Непрозрачные игры вокруг прозрачности регулятора

Непрозрачные игры вокруг прозрачности регулятора

Общество было психологически готово к повышению тарифов, но оно не восприняло их "на веру". Это естественно, ведь тарифы просто "спустили" сверху. (Укр.)
Вторник, 12 мая 2015, 09:31
Андрей Зинченко, Реанимационный пакет реформ, Greencubator

Різке зростання тарифів на тепло, газ та електроенергію викликало у суспільстві вкрай інтенсивні дискусії.

Експерти, політики та звичайні громадяни почали ставити цілком логічні питання, і найбільше їх цікавить структура нових тарифів.

Хоча суспільство було психологічно готове до підвищення тарифів, воно не сприйняло нові тарифи "на віру".

Це цілком природно, адже тарифи просто "спустили" згори, пояснивши, що "так треба".

Відтак, почалося активне обговорення не тільки самих тарифів, але й того, хто їх затверджував.

Раніше відома в основному галузевим експертам НКРЕКП опинилася у центрі уваги всього суспільства.

Стало зрозуміло, що процедури прийняття рішень цієї структури повинні бути прозорими і максимально захищеними від політичних інтересів.

Саме прив'язка тарифів до передвиборних перегонів та короткострокових політичних цілей за 20 років призвела до сучасної гострої кризи у більшості енергетичних галузей, мільярдів, влитих у непрозоре субсидування, та доведений до передбанкрутного стану "Нафтогаз", який тягнув до дефолту цілу країну.

Вимушена необхідність

Необхідність створення незалежного регулятора у владі зрозуміли ще у 1995 році, а робота над прийняттям відповідного закону почалася у 2000 році. Однак його не прийняли. У 2014 році процес був поновлений, оскільки відповідав зобов'язанням України в рамках Договору про заснування Енергетичного співтовариства.

Згідно з ними, до 1 січня 2015 року необхідно було визначити та створити умови для функціонування незалежного регулятора в енергетичній сфері. Де-факто він існує. Це Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - НКРЕКП, але її незалежність сумнівна.

Під тиском громадськості комісія почала публікувати більше даних щодо структури тарифів, проте про достатню прозорість чи незалежність говорити ще рано.

Наразі основні нормативно-правові засади формування та функціонування регулятора закріплені у положенні "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", затвердженому указом президента 10 вересня 2014 року.

Згідно з ним, НКРЕКП є державним колегіальним органом, підпорядкованим президентові і підзвітним Верховній Раді. Членів комісії призначає і звільняє президент. Він же затверджує граничну чисельність працівників.

 Фото unian.net

Ці та інші норми не свідчать про незалежність регулятора від політичного впливу, фінансову незалежність та самостійність у прийняті рішень. Крім того, механізм створення та ліквідації регуляторів шляхом видання указу президента у 2011 році та 2014 році засвідчує повну відсутність незалежності регулятора.

Деякі експерти вказують також на сумнівність ліквідації двох попередніх регуляторних комісій - НКРЕ та НКРЖКП - і створення об'єднаного регулятора указом президента у 2014 році з точки зору його конституційних повноважень.

Ключові завдання

Основні завдання регулятора - збалансування інтересів суб'єктів господарювання, споживачів і держави, забезпечення прозорості на ринках природних монополій, сприяння розвитку конкуренції, проведення цінової і тарифної політики, захист прав споживачів, обмеження впливу природних монополій на державну політику.

НКРЕКП повинна бути незалежним арбітром на енергетичному ринку, адже діяльність природних монополій стосується кожного. Після останнього підняття тарифів частка щомісячних витрат сімей на оплату послуг природних монополій перетнула межу 10% бюджету. Суспільство почало сповзати у яму бідності.

Створення умов для об'єктивного та чесного регулювання на ринку природних монополій - запорука підвищення якості життя кожної української родини. Як же знайти оптимальний алгоритм взаємовідносин між монополіями і споживачами?

Відповідь є: вивчення міжнародного досвіду та його пристосування до місцевих умов. Слід розробити та прийняти закон, який вирішить ці проблеми і дозволить виконати міжнародні зобов'язання України. Це, схоже, зрозуміли і члени НКРЕКП, і значна кількість урядовців, і представники Адміністрації президента.

Відтак, робота над проектом "Про державне регулювання у сфері енергетики" тривала у 2014-2015 роках за участю представників Енергетичного співтовариства.

Цю роботу стимулювало і наближення донорської конференції. Значна кількість учасників заходу з ЄС та США наполягала на прийнятті законодавства, яке б забезпечувало незалежність регулятора.

Фото ЕП

Перша спроба

У березні 2015 року уряд представив законопроект, розроблений фахівцями НКРЕКП. В експертів ринку відразу виникло багато критичних зауважень.

Передусім - щодо непрозорості процедури розробки документа. На сайті НКРЕКП він публікувався на місяці пізніше, ніж у ньому з'являлися зміни. Це не дозволяло експертам долучитися до розробки проекту або хоча б відстежувати правки.

Проте це не головне. На думку експертів, представлений у березні законопроект не вирішує проблемних питань і не перетворює НКРЕКП на незалежного регулятора. Крім того, акт не повною мірою включає норми директиви 2009/72/ЕС.

Аналізуючи положення запропонованого законопроекту, можна побачити  небажання врахувати принципи функціональної та політичної незалежності регулятора, зокрема, у питанні призначення та звільнення членів НКРЕКП.

У першій версії законопроекту не чітко визначено порядок взаємодії комісії з іншими органами влади. Запропонований механізм її формування - комісіонерами на основі внутрішнього регламенту, який затверджує регулятор, - неприпустимий.

На думку експертів РПР, призначати комісіонерів повинна Верховна Рада. На користь цієї норми висловився і секретаріат Енергетичного співтовариства. Процедуру відбору, призначення та звільнення членів комісії слід визначити за принципами, закладеними у законі "Про Антикорупційне бюро".

Розробники проекту проігнорували принципи неупередженості та прозорості. Закон повинен містити положення, які б забезпечували визначення та оприлюднення методик прийняття рішень, публікацію на сайті регулятора інформації, прозорість залучення зовнішніх експертів та консультантів.

Відповідно до європейських директив регулятор повинен мати відокремлений бюджет з правом самостійно ним розпоряджатися, достатні людські та фінансові ресурси. Запропонований проектом механізм формування бюджету та відсутність будь-якої підзвітності створює загрози неефективного використання коштів.

Фото pleuropa.pl

Усі ці питання обговорювалися на засіданнях робочої групи експертів, депутатів та представників НКРЕКП у березні та квітні 2015 року.

Депутати, представники НКРЕКП та уряду пообіцяли шукати компроміс щодо проблемних пунктів проекту. Проте після обговорення у комітеті з питань ПЕК документ перед офіційною реєстрацією знову пішов на доопрацювання в уряд.

Чи збережуться у новій версії позитивні напрацювання експертної спільноти? Чи не зроблять національного регулятора знову цілком керованим? Що переважить: діалог з експертами чи популізм і коридорні домовленості? Побачимо це невдовзі.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!