Найбільші держпідприємства -42 млрд у 2020, перше застосування "антиколомойського закону": підсумки тижня для держпідприємств

Найбільші держпідприємства -42 млрд у 2020, перше застосування "антиколомойського закону": підсумки тижня для держпідприємств

Субота, 5 червня 2021, 10:50 -
Щотижня команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств. Що важливого сталося 28 травня - 4 червня?

Корпоративне управління

Збиток найбільших 15 держпідприємств сягнув 42 млрд грн за результатами 2020 року. Команда SOE Weekly зібрала дані про фінансові показники 15 найбільших держпідприємств за результатами 2020 року, які було опубліковано на їхніх веб-сайтах та у ЗМІ. За результатами підрахунку, 15 найбільших державних підприємств сукупно отримали 42 млрд грн збитків за 2020 рік.

Дев'ять із 15 найбільших держпідприємств у 2020 році були збитковими. Загальний розмір їхніх збитків склав 72,4 млрд грн. Найбільш збитковими були:

Інші шість держпідприємств завершили 2020 рік із прибутками. Їхній загальний прибуток склав 30,1 млрд грн, у тому числі:

За інформацією ЗМІ, ОГТСУ був найбільш прибутковим підприємством серед усіх українських компаній у 2020 році, включно з приватними. [Звертаємо увагу, що до цього порівняння не включено українські приватні компанії, які зареєстровано в іноземних юрисдикціях. – SOE Weekly.]

Також звертаємо увагу, що більшість із зазначених держпідприємств є природними монополіями, тарифи для яких встановлюються державними регуляторами. У їхньому випадку збитки можуть частково пояснюватися покладенням на них суспільних обов’язків (PSO), які не відшкодовуються державою, та низькими тарифами.

Як ми вже неодноразово повідомляли у попередніх випусках, багато галузевих експертів вважають, що такі тарифи часто встановлюються в інтересах українських олігархів.

Кабмін перепризначив членів наглядової ради "Нафтогазу" з імовірним порушенням законодавства. Докладний огляд останніх подій навколо "Нафтогазу" читайте у випусках SOE Weekly № 25, № 26, № 27, №28 та №29.

У коментарі для Економічної Правди Олександр Лисенко, член команди SOE Weekly, заявив, що нещодавнє призначення членів наглядової ради "Нафтогазу", ймовірно, суперечить чинному законодавству, а також може призвести до виникнення ризиків для "Нафтогазу" в майбутньому.

Лисенко нагадав, що 19 травня 2021 року Кабінет Міністрів України (КМУ) прийняв рішення, яким, зокрема, де-юре призначив – а де-факто перепризначив – членів наглядової ради "Нафтогазу" на новий термін, починаючи з 24 травня 2021 року.

Того ж дня уряд іншим своїм рішенням вніс зміни до постанов Кабміну № 142 та 143, які регламентують процес призначення незалежних членів та представників держави до наглядових рад держкомпаній, продовживши до 31 травня термін виключення "Нафтогазу" з-під їхньої дії.

Суть даної зміни полягала у тому, щоби (а) уже вкотре дати можливість Кабміну призначити незалежних членів наглядової ради "Нафтогазу" без проведення конкурсу та (б) уникнути необхідності погодження кандидатур представників держави із Комітетом з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств (т. зв. номінаційним комітетом).

Однак, як зазначено на сайті Верховної Ради України, зміни до постанов КМУ № 142 та 143 набрали чинності лише 22 травня 2021 року.

У свою чергу, відповідно до постанов КМУ № 142 та № 143 у редакції, яка діяла станом на 19 травня, кандидати в незалежні члени наглядової ради "Нафтогазу" повинні були відбиратися через конкурсний відбір, а кандидатури представників держави повинні були проходити процедуру узгодження номінаційним комітетом, оскільки термін дії відповідних виключень для "Нафтогазу" сплив 30 квітня (а був відновлений лише 22 травня).

Таким чином, з юридичної точки зору, 19 травня Кабмін, ймовірно, ще не мав підстав самостійно формувати перелік членів наглядової ради для їх призначення.

Наразі існують обґрунтовані підстави вважати, що Кабмін призначив членів наглядової ради "Нафтогазу" із порушенням чинного на той момент законодавства. Якщо це дійсно так, то це дає можливість оскаржити в судовому порядку рішення КМУ від 19 травня в частині призначення членів наглядової ради "Нафтогазу", а відтак – і всіх рішень, які будуть ухвалені такою наглядовою радою.

З метою уникнення негативних наслідків, Кабміну слід ще раз перепризначити членів наглядової ради, яких було обрано рішенням КМУ від 19 травня.

З точки зору стандартів ОЕСР, уряду взагалі раз і назавжди потрібно відмовитися від практики призначення членів наглядової ради поза конкурсом. Як показує український досвід, це неодмінно призводитиме до негативних наслідків, у т.ч. як це було у випадку призначеної без конкурсу наглядової ради "Нафтогазу", сказав Лисенко.

Нещодавно ОЕСР опублікувала всебічний огляд корпоративного управління держпідприємств України, у якому зауважила на невідповідність таких виключень, як призначення без конкурсу, стандартам ОЕСР.

В парламенті зареєстровано проект закону про корпоративне управління держкомпаній. Цього тижня у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект № 5593 щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава.

Законопроект внесено трьома народними депутатами з фракції Слуги Народу.

Команда SOE Weekly проаналізувала цей проект закону і дійшла висновку, що в його основу увійшов текст, який був раніше оприлюднений Міністерством економіки для громадського обговорення.

Основна відмінність полягає в тому, що у версії парламенту пропонується закріпити на рівні закону норму про, що Кабінет Міністрів України (КМУ) може призначати та звільняти керівників держкомпаній (суб’єктом управління яких є КМУ) виключно за пропозицією наглядових рад держкомпаній. Таким чином, остаточне рішення про призначення/звільнення керівника залишатиметься за КМУ, що збереже за державою можливість для політичного втручання у діяльність таких держкомпаній.

Також зазначаємо, що як парламентським, так і урядовим законопроектом передбачено збереження за КМУ існуючих повноважень щодо затвердження фінансових планів держкомпаній. 

Як ми повідомляли раніше, Напрямок з досліджень та аналізу політики у сфері корпоративного управління Київської школи економіки зазначав про невідповідність деяких норм законопроекту Мінекономіки Керівним принципам ОЕСР з корпоративного управління державними підприємствами, а також про їх невідповідність зобов'язанням, взятим Україною в рамках програми фінансування stand-by МВФ.

Детальний аналіз законопроекту Мінекономіки розміщено на сайті КШЕ.

Кабмін включив представника ЄС до складу номінаційного комітету. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль провів зустріч із членами Комітету з призначень керівництва держпідприємств (т. зв.  номінаційного комітету) щодо продовження реалізації реформи корпоративного управління в Україні. Уряд розширив склад комітету, включивши представника ЄС.

Під час зустрічі, Шмигаль сказав, що такої домовленості було досягнуто з послами країн G7.

Шмигаль запропонував членам номінаційного комітету розробити дорожню карту з подальшого впровадження реформи корпоративного управління в Україні. Він зазначив, що проведення засідання номінаційного комітету  заплановано на початок червня. На ньому будуть розглянуті питання призначення членів наглядових рад ключових українських держкомпаній.

Прем'єр доручив першому віце-прем’єр-міністру - міністру економіки Олексієві Любченку провести наступну нараду з членами номінаційного комітету для затвердження плану його роботи.

Раніше ми повідомляли, що прем’єр-міністр України Денис Шмигаль доручив Мінекономіки якнайшвидше відновити роботу номінаційного комітету.

Заступниця голови Офісу Президента увійшла до наглядової ради "Нафтогазу". Заступницю голови Офісу Президента Юлію Свириденко призначено членом наглядової ради "Нафтогазу" як представника держави.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України (КМУ) № 529-р від 31 травня,  Свириденко було обрано "на строк до прийняття рішення КМУ про призначення представників держави у наглядовій раді НАК "Нафтогаз України", але не більше одного року з дня набрання чинності розпорядженням КМУ від 19 травня 2021 року".

Раніше ми повідомляли, що 19 травня Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження щодо деяких питань наглядової ради "Нафтогазу", відповідно до якого:

  • перепризначив п’ять діючих членів наглядової ради компанії на строк до погодження кандидатур переможців відбору на посади незалежних членів наглядової ради, але не більше одного року;
  • достроково припинив повноваження члена наглядової ради (представника держави) Роберта Бенша;
  • прийняв рішення оголосити конкурсний відбір кандидатів на посади чотирьох незалежних членів наглядової ради "Нафтогазу".

В Укрзалізниці планують змінити наглядову раду та правління. Голова Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради України  Юлія Гришина повідомила на своїй сторінці у Facebook, що незабаром буде оголошено конкурс на посади нових членів наглядової ради Укрзалізниці, які, у свою чергу, оберуть нове правління компанії.

Гришина зазначила, що під час зустрічі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем той погодився з доводами членів ТСК щодо критичного стану української залізниці.

Раніше ми повідомляли, що ТСК Юлії Гришиної вже закликала уряд звільнити всіх членів правління "Укрзалізниці" разом із виконуючим обов’язки голови правління Іваном Юриком.

Ми також зазначали, що незрозуміло, яку методологію буде використовувати ТСК для оцінки "Укрзалізниці", зокрема її керівництва або наглядової ради.  Також незрозуміло, який вплив матимуть висновки ТСК, якщо такі будуть.

Оскільки парламент не відіграє формальної ролі в корпоративному управлінні окремих держпідприємств, також незрозуміло, кому буде надано рекомендації комісії і як їх буде виконано, якщо взагалі буде. Гришина – член Комітету Верховної Ради України з освіти, науки та інновацій, сфера діяльності якого не пов'язана ані з державними підприємствами, ані з економічною політикою.

Кількісний склад наглядової ради "Укрзалізниці" передбачає сім членів, тоді як в даний час призначено лише п'ять. Крім того, трирічний термін повноважень двох незалежних членів наглядової ради компанії, а саме Андреаса Матьє та Шевкі Аджунера, закінчується у липні 2021 року, оскільки їх було призначено у липні 2018 року.

Контракт Сергія Лещенка також закінчується у червні 2021 року. Отже, Кабмін повинен розпочати конкурсний відбір на посади, щонайменше, п'яти членів наглядової ради. Обов'язок розпочати конкурс є юридично незалежним від рішень або рекомендацій вищезгаданої ТСК. – SOE Weekly.]

Банки

"Укрексімбанк" вперше продасть непрофільні активи на мільярд гривень. "Укрексімбанк" вперше виставив на аукціон майно, яке банк отримував у якості погашення боргів за проблемними кредитами на протязі 10 років. Стартова ціна перших 16 лотів перевищила мільярд гривень.

Зазначається, що протягом цього часу майно обліковувалось на балансі банку, проте не використовувалося у господарській діяльності.

До пулу об’єктів входять офісні центри на київському Подолі, будинки на Печерську столиці, земельна ділянка під Києвом, а також низка складських та комерційних приміщень у регіонах. "Укрексімбанк" стверджує, що ця комерційна нерухомість є юридично чистою, перебуває у власності банку та буде продана без жодних обтяжень.

Електронні аукціони проводитиме ДП "СЕТАМ".

Суд закрив провадження проти "Приватбанку", застосувавши "антиколомойський" закон. Господарський суд закрив провадження за позовом екс-голови правління Приватбанку Олександра Дубілета та застосував норми "антиколомойського" закону, який забороняє повернення банків, що було визнано неплатоспроможними, колишнім власникам.

У "Приватбанку" зауважили, що з урахуванням позиції Верховного Суду, це – перше судове рішення Госпсуду серед понад 50 судових справ, ініційованих екс-акціонерами банку щодо визнання його націоналізації, яке ухвалено із застосуванням "банківського" закону.

Енергетичний сектор

"Нафтогаз" підготував трирічний договір на постачання газу для теплокомуненерго. "Нафтогаз" підготував трирічний договір на постачання газу для виробників теплової енергії. З червня 2021 року і протягом 13 місяців довгострокова ринкова ціна складатиме 7,42 грн за один кубометр.

Водночас цінові пропозиції для теплокомуненерго у наступних періодах (з 1 липня 2022 року та з 1 липня 2023 року) будуть проіндексовані.

"Нафтогаз" зазначив, що у межах контракту довгострокова ринкова ціна поширюється лише на обсяг природного газу, який відповідає історичному обсягу споживання. Додаткові обсяги газу відпускатимуться для теплокомуненерго за спотовою ціною.

34 великих підприємства теплокомуненерго вже уклали контракти з "Нафтогаз Трейдинг".

Інфраструктура 

"Укрпошта" оголосила тендери загальною вартістю 65 мільйонів доларів. "Укрпошта" оголосила два тендери на будівництво нового автоматичного сортувального центру (хабу) у Львові та сортувального центру (депо) в Івано-Франківську загальною вартістю 65 млн доларів.

За даними в Prozorro, очікувана вартість будівництва депо в Івано-Франківську 13 млн доларів, хабу у Львові 52 млн доларів.

Раніше, ми повідомляли, що "Укрпошта" оголосила тендер на будівництво автоматизованого сортувального центру в Київській області. Очікувана вартість проекту складає 50 мільйонів доларів.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!