Україна зробила значний поступ у підході до перевірок. Інспекційний портал публікує плани різних контролюючих органів щодо перевірок і компанії можуть заздалегідь підготуватися до таких заходів.

Крім того, був запроваджений ризик-орієнтований підхід – інспектори відвідують ті бізнеси, де є високий ризик невиконання правил.

Та все ж залишається значна проблема з "перевірками на місцях", кажуть у Спілці українських підприємців: наприклад, інспектор прискіпується до формальностей і має на меті будь-що скласти протокол про порушення.

Тоді бізнес опиняється перед дилемою – сплатити штраф чи все ж довести свою правоту через адміністративне, а можливо, і судове оскарження.

Щоб подолати проблему на такому рівні, підприємці пропонують змінити підхід до відповідальності за неправомірні рішення перевіряючих.

Перевірка формальностей

У бізнес-асоціації мають немало прикладів таких "формальних підходів".

Наприклад, одна із відомих торгових мереж отримала штраф від інспектора Держпраці за те, що в наказі 15-річної давнини про призначення на роботу одного зі співробітників був відсутній підпис цього співробітника.

Підписавши цей наказ, людина засвідчує, що її поінформували про працевлаштування в компанію.

"У даному разі йшлося про співробітницю, яка за 15 років встигла кар’єрно вирости в компанії від продавчині до менеджерки та навіть піти в декрет і повернутися до роботи. Звичайно, йшлося про формальність", – розповідає співголова комітету з розвитку підприємництва Спілки українських підприємців Андрій Єрашов.

За його словами, відомство згодом скасувало рішення інспектора.

"Компанія має 15 днів, щоб оскаржити перевірку в адміністративному порядку – тобто в тому ж органі, але на більш високому рівні. Але частіше за все контролюючі органи формально розглядають такі скарги. Після цього шлях один – до суду", – каже Єрашов.

В липні Держпродспожислужба відзначилася гучним скандалом через накладення необгрунтовано великого штрафу після проведення перевірки за скаргою клієнта "Нової пошти".

Споживач поскаржився на пошкодження посилки вартістю 500 грн. Чиновники наклали два штрафи на загальну суму 326 млн грн. Його розрахували як 10% обсягу реалізованої продукції компанії за лютий і березень.

Співголова комітету з розвитку підприємництва Спілки українських підприємців Андрій Єрашов

Коли історія потрапила в публічну площину, підключилося і керівництво відомства, і вищі чини. Навіть у Міністерстві економіки вказали на неправомірність рішення інспектора, оскільки той необгрунтовано призначив максимальну міру покарання. Врешті багатомільйонний штраф був скасований.

У першому випадку "допомогла" репутація компанії – її знають на ринку, бренд на слуху. У випадку ж з "Новою поштою" відомство спершу відповіло доволі різко і заперечило будь-яку можливість переглянути рішення. Коли ж справа дійшла до розголосу в публічному просторі – рішення таки скасували.

"А от представники малого і середнього бізнесу не мають такої ваги", – наголошує Андрій Єрашов.

"Вирішувати цю проблему потрібно, адже фактично чиновник, не давши дозвіл або провівши незаконну виїмку документів, може принаймні на деякий час зупинити діяльність бізнесу, завдати фінансової школи. І ніяк за це не відповісти", – коментує екс-перший заступник міністра економіки, керівник з політичних питань Київської школи економіки Павло Кухта.

Що пропонує бізнес

Нинішня редакція Кодексу про адміністративні правопорушення уже містить різні норми щодо відповідальності чиновників за неправомірні рішення. В залежності від порушення закон передбачає і штрафи, і навіть звільнення.

"Але довести це і притягнути держслужбовця до відповідальності надзвичайно важко. Таких кейсів практично немає", – зауважує керівник Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів, експерт з питань регуляторної політики та бізнесу Андрій Забловський.

"Сам механізм притягнення до адміністративної відповідальності недієвий", – додає він.

Єрашов – один із авторів законопроєкту, який пропонує встановити відповідальність для чиновників за прийняті незаконні рішення.

Проєкт закону ще на стадії обговорення, він ще не зареєстрований у парламенті.

За неправомірне рішення під час перевірки автори законопроєкту пропонують встановити штраф у розмірі .

Після десятого такого порушення – позбавлення права обіймати певні посади, після 20-го – автоматичне позбавлення повноваження підписувати розпорядчі документи.

Кожен факт неправомірного рішення має бути встановлений судом, пропонується у документі.

Законопроєкт також містить пропозицію передбачити автоматичну втрату права підпису чиновником. Це має працювати на основі відповідного реєстру перевіряючих осіб.

Після 20-ти зафіксованих судом фактів незаконності розпорядчого акта, перевіряючий автоматично, без додаткових рішень втрачає право підпису – відповідна інформація переноситься у публічний реєстр.

Це також пропонується зробити підставою для недопуску та скасування подальших підписаних цією особою документів.

На думку СУП, такий механізм стане інституційною перешкодою для "штампування" незаконних рішень.

"Законопроєкт розробляли разом з бізнес-омбудсменом і Європейською бізнес асоціацією в 2018 році, і орієнтувалися тільки на перевірки податкової. Надсилали його до тодішньої Адміністрації президента, яку очолював Петро Порошенко, але звідти жодної реакції не надійшло. Повернутися до цієї ідеї змусила історія "Нової пошти" та інших компаній", – говорить Єрашов.

Поле дії законопроєкту розширили на всі перевіряючі органи. За словами Єрашова, це створить запобіжники від дрібних порушень під час перевірок.

У СУП кажуть, що в цьому контексті найчастіше бізнес зіштовхується з такими порушеннями, як неправильне застосування норм права або незастосування їх там, де потрібно.

Перевіряючі також можуть ігнорувати усталену судову практику або обґрунтовувати рішення припущеннями чи недостовірною інформацією. І традиційно – зловживати повноваженнями.

Цим "грішать" Державна податкова служба, Держпраці, Держпродспоживслужба і ДСНС, додають у бізнес-асоціації.

Перевіряючі можуть ігнорувати усталену судову практику або обґрунтовувати рішення припущеннями чи недостовірною інформацією

Чи користуватиметься бізнес такою опцією, якщо все одно доведеться йти до суду? Звичайно, без вирішення проблеми наповненості судової гілки влади достатньою кількості кадрів та взагалі реформування судової системи обійтися неможливо. Це комплексна проблема.

"Однак бізнес зараз також змушений оскаржувати неправомірні рішення в судах. Вказати ім’я конкретного перевіряючого – це просто додатковий рядок у документах, що подаються до суду.

Натомість у компаній таким чином виникне дієвий механізм впливу на конкретну людину", – пояснює Єрашов.

До речі, закладена в законопроєкті ідея не нова.

"У 2017-му році депутати зареєстрували схожий законопроєкт (7373), він навіть пройшов перше читання.

Проєкт закону був спрямований на посилення механізму адміністративної відповідальності чиновників в частині дозвільної діяльності та надання адмінпослуг", – каже Забловський.

Загалом же, в контексті запровадження відповідальності державних службовців за неправомірні рішення недооцінена ідея репутаційної складової, зауважує Забловський.

"Сучасні технології дозволяють запровадити, скажімо, рейтингування чиновників стосовно якості виконання ними своїх повноважень. Публічне рейтингування створить конкуренцію і дозволить боротися з корупцією ефективніше.

Мінцифри, наприклад, уже працює над таким рейтингуванням для визначення рівня оплати праці держслужбовців", – пояснює він.

Ідея законопроєкту СУП слушна, вважає Павло Кухта: "Коли я був на різних посадах державної служби, неодноразово про це думав".

Але її потрібно юридично грамотно реалізовувати, щоб не створити дисбалансу, додає Кухта.

На його думку, зараз політичні шанси на прийняття даного законопроєкту вищі, ніж були раніше.

Адже зараз у парламенті немало народних депутатів, які прийшли з приватного сектору і розуміють проблеми бізнес-середовища.