Податки для ФОПів, мікрокредити, зарплати і пенсії: що змінюється з 1 січня 2021 року

Середа, 23 грудня 2020, 13:30 -
Ріст "мінімалки" на 20%, п'ять етапів підвищення пенсій та касові апарати для певних категорій ФОПів – що чекає на українців з першого дня нового року.


Прожитковий мінімум зросте
Мінімальна зарплата: плюс 20% з 1 січня
Податки для ФОПів зростуть: що саме
Що з іншими податками
Касові апарати для ФОПів: відтермінували, але не для всіх
Пенсії: п'ять етапів підвищення
Субсидії: на пів мільярда менше
Нові правила для мікрокредитів
Тарифи на транспортування газу зростуть
При купівлі житла пенсійний збір платити не треба

Прожитковий мінімум зросте

Державний бюджет на 2021 рік, який Верховна Рада ухвалила в останній пленарний тиждень 2020-го, набуває чинності з 1 січня.

З нового року розмір прожиткового мінімуму становитиме 2 189 грн (загальний показник), з 1 липня передбачене збільшення до 2 294 грн, з 1 грудня – до 2 393 грн.

Також заплановане зростання мінімуму для основних соціальних і демографічних груп. Зокрема, для дітей віком до шести років сума з 1 січня становитиме 1 921 грн, з 1 липня – 2 013 грн, з 1 грудня – 2 100 грн.

Для дітей віком від 6 до 18 років розмір такого мінімуму вищий: 2 395 грн – з першого дня нового року, 2 510 грн – з 1 липня та 2 618 грн – з 1 грудня.

Для працездатних осіб мінімум становитиме 2 270 грн з 1 січня, 2 379 грн – з 1 липня, 2 481 грн – з 1 грудня. Для непрацездатних – 1 769 грн з 1 січня, 1 854 грн з 1 липня і 1 934 грн з 1 грудня.

Крім перерахованих, у держбюджеті-2021 є особливі прожиткові мінімуми для розрахунку окладів суддів (2 102 грн), прокурорів окружної прокуратури (1 600 грн) та працівників інших органів, оплата яких регулюється спецзаконами (2 102 грн).

Мінімальна зарплата: плюс 20% з 1 січня

Бюджет-2021 передбачає два підвищення мінімальної зарплати: до 6 тис грн – з 1 січня та до 6,5 тис грн – з 1 грудня. Для порівняння: з січня до вересня 2020 року її розмір становив 4 723 грн, а з вересня зріс до 5 тис грн.

Ініціатором підвищення мінімальних зарплат у 2021 році був президент Володимир Зеленський. На початку серпня він подав відповідний законопроєкт як невідкладний, а наприкінці того ж місяця парламент його ухвалив.

Таку політику президент пояснював бажанням "збільшити доходи українців": "Звичайні люди, які живуть в Україні і які є платниками податків, радіють. Ми збільшили, наскільки змогли, з 1 вересня. З 1 січня буде 6 тисяч, з 1 липня – 6,5 тисячі".

Експерти називали таке рішення популістським та ризикованим для економіки. Вони попереджали, що збільшення мінімальних зарплат, не підтримане високим рівнем продуктивності, може призвести до зростання цін.

Представники бізнесу скаржилися на зростання податкового тягаря в умовах коронакризи. У Мінфіні ж переконували: бізнес, який платить офіційну зарплату, що набагато вища за мінімальну, ніяких змін не відчує.

"Компанії, які сплачують податки тільки з 4 723 грн мінімальної зарплати, а решту видають у конвертах, скоріше за все, і висловлюють невдоволення", – заявляв міністр Сергій Марченко.

Зрештою, плани Зеленського про 6,5 тис грн "мінімалки" з липня 2021 року зазнали змін. Мінфін, за порадою МВФ, переніс це підвищення на грудень. Міністр фінансів пояснив це "застереженнями щодо потенційних інфляційних небезпек".

Податки для ФОПів зростуть: що саме

Податки для фізосіб-підприємців з 1 січня виростуть. Це також пов'язано із збільшенням мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму.

Єдиний соціальний внесок для ФОПів з початку 2021 року зросте із 1 100 грн до 1 320 грн на місяць, з грудня – до 1 430 грн.

Крім цього, до 1200 грн збільшився розмір єдиного податку для ФОПів другої групи (20% від мінзарплати, встановленої з 1 січня).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад.

Щоправда, ухвалені Верховною Радою за пропозицією Зеленського закони про підтримку бізнесу під час локдауну передбачають податкові канікули для ФОПів першої групи з грудня 2020 року по травень 2021 року.

Це означає, що у 2021 році вони зможуть зекономити 6 600 грн на сплаті ЄСВ і 1 094,5 грн на сплаті єдиного податку.

Крім того, з нового року для ФОПів встановлять нові ліміти щодо обсягів доходу: перша група – 167 розмірів мінімальної зарплати (1,002 млн грн), друга група – 834 розміри мінімальної зарплати (5,004 млн грн), третя група – 1 167 розмірів мінімальної зарплати (7,002 млн грн).

Також з 1 січня підприємцям можна буде вести облік на вибір: в електронному чи паперовому виглядах.

Що з іншими податками

Ставка податку на доходи фізосіб, як і раніше, становитиме 18%.

Крім того, із зарплати так само вираховуватимуть 1,5% військового збору, а роботодавець буде зобов'язаний платити 22% єдиного соціального внеску з фонду зарплати працівника до Пенсійного фонду.

Податок на нерухомість, у зв'язку із зростанням мінімальної зарплати, зросте, але становитиме не більше 90 грн за квадратний метр (1,5% від "мінімалки"). Точний розмір податку встановлюють сільські, селищні, міські ради або ради ОТГ.

Касові апарати для ФОПів: відтермінували, але не для всіх

Аби відтермінувати запровадження реєстраторів розрахункових операцій (касових апаратів), знадобилися численні протести ФОПів, заклики президента до депутатів і три голосування у Верховній Раді.

Як відомо, з 1 серпня 2020 року набули чинності норми щодо запровадження РРО без розширення сфери їх застосування.

Передбачалося, що з січня 2021 року РРО стануть обов'язковими для певних видів діяльності другої-четвертої груп ФОПів, а з квітня – для всіх платників єдиного податку другої-четвертої груп.

Однак у плани влади втрутилася коронакриза. Оскільки локдаун навесні боляче вдарив по малому бізнесу, а ФОПи вийшли на вулиці з протестами, у Верховній Раді вирішили відтермінувати фіскалізацію на рік.

Таким чином, до 1 січня 2022 року РРО скасували для всіх, окрім тих, хто надає платні послуги у сфері охорони здоров'я, продає ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів та каміння, ФОПів другої-четвертої груп, чий дохід перевищує 220 мінімальних зарплат (1,32 млн грн).

Пенсії: п'ять етапів підвищення

Рішення про 6,5 тис грн "мінімалки" з грудня, а не з липня, вплине і на Пенсійний фонд: через зменшення надходжень від податку на доходи фізосіб та ЄСВ фінансування фонду урізали на 8,5 млрд грн.

Попри дефіцит фонду (195 млрд грн у 2021 році), Кабмін не відмовився від поетапного підвищення пенсій протягом року.

З 1 січня пенсії зростуть з 2 100 грн до 2 400 грн завдяки підвищенню "мінімалки" до 6 тис грн. Це підвищення охопить тих, кому більше 65 років і чий стаж сягає 30 років для чоловіків і 25 років – для жінок.

З 1 березня запланована індексація пенсій (на 11%), а з квітня – автоматичний перерахунок працюючим пенсіонерам з урахуванням розміру зарплати і набутого стажу.

З липня будуть доплачувати по 400 грн пенсіонерам віком від 75 до 80 років. У разі наявності 20/25 років стажу вони отримуватимуть не менше 2 500 грн.

Натомість українці віком понад 80 років отримуватимуть доплату 600 грн, а розмір їх мінімальної пенсії становитиме 2 600 грн.

У грудні також на 80 грн зросте мінімальна пенсія – українці отримуватимуть не менше 1 934 грн.

Субсидії: на пів мільярда менше

У 2021 році на виплати вразливим групам – людям з інвалідністю, багатодітним сім'ям та малозабезпеченим родинам – планують спрямувати 67,46 млрд грн (на 10% більше, ніж у 2020-му).

Зокрема, інвалідам дитинства першої групи платитимуть удвічі більше: з 1 641,75 грн до 3 283,5 грн зростуть виплати для підгрупи А, з 1 094,5 грн до 2 189 грн – для підгрупи Б.

А от субсидії зменшать на пів мільярда: у кошторисі-2021 на це передбачено 36,6 млрд грн.

Серед причин зменшення видатків у Кабміні називають зростання доходів (мінімальної зарплати) та відносно теплі зими в останні роки. Як наслідок, субсидій на оплату газу та опалення потрібно менше.

У неопалювальний сезон компенсацію на оплату послуг ЖКГ щомісяця отримували близько 3 млн сімей.

Є й позитивні новини. Напередодні уряд дозволив отримувати субсидію домогосподарствам, члени родини яких офіційно працюють за кордоном або перебувають за межами України в період догляду за дитиною до трьох років.

Нові правила для мікрокредитів

Коронакриза збільшила попит на мікрокредитування, тому у вересні Верховна Рада ухвалила закон, який повинен підвищити якість системи кредитних історій фізосіб та унормувати цю сферу.

З 1 січня 2021 року, коли закон набуває чинності, кредитні договори на термін до місяця та на суму, яка не перевищує розмір однієї мінімальної зарплати (до 6 тис грн), відноситимуть до споживчих кредитів.

Що саме зміниться?

По-перше, максимальний розмір штрафу за порушення договору не повинен перевищувати розміру подвійної суми, яку споживач отримує за договором. Тобто при отриманні 1 тис грн МФО зможе нарахувати максимум 2 тис грн пені.

По-друге, забороняється погіршувати умови кредитування: підвищувати процентну ставку за кредитом та змінювати порядок її обчислення.

По-третє, обов'язковою умовою укладення договору про споживчий кредит буде згода клієнта на доступ до інформації про його кредитну історію, надання права на її збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій.

Якщо особа не надає такої згоди, кредитодавець повинен відмовити в укладенні договору.

По-четверте, кредитодавці муситимуть безплатно передавати інформацію про всі споживчі кредити хоча б до одного бюро кредитних історій, яке є у відповідному реєстрі.

Для чого? Закон обмежує можливість позичальника отримувати безмежну кількість швидких кредитів, захищаючи фінустанови від збільшення проблемної заборгованості.

Тарифи на транспортування газу зростуть

З 1 серпня 2020 року запрацював ринок газу для населення. Споживач отримав право обирати постачальника залежно від ціни та сервісу.

Перегляд тарифу на газ відбувається наприкінці кожного місяця, тому ціни на січень 2021 року оголосять до 26 грудня.

Однак деякі постачальники вже пропонують свої тарифні пропозиції на весь опалювальний сезон.

Зокрема, за "річним" тарифом "Нафтогазу" (підключення з 1 по 31 грудня 2020 року) кубометр палива з ПДВ та без послуг розподілу коштує 6,45 грн, а компанія "Галнафтогаз" пропонує тариф 5,99 грн за умови передоплати за прогнозний обсяг споживання у грудні-квітні.

З січня 2020 року українці отримують дві квитанції: одну – за газ, іншу – за його транспортування.

Напередодні НКРЕКП затвердила тарифи на розподіл газу з 1 січня 2021 року для 22 облгазів. У 20-х з них ціни зростуть.

Так, тариф "Київоблгазу" підвищиться з 0,81 грн до 1,55 грн за куб м без ПДВ, "Київгазу" – з 0,28 грн до 0,32 грн, "Одесагазу" – з 0,79 грн до 0,89 грн.

Назва компанії

Тариф (грн, за куб м на місяць без ПДВ)

ПрАТ "Гадячгаз"

1,86

ПАТ "Донецькоблгаз"

1,11

АТ "Київгаз"

0,32

АТ "Київоблгаз"

1,55

ВАТ "Кіровоградгаз"

1,75

ПрАТ "Коростишівгаз"

1,88

ПрАТ "Кременчукгаз"

0,43

АТ "Лубнигаз"

2,62

АТ "Луганськгаз"

1,13

ПАТ "Маріупольгаз"

1,63

ПрАТ "Мелітопольгаз"

2,36

АТ "Одесагаз"

0,89

АТ "Полтавагаз"

2,07

ПрАТ "Тернопільгаз"

2,34

ПрАТ "Тернопільміськгаз"

0,94

ПрАТ "Уманьгаз"

2,24

АТ "Херсонгаз"

1,80

АТ "Черкасигаз"

0,59

ПрАт "Шепетівкагаз"

1,19

ПрАТ "НГХП "Сірка"

1,28

ДП "Кременчуцьке УПРГ"

1,44

ТзОВ "Спектргаз"

2,66

При розрахунку тарифів врахували необхідність компенсації недоотриманої тарифної виручки облгазів за 2015-2019 роки, а також компенсацію їм витрат, пов'язаних з різницею в цінах при закупівлі у 2015-2019 роках газу для виробничих потреб.

При купівлі житла пенсійний збір платити не треба

Ця норма не починає діяти з 1 січня, але ЕП нагадує про таку можливу опцію.

Ще у вересні 2020 року уряд визначив порядок звільнення від сплати пенсійного збору українців, які вперше купують житло або перебувають у черзі на його отримання (1% від вартості будинку або квартири).

Закон і раніше передбачав звільнення від сплати такого збору, проте ця норма не працювала: не було зрозуміло, як довести державним органам, що покупець раніше не купував нерухомості.

Нотаріуси часто відмовлялися оформляти договір купівлі-продажу без сплати збору. Українці могли повернути такий збір лише через суд.

У Кабміні запевняють, що правову колізію вирішили. Аби підтвердити право не сплачувати збір, потрібно надати заяву про те, що особа не набувала права власності на житло, і дані з Держреєстру речових прав на нерухоме майно, які підтверджують відсутність прав власності на житло та невикористання чеків для приватизації.

Для тих, хто стоїть у черзі на житло, право не платити збір можна підтвердити документом від органу, що веде такий облік.

Чи не найголовніша зміна – тепер затвердити договір купівлі-продажу в нотаріуса можна без документального підтвердження сплати збору, що вимагалося раніше.

Для тих, хто сплатив збір, закон зворотної сили не має – повернути кошти можна тільки через суд.

Для цього варто звернутися до територіального управління Пенсійного фонду із заявою про помилково сплачені кошти. До заяви необхідно додати договір про купівлю-продаж, копію квитанції про сплату збору та довідку, що придбане житло є першим, а потім звертатися до суду.

За наявності квитанції це можна зробити і через роки після придбання квартири чи будинку.

Крім того, з'явилися юридичні сервіси, у тому числі телеграм-боти, за допомогою яких це можна зробити без походу до суду. Це може коштувати до 20% сплаченої в Пенсійний фонд суми. Проте варто бути обережними і не надавати зазначені вище документи неперевіреним посередникам.