Кто заработает на агростраховании

Кто заработает на агростраховании

Пятница, 14 декабря 2012, 09:07 -
Оказалось, что для работы в сегменте следует получить отдельную лицензию. Из 11 желающих ее получили только четыре фирмы. Две из них связывают с Валентиной Арбузовой, еще одну называют креатурой Виталия Хомутынника. (Укр.)

Аграрне страхування стало механізмом освоєння бюджетних коштів, хоча задумувалося як ринковий механізм зменшення тиску аграрних ризиків на бюджет.

В цивілізованому світі агрострахування сприймається як обов'язкова умова існування сільського господарства, особливо для аграрних країн.

В багатьох з них держава надає фермерам субсидії на страхування майбутнього врожаю від погодних катаклізмів, що суттєво зменшує ризик його втрати.

Система агрострахування працювала і в Україні з 2005 року по 2008 рік. Тоді держава відшкодовувала селянам 50% страхової премії та 50% франшизи при страхуванні посівів.

Проте система отримання субсидій була недосконалою: аграрій лишався один на один з чиновниками районного управління сільського господарства. Нерідко це призводило до зловживань при отриманні субсидії.

У 2008 році від субсидій вирішили відмовитися і віддали кошти на ліквідацію наслідків повені. В кризові роки на агрострахування коштів у бюджеті не було.

Проте у 2012 році було розроблено законопроект, покликаний вивести агрострахування в цивілізоване русло. Законопроект "Про страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою" передбачав відновлення державних субсидій на страхування озимої пшениці.

Крім того, було передбачено стандартні страхові тарифи та стандартний договір страхування, що повинно було унеможливити шахрайство з боку страховиків.

Для більшого контролю за діяльністю компаній пропонувалося створити Аграрний страховий пул з обов'язковою участю у ньому страховиків. А обов'язок отримання субсидії було запропоновано передати від аграрія страховику.

Проте до другого читання законопроект змінився, і норму про отримання субсидії аграріями було реанімовано. Згідно з прийнятим законом аграрій зобов'язаний до 15 вересня подати заяву на отримання субсидії. Далі заяви буде розглядати комісія і приймати рішення про видачу субсидії конкретним селянам.

Така система дозволяє керувати процесом в ручному режимі, що може спричинити нові зловживання. Ймовірно, саме на це і розраховували ідеологи даної норми.

Швидкий пул

Після прийняття закону події розвивалися вкрай драматично.

В Мінагрополітики заявили, що на субсидію страхових премій передбачено 70 млн грн. За законом і постановою Кабміну останній строк прийняття ризиків на страхування закінчився 15 жовтня, однак Аграрний пул було створено лише на початку листопада, і нікого з його учасників це не бентежило.

Також виявилося, що для роботи у сегменті слід отримати окрему ліцензію. З 11 пакетів документів, що були подані два місяці тому, ліцензії отримали лише чотири компанії, які і створили Аграрний страховий пул.

Фото УП

Це СК "Страхові гарантії", "Домінанта", "Брокбізнес" та Українська аграрна страхова компанія. Ще одній компанії відмовили у ліцензії, а дві, що мають великий досвід в агрострахуванні та входять у топ-десятку страхового ринку, забрали документи на ліцензію з НФУ самостійно.

Перші дві фірми, що отримали ліцензію, пов'язують з президентом Асоціації платників податків і головою правління "Всеукраїнського банку розвитку" Валентиною Арбузовою, "Брокбізнес" називають креатурою депутата Віталія Хомутинніка, а Українську аграрну страхову компанію пов'язують з власником агрохолдингу "Астарта-Київ" Віктором Іванчиком.

Коли ж 7 листопада Аграрний страховий пул було зареєстровано, виявилося, що його головою призначено Віталія Самарського - радника голови Нацкомфінпослуг Андрія Стасевського. Наскільки неупередженим буде керівництво пулом, яке здійснюватиме ставленик регулятора, залишається загадкою.

Загадок у пулі, до речі, уже немало.

Зокрема, за даними відкритих джерел та неофіційними коментарями страховиків, умови роботи пулу важко назвати прозорими. 70% отриманих страхових премій буде йти на перестрахування, 30% - залишатися у страховиків.

При цьому перші три компанії отримують по 33% премій, а УАСК - 1%, хоча УАСК має чи не найбільший досвід з агрострахування серед усіх членів пулу.

Новиною для всіх стала норма про солідарну відповідальність членів пулу.

Опосередковано ця схема прописана в стандартному договорі, затвердженому НФУ. Згідно з ним, обов'язковою частиною договору є додаток 1, який включає перелік членів пулу, що дали доручення на укладення такого договору на умовах співстрахування, і частку кожного з них.

Хоча такий механізм передбачений законодавством, практики його застосування нема. Зокрема незрозуміло, як відбуватиметься виплата страхового відшкодування: виплачуватиме страховик, що уклав договір з подальшим зверненням до співстраховиків, чи кожна СК виплачуватиме свою частку.

Не виключено, що в рамках пулу існуватиме фонд, з якого і будуть проводитися виплати. Як працюватиме солідарна відповідальність за умов нерівномірного розподілу ризиків, покаже час, але навряд чи все буде по-чесному.

Слід згадати про ще одну можливість для членів новоствореного пулу. Постанова Кабміну дозволила їм цілком офіційно залізати в державну кишеню.

Річ у тім, що закон дозволяє Аграрному пулу звертатися до держави за позикою у випадку настання катастрофічних ризиків і неможливості їх покриття за рахунок фонду катастрофічних збитків Аграрного пулу.

Фото УП

Позика надаватиметься пулу для поповнення фондів, він її і повертатиме. Однак постанова виписана так, що будь-який збиток можна назвати катастрофічним.

Так, катастрофічними ризиками визнається пошкодження чи знищення більш ніж 30% площ рослинної продукції, застрахованих за законом "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою.

Як відомо, планова збитковість цього виду страхування становить 60-70%, а за попередній страховий період вона становила близько 60%, що цілком вписується у критерії катастрофи, визначені постановою.

Оскільки фонд катастрофічних збитків формуватиметься за рахунок відрахувань страховиків, то в перші роки роботи пулу розмір фонду буде незначним. Відтак, у випадку неможливості страховиків покрити збитки власними силами вони цілком зможуть попросити в держави позику.

Держава надаватиме позику Аграрному пулу, і він же її повертатиме. А от хто і як в пулі керуватиме розміщенням коштів, а також що робити, якщо член пулу збанкрутував чи просто вийшов з нього, залишивши решту страховиків з необхідністю повертати кошти державі, - не до кінця зрозуміло.

Звісно, контролювати розміщення коштів буде керівництво пулу, і в яких банках вони будуть розміщені, неважко здогадатися. Проте кошти треба буде повертати або не повертати.

Порядок вступу в пул і виходу з нього не відомий, але за умови збереження солідарної відповідальності залишатися в пулі класичній страховій компанії рівноцінно самогубству і банкротству.

Форвардна четвірка

Однак навіть цього виявилося мало: аграрний пул накрив і страхування врожаю за програмою форвардних закупівель.

24 вересня були внесені зміни до Порядку проведення форвардних закупівель. За ними право страхувати урожай аграрія, що має намір укласти форвардний контракт, належать страховикам з ліцензією на страхування аграрної продукції. По суті, всі, хто отримують таку ліцензію, стають членами Аграрного страхового пулу.

Як заявив гендиректор Аграрного фонду Ігор Якубович, строки подачі заявок на форвардні закупівлі закінчилися 1 грудня, а отже, майбутній врожай застраховано.

Навряд чи когось здивує така виняткова вибірковість Нацкомфінпослуг при видачі ліцензій першим чотирьом страховикам і така методична уважність при розгляді пакетів наступних семи компаній. Форвардні закупівлі здійснено, і згодом 70 млн грн з бюджету буде освоєно.

Фото УП

Крім агрострахування з державною підтримкою існує добровільне страхування сільськогосподарської продукції. Як правило, посіви страхують великі аграрні холдинги, найчастіше з іноземними власниками. Прийняття ж закону "Про державну підтримку…" призвело до виникнення різночитань.

З одного боку, страховики, які до набрання чинності новим законом отримали ліцензію на страхування майна включно із страхуванням сільськогосподарської продукції, мають право страхувати посіви.

З іншого - 1 липня 2012 року набрали чинності зміни до закону "Про страхування", де визначено окремий вид добровільного страхування аграрної продукції.

Через це страховики опинилися на роздоріжжі: ніщо наче не перешкоджає страхувати аграріїв, але перспектива штрафів від 1 тис до 10 тис неоподаткованих мінімумів доходів громадян за здійснення діяльності без ліцензії мало кого втішає.

"На листи до Нацкомфінпослуг з проханням пояснити, чи слід отримувати окрему ліцензію, нам відповіли, що для страхування аграрної продукції з державною підтримкою потрібна ліцензія. Що робити з добровільним страхуванням - не пояснили", - каже президент Ліги страхових організацій Наталія Гудима.

Кожен страховик приймає рішення сам, більшість - укладають договори з аграріями. "Якщо Нацкомфінпослуг звинуватить нас в здійсненні діяльності без ліцензії - підемо в суд і доведемо, що маємо на це право", - зауважив голова правління однієї страхової компанії, який забрав документи на ліцензію.

Страховики без перестрахування

У держбюджеті на 2012 рік передбачено 70 млн грн субсидій для здешевлення страхових премій із страхування озимої пшениці. У фінплан-2013 обіцяли закласти вдвоє більше - до 150 млн грн, хоча на фінансову підтримку заходів в АПК дали всього 96,7 млн грн. Але чи отримають аграрії ці кошти?

Страхування почалося лише після створення Аграрного пулу, тобто після 8 листопада, а заявки для отримання субсидії повинні були прийматися до 15 жовтня. За даними джерела ЕП, учасники пулу поки мало цим переймаються. Вони активно займалися страхуванням за програмою форвардних закупівель.

"Умови страхування дуже цікаві", - каже джерело ЕП.

По-перше, пояснює воно, єдиний страховий тариф - 3,5% від страхової суми безвідносно до території знаходження посівів. По-друге, обов'язковість оплати страхової премії при укладанні договору з існуванням відкладальної норми про початок дії договору після весняного огляду стану посівів - приблизно з 15 квітня.

Фото УП

"Посіви, що не переживуть зиму, на страхування прийняті не будуть, а страхувальникам повернуть страхову премію. Тільки от за півроку управління коштами ці премії допоможуть певним банкам", - впевнене джерело.

Умовність такого страхування підтвердилася 2011 року, коли стандартний розмір франшизи за програмами страхування форвардних закупівель становив 50%.

З іншого боку, страхуванням за програмою Аграрного фонду займалися члени Аграрного пулу, тому не виключено, що цим же аграріям запропонували застрахувати до весни озиму пшеницю, а вже з весни діятиме страхування за програмою Аграрного фонду.

За повідомленням Аграрного фонду, всього було закуплено 557 млн тонн зерна, хоча планувалося придбати до 1,3 млрд тонн.

Запитань до Аграрного пулу залишилося чимало. По-перше, досі не зрозуміло, чи передбачена статутом пулу солідарна відповідальність страховиків. По-друге - в яких пропорціях розподіляються ризики між страховиками.

Однак найголовніше - де перестраховані ризики членів пулу, адже наявність іноземного перестрахування є однією з умов роботи цього виду страхування.

На думку міжнародних перестраховиків, репутаційні ризики досить значні, зважаючи на те, які страхові компанії ввійшли в Аграрний пул. Російському страховому ринку теж не цікаве перестрахування аграрних ризиків з України, оскільки в РФ частка "схемного" бізнесу в агрострахуванні досягла 30%, а ринок агрострахування скоротився на 22%.

Такі оцінки озвучив голова Національного союзу агростраховиків Корній Біждов.

Результатів напрацювань агростраховиків лишилося чекати недовго. До весни. Поки ж за даними Української аграрної страхової компанії нею застраховано 16 тис га озимої пшениці. Решта учасників пулу про свої здобутки скромно мовчать.


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!