Медовая эволюция: как вывести пчеловодство "из тени" и вернуть лидерство в экспорте
PROMOTED

Медовая эволюция: как вывести пчеловодство "из тени" и вернуть лидерство в экспорте

Пятница, 5 апреля 2019, 08:00 -
Тема пчеловодства - священная для украинцев, как и тема земли. "Как не станет пчелы - через четыре года погибнет человечество", - любят повторять пчеловоды. "Божьи мухи" так же неприкасаемые в Украине, как коровы в Индии, а пчеловодством сегодня занимается каждый десятый украинец. (укр)

Проте точної статистики не знає ніхто – 98% виробництва меду та пасік знаходяться в тіні. За останні 10 років Україна в 15 разів наростила експорт солодкого продукту на світовий ринок і увірвалася до трійки лідерів світового експорту.

Проте минулого року на тлі зниження світових цін, експорт впав на третину. Чи втратить Україна лідерські позиції на солодкому ринку і що зробити, щоб український мед продавали не за 2 дол/кг, а за 60-70 дол/кг?

На чому заробляти пасічнику

Лідерами з експорту меду є Китай та Аргентина. Україна у 2017 році посідала третю сходинку.

Якість українського меду висока й відповідає міжнародним стандартам, адже найбільшими покупцями українського солодкого продукту є ЄС та США. Проте, у США доходи від реалізації меду пасічників становлять менше 50%, тоді як в Україні – близько 90%.

Більшість прибутків американські бджолярі отримують навіть не від реалізації прополісу, маточного молочка, пилку, вощини чи інших видів бджолярської продукції. Основний їх заробіток – запилення.

Агровиробники, що мають сади, вирощують ягоди та овочі платять за збільшення врожайності. Найбільше пасічники отримують за запилення мигдалевих садів – більше 160 дол на одну бджолосім’ю.

У Європі за запилення суниці садової у теплицях платять 100-120 євро за одну бджолину колонію, тоді як в Україні це абсолютно непоширена практика, яка підтверджується поодинокими випадками індивідуальних домовленостей окремих аграрних компаній ("Сварог", "Мрія").

Подекуди садівники платять 300-400 грн за запилення на одну бджолосім’ю. За інформацією FAO, агровиробники в Україні втрачають біля 3 млрд грн щорічно від недозапилення у плодоовочевому секторі.

Навіть невеликий приріст врожаю від запилення бджолами дає річний прибуток, що в 10 разів перевищує вартість прямої продукції бджільництва.

Соняшниковий мед – експортний продукт

В Україні до 90% усього меду, що виробляється, - соняшниковий.

На переконання Андрія Ярмака, економіста інвестиційного департаменту FAO, український мед недооцінений у світі. "Соняшниковий мед – нішовий продукт, який можна вдало розрекламувати, адже квіти соняху дуже гарні.

Цей вид меду достатньо недорогий та завдяки своєму нейтральному смаку та золотистому кольору може стати ідеальним складником, наприклад, кондитерських виробів", - вважає експерт.

Також Андрій Ярмак додає, що українські виробники меду мають непогані шанси вийти на ринки країн Азії та MENA (Близький Схід та Північна Африка).

Гречаний мед, якого є достатньо в Україні, абсолютно відповідає вподобанням споживачів Перської затоки за смаком та кольором.

Проте, у світі мало знають про український мед, і це типова для України помилка – не вкладати гроші в маркетинг. Експортують український продукт здебільшого у бочках за доволі низькою ціною.

Минулого року середня ціна за такий продукт становила 2 дол/кг.

Для того, щоб виходити на нові ринки, експортерам не вистачає видового різноманіття продукції: немає достатніх товарних партій акації, липи та інших сортів, а також повільно розвивається фасована та брендована продукція.

Де гудуть бджоли?

Монофлорний мед хоч і подобається споживачам, однак шкодить бджолам. Однотипне харчування – одна з багатьох причин їх хвороб.

Смертність бджіл в Україні після зимівлі нижча, ніж у Європі у два-три рази, і втричі менша, порівняно з США. В Україні нараховується біля 2,5 млн бджолосімей.

За даними досліджень Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, смертність бджіл після перезимівлі у сезоні 2017/2018 становила 11,3%.

 

За словами професора Марії Федоряк, неможливо виокремити єдину причину, чому гинуть бджоли.

"Низка факторів впливає на ослаблення імунітету бджіл та їх колоній загалом. Це і паразити, хвороби, шкідники, пестициди, збіднене харчування, втрата природних та напівприродних біотипів, глобальні зміни клімату та глобальне забруднення тощо".

Вічним протистоянням є і взаємовідносини бджолярів з агровиробниками, яких часто звинувачують в отруєнні бджіл засобами захисту рослин.

Пасічники бояться втратити субсидію

Аби конфліктів між аграріями та пасічниками поменшало, компанія Syngenta організувала низку семінарів в Україні для пасічників та агровиробників по роз’ясненню регламентів, яких треба дотримуватися під час обприскування полів.

Тренінги протягом лютого-березня відбулися у Полтаві, Харкові, Запоріжжі.

У Києві відбувся підсумковий круглий стіл, за яким зібралися науковці, бджолярі, агровиробники, а також в.о. Міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева та голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Захищатися пасічникам у разі виникнення спірних моментів було б легше, якби пасіки були зареєстровані.

Голова Держпродспоживслужби розповів, що мешканці сіл наразі не реєструють пасіки не тому, що хочуть уникнути перевірок ветеринарів чи навіть податкової інспекції, - вони бояться втратити субсидію на комунальні послуги.

Хоча насправді реєстрація пасіки громадянами не веде за собою втрату субсидії чи накладання податків.

Наразі у службі працюють над створенням ефективної системи оповіщення про обприскування полів засобами захисту рослин – створення загального агрегатора, до якого будуть підключені органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, і де буде зібрана вся інформація про обробку полів.

У Мінагро пообіцяли спростити реєстрацію пасік та отримання ветпаспортів.

На думку Ольги Трофімцевої, в.о. Міністра аграрної політики та продовольства, це надасть поштовх до нового етапу еволюції галузі: переходу від мікровиробництва в підсобних господарствах до більш комерційно орієнтованого виробництва меду відповідно до міжнародних стандартів безпечності і якості з метою виходу на внутрішній та зовнішні ринки.

Медовий місяць для пасічника та агровиробника

Розуміючи нагальність проблеми комунікації з бджолярами, великі агровиробники вже кілька років тому почали взаємодіяти з ними у регіонах своєї присутності.

Компанія Goodvalley, що займає 19400 гектарів у Калуському та Галицькому районах Івано-Франківської області, вже декілька років тому налагодила співпрацю.

Леся Розметанюк, інженер з охорони навколишнього середовища Goodvalley розповідає, що у компанії мають контактні телефони пасічників та адреси розташування пасік.

"Власники пасік не завжди йшли на контакт, адже боялись, що компанії кудись передаватимуть їхні дані і їх змусять платити податки. Однак довіру вдалося встановити", - розповідає фахівець.

У кожному селі на дошці оголошень вивішується повідомлення про обробку полів компанії. Кожен пасічник отримує SMS-повідомлення або дзвінок перед обприскуванням.

Обов’язково надаються дані про препарат, який буде використовуватись.

Ще одна компанія – агрохолдинг "Мрія" розпочав активну співпрацю з пасічниками у 2017 році. "Мрія" створила інтерактивну карту, де відображені усі медоносні посіви компанії, пасіки та рекомендації агрономів для виїзду пасік.

На даний момент у цій карті зареєстровано 19 об’єднань пасічників, або 300 бджолярів та позначено 20 тисяч бджолосімей. Усім зареєстрованим пасічникам надходить повідомлення про обробку посівів у п'ятикілометровій зоні, або про зміну дати обприскування.

Наразі за підтримки компанії створено 11 кооперативів пасічників.

"Цього року у декількох районах буде закладено дослідні ділянки з вирощування фацелії загальним розміром у 100 гектарів. Якщо дослід буде успішним, то наступного року цю культуру компанія планує посіяти на площі у кілька тисяч гектарів", - розповідає Василь Мартюк, керівник соціально-інвестиційного відділу Агрохолдингу "Мрія".

Окрім того, агрохолдинг організовує семінари, на яких пасічники діляться власним досвідом. Було також організоване навчання для бджолярів спільно з Гадяцьким аграрним училищем.

На жаль, поки що це лише поодинокі випадки ефективної взаємодії бджолярів з агровиробниками і до повного розуміння між цими двома сторонами ще далеко.

Проте цивілізований діалог між учасниками виробничого процесу в аграрній галузі корисний для всіх сторін, тому можна сподіватися, що таких прикладів ставатиме все більше. І українська медова галузь повернеться у ТОП-3 світового експорту і відкриватиме світу наш український, найсмачніший і найкорисніший продукт.         

Автор: Богдан Шведченко      


powered by lun.ua