ВВП энергетического расточительства: спасет ли экономику термомодернизация домов

ВВП энергетического расточительства: спасет ли экономику термомодернизация домов

Масштабная термомодернизация зданий может стать действенным инструментом для преодоления экономических вызовов и двигателем для роста экономики Украины. (укр)
Пятница, 17 апреля 2020, 17:00
старший проектный менеджер по энергоэффективности Офиса поддержки реформ Минрегиона

Українська економіка все більше заглиблюється в нову кризу, яка спричинена як глобальними тенденціями, так і внутрішніми економічними проблемами, зокрема і застарілістю інфраструктури.

Уряд вже зробив важливий крок – розпочав масштабне будівництво нових та реконструкцію існуючих доріг, в чому є безсумнівні переваги для розвитку економіки країни.

Разом з тим, існує ще одна сфера будівництва, яка містить значний позитивний потенціал для оздоровлення економіки України – термомодернізація існуючих житлових та громадських будівель (багатоквартирні та індивідуальні житлові будинки, дитсадочки, школи, лікарні, адміністративні будівлі тощо).

Якими проблемами характеризуються житлові та громадські будівлі?

Проблема перша. Понад 80% будівель в Україні були збудовані до 1994 року, переважна більшість з яких є фізично зношеними або морально застарілими з точки зору будівельних конструкцій (зовнішні стіни, перекриття даху, вікна, фундаменти) та внутрішніх інженерних систем (опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, електропостачання тощо).

Проблема друга. На будівлі припадає майже третина кінцевого енергоспоживання в Україні, з яких від 50% до 60% використовується на потреби опалення.

Як будинок зробити теплішим за 100 тисяч, якщо це коштує мільйон

Українські будівлі є в 1,5-3 рази більш енерговитратними порівняно з будівлями в Польщі, країнах Балтії або в східній частині Німеччини.

У 2019 році загальні витрати коштів на опалення будівель оцінювалися на рівні 12,1 млрд доларів (близько 9,0% від ВВП України).

Понад 50% цієї величезної суми безповоротно пішли на обігрів навколишнього середовища. Ці 6,1 млрд USD можна умовно назвати "ВВП енергетичного марнотратства".

Проблема третя. Низька спроможність споживачів сплачувати за теплову енергію або природний газ на опалення, що пов’язано як надмірними втратами теплової енергії в енергоНЕефективних будівлях, так і з низьким рівнем доходів населення.

Чим термомодернізація існуючих будівель може бути корисною для людей, громад та економіки України?

Під термомодернізацією розуміється комплекс енергоефективних заходів з утеплення будівельних конструкцій та модернізації внутрішніх інженерних систем будівлі при забезпеченні комфортної температури та безпечних для здоров’я людей умов мікроклімату.

Loading...
Здійснення якісної глибокої термомодернізації дозволить вирішити описані вище проблеми, зокрема:

– знизити в 2–3 рази втрати дорогої теплової енергії та використання природного газу на потреби опалення будівель;

– знизити в 2–3 рази витрати коштів на опалення населенням та бізнесом, громадами та державою;

– покращити технічний стан і зовнішній вигляд будівель, і що дуже важливо – продовжити строк їх експлуатації ще на 25–50 років.

Разом з тим, масштабна термомодернізація дає ряд економічних переваг.

По-перше, стимулювання економічного зростання в усіх регіонах України через розвиток середнього бізнесу в будівництві та вітчизняного виробництва енергоефективних матеріалів та обладнання.

По-друге, створення робочих місць та збільшення доходів громадян в усіх регіонах країни.

По-третє, збільшення податкових надходжень до бюджетів громад і держави.

Якщо говорити мовою цифр, то в масштабах України існує такий потенціал (загальний та при темпі термомодернізації на рівні 1%, 3% або 5% щороку):

 

Таким чином, замість 6,1 млрд доларів "ВВП енергетичного марнотратства", термомодернізація дозволяє створити в середньому 7,6 млрд доларів "ВВП сталого економічного розвитку" на довгострокову перспективу.

Розроблення та планомірна реалізація Урядом виваженої стратегії щодо масштабної термомодернізації будівель допоможе зробити наступні 2021–2050 рр. десятиріччями сталого економічного розвитку для України, а також зменшити негативний вплив глобальної економічної кризи, як це відбулося в центральноєвропейських країнах (Польща, Чехія) після 2008 року.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!