"Экономическая правда" приглашает на конференцию "Восстановление Украины: почему не следует откладывать до победы"

Как восстановить аграрную отрасль

Как восстановить аграрную отрасль

Как война повлияла на агросектор и что может сделать государство для ускорения восстановления? (укр)
Среда, 15 марта 2023, 13:12
координатор экспертных групп Экономической экспертной платформы

Унаслідок повномасштабної війни, розв’язаної росією, економіка України зазнала значних втрат. 

Сукупно, за даними репрезентативного опитування, 9,9% підприємств зупинені, 21,8% - частково зупинені (не враховуючи окуповані території).

Загальні прямі втрати МСБ оцінюються у 87 млрд доларів США, бізнес-активність скоротилася, а експортери стикаються з обмеженими можливостями через блокаду портів (окрім зернових культур). 

Понад 10 млн українців (~25% населення) покинули свої домівки, у тому числі, за різними оцінками, від 3 до 5 млн залишаються за кордоном. Рівень безробіття у середньому за 2022 рік оцінено Нацбанком (інфляційний звіт) у 25-26%, що відповідає загальній кількості безробітних у 3,2 млн осіб

Реклама:

Рівень заробітної плати, за експертними оцінками, знизився на 30-50% у різних сферах економічної діяльності. 

Видатки бюджету зросли майже вдвічі через збільшення витрат на оборону, підтримку бізнесу та гуманітарну допомогу.

Аграрний сектор — поточний стан

Нещодавно Міжнародна маркетингова група, за підтримки Help-Ukraine та у співпраці з Українською Радою Бізнесу провела опитування малих фермерів з усіх регіонів України. 

Більшість опитаних фермерів з усіх регіонів України позитивно сьогодні оцінюють стан свого бізнесу попри наявні труднощі. Тим не менш, їх основним викликом є стабілізація та утримання показників діяльності на поточному рівні. Основними проблемами є:

- недостатність кваліфікованих працівників;

- слабкий захист прав власності та рейдерство;

- проблеми у розрахунках із торговими мережами;

- ризики, пов’язані із можливістю відімкнення електроенергії;

- непередбачувані дії держави, постійні зміни законодавства.

80% фермерів потребують допомоги в різних її формах, так у 78,3% є потреба у фінансовій допомозі від кредитних установ чи донорських програм. 

Крім того, фермери шукають консультаційних порад від експертів в таких питаннях, як фінанси та інвестиції, постачання та збут, пошук партнерів та побудова відносин з владою.

Найбільш актуальні зміни, які чекають фермери з усіх регіонів України:

  • необхідність позбавити фермерів тимчасово сплачувати єдиний податок 4 групи;
  • вирішити проблему із блокуванням податкових накладних, повернути презумпцію невинуватості платника податку;
  • створити організації водокористувачів для розвитку зрошення;
  • відтермінувати запровадження мінімального податкового навантаження на 1 гектар;
  • продовжити безмитний режим з ЄС та квот ще на кілька років;
  • врегулювати відносини виробників та мереж за прикладом ЄС;
  • децентралізація енергетичної системи, стимулювання альтернативної енергетики.
 

Вплив війни на агросферу

Блокування морських портів призвело до значного скорочення експорту з 6-7 млн тонн на місяць до 1,5 млн тонн. 

Це призвело до падіння внутрішніх цін реалізації аграрної продукції нижче рівня собівартості навесні. Після підписання зернової угоди ситуація покращилась, проте і далі спостерігаються складнощі з логістикою та зберігається загроза блокування "зернового коридору". 

За попередньою оцінкою експертів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), прямі втрати активів аграрної галузі складають орієнтовно 6 млрд дол. США. 

Пошкоджено близько 5% земель сільськогосподарського призначення. Втрати доступних посівних площ - понад 25%, зрошуваних земель - понад 70%, ягідників – близько 25%, садів – 20%. 

Відбулося зростання вартості виробництва продукції внаслідок зростання цін на добрива, пальне та насіння. Значні масиви земель є небезпечними для виробничої діяльності через замінування. 

Істотних руйнувань зазнали об’єкти інфраструктури: сільськогосподарської, складської, транспортної, енергетичної, переробної промисловості. Через фізичне знищення аграрних підприємств в зоні ведення бойових дій потенційно очікується втрата до 30% поголів’я тварин. 

У звіті "Швидка оцінка збитків та потреб", підготовленому урядом України, Європейською комісією та Світовим банком у вересні 2022 року, зазначається, що загальна вартість війни для українського сільського господарства оцінюється у понад 30 мільярдів євро.

У комплексному дослідженні КШЕ "Огляд збитків та втрат в АПК" розраховано, що станом на листопад 2022 року що прямі збитки склали 6,6 млрд дол. США на листопад 2022. 

Сума непрямих збитків станом на листопад 2022 року склала 34,25 млрд дол. США, головним чином за рахунок зниження внутрішніх цін через порушення експорту (3,1 млрд дол. США), врахування втрат озимих у 2023 році (3 млрд дол. США), зростання втрат через зниження виробництва продукції рослинництва у 2022 році (4,7 млрд дол. США) тощо.

Що можливо зробити для сприяння відновленню агросектору?

  • Вирішити проблему із блокуванням податкових накладних бізнеса, повернути презумпцію невинуватості платника податку;

Створена робоча група Мінфіну щодо врегулювання проблеми із блокуванням податкових накладних, яка напрацьовує низку рішень (змін до Постанови 1165 та Наказу Мінфіну), які після їх реалізації, орієнтовно наприкінці лютого — мінімізують обсяги блокувань. 

Для повернення платнику податків презумпції невинуватості необхідна радикальна зміна моделі блокування накладних, зміни по ПКУ та Постанови 1165. 

Така зміна має передбачати виключно тимчасове блокування накладних не більше, ніж на 30 днів. За цей час податкова має визначити найбільш ризикових з числа заблокованих (малий відсоток від заблокованих) та реалізувати щодо них позапланові заходи податкового контролю. 

Такі позапланові заходи мають відбуватись із чітко визначеним предметом перевірки та тривати не більше ніж додаткові 30 днів. У підсумку - всі податкові накладні мають бути розблоковані автоматично не пізніше 60 днів з дати блокування.

  • Позбавити фермерів тимчасово сплачувати єдиний податок 4 групи та відтермінувати запровадження мінімального податкового навантаження на 1 гектар на окупованих та нещодавно звільнених територіях;

У січні 2023 року ВРУ прийняла за основу законопроєкти №8298 та №8299 (зміни до ПКУ та МКУ) щодо додаткової підтримки бізнесу під час воєнного стану. 

Проєкти передбачають звільнення від оподаткування на період з 1 березня 2022 року до 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, платників ЄП 4 групи за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, а також визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. 

Необхідно доповнити проєкти законів і тимчасовим звільненням фермерів від мінімального податкового навантаження на цих територіях та якнайшвидше проголосувати ці закони в цілому.

  • Продовжити безмитний режим з ЄС та без квот ще на кілька років.

Представниками української влади та провідні бізнес-асоціації України вживають всі можливі заходи для продовження безмитного режиму з ЄС. Вбачається доцільним надіслати додаткові звернення до ЄС від провідних аналітичних центрів України та бізнес-асоціацій.

  • Врегулювати взаємовідносини виробників та торгових мереж

В останні десятиліття низка країн світу ухвалила законодавчі обмеження так званих "недобросовісних торговельних практик" (НТП) (unfair trade practices, UTP) у ланцюжках поставок харчової продукції, зокрема між підприємствами роздрібної торгівлі та їхніми постачальниками. 

Кілька років тому відповідні рішення були ухвалені на рівні ЄС. Набувши статусу кандидата на вступ до ЄС, Україна повинна буде, раніше чи пізніше, приєднатися до цих обмежень. 

Загальна економічна теорія стверджує, що державні регуляції можуть бути потрібні там і тільки там, де спостерігаються вади ринку (market failures), тобто, за їх відсутності приватні гравці з певних причин розподіляють ресурси не оптимально. 

Нобелівський лауреат Мілтон Фрідман доповнив цей критерій з огляду на можливі вади держави (government failures). 

За його висновком, запроваджувати регулювання доцільно тоді і тільки тоді, коли одночасно виконуються дві умови: (а) добровільні дії громадян (не тільки безпосередньо гравців ринку, але, також, громадянського суспільства) неспроможні вирішити проблему в оптимальний спосіб, та (б) держава – не абстрактна, всемогутня та добромисна, а конкретна, з її вадами – спроможна це зробити якщо не оптимально, то, принаймні краще, ніж без її втручання.

Тож питання врегулювання відносин виробників харчової продукції та торгових мереж потребує окремого дослідження щодо вад ринку та оптимальних способів їх усунення, та напрацювання змін до законодавства на основі висновків дослідження.

  • Реалізувати податкову реформу - замінити податок на прибуток податком на виведений капітал та знизити сукупне податкове навантаження на фонд оплати праці до цільового показника 25%.

Відповідний проєкт закону напрацьовано Податковим Комітетом ВРУ спільно з аналітичними центрами та бізнес асоціаціями. 

Під час повномасштабної війни такі зміни реалізувати не доцільно, проте є згода ключових стейкхолдерів щодо реалізації такої реформи відразу після завершення воєнного стану.

  • Інституційна реформа перевіряючих, контролюючих та правоохоронних органів

За всіма об’єктивними показниками, реформа ДПС рухається позитивно. Єдиним значним недоліком, який заважає реалізації реформи, є недосконала система блокування податкових накладних, яку необхідно змінити, повернути платникам податків презумпцію невинуватості.

Законодавчо прийняті необхідні зміни, сформована якісна законодавча база для існування єдиного аналітичного органу по боротьбі із економічними злочинами — Бюро економічної безпеки. Проте конкурси по набору керівного складу не були досконалими, тож БЕБ потребує перезавантаження, із обранням керівного складу Комісією із вирішальним голосом міжнародних експертів. Відповідний законопроєкт щодо перезавантаження БЕБ зареєстровано у Парламенті - №9080.

  • Впровадження державної програми гарантування воєнних ризиків за принципом страхування та надання доступу страховим компаніям України до перестрахування для формування якісних пакетів із воєнними ризиками

Зараз діють обмеження від НБУ щодо можливостей українських страхових компаній перестраховувати великі ризики у провідних світових страхових компаній. 

Ці обмеження викривляють конкуренцію, не дають можливості у багатьох випадках страхувати воєнні ризики українського бізнесу, інвесторів. Необхідна відміна цих обмежень НБУ, надання вільного доступу українським СК до перестрахування.

Для нових стратегічних інвесторів вбачається доцільною державна підтримка у вигляді страхування нових інвестицій від воєнних ризиків. Для цього необхідно розробити зміни до закону "Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні".

  • Врегулювати проблему із вимкненнями електроенергії та тепла

Україні необхідно терміново відновити енергетичну систему, а також передбачити можливість резервної генерації. Для цього необхідна допомога міжнародних донорів та держави, зокрема:

а) Для живлення критичної інфраструктури (станції теплопостачання, водоканали, насоси та очисні споруди водогону) при відсутності електроенергії необхідні газові турбіни, мобільні дизельні генератори потужністю 3-5 МВт, газові/дизельні когенераційні установки для котелень потужністю 300-1000 кВт.

б) Для зниження вірогідності масштабних довготермінових відключень електроенергії, відновлення високовольтної мережі та відновлення розподільчої електричної мережі в Україні необхідні автотрансформатори 750 кВ, 330 кВ тощо, регулюючі трансформатори, перетворювачі струму. 

в) розвиток децентралізованої енергетики, альтернативні джерела енергії: 

Необхідне державне стимулювання впровадження підприємцями альтернативних джерел енергії, зокрема енергії з біомаси, біогазу, сонця тощо. Для цього необхідно максимально спростити екологічні вимоги, зокрема на час війни позбавити податку за викиди СО2- котельні та ТЕЦ/ТЕС на біомасі і біогазі. Процес встановлення резервного генератора у бізнесу необхідно з дозвільного перевести в чисто декларативний.

Бухоблік взаємовідносин між бізнесом щодо обміну електроенергією - зробити надспрощеними, без оподаткування. 

  • Недостатність кваліфікованих працівників в Україні

Рішення цього питання лежить у площині стимулювання до повернення українців, тимчасових біженців, в Україну, а також заохочення мігрантів з інших країн працювати в Україні.

Для цього в першу чергу необхідно знизити навантаження на фонд оплати праці, що призведе до зростання заробітних плат, забезпечити макроекономічну стабільність та стійкість національної валюти, спростити міграційне законодавство. 

  • Слабкий захист прав власності та рейдерство

Для вирішення цієї проблеми необхідна якісна судова система та реформовані правоохоронні органи. Процес реформування судової системи вже триває, створено оновлену Вищу раду правосуддя та створюється Вища кваліфікаційна комісія суддів, цей процес потребує постійного моніторингу з боку громадянського суспільства.

Сподіваємось, що представники Кабінету міністрів та Парламенту врахують пропозиції представників агросектору та аналітичних центрів та ближчим часом внесуть необхідні зміни до законодавства та інших НПА.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: