Достаточно ли государство и бизнес делают для гендерного равенства

Україна входить у третій рік повномасштабної війни, наслідки якої відчуваються в усіх економічних і соціальних сферах, підвищуючи вразливість усіх українців та українок, а особливо найбільш соціально незахищених груп. 

Звісно, війна не оминула нікого, але численні дослідження вказують на її непропорційний вплив на певні групи, підкреслюючи нагальну потребу в подоланні бар’єрів і викоріненні всіх форм дискримінації. 

Цьогорічна тема Міжнародного жіночого дня "Інвестуй в жінок – прискорюй прогрес" глибоко резонує з українським контекстом, підкреслюючи важливість сприяння розвитку успішних і справедливих економік для побудови інклюзивних суспільств. 

Як свідчать результати Третьої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення, війна відчутно вплинула на жінок і дівчат. Очолювані жінками домогосподарства зазнали непропорційного впливу з більшим переважанням "надзвичайних" та "надзвичайних+" потреб порівняно з домогосподарствами, очолюваними чоловіками. 

За даними МОП, за рівнозначну роботу жінки отримують на 18,6% менше, ніж чоловіки, і рівень їх участі в робочій силі на 15,1% нижче, у порівнянні з чоловіками. 

До інших проблем належать збільшення обсягу неоплачуваної роботи жінок, пов’язаної з доглядом, підвищення ризику ґендерно зумовленого насильства та зниження рівня представленості жінок на рівні прийняття офіційних рішень. 

Як наголошує ООН Жінки, жінки стикаються з посиленими перешкодами у доступі до безпеки, правосуддя, соціальних послуг, послуг з підтримки психічного, сексуального та репродуктивного здоров’я, працевлаштування та доступі до інших важливих ресурсів. Зокрема, вражає те, що 72% серед осіб зі статусом безробітних – жінки, що підкреслює непропорційний вплив на їхній економічний добробут.

Описуючи ширші економічні наслідки, дослідження Світового банку звертає увагу на потенційний "ґендерний дивіденд" в розмірі 172 трильйонів доларів, якого можна досягти в результаті усунення ґендерних розривів у оплаті праці протягом життя. Через наявну нерівність, на глобальному рівні, за оцінками UNDP, жінки використовують, у середньому, лише 60% свого повного потенціалу згідно з даними Індексу розширення прав і можливостей жінок, та, у середньому, досягають на 28% менше, ніж чоловіки, у ключових вимірах людського розвитку згідно з даними Глобального індексу ґендерної рівності. За даними Звіту про глобальний ґендерний розрив Всесвітнього економічного форуму, для досягнення ґендерної рівності знадобиться ще 131 рік.

Подолання чинників, які спричиняють нерівність щодо жінок не тільки узгоджується із Ціллю сталого розвитку (ЦСР) 5 "Ґендерна рівність", а й має мультиплікативний ефект на всі 17 ЦСР.

Які заходи здійснює Уряд України для захисту прав жінок? 

У 2020 році Україна отримала офіційний статус учасниці "Партнерства Біарріц". У рамках зазначеного Партнерства Україна взяла на себе зобов’язання у п’яти сферах: розвиток безбар’єрного публічного простору, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення; навчання дітей принципам ґендерної рівності; запобігання насильству; зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків; створення ширших можливостей для чоловіків піклуватися про дітей. 

Протягом останніх років Україна ухвалила Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні, Державну стратегію забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року, Національну стратегію подолання ґендерного розриву в оплаті праці на 2023–2025 роки, а також Стратегію впровадження ґендерної рівності у сфері освіти до 2030 року. 

У цих документах закладені основи для подолання бар’єрів, протидії усім формам насильства, забезпечення рівних прав та можливостей, а також рівної участі жінок та чоловіків у різних сферах діяльності. 

Що можуть зробити підприємства задля забезпечення рівних прав жінок і чоловіків?

Підприємства можуть стати агентами змін, сприяючи ґендерній рівності у часи невизначеності.

У 2021 році Український індекс корпоративної рівності провів дослідження корпоративних політик, правил і практик приватних і державних компаній в Україні у сфері сприяння рівності та різноманіттю, а також запобігання дискримінації на робочому місці. 

За даними дослідження, майже 86% компаній вказали, що тема рівності стала більш пріоритетною у 2021 році; і частіше ініціатором таких змін виступало керівництво — у 67% оцінених компаній. 

Проте у 2023 році Всесвітній альянс з контрольних показників (The World Benchmarking Alliance) у дослідженні 2023 Gender Benchmark провів порівняльний аналіз за показниками ґендерної рівності серед 1006 міжнародних компаній, яке виявило відносно низькі показники гендерної рівності. 

У більшості компаній жінки не мають належного представництва і їхні проблеми залишаються непочутими. 

Проведені UNDP в Україні дослідження стану бізнесу та підходу до прав людини в компаніях до та після початку повномасштабного російського вторгнення також виявили, що жінки перебувають у групі осіб, які найбільше відчули на собі пов’язаний із бізнесом негативний вплив на права людини. 

Як визначено в Керівних принципах ООН з питань бізнесу та прав людини (далі — Керівні принципи), держави повинні захищати права людини від порушень з боку третіх осіб, а підприємства повинні поважати права людини та дотримуватися відповідних законів. 

Які заходи можуть вжити компанії, щоб пом’якшити можливий негативний вплив на права людини?

Ґендерно чутлива процедура належної обачності досліджує потенційний і фактичний негативний вплив бізнес-діяльності на права людини в розрізі статі, ґендеру, ґендерної ідентичності та сексуальної орієнтації. 

Такий підхід звертає особливу увагу на досвід жінок і дівчат, а також на різні перехресні форми дискримінації, які впливають на забезпечення рівних прав.

Нижче наведені приклади ґендерно чутливої процедури належної обачності щодо прав людини, яку можуть впровадити компанії*:

*Джерело: Робоча група ООН з питань бізнесу та прав людини

Також нижче наведені деякі ресурси, які можуть інтегрувати підприємства для сприяння ґендерній рівності:

• Принципи розширення прав і можливостей жінок: набір принципів, які містять настанови для підприємств щодо просування ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок на робочому місці, на ринку та у громаді. Підприємства також можуть використовувати Інструмент аналізу ґендерних розривів WEPs для оцінювання своїх практик порівняно з найкращими глобальними практиками.
• Сертифікація UNDP "Знак ґендерної рівності" включає стандарти щодо створення рівних робочих місць, які розширюють права та можливості жінок, для усунення ґендерних розривів з одночасним підвищенням продуктивності, конкурентоспроможності та соціальної справедливості.
• Методологічні рекомендації щодо ґендерної рівності: організація "Бізнес за соціальну відповідальність" (BSR) розробила низку ключових ресурсів, у тому числі "Ґендерна рівність у кодексах поведінки" (2017 р.) і "Ґендерна рівність у сфері соціального аудиту" (2018 р.).

UNDP в Україні просуває норми та цінності у сфері прав людини в Україні, приділяючи особливу увагу імплементації Керівних принципів ООН з питань бізнесу та прав людини. 

У 2021 році UNDP в Україні започаткувала пілотну ініціативу у сфері бізнесу та прав людини, яку реалізували за підтримки Міністерства закордонних справ Данії. 

Ця ініціатива допомогла визначити початкові умови, прогалини та можливості для повного розуміння становища носіїв прав і носіїв обов’язків, що лягло в основу комплексного дослідження ситуації у сфері бізнесу та прав людини в Україні. 

У 2022 році UNDP в Україні разом з іншими 16 країнами приєдналися до нового глобального проєкту із впровадження Керівних принципів ООН з питань бізнесу та прав людини для справедливого відновлення, що фінансується Урядом Японії. UNDP співпрацює з Урядом України, бізнесом, громадянським суспільством, правозахисниками, науковцями та іншими стейкхолдерами для просування відповідальних бізнес-практик. 

Центральне місце в цих зусиллях відводиться створенню бізнес-середовища, у якому права людини, ґендерна рівність та недискримінація є не просто принципом, а основою корпоративної етики, забезпечуючи належне дотримання та захист прав усіх людей.