Хватит ли денег у государства на расходы до конца года?

Хватит ли денег у государства на расходы до конца года?

Среда, 17 ноября 2021, 13:30 -
UA.DEPOSITPHOTOS.COM
До конца года осталось полтора месяца. Пока Минфин и парламент готовят проект бюджета на 2022 год ко второму чтению, следует понять, как власти будут закрывать текущий финансовый год. Что не так? (укр)

З точки зору виконання державного бюджету 2021 рік досить незвичний: протягом усього року фіскальним органам вдається активно перевиконувати план дохідної частини.

Як свідчать дані Державної казначейської служби, за січень-жовтень до загального фонду державного бюджету, з якого фінансують так звані захищені статті, надійшло 862 млрд грн при плані на цей період 831,8 млрд грн.

Тобто план перевиконано на 31 млрд грн. Ключові фактори перевиконання – висока інфляція, зростання зарплат, високі ціни на сировинні товари та нарощення енергетичного імпорту.

Чи означає це, що Міністерство фінансів без проблем профінансує всі видатки, передбачені на 2021 рік? Це залежатиме не лише від перевиконання планів фіскалів.

Річ у тім, що видатки загального фонду держбюджету в поточному році на 220 млрд грн перевищують доходи, і профінансувати цю різницю Мінфін має, передусім, завдяки кредитним коштам.

З виконанням плану запозичень ситуація значно гірша: він не виконаний на 123 млрд грн. За січень-жовтень уряд отримав кредитів на 401,7 млрд грн із запланованих 524,5 млрд грн.

Навіть у жовтні на тлі досягнення згоди щодо перегляду програми stand-by з МВФ Мінфін не виконав план запозичень на третину. Ключова проблема – низький попит інвесторів на ОВДП на фоні небажання уряду підвищувати ставки.

Загалом ситуація для держбюджету не надто критична. Річ у тім, що розпорядники коштів не встигають використовувати весь обсяг фінансування, передбачений у держбюджеті.

За січень-жовтень план з видатків загального фонду не виконаний на 75,7 млрд грн. Щоправда, 12,2 млрд грн з цієї суми зекономили на боргових виплатах.

Недовиконання плану за іншими видатками становить 62,5 млрд грн. З них 25,2 млрд грн – за захищеними видатками, 37,3 млрд грн – за незахищеними. Мінфін дозволив використати майже всю цю суму, але розпорядники нею ще не скористалися.

Внаслідок повільних темпів виконання плану з видатків і відставання від плану запозичень дефіцит загального фонду держбюджету в січні-жовтні становив 54,5 млрд грн, хоча в бюджеті було заплановано 160,9 млрд грн.

У листопаді-грудні почнеться традиційна гонитва органів влади в частині освоєння передбачених для них бюджет коштів. Ключове питання – чи встигне Мінфін запозичити з усіх джерел весь обсяг коштів, аби встигнути оплатити всі ці рахунки.

Яким буде кінцевий дефіцит бюджету та як влада його покриватиме?

Фактор кінця року

В останні два місяці року Мінфін має профінансувати найбільше видатків, ніж будь-коли: 128,7 млрд грн у листопаді і 122,6 млрд грн у грудні. Відомство також повинно закрити фінансування частини видатків, не проведених у січні-жовтні.

Очікується, що за результатами 2021 року "природний" рівень недофінансування видатків загального фонду становитиме близько 3% від плану, тобто близько 37 млрд грн.

Ще близько 22,6 млрд грн недофінансованих раніше видатків потрібно буде профінансувати в листопаді-грудні.

Отже, потреба в фінансуванні видатків загального фонду в листопаді-грудні становитиме близько 274 млрд грн.

Тимчасом план доходів на останні два місяці року, 189,6 млрд грн, значно нижчий за плановий рівень видатків і може бути ще нижчим.

Якщо додати обсяг виконання доходів за січень-жовтень та план на листопад-грудень, то надходження до загального фонду становитимуть 1 051,7 млрд грн. Це на 30 млрд грн більше, ніж збільшений восени план – 1 021 млрд грн.

У випадку додаткового перевиконання плану за доходами депутати, скоріше за все, знову збільшать план. Наприклад, передбачать кошти на виплату 1 тис грн кожному вакцинованому громадянину.

Таким чином, дефіцит загального фонду держбюджету за результатами року становитиме близько 170 млрд грн при річному плані 220 млрд грн, а за листопад-грудень – близько 115 млрд грн.

Аби його профінансувати та здійснити заплановані погашення державного боргу (64,4 млрд грн),  в останні два місяці року Мінфіну потрібно позичити ще близько 180 млрд грн.

Це багато. Для порівняння: у січні-жовтні середньомісячний розмір запозичень становив близько 40 млрд грн.

Ситуація складна, але не критична

Поки що все виглядає навіть оптимістичніше, ніж у листопаді-грудні 2020 року.

22 листопада Рада директорів МВФ може виділити другий транш позики в межах поточної програми. До кінця 2021 року Україна розраховує отримати від фонду близько 700 млн дол, це близько 19 млрд грн в еквіваленті.

У разі отримання цих коштів уряд зможе скористатися сприятливим для України моментом і позичити на зовнішніх ринках принаймні 1,5 млрд дол або близько 40 млрд грн.

Також уряд може використати для фінансування бюджету залишок надходжень коштів від розподілу спеціальних прав запозичення від МВФ. Наразі не розподілено ще 1,4 млрд дол з 2,7 млрд дол, які Україна отримала від фонду в серпні. 

Крім того, уряд може прискорити запозичення на внутрішньому ринку для залучення 100 млрд грн через продаж ОВДП.

Ключовий ризик – згортання програми "довгого" рефінансування Нацбанку. Принаймні для однієї групи банків є чітка кореляція між отриманням "довгого" рефінансу та купівлею державних облігацій.

Для групи приватних банків з українськими власниками така кореляція дуже висока – 89%. На них припало близько 40% збільшення обсягу ОВДП на балансі банків у період карантину, коли Мінфін також активно шукав гроші.

 

Іноземні банки, що забезпечили 20% цього приросту, купували облігації без прив’язки до отриманого від НБУ рефінансування. Вони мали достатньо ліквідності, тому або майже не отримували підтримки від центробанку, або використовували її для інших напрямків.

Скоріше за все, ці установи не захочуть радикально збільшувати обсяг ОВДП у своїх портфелях, враховуючи невеликі темпи приросту облігацій на їх балансах у 2021 році.

Так само і з державними банками. Вони мають достатньо ліквідності і під час купівлі ОВДП не надто залежать від рефінансування. Деякі з них почали купувати ОВДП ще до запровадження довгострокового рефінансу в квітні 2020 року, а у 2021 році навіть активно виходили з цього інструменту.

Таким чином, згортання програми довгострокового рефінансування може суттєво вплинути на участь у купівлі ОВДП першою групою банків. Друга група, імовірно, не буде стрімко збільшувати портфелі з урахуванням їх лімітів.

За таких умов уряду можуть допомогти державні банки, але в їх балансах частка ОВДП вже настільки велика (сукупно близько 40%), що будь-яке її збільшення невиправдане з точки зору розумного банківського бізнесу.

Щоб підвищити попит на ОВДП, Мінфіну, імовірно, доведеться підвищувати ставки за облігаціями.

Цей крок також важливий для залучення до придбання ОВДП нерезидентів: у жовтні вони продовжили вихід з українських боргових інструментів, знизивши обсяг ОВДП у своєму портфелі з 98 млрд грн до 94 млрд грн.

На фоні позитивних сигналів щодо співпраці з МВФ нерезиденти можуть відновити інтерес до ОВДП, але важливим фактором стане підвищення ставок.

Дарина Марчак, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки

Фото на головній ua.depositphotos.com


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!