Біоенергетика на задвірках

Біоенергетика на задвірках

В Україні невиправдано висока частка газу в енергобалансі - 43%. У проекті Енергетичної стратегії заплановано вкрай мале зниження його споживання до 2030 року: 8 млрд м куб або 14% від рівня 2010 року. Це неприпустимо низькі темпи.
Середа, 20 березня 2013, 11:04
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України, кандидат технічних наук

Узагальнені дані 2010 року щодо структури споживання первинних енергоресурсів в Україні, ЄС, США і світі, а також прогноз на період до 2030 року дозволяють зробити кілька важливих висновків.

Частка природного газу в Україні невиправдано висока - близько 43%, що майже вдвічі вище, ніж, наприклад, в ЄС. При цьому внесок відновлюваних джерел енергії в Україні невиправдано малий - 1,6%, що в шість разів нижче, ніж у Євросоюзі.

Більше того, напрямки розвитку різних секторів енергетики України, запропоновані в проекті оновленої Енергетичної стратегії до 2030 року, також не збігаються з тенденціями в енергетиці ЄС.

Так, у Європі планують знижувати споживання вугілля з 15,9% до 7% і скорочувати використання атомної енергії з 13,5% до 11%, а в Україні ситуація протилежна. Новим варіантом стратегії до 2030 року заплановано зростання використання вугілля з 27,9% до 30%, атомної енергії - з 17,9% до 22,5%.

Реклама:

Крім того, Євросоюз має намір у 2,5 разу збільшити внесок відновлюваних джерел енергії - ВДЕ - до 2030 року: з 9,8% до 25%, а в Україні заплановано набагато повільніший розвиток цього сектора - з 1,6% до 5,7%.

За даними 2010 року показник України щодо частки ВДЕ у загальному енергетичному балансі в шість разів нижчий, ніж у ЄС. До 2030 року він покращиться лише трохи і буде у 4,4 разу нижчим, ніж у Євросоюзі.

Структура споживання первинних енергоресурсів, %

Енергоносії

2010

2030

Світ

Україна*

ЄС

США

Україна**

ЄС

Газ

20,9

42,6

25,1

25,2

28

24

Нафта

32,9

10,0

35,1

36,1

14,5

33

Вугілля

27,1

27,9

15,9

23,0

30

7

Уран

5,8

17,9

13,5

9,8

22,5

11

ВДЕ

13,1

1,6

9,8

5,6

5,7

25

* - За даними Держстату

** - На відміну від загальносвітової практики, енергобаланс України в 2030 році передбачає наявність істотної частки "інших" джерел енергії незрозумілого походження. Також до енергобалансу включено "теплову енергію довкілля", але механізм її розрахунку є непрозорим.

Тому наведені цифри розраховувалися як відношення їх внеску до загального енергоспоживання за винятком зазначених 25,8 млн тонн умовного палива від "інших" джерел енергії і 8 млн тонн - від "теплової енергії довкілля", тож їх сума становить 100%. Частка великої гідроенергетики включена у ВДЕ.

Незважаючи на низький рівень розвитку відновлюваної енергетики, Україна має хороші передумови для розвитку цього напрямку, передусім біоенергетики. Країна володіє великим потенціалом біомаси, доступної для виробництва енергії.

Основними складовими цього потенціалу є відходи сільського господарства, деревини, а в перспективі - енергетичні культури, вирощування яких почало активно розвиватися в останні роки.

За даними 2011 року економічно обґрунтований енергетичний потенціал існуючих відходів біомаси сягає 25 млн тонн умовного палива, а енергетичний потенціал біомаси, яку можна виростити на невикористаних сільськогосподарських землях площею більше 4 млн га - близько 13 млн тонн умовного палива.

За рахунок цього потенціалу можна покрити до 18% загального обсягу споживання первинних енергоносіїв в Україні.

Енергетичний потенціал біомаси в Україні, 2011 рік

Вид біомаси

Всього,

млн тонн

% від

загальної

кількості

Економічний потенціал,

млн тонн у. п.

Солома зернових культур

32,0

20

3,17

Солома ріпаку

2,9

70

0,96

Відходи виробництва кукурудзи

34,0

52

8,59

Відходи виробництва соняшника

17,0

67

5,55

Вторинні відходи - лушпиння, жом

9,7

77*

0,99

Деревна біомаса

3,9

89*

1,87

Біодизель

-

-

0,35

Біоетанол

-

-

2,36

Біогаз із гною

-

-

0,35

Біогаз з полігонів ТПВ

-

-

0,26

Біогаз стічних вод

-

-

0,09

Енергетичні культури:

- тополя, міскантус, верба

20,0

85

10,30

- ріпак (солома)

3,2

70

1,13

- ріпак (біодизель)

-

-

0,77

- кукурудза (біогаз)

-

-

1,10

Торф

-

-

0,40

Всього

-

-

38,24

* - в середньому

Величина енергетичного потенціалу біомаси змінюється щороку і залежить від врожайності основних аграрних культур. За останні десять років коливання економічного потенціалу становили 25-38 млн тонн умовного палива на рік.

За даними енергетичного балансу України за 2010 рік, для отримання енергії в країні використовується близько 1,3 млн тонн біомаси, що становить 0,7% від загального постачання первинної енергії в Україні. В основному, це лушпиння соняшнику, відходи деревини та дрова для населення.

Динаміка енергетичного потенціалу біомаси в Україні

Джерело: оцінка автора

Споживання біомаси для виробництва енергії в Україні, 2010 рік

Вид біомаси

Обсяг споживання на рік*

% від загального

натуральні одиниці

тис тонн у. п.

Солома

50 тис тонн

24

1,9

Відходи деревини

957 тис тонн

261

20,2

Дрова (населення)

1 972 тис м куб

377

29,2

Лушпиння соняшника

884 тис тонн

452

35,0

Торф

339 тис тонн

156

12,1

Біогаз (гній)

4 516 тис м куб

3

0,2

Біогаз із полігонів ТПВ

26 192 тис м куб

18

1,4

Всього

1 291

100

* Власна оцінка: 1,29 млн тонн умовного палива становлять близько 0,7% загального споживання енергії в Україні. Для порівняння: за даними Держстату біопаливо і відходи - 1,31 млн тонн умовного палива - становлять 0,7% загального постачання первинної енергії у 2010 році.

Розглянемо детальніше місце біомаси в проекті оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. Можна стверджувати, що при розробці цього документа були проігноровані можливості сектора біоенергетики.

Пошук за ключовими словами в повному тексті документа дає такий результат:

"біомаса" - 0, "біогаз"- 0, "біопаливо" тверде - 2 - в описовому контексті, без цифр,

"біопаливо" рідке - більше 10.

Проаналізуємо заплановані у стратегії цілі щодо вкладу біоенергетики в споживану електроенергію, теплову енергію та моторні палива. Слід зазначити, що цілі щодо виробництва електроенергії з біомаси істотно занижені.

Планується, що у 2030 році обсяг виробництва електроенергії з біомаси становитиме всього 2,4% від загальної генерації електроенергії з ВДЕ або 0,1% від всієї генерації електроенергії в Україні. В ЄС у 2030 році обсяг виробництва електроенергії з ВДЕ прогнозується на рівні 66%, у тому числі з біомаси - 8%.

Виробництво електроенергії з ВДЕ в Україні, ТВт-год

ВДЕ

2010

2015

2020

2025

2030

Вітрова генерація

0,1

0,6

1,9

3,8

7,4

Сонячна генерація

<0,1

0,3

0,8

1,4

2,6

Малі гідроелектростанції

0,2

0,4

0,7

1,3

2,1

Біогенерація

<0,1

<0,1

0,2

0,2

0,3

Генерація з інших ВДЕ

<0,1

<0,1

<0,1

0,1

0,2

Разом, електроенергія з ВДЕ

<0,4

<1,4

3,6

6,8

12,6

Всього*

187,9

215

236

259

282

* - 2010 рік - фактичне виробництво, 2015-2030 роки - базовий сценарій

Частка виробництва електроенергії з ВДЕ в Україні та ЄС, %

Показник

2010

2015

2020

2025

2030

Е/е з ВДЕ в Україні, % від всієї е/е

<0,2

<0,7

1,5

2,6

4,5

Е/е з ВДЕ в ЄС, % від всієї е/е

21,0

27,0

34,0

50,0

66,0

Е/е з БМ в Україні, % від всієї е/е

<0,05

<0,04

0,08

0,07

0,1

Е/е з БМ в ЄС, % від всієї е/е

3,7

5,5

7,3

7,6

8,0

БМ - біомаса, е/е - електроенергія

Україна відстає від ЄС щодо частки електроенергії з біомаси в загальному обсязі генерації за даними 2010 року у 74 рази, а в 2030 році відставатиме у 80 разів. Тобто скорочення відставання цього сектора не передбачається.

Крім того, у проекті оновленої стратегії зовсім не відображена запланована частка біомаси у виробництві теплової енергії. Відзначено лише, що "за різними оцінками, потенційна встановлена потужність у сегменті біоенергетики може становити 10-15 ГВт тепла і 1-1,5 ГВт електроенергії".

При цьому зазначені цифри не увійшли ні до жодного балансу і сприймаються як другорядна інформація, яка не має прив'язки до стратегії. По суті, Енергетична стратегія не планує виробництво теплової енергії з біомаси взагалі.

Тому у таблиці, що відображає цілі щодо внеску біомаси в енергоспоживання в Україні та ЄС, автори статті залишили показник щодо частки біомаси у загальному енергоспоживанні України на рівні 0,7%, вже досягнутому у 2010 році.

Порівняння з планами Євросоюзу - 19% у 2030 році - показує, що цілі щодо біомаси, поставлені в оновленій стратегії, є злочинно низькими. Більше того, вони навіть нижчі, ніж було передбачено Енергетичною стратегією 2006 року.

Цілі щодо внеску біомаси в загальне енергоспоживання в Україні та ЄС, %

Показник

2011

2015

2020

2025

2030

Частка БМ в енергоспоживанні України (Енергетична стратегія України 2006 року)

1,3

-

2,6

-

3,0

Частка БМ в енергоспоживанні України (проект Енергетичної стратегії України 2012 року)

0,7

0,7

0,7

0,7

0,7

Частка БМ в енергоспоживанні України (бачення автора статті)

0,7

1,5

4,0

7,5

10,0

Частка БМ в загальному енергоспоживанні ЄС

6,7

10,0

14,0

16,0

19,0

Відставання України від ЄС щодо частки біомаси в загальному енергоспоживанні за даними 2010 року становить 6,7/0,7 = 9,5 разу, а у 2030 році може вирости до 19/0,7 = 27 разів. Тобто відставання в цьому секторі буде тільки збільшуватися.

Сектор рідких біопалив - єдиний сектор біоенергетики, розвиток якого передбачає оновлена Енергетична стратегія. У базовому сценарії планується перехід на використання бензину з вмістом 10% біоетанолу до 2020 року і 15% - до 2030 року.

За цим сценарієм поширення біодизеля як моторного пального відбудеться після 2020 року, і до 2030 року буде здійснено перехід на використання дизпального з 7-відсотковим вмістом біодизеля.

Динаміка споживання рідких видів біопалива у 2010-2030 роках

Показник

2010

2015

2020

2025

2030

Споживання біоетанолу в Україні, млн тонн

<0,1

0,3

0,6

0,8

1,1

Споживання біодизеля в Україні, млн тонн

~0

~0

<0,1

0,3

0,8

Всього, споживання рідких видів біопалива в Україні, млн тонн

<0,1

0,3

0,6

1,1

1,9

Частка біопалива від усіх видів моторного пального в Україні, %

<1

2,5

4,5

7,2

10,9

Частка біопалива від всіх видів моторного пального в ЄС, %

4,4

7,0

10,0

20,0

31,0

В Україні невиправдано висока частка природного газу в енергобалансі - близько 43%. У проекті оновленої Енергетичної стратегії заплановано вкрай мале зниження споживання газу в Україні. Так, загальне зниження споживання газу у 2030 році становитиме 8 млрд м куб або 14% від рівня 2010 року.

В секторах "населення" і "тепло та електроенергія" це зниження становитиме лише 3 млрд м куб або 10%. Для країни, яка має таку високу частку газу в енергетичному балансі, запропоновані темпи скорочення його споживання неприпустимо низькі.

Такі плани призводять до того, що в секторі виробництва теплової енергії газ залишається домінуючим паливом, а для біомаси місця взагалі не залишено.

Стратегічне бачення автора статті щодо цілей із скорочення споживання газу при виробництві теплової енергії в Україні представлено у наступній таблиці.

З 27 млрд м куб газу, що використовуються для теплопостачання, до 2030 року потрібно третину замістити біопаливом, третину - заощадити за рахунок утеплення будівель, енергозбереження при виробництві, транспортуванні та споживанні теплової енергії, третину - залишити для цілей теплопостачання великих міст.

Можливості скорочення споживання природного газу при виробництві теплової енергії в Україні

Сектори споживання

Споживання газу для теплопостачання, млрд м куб на рік

2010

2030

Споживання

Споживання

Економія

Заміщення

біомасою

ЖКГ

8

4,0

2,0

2,0

Населення

17

4,0

6,5

6,5

Бюджетна сфера

1

0,4

0,3

0,3

ТЕЦ

1

0,6

0,2

0,2

Всього

27

9

9

9

Джерело: бачення автора статті

Основні положення даної статті щодо розвитку біоенергетики підтверджуються висновками огляду енергетичної політики України, виконаного Міжнародним енергетичним агентством за матеріалами проекту оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. Нижче - деякі цитати з цього огляду.

"З боку постачання, за оцінками цього огляду, Україна в недалекому майбутньому зможе позбутися залежності від імпорту природного газу за рахунок суттєвого нарощування внутрішнього видобутку газу - як природного, так і нетрадиційного, розробки потенціалу біомаси та вигод від підвищення рівня енергоефективності".

"Україна також повинна зосередитися на реалізації свого потенціалу біомаси, зокрема ресурсів біогазу та енергомістких відходів".

"У межах п'яти-восьми років внутрішній видобуток нетрадиційного газу та енергоресурсів з біомаси може суттєво зрости, що зменшить залежність від імпорту та підвищить енергетичну безпеку країни".

Фото УП

"Уряд України повинен повністю реалізувати потенціал країни щодо розробки відновлюваних енергоресурсів, зокрема біогазу та муніципальних відходів для виробництва тепла та електроенергії. Впровадити збалансовану нормативно-правову базу для розвитку відновлюваних джерел енергії".

"У галузі електроенергетики інвестиції необхідні для модернізації, заміни та розробки нових електрогенеруючих блоків та електромереж, для сприяння використанню відновлюваних джерел енергії, особливо біомаси та відходів".

"Україні необхідно особливо зосередитися на сланцевому газі та метані вугільних родовищ, а також на великому потенціалі біомаси, який ще значною мірою не використовується і може бути конкурентоспроможним за ринкових цін на газ".

"Зосередитися на технологіях, які мають конкурентні переваги, таких як біомаса та біогаз, з метою сприяння економічному росту та створенню робочих місць. Розробити комплекс заходів щодо стимулювання використання відновлюваної енергії та відходів в теплопостачанні та комбінованому виробництві теплової і електричної енергії, включаючи положення стосовно спільного спалювання біомаси та вугілля".

Цілі оновленої Енергетичної стратегії України до 2030 року в частині біоенергетики слід кардинально переглянути. Головна ідея - частка біомаси у загальному енергоспоживанні країни до 2030 року повинна становити 10%.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: