Приглашаем на первый за время большой войны Банковский форум

Билеты
Бюджет страны "великого будівництва": по какой смете украинцы будут жить в 2022 году

Бюджет страны "великого будівництва": по какой смете украинцы будут жить в 2022 году

Кто в следующем году получит самый большой кусок "государственного пирога" и благодаря каким налогоплательщикам? ЭП проанализировала принятый накануне бюджет-2022. (укр)
Четверг, 2 декабря 2021, 18:30 -
фото офиса президента

Влада готується до виборів. Не на словах, а на ділі.

Головний тренд ухваленого бюджету-2022 – фінансування "великих проєктів" президента Володимира Зеленського, яких з кожним роком стає все більше.

Ідеться про "Велике будівництво", яке вже працює два роки, та про нові проєкти: "Велика термомодернізація"державна авіакомпанія УНА або "Президентський університет".

Врахувала влада й останні зміни в настроях суспільства. Аби дати українцям щось, що вони відчують одразу, а не через роки, Верховна Рада збільшила фінансування на медичну сфери та підвищила соціальні стандарти.

Реклама:

Підготувалася влада і до можливих спроб "перевороту" та військової загрози з боку Росії. У 2022 році зростуть витрати на всі правоохоронні органи та Міністерство оборони.

Як загалом змінився закон про державний бюджет на наступний рік порівняно з першим читанням, хто отримає найбільше у 2022 році і завдяки яким платникам податків?

"Слуги" вже не ті. Хто голосував за бюджет Зеленського

Бюджет на 2022 рік став новим випробуванням для влади. Після загострення відносин між Володимиром Зеленським та Рінатом Ахметовим у фракції "Слуга народу" раптом не вистачило голосів для ухвалення головного кошторису країни.

Коаліція віддала за бюджет лише 215 голосів з 268 депутатів, які підтримали закон.

Щоб проєкт став законом, уряду довелось домовлятися з мажоритарними депутатами з груп "Довіра" та "За майбутнє". Так до бюджету повернулися субвенція на соціально-економічний розвиток та інфраструктурна субвенція. Ціна цього компромісу – понад 15 млрд грн.

Однак чи був би ухвалений бюджет у будь-якому читанні без цього компромісу?

Головні цифри

Про основні параметри державного бюджету та напрямки, за якими уряд планує витрачати кошти платників податків у 2022 році, ЕП писала у вересні. З того часу ключові показники майбутнього кошторису майже не змінилися.

Так, мінімальна зарплата з 1 січня становитиме 6 500 грн на місяць, а з 1 жовтня зросте до 6 700 грн. Від цього показника залежить розмір єдиного соціального внеску, який сплачують ФОПи.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становитиме 2 482 грн на місяць, з 1 липня – 2 600 грн, з 1 грудня – 2 684 грн. Соціальні стандарти після першого читання закону уряд не змінював.

Бюджет побудовано на курсі 28,6-28,7 грн за дол.

Майже незмінним залишився розмір дефіциту держбюджету – 188,79 млрд грн, тоді як у редакції після першого читання він був на 792 млн грн меншим.

Незначне збільшення розміру дефіциту бюджету вписується у взяті Україною зобов’язання в межах меморандуму з Міжнародним валютним фондом. Там прописано, що цей показник не може перевищувати 3,5% ВВП.

Натомість після ухвалення "ресурсного" закону, який ще називають "антиахметівським", уряд суттєво переглянув доходи та видатки. Навіть суттєвіше, ніж оголошував при презентації першої редакції кошторису на 2022 рік.

Загалом доходи бюджету у 2022 році становитимуть 1,322 трлн грн – на 54,73 млрд грн більше, ніж після першого читання, видатки – 1,497 трлн грн, що на 55,73 млрд грн більше, ніж у попередній версії бюджету.

Звідки гроші

Зростання суми доходів на 54,73 млрд грн суттєво перевершило очікування Мінфіну від "ресурсного" закону, тобто додаткові 30 млрд грн.

Скільки надійде в бюджет від ухваленого з правками "антиахметівського" закону – наразі невідомо. Точно не більше, ніж планувалося. Звідки ж візьмуться додаткові майже 55 млрд грн? Більшу частину стягнуть з платників податків.

Порівняно з першою редакцією бюджету, в остаточній версії надходження від сплати внутрішнього ПДВ зросли на 13 млрд грн, ПДВ з імпорту – на 6,5 млрд грн, акцизу з імпортних товарів – на 5,32 млрд грн, вироблених в Україні підакцизних товарів – на 1,55 млрд грн.

Найбільше влада розраховує отримати від рентних платежів. Проте не з видобутку залізної руди, як планувалося, а з ренти з видобутку газу: 22,7 млрд грн.

Базою її оподаткування є вартість газу, який суттєво подорожчав в Україні та світі на тлі розгортання енергетичної кризи. Очевидно, влада очікує, що у 2022 році ціни на газ будуть високими.

Рекордні ціни на газ дають державі непогані дивіденди вже зараз.

Так, кошти від перевиконання плану з ренти на 2021 рік вирішили спрямувати на головну програму президента: за місяць до кінця року Верховна Рада збільшила видатки на "Велике будівництво" на 19,2 млрд грн.

Разом з тим, зміни щодо справляння ренти з видобутку залізної руди, які мали б ударити по бізнесу Ахметова, принесуть у 2022 році лише 240 млн грн додаткових надходжень. Загалом від цієї ренти держава отримає 4,7 млрд грн.

Такий незначний ефект пояснюється тим, що на початку розробки законопроєкту №5600 ціни на залізну руду у світі били рекорди. У липні вони перевищували 210 дол за тонну, а наразі знизилися до 103 дол.

Відповідно до тексту "антиахметівського" закону, якщо тонна руди коштуватиме понад 200 дол, то застосовуватиметься ставка 10% від цієї ціни, а при цінах на рівні 100 дол ставка буде лише 3,5%.

Якби "антиахметівський" закон не ухвалили, ставка ренти з руди становила б 3 дол за тонну незалежно від її вартості.

Після ухвалення "ресурсного" закону в бюджеті також суттєво зросли надходження від податку на прибуток підприємств. Влада очікує отримати від нього 158,44 млрд грн, що на 21,14 млрд грн більше, ніж закладалося в проголосованому в першому читанні кошторисі.

Імовірно, такого ефекту вдасться досягти завдяки тому, що "антиахметівський" закон дозволяє зменшувати прибуток підприємств до оподаткування лише на 50% збитків минулих періодів.

Раніше бізнес міг використовувати всю суму отриманих збитків, зменшуючи обсяги сплати податків або взагалі нічого не сплачуючи до бюджету.

Низка статей доходів бюджету на 2022 рік до другого читання зменшилася. Зокрема, надходження від податку на доходи фізичних осіб – одразу на 10,9 млрд грн.

Це пов’язано з укладеним меморандумом між урядом, "Нафтогазом" та місцевими органами влади, який зафіксував тарифи на опалення на цей опалювальний сезон. Меморандум передбачає перерозподіл додаткових 4% ПДФО з державного бюджету до місцевих бюджетів.

Знизилася ще одна стаття доходів держави: прибуток Нацбанку. У першому читанні уряд планував 24,4 млрд грн надходжень, хоча сам регулятор оцінював свій прибуток 13 млрд грн.

"Ми не розуміємо, звідки ці цифри. Аналогічна історія була минулого року, коли в бюджеті стояла цифра 33 мільярди гривень, а НБУ прогнозував 22,6 мільярда. Зрештою, НБУ переказав близьку до прогнозу суму – 24,4 мільярда. Ми розглядаємо це питання з позиції незалежності Нацбанку", – заявляв у жовтні голова установи Кирило Шевченко.

Свою позицію НБУ довів і Міжнародному валютному фонду. Останній висунув таку вимогу для отримання траншу Україною: змінити закон про Нацбанк так, щоб регулятор не надавав уряду розрахунки свого прибутку, а лише "ознайомлював" з ними Міністерство фінансів.

Цей закон ухвалили, а прибуток Нацбанку знизили на 10,85 млрд грн до 13,58 млрд грн.

На що витратять

Видатки теж суттєво змінилися після ухвалення закону №5600. Крім традиційного зростання видатків на інфраструктуру, у бюджеті збільшили фінансування правоохоронців, органів влади та військовослужбовців.

Так, на забезпечення роботи Верховної Ради у 2022 році витратять 2,67 млрд грн, що на 83,9 млн грн більше, ніж у проєкті документа. Офісу президента додали 12,5 млн грн, загалом вийшло 1,09 млрд грн.

Найбільше – удвічі до 4,89 млрд грн – зросли видатки на Кабінет міністрів.

 

Таке зростання видатків стало наслідком перепідпорядкування Держкіно від Мінкультури до Кабміну. На підтримку кінематографу у 2022 році витратять 1,7 млрд грн, хоча спочатку закладали 694 млн грн.

На фінансування МВС направлять 99,23 млрд грн. За два місяці між першим читанням та ухваленням закону ця стаття збільшилася на 1 млрд грн.

Крім того, депутати зобов’язали уряд спрямовувати на доплати працівникам МВС усі суми перевиконання доходів з акцизного податку.

 

На перший погляд, цей крок виглядає логічним: він стимулюватиме правоохоронців активніше боротися з незаконним обігом підакцизної продукції.

Однак і уряд, і депутати забули про Бюро економічної безпеки – єдиний правоохоронний орган, який може здійснювати розслідування економічних злочинів, зокрема щодо незаконного обігу підакцизних товарів.

До слова, для БЕБ у бюджеті передбачили 621 млн грн. Ця сума після першого читання не змінилася попри заяву директора відомства Вадима Мельника, що лише на зарплати бюро у 2022 році необхідно близько 900 млн грн.

Видатки на СБУ зростуть до 16,15 млрд грн (+100 млн грн порівняно з першим читанням), на РНБО – до 388 млн грн (+84 млн грн), на ДБР – до 2,68 млрд грн (+112 млн грн), на Офіс генпрокурора – до 14 млрд грн (+475,66 млн грн).

 

Додаткові 2,5 млрд грн отримає Міністерство оборони. У 2022 році на нього витратять 133,49 млрд грн.

Після першого читання в законопроєкті з'явилася низка нових видатків. "На підтримку підприємств у зв’язку з посиленням карантинних обмежень" ("тисяча Зеленського") заклали 3 млрд грн.

За умовами програми, держава має надавати вакцинованим по 1 тис грн, які можна буде витратити в обмеженому колі компаній. "Тисячу Зеленського" фінансуватимуть через Мінекономіки.

Через це відомство також оплатять програму компенсації фінансових зобов’язань за кредитами та лізинговими договорами в галузі машинобудування (1 млрд грн) та програму відновлення меліоративних систем (1 млрд грн).

Між першим і третім читаннями бюджету 232 млн грн втратили освітяни. Їм залишили 171,86 млрд грн. Чому так? З бюджету вилучили субвенцію на придбання обладнання для шкільних їдалень.

 

Водночас видатки на "Президентський університет" зросли вп'ятеро до 500 млн грн.

На медицину витратять 194,1 млрд грн або на 2,85 млрд грн більше, ніж планувалося.

До другого читання в бюджеті з’явилися видатки на нову медичну програму – доплати медикам у зв’язку з переїздом на нове місце роботи або на перекваліфікацію під час формування госпітальних округів.

 

За два місяці розгляду кошторису майже на мільярд зросли видатки на заходи боротьби з епідеміями (до 4,4 млрд грн), на 904 млн грн – на лікування захворювань із впровадженням нових медичних технологій (до 2,72 млрд грн). А видатки на лікування українців за кордоном зменшили на 150 млн грн (до 550 млн грн).

На соціальну сферу спрямують 318,8 млрд грн, зокрема на виплату субсидій – 38,38 млрд грн (у 2021 році – 47 млрд грн), на покриття дефіциту Пенсійного фонду – 200,6 млрд грн (195 млрд грн). До другого читання ці видатки не змінювалися.

Примітно, що у 2022 році витратять 50 млн грн на підготовку інфраструктури для запровадження накопичувального рівня пенсійної системи. Ці видатки з'явилися у бюджеті вже після того, як уряд презентував своє бачення пенсійної реформи.

Найсуттєвіше в бюджеті змінилися видатки на Мінінфраструктури. Після першого читання вони зросли втричі до майже 29 млрд грн. Додаткові кошти розподілять на низку напрямків та програм.

По-перше – на авіацію. На 3,4 млрд грн (у 8,5 разу) збільшилися витрати на розвиток мережі регіональних аеропортів. Ще 1 млрд грн – на створення державної авіакомпанії "Українські національні авіалінії".

По-друге – на залізницю. На модернізацію вагонів "Укрзалізниці" витратять 5,2 млрд грн (+1,34 млрд грн). Ще 706 млн грн – на будівництво залізнично-автомобільного переходу через Дніпро на ділянці "Київ-Московський – Дарниця".

По-третє – на водний транспорт. Зокрема, на забезпечення судноплавних шлюзів дадуть 741 млн грн. У вересні на це планували виділити лише 39 млн грн.

Зросли видатки і на будівництво доріг. На роботу "Укравтодору" передбачили 63,59 млрд грн, що на 2,5 млрд грн більше, ніж планувалося.

З будівництвом доріг пов'язаний невеликий "фокус" уряду. Щоб депутати проголосували за бюджет, Мінфін заклав у нього інфраструктурну субвенцію в розмірі 9 млрд грн.

Цю субвенцію держава виплачуватиме місцевим бюджетам, а в розподілі цих коштів братимуть участь депутати, зокрема мажоритарники.

З цією ж метою повернулася сумнозвісна субвенція на соціально-економічний розвиток ("депутатський фонд"). Щоб повернути цей рядок у бюджеті, уряд на 6 млрд грн скоротив видатки на більш прозорий Фонд регіонального розвитку.

 

Бюджет також містить ще одну програму президента – "Велику термомодернізацію".

Фінансуватимуть її через "Укрфінжитло" – установу, через яку уряд фінансує програму пільгових іпотек та лізингу житла для чиновників. Її запустили у вересні, коли Мінфін "залив" у капітал "Укрфінжитла" 20 млрд грн у формі держоблігацій.

У 2022 році компанію докапіталізують на 30 млрд грн, які витратять на термомодернізацію будівель. Докапіталізація відбуватиметься шляхом випуску ОВДП, тобто завдяки збільшенню держборгу.

До слова, у 2022 році на обслуговування боргів уряд витратить 179,98 млрд грн – на 1,43 млрд грн менше, ніж очікувалося у вересні. Цю суму Мінфін записав у програму виплати за державними деривативами.

У 2022 році виплата мала б стосуватися результатів 2020 року, але оскільки у 2020 році ВВП України впав на 4%, Мінфін не може здійснювати ці виплати. Для чого тоді міністр фінансів Сергій Марченко заклав ці кошти, невідомо.

Навіть після ухвалення "ресурсного" закону уряд не виконав низку обіцянок.

Зокрема, у попередній презентації Мінфіну передбачалося, що після ухвалення цього закону у 2022 році буде профінансований перепис населення. Однак в остаточній редакції бюджету видатки на перепис, 400 млн грн, зникли.

Попри це, презентуючи проєкт бюджету до третього читання, Марченко згадав, що в документі передбачені кошти "на підготовку до проведення перепису". Імовірно, ці гроші "зашили" у видатки Держстату, якому додали 418 млн грн.

Ще одна невиконана обіцянка Марченка – кошти на розвиток космосу. З обіцяних у вересні 7,5 млрд грн виділять лише 1,22 млрд грн.

Реклама: