Що заробили держбанки та як Коломойський програв у Стокгольмському арбітражі: підсумки тижня для ДП

Що заробили держбанки та як Коломойський програв у Стокгольмському арбітражі: підсумки тижня для ДП

Неділя, 7 лютого 2021, 10:30 -
ua.depositphotos.com
Щотижня команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління готують для ЕП дайджест про головні події в житті державних підприємств. Що важливого сталося 1-5 лютого?

Приватизація

За словами голови Фонду державного майна Дмитра Сенниченка, найближчим часом, розпочнеться масштабна приватизація.

Рада на засіданні 4 лютого підтримала за основу законопроєкт щодо розблокування аукціонів великої приватизації, які зупинили через пандемію коронавірусу. Його підтримали 284 народні депутати.

Корпоративне управління в державних підприємствах

Магістральні газопроводи України шукають генерального директора. Термін подання заявок на посаду у конкурсному відборі до 20 січня 2021 року. Неясно, чи буде залучений у це виконавчий консультант з пошуку кандидатів. Наразі Олександр Лісніченко є виконуючим обов'язки голови правління АТ "Магістральні газопроводи України".

Рішення Кабміну щодо обміну енергетичними компаніями досі недоступні.  Як повідомлялося раніше, низка компаній, зокрема "Енергоатом", "Укргідроенерго", Нижньодністровська ГЕС та ще три ТЕЦ перейшли під управління Кабінету міністрів за дорученням президента. Рішення Кабміну досі не є загальнодоступним.

Колишньому в.о генерального директора Державної продовольчо-зернової корпорації (ДПЗКУ) повідомлено про підозру. За даними Офіса генпрокурора, екс-виконавчий директор Саймон Чернявський підозрюється у зловживанні службовим становищем та розтраті понад 9 млн грн.

Йому було повідомлено про підозру у привласненні коштів компанії в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем. Він представив додаткові 18 посад працівникам компанії та збільшив заробітну плату та премії.

Зокрема, зарплата першого заступника генерального директора зросла із 100 тис до 500 тис гривень, заступника генерального директора – зі 70 до 450 тис, директорів департаментів – з 80 до 250 тис гривень. Протягом січня-лютого 2020 року чиновникам виплатили загалом понад 4 млн грн премій. Такі дії нібито призвели до збитків понад 9 мільйонів гривень.

ОГП не називає підозрюваного прямо, але можна зробити висновок, що вони посилаються на Саймона Чернявського, який виконував обов'язки генерального директора у січні-лютому 2020 року.

Цікаво, що оперативну підтримку у кримінальному провадженні надало Головне управління контррозвідки у сфері економічної безпеки СБУ. Незрозуміло, чому саме ОГП та СБУ займаються цією справою. На наше розуміння, такі справи мають розслідувати НАБУ та Спеціальна антикорупційна прокуратура. 

Без доступу до файлів ми не можемо робити висновки про підстави порушення справи. Однак, з нашого досвіду корпоративного управління, низькі зарплати часто стають необхідною умовою корупції в ДП. Винагорода на рівні ринку – це рекомендація ОЕСР, яку Україна зобов'язується виконати. Генеральний директор ДП повинен мати повноваження встановлювати ринкові зарплати з метою залучення талантів виконавчої влади та уникнення стимулів корупції.

Відмовляючись від посади генерального директора, Саймон Чернявський заявив, що у нього були різні погляди на розвиток ДПЗКУ з акціонером [Міністерство економіки. – SOE Weekly], включаючи "стратегію корпоративного управління та захист корпорації від політичних інтересів".

Сьогодні голова ДПЗКУ має статус "виконуючого обов'язки генерального директора" (тобто тимчасового). Відповідно до статуту Держфінпослуг, його правління повинно складатися з п'яти членів. Поточне правління складається з чотирьох членів, причому три виконавці мають статус "виконуючих обов'язки членів правління".

У статуті компанії також зазначається, що повинна бути створена незалежна наглядова рада, а якщо не створена – відповідні функції повинні виконувати загальні збори акціонерів, тобто Міністерство економіки. Сьогодні в ДПЗКУ не створено жодної незалежної наглядової ради.

Банки

Ощадбанк прозвітував про чистий прибуток у 2,8 млрд грн за попередніми результатами 2020 року. Це на 2,5 млрд грн більше, ніж у 2019. "Забезпечення фінансової стабільності було і залишається стратегічним пріоритетом Ощадбанку. Прибутковість капіталу банку (RoE) на кінець 2020 року становить 13,8% та суттєво перевищує відповідний результат 2019 року (1,3%)", – йдеться у повідомленні прес-служби.

При цьому чистий процентний дохід Ощадбанку у 2020 році порівняно з попереднім роком збільшився на 2,5 млрд грн (на 45,4%) і становить близько 8 млрд грн.

"Це відбулось переважно за рахунок зменшення процентних витрат внаслідок здешевлення фондування. Чистий комісійний дохід збільшився на 18,1% і становить майже 5 млрд грн – переважно за рахунок збільшення доходів від розрахунково-касового обслуговування клієнтів", – пояснили у банку.

Зазначається, що з початку 2020 року приріст депозитного портфеля становив понад 9 млрд грн (10%), з них за депозитами фізичних осіб – 4,9 млрд грн, за депозитами суб’єктів господарювання – 4,3 млрд грн. Кредитний портфель протягом року зменшився на 3% – до 63,2 млрд грн.

У звітному році Ощадбанк продовжив роботу зі зменшення обсягів проблемної заборгованості: рівень непрацюючих кредитів (NPL 90+) зменшився з 49% до 24%.

Збиток Укрексімбанку в 2020 році. Генеральний директор Укрексімбанку Євген Мецгер оголосив, що збитки Укрексімбанку в 2020 році сягнули 5,6 млрд грн.

За його словами, на початку 2020 року існував ризик зафіксувати збиток у розмірі 8-9 млрд грн, який банку вдалося зменшити. [Укрексімбанк залишається найбільш збитковим банком в Україні. – SOE Weekly].

Інфраструктура

Уряд та ЄІБ проведуть переговори про державну гарантію для позики аеропорту Бориспіль на 270 мільйонів євро. На засіданні 3 лютого Кабінет міністрів схвалив розпорядження президента Про делегацію України для участі у переговорах з Європейським інвестиційним банком щодо укладення гарантійної угоди на розвиток аеропорту "Бориспіль".

Кабінет міністрів також затвердив власне розпорядження, визнаючи, що залучення позики від ЄІБ у розмірі 270 мільйонів євро було доцільним. Метою позики є оновлення аеропорту та збільшення пасажиропотоку до 56 мільйонів людей до 2040 року.

Енергетичний сектор

"Нафтогаз" оголошує про закупівлю природного газу в ЄС. Нафтогаз має намір використати 80,4 мільйона євро, які вони залучили від Європейського банку реконструкції та розвитку шляхом розміщення єврооблігацій 2019 року, для придбання природного газу для постачання в Україну через сполучні лінії з ЄС.

"Нафтогаз" опублікував запрошення до попереднього відбору постачальників газу та загальне оголошення про закупівлі для цього проєкту, яке було опубліковане на сайті ЄБРР 28 січня 2021 року.

В січні оператор ГТС збільшив транспортування природного газу в чотири рази. У січні 2021 оператор транспортував з Європи в Україну 0,44 млрд. кубометрів газу, у тому числі 0,40 млрд кубометрів (92%) як віртуальні зворотні поставки.

Реекспорт газу з України до Європи за цей період становив 0,24 млрд кубометрів, тоді як у січні минулого року експорту майже не було.

Транзит становив 3,86 млрд кубометрів, що на 51% більше, ніж у січні 2020 року, але на 32% нижче, ніж у грудні 2020 року, завдяки умовам чинного транзитного контракту.

На захід було перевезено 3,54 млрд кубометрів. 15 торговців, у тому числі п’ять українських та десять іноземних компаній, замовили в січні послуги з транспортування газу з ЄС в Україну.

За словами генерального директора Сергія Макогона, поточна угода з "Газпромом" передбачає планове зменшення транзиту газу через Україну.  Згідно з цим контрактом, "Газпром" зобов'язаний заплатити за перекачування 40 млрд кубометрів газу, що на 25 млрд кубометрів нижче контрактних зобов'язань 2020 року.

За словами Макогона, компанія може забезпечити додаткову перекачку 55 млрд куб м або більше. Ця потужність може задовольнити всі транзитні потреби, і немає необхідності будувати додатковий газопровід "Північний потік-2", що є суто політичним, а не економічним проєктом.

"Нафтогаз" розглядає можливість розподілу активів "Укрнафти" з групою "Приват".  НАК "Нафтогаз" попросив наглядову раду компанії розглянути питання про розподіл активів "Укрнафти" між "Нафтогазом" та міноритарними акціонерами "Укрнафти".

Нафтогаз володіє 50% + 1 акцією "Укрнафти". Група компаній, неформально відома як група "Приват" і пов'язана зокрема з Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим, володіє близько 42% акцій.

Справа "Укрнафти" на 6 мільярдів доларів.  Арбітражний суд Стокгольма постановив, що він не має юрисдикції розглядати позов міноритарних акціонерів "Укрнафти", які хотіли стягнути з України понад 6 мільярдів доларів та відсотків, нарахованих на цю суму. 

Міноритарні акціонери ПАТ "Укрнафта" (кіпрські Littop Enterprises, Bridgemont Ventures, Bordo Management, які належать групі Приват Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова) у червні 2015 року подали позов до Стокгольмського арбітражу проти держави Україна.

На літо 2016 року сума позову складалася з: 2,063 млрд доларів, які міноритарії "Укрнафти" вимагають в рахунок втрати дивідендів; 932 млн доларів міноритарії вимагали штрафних санкцій; 1,679 млрд доларів – як компенсацію за втрату вартості акцій.

Кіпрські офшори Коломойського і Боголюбова стверджували, що, на їхню думку, існують чотири основні причини для позову до України:

  1. Експропріація газу, видобутого "Укрнафтою" або покупка такого газу за заниженими цінами з боку НАК "Нафтогаз України" протягом декількох років;
  2. Зміна корпоративної структури ПАТ "Укрнафта" в результаті зміни кворуму для проведення Загальних зборів акціонерів з 60% до 50%;
  3. Відсторонення осіб, призначених інвесторами, від управління "Укрнафтою";
  4. Збільшення рентної плати за використання надр.

Юридичними підставами для позову кіпрські компанії називали порушення державою Україна своїх міжнародно-правових зобов'язань перед інвесторами, які є наслідком Енергетичної хартії.

У січні 2018 року претензії міноритарних акціонерів ПАТ "Укрнафта" до України збільшилися до 5,439 мільярда доларів.

"Укртрансгаз" торгуватиме газом зі своїх сховищ на УЕБ з березня. "Укртрансгаз" та Українська енергетична біржа підписали угоду про співпрацю, яка надаватиме інструменти обміну споживачам, які використовують українські сховища газу.

На думку представників "Укртрансгазу", це сприятиме подальшій лібералізації енергетичного ринку, збільшенню його ліквідності, посиленню надійності та прозорості механізмів продажу та купівлі газу.

Оборона

Президент ввів санкції проти китайських акціонерів "Мотор Січі". 28 січня президент Володимир Зеленський прийняв рішення Ради національної безпеки і оборони застосувати спеціальні економічні санкції проти китайських акціонерів "Мотор Січ".

Згідно з Додатком 1 рішення РНБО, санкції були введені проти громадянина Китаю Ван Цзіна, ключового акціонера Skyrizon, який, у свою чергу, є акціонером "Мотор Січі".

Згідно з додатком 2 рішення РНБО, санкції були введені проти китайських компаній, включаючи Skyrizon Aircraft Holdings Limited, Hon Kong Skyrizon Holdings Limited, Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co. Ltd і Beijing Xinwei Technology Group Co та їх дочірніх компаній.

Санкції вводяться на три роки і включають, серед іншого, блокування активів, обмеження торгівлі, грошові перекази та операції з цінними паперами, скасування віз, обмеження польотів та перевезень через територію України.

Олександр Ярославський з DCH Group, який заявляє, що є акціонером "Мотор Січі", не розуміє мотивів такого рішення. На думку групи DCH, санкції могли бути спробою зірвати "позачергові загальні збори акціонерів", що могло призвести до відновлення законних прав китайських акціонерів на "Мотор Січ".

Позачергове засідання "Мотор Січ" зірвало СБУ.  Зустріч, яку китайські акціонери та Олександр Ярославський із групи DCH називали "позачерговими загальними зборами акціонерів" Мотор Січ ", повинна була відбутися в Запоріжжі 31 січня. Однак засідання було зірвано Службою безпеки України.

Працівники компанії, які також є акціонерами "Мотор Січ", обурились тим, що не отримали жодного повідомлення про збори. На місце події також прибула група членів парламенту разом із співробітниками СБУ. У службі згодом повідомили, що триває кримінальне розслідування незаконних зборів акціонерів.

За оцінками спостерігачів оборонної промисловості, коли президентом був Петро Порошенко, планувалося, щоб Skyrizon буде володіти 50% "Мотор Січі", тоді як "Укроборонпром" володітиме 25% акцій. Нещодавно DCH Group Ярославського об'єднався з китайськими акціонерами, щоб замінити потенційну участь "Укроборонпрому" у придбанні.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!