Как обуздать тягу к фиктивности

Как обуздать тягу к фиктивности

Пятница, 5 апреля 2013, 16:20 -
Через значительный пласт теневой экономики в стране комиссия вряд ли сможет эффективно бороться с фиктивными эмитентами. Ее усилия наталкиваться на еще более изощренные схемы, которые не противоречат законодательству. (Укр.)

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - НКЦПФР - та Міністерство доходів і зборів 1 квітня підписали меморандум про співпрацю.

Його мета - створення сприятливих умов для розвитку фінансової системи.

Серед завдань відомств - створення єдиного інформаційного поля для ефективного обміну даними та посилення контролю за дотриманням податкового законодавства учасниками ринку цінних паперів.

Зокрема, НКЦПФР в останні роки публікує списки підприємств, наразі їх 5 тис, які відсутні за місцем реєстрації і не подають звітність. Такі ознаки вказують на фіктивність компанії, але чи є вони насправді фіктивними?

Не завжди, вважає генеральний директор КУА "ITT-менеджмент" Віктор Федоров. За його словами, це переважно банкрути, довести які до ліквідації нема бажання і грошей. "Цінними паперами цих підприємств ніхто і не торгує", - констатує він.

Фіктивними емітентами фондовики називають фірми, цінні папери яких використовуються в операціях, що не мають інвестиційних цілей.

Фіктивність на різні смаки

За інформацією податківців, Україна зможе подати в базу Координаційної ради органів податкових розслідувань країн СНД - КРОПР - дані про 2,5 тис фіктивних підприємств.

При цьому у 2012 році за статтею відмивання "брудних" грошей в Україні порушено 201 кримінальну справу, виявлено легалізованих доходів на більш ніж 400 млн грн. З них четверта частина повернута до бюджету.

У січні-лютому 2013 року податкова міліція встановила 70 підприємств з ознаками фіктивності. У 2012 році їх було 543, у 2011 році - 590, у 2010 році - 602. Про це ЕП повідомив заступник начальника управління ДПС Сергій Литвинов.

За його словами, фіктивні фірми використовують для мінімізації податкового навантаження, фіктивного підприємництва, "відмивання" грошей, шахрайства, хабарництва, переказу коштів за межі держави, купівлі валюти, контрабанди, відшкодування ПДВ за експортними операціями.

До сфери діяльності фіктивних підприємств залучається дедалі більше легальних компаній. В окремих випадках з однією фіктивною фірмою встановлювали відносини більше 500 легальних суб'єктів, каже Литвинов.

Особливе місце серед фіктивних підприємств посідають конвертаційні центри. Зазвичай це ретельно законспіроване і чітко структуроване злочинне угруповання, яке діє при комерційних банках або у співробітництві з ними.

"До конвертаційного центру входять дилери, які підбирають клієнтів, диспетчери, які керують рухом готівкових або безготівкових грошей у межах або за межами України, а також юристи", - зазначає Литвинов.

За даними податкової служби, протягом січня-лютого припинено діяльність 15 конвертаційних центрів, через які було проконвертовано понад 1,9 млрд грн. У 2012 році - 82 і 9,6 млрд грн відповідно.

Фото УП

Тіні мусять зникати

"Сміттєві" підприємства створюються для того, щоб можна було грати цінами на їхні папери, кажуть учасники фондового ринку.

За ними нема реальних активів, тому спочатку вартість їх акцій нікчемна порівняно з номінальною. Далі їх договірна або біржова ціна може бути будь-якою. Основна мета - збільшення активів тих, у кого їх не вистачає.

"Сміття" з'явилося через особливості оподаткування операцій з цінними паперами, яке існувало до 2012 року. Тоді базою для оподаткування була різниця між доходами від реалізації ЦП і витратами на їх придбання", - пояснює Федоров.

Наприклад, хтось міг продати акції "Укрнафти", куплені за 100 тис грн, за 1 млн грн - ринок швидко зростав. Але щоб не платити 25% податку - 225 тис грн, цей хтось на весь мільйон купував інші, навіть "сміттєві" цінні папери, і податок не платив. Завдяки змінам у податковому законодавстві така схема вже не працює.

Ініціативу податкової служби щодо зближення податкового та бухгалтерського обліків, яка вивела інструменти фондового ринку із схеми зменшення бази оподаткування, на ринку цінних паперів сприйняли позитивно.

Зараз операції з цінними паперами оподатковуються "поопераційно": 10% береться лише з різниці між сумами продажу та купівлі визначеного паперу.

Однак введення 1,5% акцизу на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами, за прогнозами учасників ринку, сприятиме активізації "сміттєвих" цінних паперів на біржі.

"Ми не відчули навали "сміттєвих" цінних паперів і, сподіваюся, не відчуємо. Біржа засобами електронної торгової системи в рамках протидії маніпулюванню оперативно реагує на надмірну волатильність цінових коливань", - розповів ЕП директор ФБ "Перспектива" Станіслав Шишков.

Тобто можливості для використання "сміттєвих" цінних паперів у таких цілях технічно мінімізуються і жорстко контролюються біржею, додав він.

На Українській біржі дане питання не прокоментували.

Низку вимог до розкриття інформації емітентами, що сприятиме їх прозорості, встановила Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Відтепер підприємства мають змогу надавати інформацію регулятору в електронному вигляді з використанням цифрового підпису у вигляді XML-файлів.

"Крім того, що емітенти надають регулятору всі дані про себе, інформація щодо діяльності акціонерного товариства повинна розкриватися в публічній базі даних НКЦПФР, де інвестори, можуть ознайомитися із звітністю", - повідомила директор корпоративного управління та корпоративних фінансів НКЦРФР Алла Папаіка.

Фото news.if.ua

Витончені схеми

Останні зміни до Податкового кодексу та закон про державне регулювання ринку цінних паперів встановили повноваження комісії визначати ознаки фіктивності емітентів.

Документи передбачають, що НКЦПФР має право зупиняти обіг фіктивних цінних паперів, а також відмовляти у їх реєстрації.

Зараз НКЦПФР розробляє нормативну базу для даних процедур. Найближчим часом ці документи почнуть обговорюватися з учасниками фондового ринку.

Втім, самі учасники сумніваються в ефективності боротьби комісії з фіктивними емітентами через значний пласт тіньової економіки в країні. Комісія може боротися лише з наслідками, а не з причинами, тому потуги відомства наштовхуватимуться на ще більш витончені схеми, що не суперечитимуть законодавству.

Боротьбі з фіктивними цінними паперами повинне сприяти і встановлення в Україні передових світових корпоративних практик.

"На жаль, корпоративне управління в країні вкрай занедбане. Часто відсутня інформація про стан акціонерного товариства. Нема прозорості призначення керівництва. Неприпустимо, щоб корпорації були так закриті", - констатує президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.

Експерти вважають, що для ефективності боротьби із "сміттєвими" цінними паперами потрібно враховувати різні критерії.

Зокрема, кількість емітентів "сміттєвих" цінних паперів, обсяги їх випуску, обіг цих інструментів, термін існування таких емітентів, середній час між датою реєстрації емісії "сміттєвих" цінних паперів і датою визнання їх емітентів фіктивними.

Цікава і динаміка цих показників.

На думку голови ради СРО "Асоціація українських фондових торговців" Сергія Антонова, важливі не так абсолютні показники, як відносні - співвідношення кількості фіктивних емітентів до їх загальної кількості у розрізі видів інструментів, обсягів "сміттєвих" емісій та загального обсягу випусків.

"Публічний аналіз цих тенденцій поки не доступний, а без цього оцінювати якість протидії обігу фіктивних інструментів не доводиться", - говорить Антонов. І це не дивно: оцінки частки тіньового сектора у структурі української економіки теж досить приблизні і в різних експертів суттєво варіюються.

Приборкати тягу до фіктивності можна лише шляхом створення в країні клімату, при якому "мінімізація" оподаткування не матиме економічного сенсу, коли суворо контролюватиметься бюджет, а значить, і податки громадян.

Фото УП


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!