Чи хоче голова наглядової ради Нафтогазу відсторонити Вітренка, умови приватизації ОГХК: підсумки тижня для держпідприємств

Чи хоче голова наглядової ради Нафтогазу відсторонити Вітренка, умови приватизації ОГХК: підсумки тижня для держпідприємств

Неділя, 20 червня 2021, 17:26 -
Щотижня команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств. Що важливого сталося 11-18 червня?

Корпоративне управління

НАЗК внесло припис про незаконність призначення Вітренка головою "Нафтогаз". Національне агентство з питань запобігання корупції внесло Кабінету Міністрів припис про усунення порушень ст. 26 ЗУ "Про запобігання корупції". Відповідно до припису розпорядження уряду про призначення Юрія Вітренка головою правління "Нафтогазу" і контракт з ним мають бути скасовані як незаконні. Зорема, припис вимагає:

  • скасувати пункти 8 та 9 розпорядження Кабінету Міністрів No. 370-р  щодо  призначення Вітренка головою правління "Нафтогазу" та доручення Міністру економіки підписати з Вітренком та членами наглядової ради компанії відповідні контракти;
  • вирішити питання щодо припинення строку дії контракту з Вітренко як незаконного.

У НАЗК зазначили, що згідно із законодавством, після звільнення з публічної служби протягом року особа не повинна приймати участь у керівництві організаціями, щодо яких вона здійснювала повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень, працюючи на державу. У свою чергу, таке порушення є підставою для припинення договору колишнього публічного службовця з організацією.

НАЗК повідомило, що провело моніторинг дотримання цих вимог законодавства при призначенні Вітренка головою правління "Нафтогазу". За результатами моніторингу Агентство встановило, що під час виконання повноважень заступника Міністра (в. о. Міністра енергетики) в період з 21 грудня 2020 року до 28 квітня 2021 року, Вітренко системно брав участь у підготовці рішень щодо діяльності "Нафтогазу".

За повідомленням УП, нещодавно голова НАЗК Олександр Новіков повернувся із США, де він мав зустріч із заступником помічника генерального прокурора та заступником помічника державного секретаря. За даними УП, з першого дня призначення Вітренка США в комунікації з Україною зайняли доволі жорстку позицію стосовно "Нафтогазу", а також щодо реформи корпоративного управління.

Це питання також було порушено на зустрічі президента Володимира Зеленського та держсекретаря США Ентоні Блінкена. ЗМІ припустили, що рішення НАЗК могли бути прийняті під тиском США після повернення Новікова. У своєму інтерв'ю УП Новіков заперечив це твердження.

У тому ж інтерв’ю Новіков прокоментував припис НАЗК наступним чином: "Ми не встановили жодного конфлікту інтересів в діяльності Юрія Вітренка. Однак, на жаль, закон забороняє особі, яка ухвалювала рішення щодо підприємства, керувати ним впродовж року після звільнення".

"Нафтогаз" вважає припис НАЗК незаконним та оскаржуватиме його у судовому порядку. "Нафтогаз" на своєму веб-сайті зазначив, що голова правління Юрій Вітренко вважає припис НАЗК незаконним, а зроблені Агентством висновки свідчать про типовий приклад "вибіркового правосуддя" та упередженого ставлення.

Вітренко пояснив, що обмеження, передбачені Законом України "Про запобігання корупції" можуть застосовуватися лише за наявності у посадової особи відповідних повноважень на підготовку або участь у підготовці рішень стосовно відповідного суб`єкта. Він наголосив, що не мав таких повноважень щодо "Нафтогазу".

Також Вітренко додав, що Міненерго не було органом управління компанії, а у якості такого органу виступав Кабмін. При цьому як виконуючий обов’язки міністра він не входив до складу Кабміну, а тому і не міг голосував при прийнятті рішень Кабміном. Крім того, Вітренко зазначив, що він також не був керівником або членом НКРЕКП [орган, який виконує функцію регулятора щодо "Нафтогазу" – SOE Weekly].

[Як ми вже зазначали раніше, Кабмін реалізує функцію власника "Нафтогазу" від імені держави. У цій якості його наділено повноваженнями приймати ключові рішення щодо компанії. Міністерство енергетики не має таких повноважень, і його рекомендації з цих питань не є обов'язковими для реалізації. Міністерство енергетики не бере участі у цих питаннях, а його рекомендації з цих питань не мають юридичної сили. До 2015 року Міністерство енергетики було наділене відповідними повноваженнями суб’єкта управління щодо "Нафтогазу", але в рамках реформи корпоративного управління "Нафтогазу" це було змінено. Зараз у газовій галузі міністерство виконує функцію розробки політики для галузі. – SOE Weekly.]

У своєму релізі "Нафтогаз" зазначив, що висновок НАЗК суперечить як літері, так і духу закону – адже сенс обмежень, викладених у законі про запобігання корупції, полягає в тому, щоб чиновники не надавали преференцій особам приватного права у розрахунку на подальше працевлаштування чи отримання іншої неправомірної вигоди від цієї юридичної особи.

Вітренко заявив: "Рішення про моє призначення прийняв Кабмін, тому взагалі абсурдно в такій ситуації говорити, що за мою діяльність в інтересах особи приватного права мені "віддячила" ця особа, взявши мене на роботу".

Компанія також зазначила, що дії НАЗК є типовим прикладом вибіркового правосуддя, оскільки вони суперечать як закону, так і загальній юридичній практиці.

Одним із таких прикладів, названих компанією, є бездіяльність НАЗК, коли Євген Кравцов, колишній перший заступник міністра інфраструктури, був призначений головою правління "Укрзалізниці". "Нафтогаз" зазначив, що цей центральний орган виконавчої влади, на відміну від Міністерства енергетики, здійснював функції з управління цією компанією і був наділений відповідними повноваженнями.

На підтвердження законності призначення Вітренка, на сайті компанії також було опубліковано юридичний висновок Інституту держави і права ім. Корецького, відповідно до якого укладення трудового контракту із Юрієм Вітренком на посаду голови правління "Нафтогазу" не підпадає під антикорупційні обмеження, встановлені у пункті 1 частини першої статті 26 закону про запобігання корупції.

Пізніше, у іншій заяві "Нафтогазу" з цього приводу було зазначено, що на думку юридичного департаменту компанії (позиція "Нафтогазу"), припис є необґрунтованим та не відповідає вимогам законодавчих актів. Це є офіційною позиції компанії.

Споттісвуд намагається відсторонити Вітренка. Згідно із заявою голови наглядової ради "Нафтогазу" Клер Споттісвуд, про яку повідомляє ЕП, наглядова рада компанії ініціюватиме відсторонення Юрія Вітренка від посади через припис НАЗК.

У своєму листі Споттісвуд зазначила, що рішення "Нафтогазу" оскаржити припис НАЗК було ініційовано Вітренком особисто, без консультацій із членами правління або наглядової ради.

Споттісвуд заявила, що одразу ж обговорила цю ситуацію з урядом як акціонером "Нафтогазу" в особі прем'єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра юстиції Дениса Малюськи.

За словами Споттісвуд: "Прем'єр-міністр України зобов’язався прийняти остаточне рішення, у тому числі вирішити питання щодо припинення строку дії контракту з Юрієм Вітренком, як вимагається, протягом 10 робочих днів, починаючи з 15 червня 2021 року". Вона додала, що Вітренко відмовився добровільно припинити свої повноваження на цей період, а тому Споттісвуд скликала позачергове засідання наглядової ради компанії, щоб обговорити його відсторонення.

Водночас голова правління "Нафтогазу" Юрій Вітренко заявив, що наглядова рада інформацію щодо припису НАЗК з ним не обговорювала.

[Виходячи з вищевикладеного, незрозуміло, чи відображає заява Споттісвуд її власну думку чи позицію наглядової ради як органу управління "Нафтогазу". Наразі відсутня інформація, яка би підтверджувала, що інші члени наглядової ради підтримують цю заяву. Також наразі немає новин щодо проведення позачергового засідання наглядової ради, про яке згадала Споттісвуд, або будь-яких рішень наглядової ради з цього приводу.

Крім того, заява Споттісвуд суперечить офіційній позиції компанії, яку викладено на веб-сайті "Нафтогазу". Згідно з Кодексом етики "Нафтогазу", співробітники компанії "уникають будь-яких заяв або висловлювань, що можуть бути сприйняті як офіційна позиція Компанії та вплинути на її репутацію". За виконанням положень Кодексу етики стежить наглядова рада "Нафтогазу".

Якщо заява Споттісвуд таки не відображає позицію наглядової ради як органу управління компанії або суперечить офіційній позиції компанії, тоді Комітет наглядової ради з питань етики має вжити заходів для надання оцінки такій поведінці. – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли раніше, нещодавнє повторне призначення наглядової ради "Нафтогазу", ймовірно, суперечить чинному законодавству та може створити ризики для "Нафтогазу". Зокрема, з юридичної точки зору, 19 травня Кабмін, ймовірно, не мав підстав обирати кандидатів в члени наглядової ради "Нафтогазу" для їх подальшого призначення, оскільки звільнення від призначення членів правління "Нафтогазу" без конкурсного відбору набуло чинності лише 22 травня.

[Якщо керуватися логікою Споттісвуд, то у такому разі повноваження наглядової ради "Нафтогазу" теж можуть бути призупинені до вирішення цього питання. – SOE Weekly.]

Прем'єр-міністр оскаржує припис НАЗК в суді ОАСК призупиняє дію припису. 17 червня пресс-служба Окружного адміністративного суду міста Києва повідомила, що Прем'єр-міністр Денис Шмигаль звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним і скасувати припис НАЗК щодо призначення Вітренка.

18 червня суд ухвалив рішення задовольнити заяву про забезпечення адміністративного позову, а саме: зупинити дію припису НАЗК до набрання законної сили рішення у справі за позовом Шмигаля до НАЗК.

При цьому суд зазначив, що вжиття заходів забезпечення позову не є вирішенням публічно-правового спору по суті. Наразі вжиття заходів забезпечення позову суд вважає вимушеним заходом, оскільки їх невжиття призведе до негативних наслідків, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Судове засідання призначено уже на 29 червня 2021 року.

Нацбанк не погодив Олену Малинську на посаду члена правління "Ощадбанку". ЗМІ повідомили, що Кваліфікаційна комісія Національного банку відмовила затвердити Олену Малинську членом правління "Ощадбанку", відповідальним за управління змінами в банку.

НБУ повідомив, що під час інтерв'ю Малинська продемонструвала низький рівень розуміння ключових питань та відповідальності, що стоять перед правлінням.

Комісія також звернула увагу на той факт, що, відповідаючи на питання про попередній досвід успішного впровадження трансформаційних проектів, Малинська продемонструвала нерозуміння проблемних питань у банку "Кредит Дніпро" та негативних наслідків для банку, спричинених її діяльністю на посаді голови правління.

Наглядова рада Ощадбанку вже звільнила Малинську.

3 березня наглядова рада  "Ощадбанку" за результатами конкурсу призначила Олену Малинську на посаду члена правління, відповідального за підготовку часткової чи повної приватизації банку.

Гендиректора "Укрпошти" призначатиме наглядова рада без конкурсного відбору. Кабмін на засіданні 16 червня ухвалив зміни до постанови № 777, які дозволяють наглядовій раді призначати генерального директора "Укрпошти" без конкурсного відбору.

[Керівні принципи ОЕСР з корпоративного управління держпідприємствами рекомендують призначати керівників держпідприємств на основі прозорого та конкурентного відбору. SOE Weekly.]

Відповідні зміни пояснюються тим, що номінаційний процес може зайняти більше шести місяців і поставить під загрозу стратегічну інвестиційну програму на 100 мільйонів євро.

Банки

"Ощадбанк" готують до кредитної угоди з ЄБРР з можливістю конвертації в акції банку. Відповідно до повідомлення Мінфіну 15 червня відбулася зустріч міністра фінансів Сергія Марченка та керуючого директора Європейського банку реконструкції та розвитку з фінансових інституцій Франсіса Маліжа. Основними темами обговорення було реформування українських держбанків, реформа корпоративного управління, приватизація "Ощадбанку", оновлення підходу до відбору незалежних членів наглядових рад державних банків.

"Ощадбанк", Мінфін та ЄБРР готуються до підписання мандатного листа щодо умов майбутньої співпраці та надання ЄБРР довгострокового фінансування у формі субординованого кредиту з можливістю конвертації в акції "Ощадбанку".

Укргазбанку отримає кредит від ЄБРР на суму 25 млн євро. ЄБРР надає державному "Укргазбанку" кредит сумою 25 млн євро (близько 819 млн грн) на підтримку мікро-, малого та середнього бізнесу.

Кошти спрямують на кредити місцевим компаніям для модернізації технологічних процесів та обладнання, а також впровадження належних підходів у сфері охорони праці та здоров’я. Не менше за 70% кредиту буде спрямовано на фінансування інвестицій у "зелені" технології.

Крім того, позичальники, які успішно реалізують відповідні інвестпроекти, зможуть отримати гранти у вигляді кешбеку розміром до 15% від суми кредиту, а також технічну та консультативну допомогу, яка фінансуються ЄС у рамках ініціативи EU4Business.

"ПриватБанк" перерахував до бюджету 19,4 мільярдів дивідендів за 2020 рік. "ПриватБанк" 18 червня у повному обсязі перерахував до держбюджету 19,4 млрд грн дивідендів, спрямованих на виплату акціонеру банку - державі.

За словами голови наглядової ради банку Шерон Іскі, за три останніх роки після націоналізації ефективна робота "ПриватБанку" принесла держбюджету дивідендів на суму 55,4 млрд грн.

Як ми повідомляли раніше, "ПриватБанк" перерахував перший транш дивідендів за 2020 рік до держбюджету 14 травня 2021 року. Як ми зазначили пізніше, за даними річного звіту "ПриватБанку" за 2020 рік, банк має виплатити 19,4 млрд грн дивідендів до держбюджету, що становить 80% чистого прибутку банку за 2020 року, а його чистий прибуток за 2020 рік склав 24,3 млрд грн.

[Як повідомлялося у ЗМІ, "ПриватБанк" раніше повідомив про попередній прибуток у розмірі 25,3 мільярдів гривень за 2020 рік та був найбільш прибутковим банком України.

Як ми зазначали, це означає, що дивіденди "ПриватБанку" у розмірі 20,24 млрд грн, становили би 91% надходжень від дивідендів всіх корпоратизованих держпідприємств, які склали 24,4 млрд грн. SOE Weekly.]

Енергетичний сектор

Міненерго проситиме у Мінфіну 100 мільйонів на зарплати працівникам "СхідГЗК". Міненерго звернеться до Мінфіну щодо прискорення виділення частини коштів сумою 100 млн грн для вирішення нагальних проблем із виплатою заробітної плати працівникам "Східного гірничо-збагачувального комбінату".

У травні 2021 року Міненерго звернулося до Мінфіну та Кабміну із пропозицією забезпечити часткове покриття витрат з виробництва уранового концентрату в обсязі 600 млн гривень за рахунок коштів державного бюджету.

Як ми повідомляли раніше, за перший квартал 2021 року 38 держкомпаній, підпорядковані Міненерго, отримали 1,6 мільярда збитків. Найбільші збитки за перший квартал отримав "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" – 341,1 млн грн.

Інфраструктура

"Укрзалізниця" оголосила переговорну процедуру з одним постачальником замість проведення конкурентного тендера на закупівлю на суму 3 мільярди гривень. 14 червня "Укрзалізниця" оголосила переговорну процедуру на 3 млрд грн щодо постачання 100 пасажирських вагонів з єдиним учасником – "Крюківським вагонобудівним заводом".

За повідомленнями ЗМІ, спочатку "Укрзалізниця" проводила конкурентний тендер, але замовника звинувачували в тому, що він прописав технічні вимоги під продукцію єдиного виробника – того ж "Крюківського вагонобудівного заводу".

Тоді до "Укрзалізниці" зверталися виробники з проханням переглянути технічні вимоги на вагони, аби участь в тендері могли взяти європейські компанії. Також на тендер подала свою пропозицію китайська CRRC. Але "Укрзалізниця" відхилила з торгів усіх конкурентів "Крюківського вагонобудівного заводу" та скасувала торги через відсутність конкуренції.

Після цього було прийнято рішення про закупівлю за договірною процедурою від однією компанії.

Приватизація

Ціна приватизації "Більшовика" починається з 1,4 млрд грн. За повідомленням виконавчого директора UkraineInvest Сергія Цівкача стартова ціна завода "Більшовик" на аукціоні з приватизації визначена на рівні близько 45-55 млн доларів, або від 1,4 млрд грн.

Кабмін затвердив умови приватизації "ОГХК". Кабмін затвердив умови приватизації "Об’єднаної гірничо-хімічної компанії", яка є одним із найбільших видобувачів титанових та цирконових руд у світі - стартова ціна повинна бути не менша за 3,7 млрд грн. 

"ОГХК" стане першим об’єктом великої приватизації після її нещодавного розблокування.

Як ми повідомляли раніше, Верховна Рада прийняла у другому читанні проект закону №4543, яким розблокувала можливість для проведення аукціонів великої приватизації. За рік до того парламент заблокував велику приватизацію, пояснивши це пандемією коронавірусу.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!