Виступ Заступника Голови Громадської ради при КМДА А. Антонюка під час громадського обговорення проекту Стратегії розвитку Києва до 2025 року в Київській міській державній адміністрації

Шановний Олександре Павловичу! Шановні колеги! Я особисто, як і значна частина громадськості столиці вітаємо розробку проекту «Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року». Громадськість столиці позитивно сприйняла ініціативу Голови КМДА Олександра Павловича Попова щодо підготовки цього важливого для подальшого розвитку міста Києва документа. Я, як Заступник Голови Громадської ради при КМДА, взяв участь в багатьох громадських обговореннях, присвячених основним напрямкам «Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року». Позитивним є те, що крім базового проекту Стратегії, який багато хто намагається критикувати як дуже загальний та неконкретний документ, столична влада розробила та запропонувала для громадського обговорення також проект «Стратегії розвитку транспорту та транспортної інфраструктури міста Києва до 2025 року», який дуже детально та фахово прописує перспективний план розвитку транспортної галузі столиці на багато років вперед. Також хотів би вас проінформувати, що в даний час активно працює Ініціативна група з розробки пропозицій стосовно «Основних положень промислової політики міста Києва на 2012-2025 роки», до складу якої увійшли члени Постійної комісії з питань промислової політики Громадської ради при КМДА, представники Київської торгово-промислової палати, члени Ради директорів м. Києва, організацій роботодавців столиці а також керівництво Головного управління з питань промислової політики КМДА. Така ініціатива виникла тому, що в «Стратегії розвитку Києва до 2025 року», що винесена на громадське обговорення, на даний момент не приділено значної уваги розвитку промисловості столиці. За браком часу я хотів би зосередитися на декількох конкретних пропозиціях, які, на мою думку, можуть значно посилити проект «Стратегії розвитку Києва до 2025 року», а також є вкрай важливими для забезпечення життєдіяльності столиці вже сьогодні. Так, наприклад, в розділі «Транспорт і транспортна інфраструктура» проекту Стратегії зовсім не приділено уваги впорядкуванню ринку таксомоторних перевезень в місті Києві. Напередодні проведення в столиці фінальної частини європейського Чемпіонату з футболу, аеропорти, вокзали та таксі — це своєрідна візитівка, та перше, з чим буде стикатися гість нашого міста. На даний час в Києві працює близько 20 000 автомобілів-таксі. За попередніми даними, оборот коштів на ринку таксі в м. Києві складає близько 1 млрд. 200 млн. грн. на рік. Близько 85% (17 000) учасників ринку знаходяться в тіні, так як здійснюють перевезення пасажирів без дотримання вимог законодавства України (без державної реєстрації, без відповідних ліцензій, ліцензійних карток, таксометрів, не сплачують податки та загальнообов’язкові платежі, технічний та санітарний стан автомобілів не відповідає встановленим нормам, відсутній контроль за: виїздом автомобілів-таксі на вулиці міста; медичним оглядом водіїв; технічним станом автомобілів). Неконтрольована діяльність нелегальних перевізників завдає значних збитків бюджету держави та міста (близько 4-5 млн. грн. на місяць). Для забезпечення належного контролю та удосконалення ринку таксі в місті Києві було розроблено проект по організації роботи таксі в столиці із залученням приватних інвесторів. І такі інвестори сьогодні є — це декілька приватних київських компаній. Строк реалізації проекту – близько 6 місяців. Для успішної реалізації проекту необхідна ефективна підтримка органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Основними цілями проекту є: - створення у столиці України сучасного і прозорого ринку таксомоторних послуг, який би відповідав європейським нормам (особливо перед проведенням Євро 2012); - покращення рівня якості і безпеки послуг; - збільшення надходжень до Державного та міського бюджетів за рахунок легалізації учасників ринку; - покращення екологічної ситуації у місті; - покращення зовнішнього вигляду столиці за рахунок впровадження єдиного зовнішнього оформлення легкових таксі; - зменшення заторів на дорогах; - створення умов, які сприятимуть оновленню та модернізації міського парку легкових таксі. Економічне обґрунтування реалізації проекту: 1) відсутність фінансування проекту з боку держави або міської громади; 2) збільшення надходжень до Державного та міського бюджетів приблизно на 48 млн. грн. на рік; 3) створення нових робочих місць. Друга моя пропозиція пов’язана з розвитком промислового потенціалу та забезпеченням екологічної безпеки столиці. Промисловість міста Києва є дуже важливою галуззю економіки столиці, адже на промислових підприємствах працює велика кількість киян, виробляється український національний продукт та розвиваються передові технології. На жаль, згідно зі статистичними даними, за останні роки відбулося різке зменшення кількості робочих місць в промисловому секторі столиці: якщо в 1990 році в промисловості Києва працювало 452 тис. киян, в 2006 році — 131 тис., то в 2010 році — лише 102 тис. киян. Я глибоко переконаний, що розробка та реалізація ефективної промислової політики допоможе відновити втрачений промисловий потенціал столиці, закладе міцний фундамент для модернізації економіки міста Києва, створить нові робочі місця в реальному секторі економіки столиці, що в свою чергу дасть нові надходження до міського бюджету та дозволить вирішити проблемні питання в соціально-економічному розвитку Києва. В розділі «Екологія та навколишнє середовище» проекту Стратегії зазначено, що у Києві вторинно переробляється усього 5% твердих побутових відходів, значно менше ніж у Варшаві та Празі, а решта 95% вивозиться та знищується за кошти міського бюджету. Більша частина сміття у Києві утилізується шляхом поховання на полігонах, ємкості яких вичерпано. В рамках обговорення проекту Стратегії на підприємстві «Київміськвторресурси» була проведена робоча нарада за участі Начальника Головного Управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики КМДА Олександра Дудко, Голови правління Київської міської організації роботодавців, Заступника Голови Дніпровської РДА, представників Громадської ради при КМДА, на якій обговорювалися питання, пов’язані з подальшим розвитком галузі переробки побутових та промислових відходів як вторинної сировини. Підприємства, які належать до цієї галузі, мають сотні приймальних пунктів по всьому Києву, де від населення закуповують різноманітні відходи, вивозять власним транспортом їх на свої бази, сортують, обробляють (частину повністю переробляють) і постачають на ринок сировину, або вже готову продукцію. При цьому з бюджету столиці на підтримку такої діяльності не витрачається жодної копійки. До того ж щомісячно сотні тисяч киян отримують готівкою від заготівельних підприємств мільйони гривень за здані на переробку відходи, економіка держави отримує тисячі тон якісної вторинної сировини, а бюджет – суттєві надходження. Підприємства даної галузі могли б вже сьогодні самостійно вивозити та переробляти в рази більше відходів за власні кошти, але через існуючі в Києві старі корупційні схеми не можуть розмістити додаткові ємності та пункти для прийому твердих побутових та промислових відходів. На жаль, сьогодні підприємства цієї галузі перебувають на межі зникнення. Для того, щоб реалізувати план, передбачений проектом Стратегії щодо збільшення частки переробки побутових та промислових відходів як вторинної сировини з 5% у 2010 році до 20% у 2015, та до 40% у 2025 році, міській владі необхідно вже сьогодні звернути особливу увагу та надати реальну підтримку діючим підприємствам цієї галузі, які мають десятилітній досвід роботи, і саме на їх промисловій базі реалізовувати план щодо збільшення у 8 разів до 2025 року частки переробки твердих вторинних відходів, що передбачено проектом Стратегії. Ще одне важливе питання, на яке б хотілося звернути особливу увагу — створення умов для залучення приватних інвестицій в економіку столиці. Згідно з Інформацією щодо стану соціально-економічного розвитку м. Києва за січень-липень 2011 року, основним джерелом надходжень до загального фонду бюджету м. Києва залишається податок на доходи фізичних осіб, питома вага якого становить 71%. Цей факт свідчить про те, що наповнення міського бюджету напряму залежить від збільшення кількості робочих місць, розвитку промисловості, малого та середнього бізнесу, що, в свою чергу, неможливо без зусиль київської влади щодо створення сприятливого інвестиційного клімату. Я б рекомендував столичній владі в процесі узгодження та деталізації Стратегії, враховуючи пропозиції та зауваження киян, зосередити свою увагу та бюджетні кошти на реалізації стратегічно важливих інфраструктурних проектів, зокрема: розвитку метрополітену, трамвайного та тролейбусного транспорту, будівництву автодоріг, мостів, транспортної інфраструктури, модернізації житлово-комунального господарства, розвитку енергетичного потенціалу столиці, покращенню медичного забезпечення тощо. А реалізацію таких проектів, як організація автобусних, маршрутних та таксомоторних перевезень, облаштування зупинок міського автотранспорту, організація сучасних автостоянок та паркінгів, переробка побутових та промислових відходів як вторинної сировини та ряд інших важливих проектів на конкурсній основі передати приватним компаніям, які мають багаторічний досвід роботи та готові інвестувати в економіку міста власні кошти. Це дасть можливість вирішити існуючі проблемні питання, пов’язані з життєдіяльністю столиці за рахунок приватного капіталу, заощадити бюджетні кошти та створити нові робочі місця. Наприкінці свого виступу я хотів би ще раз наголосити, що розробка проекту Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року — безумовно позитивний момент для киян, який дає можливість громадськості столиці зрозуміти, в якому напрямку буде розвиватися Київ в найближчі 15 років. Всі ми розуміємо, що реалізовуватись Стратегія розвитку міста Києва до 2025 року буде саме фахівцями різних галузей столичної економіки, представниками громадськості, профспілок, організацій роботодавців, промислових підприємств, представниками малого та середнього бізнесу. Саме тому столичній владі необхідно заручитися їх підтримкою та розвивати з громадськістю міста Києва партнерські відносини, як правильно наголосив Олександр Павлович Попов під час зустрічі з керівництвом Громадської ради при КМДА, яка відбулася 18 травня. Також Олександр Павлович ви тоді висловили сподівання, що Громадська рада стане для київської влади першим критиком та надійним помічником у розробці та реалізації міських програм. На жаль, крім участі в обговореннях проекту Стратегії, Громадська рада поки-що не може нічим допомогти простому киянину та продемонструвати реальні результати ефективної співпраці з Київською міською державною адміністрацією. Ми разом з Черненко Миколою Петровичем, який також є заступником голови Громадської ради при КМДА взяли участь у всеукраїнській конференції «Громадські Ради в Україні: як забезпечити ефективність», де були присутні представники всіх громадських рад, створених при центральних органах виконавчої влади та облдержадміністраціях. На превеликий жаль, на всеукраїнському фоні Громадська рада при КМДА виглядає далеко не найкращим чином. Головний показник, по якому оцінювалися громадські ради в масштабах України — конкретні результати співпраці громадської ради та органу виконавчої влади. Скажу відверто, що від столичної громадської ради чекали взірцевого результату. Але, на жаль, цього не сталося. Я хотів би озвучити деякі проблемні питання, які завадили Громадській раді повноцінно виконувати свої основні функції, як консультативно-дорадчого органу при КМДА. По-перше, нам досі невідомий юридичний статус та остаточний варіант Положення про Громадську раду, яке було затверджене Громадською радою 19 травня та передане до КМДА на узгодження та підпис. По-друге, я, як Заступник Голови Громадської ради при КМДА та куратор шести Постійних комісій Громадської ради не отримав жодного проекту нормативно-правового акту КМДА для проведення громадської та антикорупційної експертизи. І найважливіший на мій погляд момент: можна розробити чудовий документ — Стратегію, план, програму, однак без підтримки та врахування думки широкого кола галузевих фахівців та представників громадськості, будь-який план чи програма можуть залишитися нереалізованими. Я впевнений, що Стратегія розвитку міста Києва до 2025 року може стати основним складовим елементом об’єднання, консолідації та спільної роботи столичної громади та київської влади. Я сподіваюсь, що саме наша спільна робота над розробкою та реалізацією Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року об’єднає зусилля громадськості столиці та Київської міської державної адміністрації задля досягнення нашої спільної мети — перетворення Києва на справжню європейську столицю. Дякую за увагу. Офіційний сайт громадської організації «Нова солідарна Україна» — www.ncy.org.ua