Почему не стоит бояться отмены моратория на продажу земель

Почему не стоит бояться отмены моратория на продажу земель

Не надо волноваться, что все угодья скупят иностранцы. Это право получат только граждане Украины и предприятия, созданные по нашим законам. (укр)
Пятница, 11 октября 2019, 13:30
народный депутат, фракция "Слуга народа", председатель комитета Верховной Рады по вопросам аграрной и земельной политики

У той день 20 років тому весь світ з острахом чекав на подію "проблема 2000".

У пресі писали, що програмне забезпечення сприйме новий рік не як 2000-й, а як 1900-й, і тоді зупиниться все: від пральних машин до електростанцій.

Хоча багато девайсів справді довелося перепрограмувати, 1 січня 2000 року стало зрозуміло, що масштаби проблеми були перебільшені.

Ситуація з обігом землі в Україні нагадує події двадцятирічної давнини.

Скасування мораторію на продаж аграрних угідь дехто прирівнює ледь не до втрати Україною державності. Утім, як і в 2000 році, апокаліпсису не буде.

Ринок землі фактично існує. Сільськогосподарські угіддя уже продаються, просто на папері це не називається продажем.

В Україні оформлено понад 111 тис договорів емфітевзису — довгострокового користування землею з правом відчуження. В емфітевзисі перебуває близько 600 тис га аграрних угідь, у довгостроковій оренді — як мінімум така ж площа. Отже, маємо щонайменше 1,2 млн га земель, які вже фактично продані.

Не так і мало відносно всієї площі земель під мораторієм — 28 млн га. Це і є ринок землі, але у викривленій формі, яка створює ризики і для покупця, і для продавця. Якщо ми залишимо мораторій, цей ринок нікуди не дінеться. Якщо ж мораторій буде скасовано, це не призведе до моментального продажу всієї української землі.

За прикладами далеко ходити не треба. У Молдові нема мораторію, і там продається не більше 3% угідь на рік. В Україні ця цифра буде більшою: за моїми оцінками — близько 10%. Причина — відкладений попит на цивілізовану купівлю землі, адже не всі аграрії хотіли мати справу з емфітевзисом.

Продаж 100% землі може відбутися лише у фантазіях політиків. Власники паїв самі вирішуватимуть, чи продавати землю. В Україні давно існує ринок житла, але це не означає, що кожен власник квартири обов'язково повинен її продати.

Так само безпідставні побоювання, що всю нашу землю скуплять іноземці. До обігу земель будуть допущені лише громадяни України та юридичні особи, що створені та діють за законодавством України. Іноземні інвестори зможуть мати частку в таких юридичних особах. Ми передбачимо захист прав усіх учасників ринку.

Loading...

Малі та середні господарства при купівлі угідь отримають державну підтримку у вигляді компенсації відсоткових ставок за банківськими кредитами. Чинні орендарі ділянок отримають право пріоритетного викупу, якщо власник вирішить продати орендовані землі. Навіть якщо орендар відмовиться купити ділянку, договір оренди буде дійсним до закінчення його терміну навіть при новому власникові.

Купити державні та комунальні землі можна буде лише на публічних електронних торгах за стартовою ціною, не нижчою за нормативну грошову оцінку (НГО). Для недопущення монополізації ринку існуватиме обмеження на перебування земель у власності однієї особи: не більше 0,5% у межах країни та 15% у межах області.

Місцевим громадам буде передана земля навколо населених пунктів та право розпоряджатися нею. Це дозволить їм отримати більше грошей на розвиток.

На завершення скажу дві важливі тези.

Перша стосується "турборежиму" парламенту. Нас звинувачують в тому, що ми робимо земельну реформу нашвидкуруч, але це не так.

Знаючи про високий рейтинг "Слуги народу", ми почали роботу в майбутніх комітетах Верховної Ради задовго до виборів. Крім того, члени аграрного комітету мають великий досвід роботи в сільському господарстві, тому готуватися до майбутньої земельної реформи ми почали ще до приходу до влади.

Друга теза: скасування мораторію на продаж землі — важлива, але не єдина частина нашої аграрної реформи. Наприклад, ми плануємо скасувати монополію "Укрспирту", максимально спростити процедури реєстрації гербіцидів, міндобрив, насіння, саджанців. Лібералізація торкнеться не лише землі, а й продукції.

У розробці також великі завдання щодо водного та лісового господарств.

Ми усвідомлюємо, що аграрна реформа спричинить багато запитань у селян, фермерів, аграрних холдингів, банкірів, іноземних інвесторів. Я вже знаю, які вузькі місця матимуть наші закони. Наприклад, потрібно буде вирішувати проблему концентрації угідь в одних руках через підставних осіб.

Ми готові дати всі відповіді або провести дискусії, якщо відповідей поки нема. Нам важливо інформувати суспільство, особливо власників паїв, щодо всіх питань, які виникають, донести до людей інформацію про їх права, підказати, як вирішити проблеми з ділянками, де їх зареєструвати, щоб захистити свою власність.

З цією метою при Кабміні створено контакт-центр, куди може зателефонувати кожен, хто бажає поставити питання про реформу. Номер контакт-центру 1545.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!