Порожніє кошик українця

Порожніє кошик українця

Німеччина до споживчого кошика включила піцу з доставкою, послуги фітнес-клубів і соляріїв. Тимчасом українцям "урізають" звичайну їжу.
Вівторок, 23 липня 2013, 10:25
Павло Петренко, народний депутат, фракція ВО "Батьківщина"

Споживчий кошик в Україні не переглядався вже 12 років. Це суттєво впливає на розмір прожиткового мінімуму, який обраховується на його основі.

Про те, що на прожитковий мінімум в Україні вижити неможливо, знає кожен.

Його вистачить хіба що на харчування, і то якщо через день влаштовувати "розвантажувальні дні" на кефірі.

Чому так? Бо норми споживчого кошика не відповідають навіть раціональним нормам споживання, рекомендованим Українським НДІ гігієни харчування МОЗ.

Простіше кажучи, харчування за нормами споживчого кошика - найпростіший спосіб потрапити до лікарні з діагнозом "виснаження". Поясню на цифрах.

Споживчий кошик передбачає для дорослої людини на рік 53 кг м'яса та м'ясопродуктів, тоді як реальна потреба за даними НДІ гігієни харчування на третину більша - 83 кг. Молока та молочних продуктів у споживчому кошику "аж" 148 кг, тобто на 61% менше за фізіологічну потребу людини, яка становить 380 кг.

Не краща ситуація з рибою: замість необхідних 20 кг - лише 13 кг. Навіть картоплі у кошику передбачено на чверть менше за необхідне - 95 кг замість 124 кг.

Для порівняння: у споживчий кошик англійців, крім їжі, включені акустична гітара, витрати на садівника, приватні школи та університети, чотири види страховок.

У французьку споживчу корзину потрапили чималі витрати на відвідування перукарні, лак для волосся, гель для душу, численні косметичні засоби, 14 найменувань квітів, витрати на няню, оренду машин, їжа для кішок і собак.

Німеччина до споживчого кошика включила піцу з доставкою, послуги фітнес-клубів і соляріїв, заморожені готові продукти та булочки.

Тимчасом українців "урізають" у звичайній їжі. Як виживати за таких умов - можна хіба що здогадуватися. Це при тому, що нині в Україні близько 15% громадян мають доходи, навіть нижчі за прожитковий мінімум.

Чому так? Тому що нинішній владі нема жодного діла до проблем звичайних українців. Ціни зростають, люди бідніють, а влада навіть "у вус не дме".

Парламентська більшість минулого скликання зробила все для погіршення ситуації - скоротила ріст прожиткового мінімуму з чотирьох до двох разів на рік.

Якщо з 1 січня 2013 року прожитковий мінімум для непрацездатних осіб становить 894 грн, то зросте він до 949 грн лише з 1 грудня. Виходить, цілий рік українці житимуть фактично на мінімальних показниках, тоді як в країні вартість усіх життєво важливих товарів прогнозовано зростатиме щомісяця. Який вихід?

Віктор Янукович на свій кошик не нарікає. Фото livejournal.com

На мою думку, слід запровадити обов'язковий перегляд споживчого кошика кожні три роки та автоматичне збільшення прожиткового мінімуму, якщо інфляція перевищить закладену в бюджеті більш ніж на 1%.

Споживчий кошик повинен визначатися не рідше ніж раз на три роки.

Варто також закріпити механізм перегляду прожиткового мінімуму. Як цей механізм виглядатиме на практиці?

Якщо прожитковий мінімум перевищить затверджені показники більш ніж на 1%, Мінсоцполітики мусить готувати зміни до держбюджету для коригування розміру прожиткового мінімуму відповідно до зростання цін і тарифів.

На основі цих пропозицій уряд буде зобов'язаний внести до парламенту зміни до держбюджету.

А вже тоді Кабмін протягом місяця з дня набрання цим законом чинності перегляне споживчий кошик відповідно до сучасної структури споживання і внесе до Верховної ради відповідні зміни до бюджету.

Якщо запровадити таку ініціативу, то вже цьогоріч розміри прожиткового мінімуму могли б зрости на одну особу на 766 грн на рік, для дітей віком до шести років - на 211 грн, для дітей віком від шести до 18 років - на 636 грн, для працездатних осіб - на 493 грн, для непрацездатних осіб - на 266 грн на рік.

Прожитковий мінімуму нарешті перетворився би на такий мінімум, за який справді можна прожити, а не вижити.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!