Кредиты и депозиты во время войны

Кредиты и депозиты во время войны

Почему во время войны люди кладут больше денег на депозиты и какая ситуация с кредитованием? (укр)
Понедельник, 18 апреля 2022, 09:15
Ассоциированный эксперт в "CASE Украина", экс-заместитель главы департамента Национального банка

Загалом я б охарактеризував ситуацію з кредитами і депозитами за березень 2022 року як "стриману".

У бізнесу ситуація досить недобра. У населення – краще, ніж очікувалося.

"Недобра" — тобто є проблеми із поверненням кредитів та з наявністю коштів як таких.

"Краще, ніж очікувалося" — про населення: того, чого боялися банкіри та регулятор, масових, майже 100% неплатежів за кредитами, немає. 

Реклама:

Населення не просто волонтерить, допомагає ЗСУ, жертвує кошти, але й потроху обслуговує взяті споживчі/іпотечні кредити.

Тобто населення швидше пристосовується до змін економічної ситуації і більш гнучке. Воно так, в принципі, і має бути. І має, виходить, більший ресурс, ніж бізнес. Або більш оптимістично налаштоване. Що теж непогано.

Депозити

Банківські вклади населення (депозити плюс поточні рахунки) у гривні зросли на 67 млрд грн, або на 15,2%.

У валюті – зменшилися на $85 млн (2,5 млрд грн), це мінус 1%.

Депозити бізнеса в гривні – зросли на 2 млрд грн (+0,5%). Трохи неочікувано. У валюті – зменшилися на $553 млн (16,2 млрд грн), або мінус 7,4%. Тут якраз очікувано.

Як так могло статися: під час війни обсяг банківських вкладень, депозитів та заощаджень, зріс на 46 млрд грн або плюс 3,2% за місяць? 

Тут, мені здається, два основні фактори. Перший – повернення коштів "з-під матраців" населенням, тих коштів, які населення активно знімало з початку року, на негативних очікуваннях навали.

Другий фактор – зарплати та бюджетні виплати (в тому числі, ЗСУ), які лишаються в банках. 

Тобто приріст вкладень стосувався не стільки депозитів (маю на увазі строкові депозити), скільки поточних рахунків. Побачимо трохи пізніше.

Може ще бути фактор "картотеки" (тобто, у цьому випадку, депозитів, які банки не віддають), але не думаю, що він значний, скоріше, на рівні статистичної похибки на цьому етапі.

Кредити

Гривневі кредити бізнесу – плюс 3 млрд гривень (+0,4%). Саме так. Плюс, а не мінус. Це насправді не дуже позитивно тут і зараз. Чому? 

В оперативній статистиці НБУ мова про загальні кредити на базі нарахованих доходів та витрат. 

За фактичної відсутності кредитування збільшення цього показника означає, що короткі кредити здебільшого не повертаються (навіть у формі ролловера), а нараховані відсотки (keep in mind – кредитні канікули) збільшують розмір "активу", тобто загальної суми. 

Це насправді дуже коротке та спрощене пояснення.

Валютні кредити бізнесу – трохи знизилися, менше, ніж на мільярд гривень в еквіваленті.

Гривневі кредити населенню впали на 5,5 млрд грн (мінус 2,3% за місяць). На мою думку, це плюс – якщо брати до уваги контекст. Тобто, населення погасило досить багато коротких кредитів (масового нового кредитування населення у березні не було).

Загалом ситуація з кредитами/депозитами не переможно-оптимістична, та й не могла такою бути, війна. Але й не сумна. Принаймні, на цьому етапі не сумна.

Опубліковано з дозволу автора.

Оригінал допису

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: