Копенгагенський саміт з проблем зміни клімату: вісім кроків до успіху від АССА

Глобальна економічна нестабільність може призвести до зменшення обсягу прямих інвестицій в охорону навколишнього середовища та послабити суворість та ефективність майбутнього законодавства з питань зміни клімату – йдеться в доповіді АССА (Асоціації присяжних сертифікованих бухгалтерів), підготованій напередодні Конференції ООН з питань зміни клімату (COP-15), що пройде 7-18 грудня 2009 р. у Копенгагені. Саміт має на меті підготувати нову міжнародну угоду у продовження Кіотського протоколу, що завершує свою дію у 2012 році. У його роботі візьмуть участь керівники більше 60 держав, включно з керівниками США та Китаю. АССА, глобальна професійна організація бухгалтерів і фінансистів, що просуває питання екології і стійкого розвитку в бізнесі від 1990 року, пропонує вісім рекомендацій для урядів, розробників політик та бізнесу. Хелен Бренд, виконавчий директор АССА, говорить: «Подвійні виклики глобальної економічної кризи і зміни клімату призвели до унікальної можливості реорганізувати та доповнити світові ринки системами, що не мають такого сильного впливу на зміну клімату. А сума в трильйон доларів, виділена на допомогу банківському сектору, доводить, що уряди та окремі організації у всьому світі можуть швидко об’єднати свої зусилля, щоб запобігти катастрофі». У доповіді АССА також рекомендує урядам реагувати на економічну ситуацію шляхом впровадження заходів, спрямованих на збільшення інвестицій у захист довкілля та стимулювання більш екологічно-відповідального підходу з боку бізнесу. Хелен Бренд додає: «Бізнес відіграє надзвичайно важливу роль у демонстрації підтримки низько-вуглецевої економіки (економіки, заснованої на низькому споживанні вуглеводнів). АССА виступає за те, щоб корпоративна звітність включала також соціальні та екологічні аспекти діяльності. Асоціація запровадила нагороди за звітність в області стійкого розвитку в таких країнах, як Австралія, Нова Зеландія, Гонконг, Пакистан, Сінгапур, Південно-Африканська Республіка, Шрі-Ланка, США та Канада». Вісім основних рекомендацій включають таке: 1. Нова угода має бути заснованою на спільному баченні та включати чітку нормативно-правову базу, дійсну до 2030 або 2050 року. 2. Бізнес має відіграти ключову роль в боротьбі з кліматичними змінами. Урядам та наднаціональним органам необхідно вжити заходів з підтримки бізнесу шляхом розробки портфеля фінансових інструментів, призначених для інтерналізації впливу на стійкий розвиток в міжнародних торгівельних угодах. 3. Обсяг зусиль та зобов’язань країн, що розвиваються, має відображати національні умови, але ці країни також мають активно діяти, за адекватної підтримки з боку розвинених країн, щоб стати на шлях до низько-вуглецевої економіки. Також, щоб документ – наступник Кіотського протоколу був успішним, до нього мають приєднатися США і Китай. 4. Схема торгівлі викидами Європейського Союзу (European Union Emission Trading Scheme – ETS), має бути пов’язана лише з надійними системами, щоб не порушити цілісності схеми. 5. Міжнародний ринок квот на викиди вуглецю повинен бути повністю вимірюваним та контрольованим, з чіткими вимогами до моніторингу та звітності відповідно до Балійської дорожньої карти, включаючи створення систематичних кадастрів викидів як розвиненими країнами, так і країнами, що розвиваються. Необхідно розробити ефективну систему перевірки відповідності, завдяки якій стало б можливим прозоре та контрольоване порівняння діяльності різних країн, спрямованої на боротьбу з кліматичними змінами. 6. Уряди мають і надалі спонукати як дрібні, так і великі організації готувати належно структуровані звіти щодо викидів вуглецю. Наднаціональні організації мають рекомендувати підготовку публічної звітності за викидами вуглецю, базуючися на інструкції Глобальної ініціативи зі звітності (GRI). 7. В рамках ширших програм корпоративної соціальної відповідальності (CSR) регулятори у сфері довкілля мають працювати із установниками міжнародних стандартів бухобліку, щоб розробити універсальний стандарт звітності зі зміни клімату для організацій усіх розмірів. 8. Урядам слід переглянути податкові стимули, передбачені в системах корпоративного оподаткування підприємств малого та середнього бізнесу (МСБ), для заохочення до інвестування у чисті технології. Також уряди мають надати інформаційно-методичну підтримку МСБ для оцінки обсягів їх екологічного та соціального впливу. Підсумовуючи, Хелен Бренд зазначила: «АССА непокоїть те, що без узгодженої стратегії подолання фінансової кризи у екологічно стійкий спосіб, існує ризик того, що пакети заходів стимулювання та відновлення економіки можуть стати основними причинами подальших кліматичних змін. Якщо ж ми наслідуємо модель допомоги банкам, ми зможемо скоротити викиди вуглецю та забезпечити стійке майбутнє в безпечних для клімату умовах». Доповідь АССА щодо Конференції ООН з питань зміни клімату (англійською мовою) розміщено на сайті АССА.