Архаичный рудимент: есть ли жизнь без печати

Архаичный рудимент: есть ли жизнь без печати

Предпринимателям и чиновникам стоит осознать: печатью невозможно подтвердить ни полномочия, ни должность лица, подписавшего документ.
Четверг, 21 января 2016, 09:30
Денис Малюська, эксперт Офиса эффективного регулирования BRDO

Один з найпопулярніших символів підприємницької діяльності - печатка - уже не раз ставав об'єктом уваги законодавця.

Цей реквізит давно втратив своє значення у розвинутих країнах, та все ще залишається у широкому вжитку в Україні.

Однією з останній подій у цій сфері стала розробка Офісом ефективного регулювання спільно з Мінекономрозвитку і торгівлі змін до законодавства щодо використання печаток юридичними особами та фізособами-підприємцями.

Відповідний законопроект скасовує обов'язковість печаток у господарській діяльності та позбавляє відбиток печатки підприємства юридичного значення.

Реклама:

Спробую пояснити, чому виключення печатки з господарського обороту є бажаним, і чому печатка створює більше проблем, ніж вирішує.

Реформи та законодавчі прогалини

Для розуміння контексту реформи звернімося до історії. Реформи, пов'язані з печатками, проводилися у два етапи, обидва з яких були не надто вдалими.

Спочатку, у 2011 році, МВС скасувало необхідність одержання дозволу на виготовлення печатки. З того часу були зняті усі формальні обмеження на виготовлення будь-якою особою якої завгодно печатки.

Печатка втратила своє значення як механізм підтвердження достовірності підпису посадової особи. При цьому законодавство продовжувало вимагати наявності відбитка печатки на кожному більш-менш значущому документі.

Через три роки парламентарі усвідомили абсурдність ситуації. У квітні 2014 року вони прийняли закон, що декларував добровільність використання печаток підприємствами в Україні. На жаль, закон не був досконалим.

Навряд чи хтось міг чітко пояснити, що буде, якщо на документі не буде печатки. Так само не було зрозуміло, як дізнатися: партнер по бізнесу відмовився від печаток чи він обманює і не проставляє печатку, хоча повинен це робити?

Проставлення печаток на документах, які подаються державним органам, взагалі залишилося без регулювання чи бодай натяку на нього.

Більше того, існує близько вісімнадцяти законів, які, незважаючи на загальне правило про добровільність, вимагають відбитка печатки на документах. Кількість актів уряду чи інших органів влади, які вимагають печатки, складно підрахувати.

Це призвело до того, що, незважаючи на прийняття закону у 2014 році, печатки продовжують бути обов'язковим реквізитом кожного підприємства. При цьому ризики та невизначеність, пов'язані з використанням печаток, лише зросли.

Навіщо потрібно скасувати печатки

Печатки стали звичним реквізитом. Підприємцям складно уявити, як далі бути без них. Проблема існує і зводиться до хибного психологічного сприйняття печаток.

Річ у тім, що в бізнесі відбиток печатки часто помилково сприймається як доказ наявності повноважень у людини, яка підписала документ.

Більше того, таку позицію часто підтримують судді, які не бажають ускладнювати собі життя і враховують як доказ документи, підписані особами без повноважень або неідентифікованими особами, вдовольняючись наявністю відбитка печатки.

Особливо небажаною така практика стала після скасування дозволів на виготовлення печаток. Підприємцям і чиновникам варто усвідомити: печаткою неможливо підтвердити ні повноваження, ні посаду особи, яка підписала документ.

Бізнес часто є справою жорсткою та цинічною, тому позбавлення від ілюзій в кінцевому випадку піде лише на користь.

Як підтверджувати автентичність документів без печатки

З юридичної точки зору скасування печаток істотно не вплине на процедуру підтвердження автентичності документів. Вони, як і раніше, засвідчуватимуться підписом. Підпису керівника підприємства буде достатньо і для видавання довіреності, і для засвідчення відповідності копії документа оригіналові.

Звичайно, слід враховувати, що самого лише підпису буває достатньо для ідентифікації особи, яка підписала документ. Зазвичай експерти можуть визначити, чи був підпис підроблений, але іноді виникають труднощі.

Наприклад, підпис не підроблявся, а є іншим. Ніхто не забороняє особі мати та використовувати кілька підписів на різні випадки життя або ж умисно підписатися по-іншому, щоб потім мати можливість заперечити чинність документа.

Проте печатка тут не помічник, вона за жодних умов не може підтвердити достовірність підпису. Хоча підробленість печатки і можна встановити, особливо якщо оригінальна печатка зношена чи має специфічні дефекти, але зараз відсутній сам критерій достовірності, адже кожен може виготовити будь-яку печатку.

Тож печатка - лише шматок гуми, фарбований відбиток якої залишається на папері. Кращим підтвердженням автентичності документа є електронно-цифровий підпис, але його використання обмежене електронним документообігом.

Звісно, навіть за успішного проходження законопроектом парламенту відхід від практики використання печаток не станеться миттєво. Наприклад, у Великобританії цей процес був поступовим і тривав з 19 століття.

Обов'язковість печаток у цій країні повністю виключена кілька десятків років тому, але печатки все одно використовуються, хоча й украй рідко. Надто вже в'ївся у ділову культуру цей театралізований та архаїчний ритуал - ставлення печатки.

Очевидно, що у зв'язку із запровадженням в Україні електронно-цифрового підпису та нових технологій у нас цей рудимент відімре значно швидше.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: