Монополистический монстр опростоволосился

Монополистический монстр опростоволосился

Четверг, 31 января 2013, 07:55 -
Владение реестрами - последний рычаг, которым БТИ давят на власть. Они хотят вернуться к старой системе регистрации имущественных прав. Как же государство сможет защищать права владельцев недвижимости, если оно не имеет доступа к реестрам? (Укр.)

Старт роботи нового Державного реєстру майнови прав на нерухомість та Державної реєстраційної служби, як і передрікали більшість юристів та учасників ринку нерухомості, спровокував колапс.

Спрощення процедури реєстрації майнових прав так і не відбулося. На заміну місцевим монополістам БТІ прийшовмонополістичний монстр у вигляді Мін'юсту.

Оскільки на початок року Мін'юст та Державна реєстраційна служба не надали нотаріусам необхідних рекомендацій, більшість з них не побажали брати на себе відповідальність за внесення старих чи нових відомостей до Державного реєстру.

В перший тиждень нового року в нотаріальних конторах з приводу реєстрації угод купівлі-продажу нерухомості та реєстрації права власності на неї у кращому випадку радили зателефонувати їм через тиждень або два.

Зараз угоди вже реєструються, проте більшість нотаріусів, як і раніше, реєструє тільки самі угоди, а право власності до і після правочину відсилають реєструвати до Держслужби, де через це, як і слід було очікувати, створилися величезні черги.

Коли скарги на Реєстраційну службу заполонили весь інтернет, голова Держпідприємництва Михайло Бродський сам поїхав на Повітрофлотський проспект, де особисто побачив черги і почув скарги відвідувачів на відсутність поблизу відділення банку. Тепер службу перевірить урядова комісія.

Неприємним сюрпризом для громадян став і розмір плати за реєстрацію майнових прав. Офіційно було оголошено, що за реєстрацію прав у новому реєстрі треба буде сплачувати 119 грн держмита та 120 грн за надання інформації з реєстру.

Проте широкий загал забули сповістити, що тепер не будуть видавати одне свідоцтво про право власності або витяг на всіх співвласників об'єкта нерухомості.

За новими правилами кожен з власників отримає свій папірець, а значить, і платити кожен з них буде і мито, і плату за користування реєстром. Чи можуть власники отримати одне свідоцтво чи витяг і тим самим зекономити, невідомо.

Також публіці ніхто не розповів про те, що коли нотаріус вносить відомості до реєстру чи перевіряє їх у ньому, йому потрібно проводити пошук в електронному реєстрі близько 11 разів, і кожна така операція коштуватиме за тарифом Мін'юсту 68 грн, які, звичайно, громадянам доведеться викладати з власної кишені.

Отже, замість реформи і руйнування монополії вийшло, що Мін'юст просто відібрав хліб у БТІ, а черги і решта "принад" старої системи залишилися.

Нотаріусів, що відмовлялися працювати за новою системою реєстрації майнових прав на нерухомість, почали цькувати чиновники. Відзначилися Бродський та міністр юстиції Олександр Лавринович.

Михайло Бродський. Фото lviv.tv

Перший запропонував звільняти таких нотаріусів, а другий порадив їм звільнятися за власним бажанням, бо додаткових інструкцій його відомство видавати не буде.

Проте чиновники не сказали, чому нотаріуси відмовляються працювати з Держреєстром майнових прав, не кажучи вже про те, як вирішувати цю проблему.

Крім звичайних технічних проблем та недосконалості нормативної бази, що супроводжує майже всі реформи, в цьому випадку є одна серйозна проблема.

Виявилося, що на практиці ні Державна реєстраційна служба, ні нотаріуси не мають змоги отримати інформацію із старих паперових реєстрів, що зберігаються в БТІ і є їх власністю. А без цього неможливо перевірити достовірність свідоцтва про право власності, яке приносить продавець.

Пункт 8-1 статті 9 закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дає державним реєстраторам та нотаріусам, які виконують їх обов'язки, право звертатися до БТІ за витягами із старих реєстрів.

Проте ніде не написано, що треба зробити, аби БТІ відповіло на такий запит, і тим більше, що БТІ зобов'язані це робити. От вони і не поспішають. І, треба сказати, мають для цього об'єктивні підстави.

Які саме - доступно пояснив голова луганського БТІ Володимир Корнієнко. Для того, аби бюро могло надати такий витяг, треба, щоб його працівник пішов в архів, знайшов там потрібні папери, сформував довідку і відправив її листом замовнику. Щоб працівник зробив це, йому треба заплатити, а робити цього ніхто не збирався.

Звичайно, можна дорікати керівництву та власникам БТІ. Вони, мовляв, протягом багатьох років були монополістами та отримували чималі кошти за свої послуги, а тепер не віддають інформацію, яка не є їх власністю. Проте чи можна дорікати пересічним працівникам БТІ, що вони не хочуть працювати задарма?

Виходом могло б стати фізичне вилучення архівів у БТІ, проте цього зробити теж не можна. Самі папери, на яких зберігається інформація, є власністю БТІ. Хоча власники нерухомості страждають, у цій ситуації є і позитивний бік. Нарешті стало зрозуміло, хто є власником старих реєстрів і хто відповідає за їх збереження.

Стаття 321 Цивільного кодексу гарантує непорушність права власності, а стаття 13 Конституції говорить, що держава захищає права всіх суб'єктів права власності. Проте як держава може це робити, якщо вона навіть не знає, хто які має права?

Це знають тільки власники старих реєстрів - БТІ. При цьому бюро в кращому випадку є комунальними підприємствами, а в деяких регіонах вони приватні. Виходить, саме вони, а не держава, відповідають за збереження та захист зазначених прав, хоча закон покладає ці функції саме на державу.

Черги у Державній реєстраційній службі. Фото ukurier.gov.ua

Тож наразі створилася ситуація, коли держава і громадяни вимушені викуповувати у БТІ інформацію, яка і так є власністю цих громадян.

Більше того, Мінрегіонбуд оголосив, що технічною інвентаризацією віднині можуть займатися всі охочі спеціалісти, що відповідають певним вимогам та пройшли сертифікацію в цьому відомстві, тому БТІ втратило не тільки монополію на реєстрацію майнових прав на нерухомість, а й на технічну інвентаризацію.

Отже, володіння старими реєстрами - останній важіль, яким керівництво та власники цих підприємств можуть тиснути на владу. Саме тому представники БТІ заявляють, що слід повернутися до старої системи реєстрації майнових прав.

Як же тоді держава зможе захищати права власників нерухомості, якщо вона не має доступу до реєстрів? За словами заступника голови Державної реєстраційної служби Інни Завальної, її відомство підготує законопроект, який забезпечить доступ служби та нотаріусів до старих реєстрів.

Проте на це потрібен час, а як працювати до ухвалення нового закону?

Говорячи про реформу, слід згадати і про початок роботи відкритого земельного кадастру. Крім скандалів з приводу помилок, він приніс і приємний сюрприз.

Після того, як преса наповнилася повідомленнями про масові земельні порушення - стало видно безліч ділянок, виділених у приватну власність незаконно, голова Держземагентства Сергій Тимченко оголосив, що слід розсекретити імена власників земель. Він навіть пообіцяв підготувати відповідні законопроекти.

Якщо ця заява - не лише слова, і Тимченко зробить таку революцію, це може стати значним кроком до загальної відкритості реєстру майнових прав. Адже зазвичай власник землі є і власником будівель, що знаходяться на ній.

Тоді облік прав власності в Україні може стати прозорим, а розкрадати майно - приватне чи державне - буде значно складніше.


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!