Философия налоговых реформ

Философия налоговых реформ

Чтобы понять направление налоговых реформ, которые будет осуществлять Министерство финансов, достаточно почитать базовые документы правительства.
Четверг, 26 марта 2015, 10:32
Елена Макеева, заместитель министра финансов

Ми багато говоримо про податкові реформи та лише одиниці замислюються про філософію таких реформ.

Часто наші очікування побудовані скоріше на власній користі та добробуті, ніж на філософії.

Говорячи про реформи, кожен з нас думає про своє: держава - про доходи бюджету, бізнес - про власні статки.

Всім нам не вистачає єдиної візії, спільного розуміння, куди рухається економіка країни, та як ми хочемо жити завтра.

Це стримуючий фактор, який не дозволяє почути один одного та знайти баланс інтересів.

Протягом першого тижня роботи на посаді заступника міністра фінансів мене майже щодня питали не стільки про податкові реформи, скільки про загальні податкові тренди, що обговорюються у стінах міністерства.

Бізнес безпідставно чекає від нас якихось репресивних кроків, хоча більша частина нової команди Мінфіну має досвід роботи в приватному секторі, і рівень довіри до них повинен бути вищим.

Щоб зрозуміти напрямок податкових реформ, які буде здійснювати Міністерство фінансів, достатньо почитати базові документи уряду.

Це, перш за все, стратегія сталого розвитку "Україна - 2020", угода про асоціацію між Україною та ЄС, меморандум про економічну та фінансову політику згідно з новою кредитною угодою МВФ, коаліційна угода, європейське законодавство, до якого ми плануємо наближати українське законодавство.

Будь-яка реформа буде віддзеркалювати цінності зазначених документів, а розроблятися реформи будуть лише в збалансованій команді представників влади, громадськості та бізнесу на платформі Національної ради реформ.

У більшості країн, що розвиваються, присутній загальний тренд: лише 1% великих платників податків формують 70% податкових надходжень до бюджету. В той же час 80% платників податків малого та середнього бізнесу формують не більше 5% надходжень до бюджету. Україна - не виняток.

Бюджетоутворюючими податками у структурі доходів зведеного бюджету України за 2014 рік є ПДВ - 41,1%, податок на доходи фізосіб - 16,2%, акцизний податок - 10,4%, податок на прибуток - 8,7%, які сплачує великий бізнес.

Питома вага єдиного податку - спеціального режиму оподаткування малого та середнього бізнесу - становить лише 1,6%.

Ще один відомий факт: у країнах з великим рівнем корупції та високими ставками податків на зарплату тіньова економіка зростає шаленими темпами з року в рік.

Пріоритети податкових змін для великого та малого бізнесів також відрізняються. Великому бізнесу, що фактично годує країну, слід пропонувати найвищий сервіс з адміністрування податків та обслуговування платників податків. Абсолютно всі процеси повинні бути автоматизовані, жодних телефонних дзвінків інспекторів.

Спілкування з таким бізнесом під час перевірок повинно відбуватися високоосвіченими та професійними спеціалістами, які вміють слухати.

 Фото УП

Середній бізнес повинен бути готовим дотримуватися загальних правил оподаткування, можливо, з окремими спрощеннями.

Малий бізнес, який, як і в багатьох країнах світу, частково знаходиться в тіні, потребує повної дерегуляції, мінімальних та простих податкових вимог, інформаційної підтримки, що мотивуватиме його до легалізації.

Саме ця філософія, на мою думку, і повинна лягти в основу податкових реформ.

В процесі реформування податкового законодавства багато країн на різних етапах розвитку запроваджували єдину ставку податків - flat tax rate - для корпоративного податку на прибуток і для податку на доходи фізичних осіб.

Уперше цю ідею висунув американський економіст Мілтон Фрідман у книзі "Капіталізм та свобода" ще у 1962 році. Його філософія така: запровадження більш низьких ставок податків стимулюватиме економічну активність та в кінцевому рахунку приведе до збільшення доходу державного бюджету.

Ідею Фрідмана свого часу реалізували більшість країн Центрально-Східної Європи. Наприклад, в Естонії єдина ставка податку на прибуток та ПДФО - 26% - була введена ще у 1994 році. У Латвії після запровадження такої політики вона становила 25%, у Румунії - 16%, у Словаччині - 19%.

Правда, багато опонентів цієї теорії стверджують, що єдина ставка податку карає частину населення з низьким рівнем доходів та приносить користь багатшим.

Саме тому, "спробувавши" такий підхід і зваживши його переваги та недоліки, з часом багато країн повернулися до пропорційного оподаткування доходів за принципом "чим більше заробляєш, тим більше податків мусиш платити".

Україна не відхиляється від загальноєвропейських трендів в оподаткуванні, а ставки податків не є найвищими порівняно з країнами ЄС, з якими ми маємо спільну радянську історію.

З 2004 року в Україні діяла система, за якою ПДФО справлявся за єдиною ставкою 13%, податок на прибуток - за ставкою 25%. Схожим є досвід Грузії - 12% і 20%. Однак згодом Україна повернулася до прогресивної шкали оподаткування доходів фізосіб - 15% і 20% - та суттєво знизила ставку податку на прибуток - 18%.

Проте, працювати є над чим. Введення електронного адміністрування ПДВ повинно стати запорукою успіху, оскільки саме цей податок є бюджетоутворюючим та одночасно чи не найбільш корупційним не лише в Україні, а й у світі.

Усі реформи в частині оподаткування ПДВ повинні бути пов'язані із забезпеченням прозорості його адміністрування від збору до відшкодування. Питання прозорості стосується не лише ПДВ, а всіх непрямих податків, в адмініструванні яких слід забрати будь-який людський фактор. Комп'ютер неможливо підкупити.

В цілому ж, сучасна система адміністрування податків повинна включати такі складові, як самоконтроль, аудит на основі врахування ризиків, забезпечувати сервісне обслуговування платників податків, технологічні рішення та стимулювати розвиток довіри між всіма учасниками процесу збору податків.

Мікробізнес та малий бізнес потребують державної підтримки. Адміністративні реформи повинні стати запорукою виведення бізнесу з тіні. Головною метою податкових реформ для малого бізнесу є залучення їх до формального сектора економіки та побудова культури дотримання чинного законодавства.

Новітні технології повинні відкрити додаткові можливості для державно-приватного партнерства та співробітництва.

Баланс інтересів бізнесу та держави, на мою думку, полягає у пошуку оптимальної системи оподаткування, що передбачає зміщення акцентів в оподаткуванні з прямих податків на непрямі, максимальному зменшенні кількості податків та прозорості їхнього адміністрування.

Сьогодні кожний громадянин нашої країни, незалежно від посади та рівня добробуту, розуміє, що треба змінювати статус-кво. Нові реформи повинні усунути існуючі в податковому законодавстві прогалини, забезпечити справедливість сплати податків та рівність усіх перед законом.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua