Деньги из воздуха

Деньги из воздуха

Платить "за экологию" надо в любом случае: или 3-13 тыс. грн частной фирме-лицензиату раз в пять лет, или 1 тыс грн штрафа государству. (Укр.)
Четверг, 6 июня 2013, 10:45
Игорь Кухарчук, председатель правления Центра защиты частных предпринимателей и предприятий малого бизнеса

Чи потрібно отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферу суб'єкту господарської діяльності?

Таке питання виникло у буковинських підприємців після низки перевірок екологічною інспекцією на наявність таких дозволів.

Відповідно до закону "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Згідно з нормами Податкового кодексу об'єктом та базою оподаткування екологічним податком є обсяги та види забруднюючих речовин.

Наприклад, коли підприємство використовує автономну систему опалення - котли або конвектори, то об'єктом оподаткування є обсяги забруднюючих речовин, що утворюються й викидаються в повітря при згорянні палива.

Як показує практика, сплата екологічного податку і наявність дозволу - речі для підприємця не завжди пов'язані.

Часто суб'єкт господарської діяльності, не маючи дозволу на викиди забруднюючих речовин, сплачує екологічний податок з розрахунку спожитого газу чи мазуту за максимальними тарифами.

Характерною така ситуація є для дрібних підприємців, які опалюють приміщення конвектором, подібним до того, який використовують для обігріву житла. Звідси й паралель: не сплачує за домашнє джерело - не платить і за виробниче.

Що ж спонукає підприємців порушувати норми законодавства? Дозволи, як відомо, дозвільні центри видають на місцях безплатно. Однак пакет документів, який необхідно підготувати для отримання дозволу, коштує грошей.

Ось тут на авансцену виходять приватні фірми-ліцензіати, які пропонують весь спектр послуг. Коштують вони "небагато" - 3-13 тис грн за одну стаціонарну площадку - котел чи конвектор - залежно від регіону.

Фото УП

Коли підприємець не готовий викласти круглу суму і отримати дозвіл на п'ять років, йому доведеться сплатити штраф в розмірі не менше 1 тис грн.

Коли розглянути схему суб'єкт господарської діяльності (заява на отримання дозволу) - дозвільний центр (видача дозволів) - департамент екології (видача дозволів) - фірми-ліцензіати (пакет документів на отримання дозволів) - екологічна інспекція (контроль за наявністю дозволів) - підприємець (оплачує все перелічене), то стає зрозуміло, що "танцюють всі, а музику замовляє той, хто платить".

Лише кошти йдуть в різні кишені. Сплачувати послуги приватним структурам чи штрафи державі - рішення приймає суб'єкт господарської діяльності. Перевірити ж економічну обґрунтованість тарифів повинен Антимонопольний комітет.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua