Ключевые антикоррупционные и институциональные изменения для восстановления Украины

Ключевые антикоррупционные и институциональные изменения для восстановления Украины

Как Украине усилить доверие международных партнеров к процессу использования средств на восстановление? (укр)
Вторник, 6 июня 2023, 15:59
координатор экспертных групп Экономической экспертной платформы

Війна спричинила значні руйнування для економіки та інфраструктури України.

Незважаючи на негативні наслідки - ця ситуація відкриває можливості для широкого повоєнного відновлення, яке супроводжуватиметься модернізацією у технічному (застосування сучасних технологій та будівельних методів) та інституціональному аспектах. 

Партнери України взяли на себе зобов'язання допомагати в цьому процесі, зокрема, але не виключно, шляхом фінансування відновлення, зокрема за рахунок країни-агресора – росії.

Зараз заарештованих суверенних активів рф у різних країнах світу нараховується близько 300 млрд доларів, активів олігархів рф - близько 100 млрд доларів.

Реклама:

Найбільша частина заарештованих активів знаходиться у ЄС, зокрема у Бельгії - на 180 мільярдів євро активів Центробанку рф, у Німеччині - на 55 млрд дол, у Франції - 71 млрд дол, Австрії - 17 млрд дол. 

Також Великобританія заморозила російські суверенні активи на 26 мільярдів доларів (і на 20 млрд дол. приватних активів), США - 38 млрд доларів, Канада заморозила 16 млрд дол. активів Центробанку рф, Швейцарія має 8.3 млрд доларів заморожених суверенних активів рф.

На жаль, конфіскації активів рф та передача їх Україні – поки що це лише поодинокі випадки, їх поточний статус відображається у конфіскаційному трекері

Перші приклади конфіскацій відбулись у США у травні 2023 року - Генеральний прокурор США дозволив першу передачу конфіскованих російських активів для використання в Україні (5.4 млн доларів). 

Минулого року Міністерство юстиції США звинуватило російського олігарха Малофєєва в порушенні санкцій, накладених на росію після її вторгнення в Україну, заявивши, що він фінансував росіян, які сприяли сепаратизму в Криму.

Вкрай важливим зараз є активізувати дипломатичну роботу для конфіскації російських активів та передачі їх Україні. 

Численні заяви керівників європейських держав свідчать про те, що є підтримка ідеї передачі конфіскованих російських активів на відбудову України, однак активи знаходяться в різних юрисдикціях, і різні юрисдикції повинні ухвалити різні законодавчі акти, які дозволять вилучити ці активи на користь України.

У той час як збитки України від розпочатої росією війни склали, за різними оцінками фахівців - від 370 до 750 млрд доларів. Для більш точної фіксації збитків України у Гаазі створено особливий реєстр – його співробітники займаються збором інформації щодо збитків України та українців від вторгнення рф.

Міжнародні партнери України безумовно зацікавлені, аби Україна не тільки перемогла на полі бою, але й потому швидко відновила на нових засадах свою економіку та одночасно провела реформи, необхідні для подальшого стрімкого економічного прориву. 

Головним інструментом досягнення цих цілей є післявоєнна розбудова. У разі успіху, вона може забезпечити суспільні та інституційні перетворення, необхідні для подальшого стійкого стрімкого розвитку та успішної гармонізації з ЄС, та може закласти підвалини для "економічного дива", що дозволило б Україні швидко наздогнати принаймні середній рівень добробуту ЄС, усунувши необхідність у подальшій допомозі з боку партнерів. 

Якими є головні виклики для відновлення України?

- Традиційно відносно висока схильність до корупції і, ширше, патроналізму, через глибоко укорінені системні інституційні вади і пов’язані з ними погані практики;

- Відсутність відпрацьованих механізмів прозорого та ефективного розподілу коштів такого масштабу;

- Домінування невластивої Україні, але успадкованої від СРСР централізованої системи "вертикалі влади", та прихильність багатьох впливових осіб до такої структури прийняття рішень;

- Підвищена увага суспільств у країнах-партнерах до можливих корупційних скандалів з допомогою Україні, через (частково перебільшені) уявлення про рівень корупції в Україні, а також, низка викликів не інституційної природи, які можуть ускладнювати успішну відбудову.

Зокрема, брак юридичних механізмів у країнах світу конфіскації коштів рф, брак робочої сили через велику outmigration, як пов’язану безпосередньо з війною, так і трудову міграцію минулих років, недостатня готовність українського бізнесу до конкуренції з підприємцями розвинених країн в отриманні підрядів за програмами відновлення за рівними та прозорими правилами, централізованість та вразливість української електромережі, тощо. 

Водночас, поточна ситуація в Україні є хоча й менш сприятливою, порівняно з повоєнною Західною Європою, проте вигідно вирізняється від країн Азії та Африки, де програми відновлення не досягли мети. 

Зокрема, йдеться про перевірені практикою механізми для прозорого здійснення закупівель товарів та послуг (ProZorro), працюючу систему переслідування за корупційні злочини, високий рівень нетерпимості до корупції у суспільстві, відносно висока довіра до громадського сектору і місцевого самоврядування, а також підприємців і, відповідно, їхніх асоціацій.

Ключові принципи та засади для відбудови України

Проте, для успіху потрібен системний, комплексний та стратегічно-орієнтований, підхід, на противагу поширеним, на жаль, практикам поверхневого та фрагментарного спрощеного бачення проблем та їх рішень. 

Фахівці провідних аналітичних центрів Економічної експертної платформи, у співпраці із УРБ та НБК напрацювали відповідні принципи, на яких має бути побудована програма відновлення України:

1. Фінансова допомога для відбудови і подальшої розбудови має бути частиною більшого комплексного пакету допомоги, націленого на прискорення системних суспільно-інституційних перетворень. Серед іншого, це дозволить створити механізми розподілу, які працюватимуть в умовах України.Фінансування має спрямовуватись не лише у публічний сектор (інфраструктура та ін.), а й у приватний сектор, де першочерговою задачею є компенсація прямих матеріальних втрат як домогосподарствам, так і підприємцям. 

2. Енергетична мережа країни вимагає перебудови з метою її децентралізації, зокрема необхідним є стале фінансування заходів енергоефективності. 

3. Розподіл решти грошей має відбуватися: а) на найнижчому можливому рівні; б) колегіально, під контролем змішаних комісій, які обов’язково мають включати представників місцевої бізнес-спільноти, громадянського сектору, та незалежних спостерігачів від міжнародних організацій; в) усі етапи процесу мають бути повністю відкритими, з прямими відеотрансляціями та записами; г) кошти допомоги на інші потреби, крім відбудови, потрібно максимально опускати на рівень місцевої влади, але, в першу чергу, як щорічні довгострокові субвенції на цільові програми, які мають кореспондуватися з державними програмами і забезпечувати створення робочих місць; д) підрядники з освоєння цих коштів мають визначатися через відкриті та прозорі механізми, насамперед ProZorro; е) кошти на допомогу бізнесу, які не стосуються безпосередньої компенсації втрат, мають розподілятися за квазі ринковими механізмами, з залученням комерційних банків та приватних інвесторів за механізмом змішаних фінансів (blended finance) та супроводжуватися механізмами страхування військових ризиків. 

4. Поряд з власне відбудовою, одним з пріоритетних напрямів допомоги має стати розширення логістичного bottleneck (вузького місця логістики) та вирішення інших проблем доступу українського бізнесу на зовнішні ринки, а також імпорту необхідних для відновлення матеріалів та обладнання. 

5. Необхідно уникати практик та політик, які створюють потенційні корупційні ризики – таких як вибіркова підтримка окремих підприємств чи галузей економіки, протекціонізм, надання привілеїв тощо. 

6. Водночас, програма має передбачати вирівнювання умов для усіх підрядників, через, зокрема: а) дотримання зарубіжними учасниками українського законодавства, за яким участь у тендерах можуть брати тільки фізичні та юридичні особи – резиденти України; б) широке та доступне навчання потенційних українських підрядників особливостям тендерних процедур, дотриманню вимог compliance and due diligence; в) надання українським компаніям, що не є представництвами іноземних, пільгових кредитів на виконання проєктів з відбудови у разі їх перемоги на тендерах.

7. Важливо забезпечити ефективну взаємодію та співпрацю українського бізнесу та іноземних компаній. У цьому важливу роль можуть зіграти інвестиційні фонди з розвинених юрисдикцій, зокрема фонди private equity. Також важливим інструментом відбудови може стати надання пільг та преференцій (пільги мають стосуватися лише інвестицій, а не збуту товарів на ринок) при інвестуванні в Україну великим іноземним компаніям від їхніх материнських держав. 

Напрацювання фахівців будуть презентовані на форумі "Ключові антикорупційні та інституційні зміни для відновлення України", який пройде 7 червня за підтримки CIPE.

Сподіваємось, що пропозиції експертів будуть враховані представниками влади і відповідні реформи будуть реалізовані ближчим часом, а також створені відповідні прозорі механізми для відбудови України.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: