"Экономическая правда" приглашает на конференцию "Восстановление Украины: почему не следует откладывать до победы"

Guys, we need money!

Guys, we need money!

Миссия уедет, а проблемы останутся. Украина снова будет выбирать между Европой и Таможенным союзом. Впрочем, с каждым днем все больше складывается впечатление, что мы стоим на другом перепутье - между КНДР и Гондурасом. (Укр.)
Вторник, 5 февраля 2013, 13:49
Роман Кравец, студент ЛНУ им. Ивана Франко

Смішно виходить.

Статки одного тільки сина президента України оцінюють 100 млн дол.

В Україні живе найбагатша людина Східної Європи.

У цій самій Україні аж чотири представництва автомобілів Maybach, тоді як на батьківщині цього авто, в Німеччині, їх всього три.

Реклама:

І водночас Україна - одна з найбідніших країн, економіка якої потребує швидкого втручання з боку Міжнародного валютного фонду за програмою stand by.

Як відомо, 29 січня до України завітали представники місії МВФ на чолі з Крістофером Джарвісом. Гості перебуватимуть тут два тижні.

За цей час вони зустрінуться з прем'єром, віце-прем'єром, членами уряду та керівниками Нацбанку. Завдання урядовців - вмовити "місіонерів" надати Україні кредит - 15,5 млрд дол. Як вони це зроблять - невідомо.

Експерти прогнозують, що без кредиту в країні прокотиться хвиля економічної кризи зразка 2008 року. Деякі ознаки такого розвитку подій можна помітити вже сьогодні. Наприклад, промислове виробництво, яке падає: у 2012 році зростання ВВП, за експертними оцінками, становило 0,2-0,8% при запланованих 3,9%.

У 2009 році Україні вдалося укласти угоду з МВФ завдяки небезпеці перед рецесією. Проте через невиконання Києвом своїх зобов'язань - гнучкість гривні, підвищення тарифів для населення - у 2010 році до бюджету країни надійшло тільки два транші на 3,39 млрд доларів. Чи вистачить аргументів цього разу?

Рада керуючих МВФ, 1999 рік. Фото wikipedia.org

До слова, Джарвіс вже бував в Україні у вересні 2012 року, та його перебування для країни нічим не закінчилося. У те, що цього разу місія розщедриться, знову не надто віриться, але урядовці зроблять усе, щоб отримати гроші.

Микола Азаров уже заявив, що Україна готова підвищити ціни на комунальні тарифи, але тільки для тих, хто отримує "європейські зарплати". Мовляв, багаті платитимуть більше. Нібито хороша практика, як у розвинених державах.

Однак до президентської гонки залишилося менше двох років, і цим не можна нехтувати. Ситуація для влади не надто приємна: тарифи потрібно піднімати, але рейтинг глави держави, який і так не надто блискучий, треба зберегти.

Відразу підвищити комунальні тарифи, як того вимагає МВФ, влада не може. Потрібно якось викручуватися.

Борг українців перед комунальниками сягає 12 млрд грн, тобто грошей у людей нема. Різкими рухами влада копатиме собі яму. Громадяни з мінімальними зарплатами ледве зводитимуть кінці з кінцями, а рейтинг президента падатиме. Тимчасом найбільші борги - у жителів Донецької та Харківської областей.

Новий уряд Азарова. Фото kmu.gov.ua

Більше того - Мінрегіонбуд оприлюднив законопроект про запровадження пені у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день затримки платежу. Врешті-решт, з часом комуналку таки підвищать усім, однак що далі?

На чому держава почне економити потім? На соціальних виплатах та пенсіях? Почне оподаткувати "розкоші" - власників квартир з балконами, власників авто та велосипедів, користувачів інтернету? В будь-якому разі - надійдуть гроші МВФ до бюджету країни чи ні - весь тягар вкотре ляже на плечі простих громадян.

На жаль, МВФ не вимагає економії з боку самих урядовців. Далеко не кожен представник самого фонду може дозволити собі літати чартерними рейсами або їздити у відрядження з охоронцями за державний кошт. А український урядовець може, для нього це вже навіть нормальна практика.

Днями місія поїде, а проблеми залишаться. Україна знову обиратиме між Європою та Митним союзом. Утім, з кожним днем все більше складається враження, що ми стоїмо на іншому роздоріжжі - між КНДР і Гондурасом. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: