Вітренко проти Коболєва, "Енергоатом" каже "бувай" Росії, а в "Укрзалізниці" – "радянські" ревізори: підсумки тижня для держпідприємств

Вітренко проти Коболєва, "Енергоатом" каже "бувай" Росії, а в "Укрзалізниці" – "радянські" ревізори: підсумки тижня для держпідприємств

Субота, 20 лютого 2021, 15:00 -
ua.depositphotos.com
Щотижня команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств. Що важливого сталося 12-19 лютого?

Приватизація

Ще три заводи "Укрспирту" буде приватизовано. Мінекономрозвитку передасть "Барський спиртовий комбінат", "Ганнопільський спиртовий завод" та "Уладівський спиртовий завод" до Фонду державного майна  для подальшої приватизації.

Мінекономрозвитку також запропонувало додати до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у 2021 році, ще 27 підприємств "Укрспирту". У Міністерстві зазначили, що ці активи буде передано до Фонду держмайна лише після ухвалення рішення про їх приватизацію.

Раніше голова "Укрспирту" Сергій Блескун зазначав, що загалом є 81 спиртзавод. З них 41 належить ДП "Укрспирт", 37 – концерну "Укрспирт", один – Держуправлінню справами і два підпорядковані Міністерству охорони здоров'я.

ДП "Укрспирт" об'єднує 41 виробничий майданчик. Воно було створене у 2010 році за ініціативи уряду Миколи Азарова. Головною метою була централізація галузі. Заводи злили в одне підприємство і все їхнє майно внесли в статутний капітал одного ДП. Де-факто це окремі заводи, а де-юре вони входять в одне підприємство.

До цього спиртзаводи як окремі підприємства входили в державний концерн "Укрспирт". Багато з цих об'єктів жили окремим життям, а інструкції керівників концерну були дорадчими і виконувалися рідко.

За цей час у ДП вдалося перевести 41 підприємство, інші залишилися в складі концерну.

Корпоративне управління

Генпрокуратура підозрює екс-топ-менеджера "Нафтогазу" у завданні державі збитків на 150 мільйонів. У Офісі генерального прокурора (ОГП) з'ясовують деталі операцій з купівлі-продажу газу між державним "Нафтогазом" та ТОВ "ЕРУ Трейдінг". Про це йдеться у листі ОГП на адресу Міненерго.

Слідчі вважають, що у період з листопада 2018 року по січень 2019 року службові особи "Нафтогазу", діючи за попередньою змовою, розробили "злочинну схему заволодіння майном" компанії та реалізовували газ підконтрольним суб'єктам господарювання за заниженими цінами.

В подальшому газ, як зазначають правоохоронці, продавався за ринковими цінами. Через це "Нафтогаз" зазнав збитків.

"Однією з таких приватних компаній стало ТОВ "ЕРУ Трейдінг", кінцевим бенефіціаром якої до 9 лютого 2019 року був Андрій Фаворов, який фактично з 26 листопада 2018 року працював у НАК "Нафтогаз України" на посаді директора дивізіону "інтегрований газовий бізнес", мав статус члена правління, тимчасово здійснював повноваження голови правління "Укргазвидобування", – йдеться у листі.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Фаворов організував продаж 147 млн куб м природного газу по ланцюгу постачання від "Нафтогазу" до "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та до "ЕРУ Трейдінг" за заниженою ціною близько 8,4 тис. грн за 1 тис. куб м.

"Вказаний об'єм природного газу упродовж листопада 2018-січня 2019 "Еру Трейдінг" продало "Укртрансгазу" за ринковою ціною близько 9,5 тис. грн за 1 тис. куб м", – зазначають слідчі.

Прокурори нагадують, що у зв'язку зі зміною схеми продажу газу з 1 жовтня 2018 року постачання і продаж газу промисловим та комерційним підприємствам почав реалізовуватися через новостворену дочірню "Газопостачальну компанію "Нафтогаз Трейдинг".

Вітренко пропонує Кабміну змінити керівництво та наглядову раду "Нафтогазу". У листі на адресу прем'єр-міністра Дениса Шмигаля в.о. міністра енергетики та вугільної промисловості Юрій Вітренко запропонував "невідкладно розглянути питання зміни керівництва АТ "НАК "Нафтогаз України", припинення контрактів з членами Наглядової ради держкомпанії та проведення конкурсів на заміщення відповідних посад". 

Окрім того, Вітренко пропонує провести аудит ефективності діяльності "Нафтогазу" та всіх підприємств, що входять до Групи Нафтогаз, а також вказує на необхідність внесення змін до облікової політики "Нафтогазу".

Як зазначається в листі, пропозиції Вітренка направлено у відповідь на виконання доручення прем'єр-міністра подати інформацію про стан виконання рішення РНБО стосовно забезпечення енергетичної безпеки України.

У червні 2019 року наглядова рада "Нафтогазу" затвердила бізнес-план дивізіону інтегрованого газового бізнесу на 2019-2023 роки, встановивши прогноз видобутку газу "Укргазвидобуванням" на рівні 15,0 млрд куб м у 2019 році та 14,9 млрд куб м у 2020 році.

За словами Вітренка, це суперечило розпорядженню Кабінету міністрів № 161-р та діючій на той час політиці власності "Нафтогазу". Відповідно до цих документів очікуваними результатами діяльності компанії у 2017-2020 роках було збільшення видобутку газу до рівня, визначеного урядовою Концепцією розвитку газовидобувної галузі України (яка передбачала нарощення до кінця 2020 року видобутку вітчизняного природного газу до 27,6 млрд куб м)

[У відповідності до розпорядження Кабінету міністрів № 161-р та діючій на той час політиці власності "Нафтогазу" видобуток газу повинен був становити щонайменше 18,2 млрд куб м у 2019 році та 20,1 млрд куб м у 2020 році. – SOE Weekly.]

Також відповідно до листа, "Нафтогаз" начебто планує скорочувати видобуток газу протягом найближчих п'яти років, прогнозуючи видобуток природного газу в 2025 році у діапазоні від 9,9 до 12,5 млрд кубометрів.

У своєму листі Вітренко також посилається на порушення, які Держаудитслужба виявила у діяльності "Нафтогазу" у 2018-2019 роках. На думку держаудиторів, останні начебто призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів на суму 75,5 млрд грн. 

У листі також згадується Офіс великих платників податків, який заявив про порушення в "Укртрансгазі", що призвели до заниження дивідендів "Нафтогазу" на 35,2 млрд грн.

Раніше, у жовтні 2020 року, "Нафтогаз" відкинув висновки у звіті Держаудитслужби. У своїй заяві Комітет з питань аудиту та ризиків наглядової ради зазначив, що фінансова звітність компанії відповідає українському законодавству та Міжнародним стандартам фінансової звітності (МСФЗ).

[Повноваження призначати та звільняти керівника та членів наглядової ради "Нафтогазу" належить Кабінету міністрів, який є реалізує функцію власника компанії від імені держави. 

У цій якості Кабмін також має повноваження затверджувати політику власності та стратегію "Нафтогазу". Відповідно до статуту "Нафтогазу", наглядова рада має повноваження пропонувати Кабінету міністрів кандидата на посаду керівника.

Міністерство енергетики не має таких повноважень, і його рекомендації з цих питань не є обов'язковими для реалізації. До 2015 року Міністерство енергетики було наділене відповідними повноваженнями суб’єкта управління щодо "Нафтогазу", але в рамках реформи корпоративного управління "Нафтогазу" це було змінено. Зараз у газовій галузі міністерство виконує функцію розробки політики для галузі. – SOE Weekly.]

"Нафтогаз" зменшує винагороду членів наглядовї ради. За даними "Інтерфаксу", компанія у 2020 році зменшила загальну вартість оплати послуг членів наглядової ради в 2,1 рази (на 15,387 млн грн) порівняно з 2019 роком.

Так, послуги голови ради Клер Споттісвуд обійшлися у 3,549 млн грн, Людо Ван дер Гейдена – 3,049 млн грн, Бруно Лескуа – 3,042 млн грн, Наталії Бойко – 2,329 млн грн, Амоса Гохштайна – 2,069 млн грн. Повідомлення "Інтерфаксу" не містить інформації про винагороду Юлії Ковалів.

У 2019 році "Нафтогаз" загалом спрямував на оплату послуг членів наглядової ради 29,4 млн грн, у 2018 році – 29,3 млн грн.

НКРЕКП погодила кандидатуру на посаду контролера Оператора ГТС. Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) погодила кандидатуру Ірини Комаріди на посаду контролера "Оператора газотранспортної системи України" (Оператора ГТС).

За словами члена НКРЕКП Ольги Бабій, призначення контролера є останньою вимогою, яку потрібно було виконати для сертифікації Оператора ГТС

[Поняття "контролер", визначене в Законі України "Про ринок природного газу" є тотожним до поняття "Комплаєнс-офіцер" у розумінні Третього енергетичного пакету ЄС. Особа, призначена на посаду контролера, має бути незалежною у своїй діяльності, звітувати безпосередньо перед регулятором (НКРЕКП) і підлягає погодженню регулятором. - SOE Weekly.]

За даними ЗМІ, новообраний контролер Ірина Комаріда була помічником народного депутата Ольги Бєлькової у 8 та 9 скликанні. У свою чергу, Ольга Бєлькова наразі обіймає посаду директора з питань взаємодії з державними органами та міжнародними організаціями Оператора ГТС.

Рішення Кабміну про перепідпорядкування енергетичних компаній досі немає у публічному доступі. Як повідомлялося у трьох останніх випусках SOE Weekly, 20 січня прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що за дорученням президента низку енергетичних компаній ("Енергоатом", "Укргідроенерго", Нижньодністровська ГЕС та ще три ТЕЦ) було передано в управління Кабінету міністрів.

Відповідного рішення уряду досі немає у публічному доступі. Незрозуміло, чи було таке рішення ухвалено взагалі.

Енергетичний сектор

"Нафтогаз" співпрацюватиме з румунською компанією з видобутку газу в Україні. "Нафтогаз" та румунська OMV Petrom підписали меморандум про співпрацю у галузі морської розвідки та видобутку газу в Україні. Компанії проаналізують можливості співпраці на перспективних родовищах нафти і газу в українській частині шельфу Чорного моря.

У "Нафтогазі" нагадали, що OMV Petrom відкрила перспективне родовище "Нептун" (Neptun Deep, 50% в якому володіє Exxon) на шельфі Чорного моря в Румунії.

"Енергоатом" нарешті відмовиться від експорту відпрацьованого ядерного палива до Росії.  З 2021 року Енергоатом більше не буде користуватися послугами російських радіохімічних компаній.

За словами голови компанії Петра Котіна, Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) зможе отримати першу партію палива у липні цьогоріч. Також компанія завершила зведення будівель та інфраструктури з приймання і зберігання відпрацьованого ядерного палива на майданчику сховища у грудні 2020 року.

Наразі тривають пусконалагоджувальні роботи та випробування обладнання і устаткування, поставленого на ЦСВЯП американською компанією Holtec. Експлуатація першого пускового комплексу ЦСВЯП розпочнеться у ІІ кварталі 2021 року – після завершення будівництва 43-кілометрової залізничної колії до сховища.

Угода про закупівлю урану між "Енергоатомом" та СхідГЗК. 11 лютого Міністерство енергетики провело нараду, щоби дозволити "Енергоатому" купувати урановий концентрат у державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (СхідГЗК).

На думку оглядачів галузі, СхідГЗК є збитковим підприємством, яке видобуває уранову руду методами, характерними для радянських часів. Вартість його продукції набагато вища за вартість урану з Казахстану чи Австралії. Тож підприємство може вижити лише за рахунок субсидій.

Відповідно до договору між "Енергоатомом" та СхідГЗК, в 2020 році "Енергоатом" повинен був сплачувати СхідГЗК 120 доларів за кілограм уранового концентрату. У свою чергу, світові ціни 2020 року коливались близько 80 доларів за кілограм.

Міненерго доручило СхідГЗК розробити програму конкурентоспроможності, після вивчення якої міністерством буде розглянуто можливість приєднання СхідГЗК до "Енергоатому".

Бізнес-стратегія "Нафтогазу" на наступні п’ять років. У відповідності до презентації "Нафтогазу", компанія планує збільшити частку на роздрібному ринку та відновити статус найбільшого газового трейдера на оптовому ринку.

За словами директора дивізіону "Роздрібна торгівля" Максима Рабіновича, "Нафтогаз" планує збільшити свою частку на роздрібному ринку газу з 9% щонайменше до 30%.

"Нафтогаз" також збирається вийти на ринок роздрібної торгівлі електроенергією та енергоефективності в 2022 році. Рабінович наголосив, що після того, як компанія стане роздрібним постачальником газу в 2020 році, наступним кроком "Нафтогазу" буде стати постачальником енергетичних послуг до 2025 року. Він також повідомив, що група "Нафтогаз" зацікавлена ​​у ринку тепла.

Головний виконавчий директор "Нафтогазу" Отто Ватерландер заявив, що відповідно до бізнес-плану "Нафтогазу", компанія інвестує 7,3 млрд доларів у видобуток вуглеводнів у 2021-2025 роках і збільшить свої запаси в 1,8 рази. Протягом наступних п’яти років (2026-2030 років) "Нафтогаз" подвоїть цю суму до 14,1 млрд дол. Він додав, що "Нафтогаз" сьогодні не зможе самостійно фінансувати заявлені плани і тому планує залучити інвесторів.

Інфраструктура

Під час локдауну "Укрзалізниця" виплатила своїм працівникам понад 1 млрд грн. У 2020 році "Укрзалізниця" виділила понад 1 млрд грн на виплату заробітної плати, хоча близько 40% її працівників й не працювали через коронавірусні обмеження.

У 2020 році "Укрзалізниця" також витратила близько 130 млн грн на підтримку своїх працівників через профспілки за чинними колективними трудовими договорами.

Верховний суд дозволив "Укрзалізниці" стягнути 35 мільйонів через завищені ціни на дизпаливо. Верховний суд підтримав рішення, яке дозволило "Укрзалізниці" стягнути з ТОВ "Воленс Трейд" 35 млн грн для компенсації закупівлі дизельного палива за завищеними цінами у 2015 році.

Під час розслідування щодо закупівлі палива "Укрзалізницею" за завищеними цінами детективи НАБУ встановили, що п’ятьма додатковими угодами ТОВ "ВОГ Аеро Джет" (нині – ТОВ "Воленс Трейд") безпідставно збільшило ціну на дизельне паливо для "Укрзалізниці" на 7-10%.

Таке підвищення ціни постачальник пояснював нібито зростанням ринкової ціни на паливо. Водночас, як встановлено судами, підвищення ціни палива не відповідало реальній ситуації на ринку у той період.

У НАБУ додали, що позов щодо визнання угод недійсними подали ще у 2016 році, однак, "внаслідок неповного дослідження судами усіх обставин справи", крапку у вказаній частині Верховний Суд зміг поставити лише зараз.

Склад ревізійної комісії Укрзалізниці. Кабінет міністрів затвердив склад ревізійної комісії "Укрзалізниці", до якого увійшли п'ять державних службовців, залучених з Держаудитслужби, Мінінфраструктури, Мінекономрозвитку, Фонду держмайна та Державної податкової служби.

[Ревізійна комісія є пострадянським пережитком, нетиповим для кращих практик корпоративного управління, на яку покладається завдання фінансової перевірки компанії. В українській практиці він часто використовувався як інструмент тиску на компанію, або заміни її керівництва.

Існування ревізійної комісії може призвести до конфлікту функцій цього органу з функціями наглядової ради, яка також є підзвітною акціонерам, зокрема, у зв’язку з дублюванням частини цих функцій. Крім того, функції системи внутрішнього контролю компанії, включаючи внутрішній аудит, включають у себе не лише фінансовий контроль та є набагато ширшими.

"Укрзалізниця" має незалежну наглядову раду, яка була створена в 2018 році, а також комітет наглядової ради з питань аудиту. У компанії також функціонує підрозділ внутрішнього аудиту.

Незрозуміло, як буде відбуватися робота та реалізації висновків за результатами роботи ревізійної комісії у цій ситуації. Також незрозуміло, яким буде вирішуватися конфлікт інтересів, наявний у представника Державної податкової служби, що входить до складу комісії. Варто зазначити що, законопроєкт № 2493 "Про акціонерні товариства", ухвалений у першому читанні, пропонує взагалі скасувати ревізійну комісію як інституцію. – SOE Weekly.]

Фото на головній ua.depositphotos.com


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!