують різні напрямки. Важливо при цьому передбачити створення інституцій з фінансування, лізингу і маркетингу.

Втім, це вже інша історія, у якій потрібно включати логіку і мізки. Навіщо, якщо  можна схрестити бульдога з носорогом?

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!