Гривня продовжує зміцнюватися і знову б'є рекорди. Що буде з курсом до кінця року?

Гривня продовжує зміцнюватися і знову б'є рекорди. Що буде з курсом до кінця року?

Українська національна валюта рухається поки що тільки вгору. Та чи довго так триватиме?
Середа, 6 жовтня 2021, 08:30 -
ua.depositphotos.com

З початку 2021 року офіційний курс української валюти відносно долара виріс на 7%, що дозволило гривні увійти до десятка валют світу, які найсильніше зміцнилися за цей період.

За підсумками 2019 року гривня взагалі очолила цей рейтинг. Перш за все – завдяки сприятливій ситуації на світових фінансових ринках та активній участі іноземців у кредитуванні українського уряду.

Зараз зміцненню гривні не заважає навіть "сезонний" фактор: зазвичай національна валюта зміцнюється в першій половині року, а девальвує наприкінці. Однак у 2021 році навіть у жовтні табло обмінних пунктів показують приємні для покупців валюти 26,6 грн за дол.

Однак безмежного зміцнення гривні очікувати не слід. Перш за все – через рекордне зростання цін на енергоносії у світі напередодні наближення холодів.

Чому гривня зміцнюється, що впливає на її курс та з якими цифрами на табло обмінних пунктів українці зустрічатимуть 2022 рік?

Що впливає на курс

Другий рік пандемія залишається ключовим фактором, який визначає курс гривні.

Спотворені ланцюжки постачання товарів, цінове ралі на сировинних ринках, стрімке відновлення економік, інфляція та грошові стимули найбільших центробанків світу впливають на курс, коригуючи його значення.

Щоправда, на початку жовтня домінують фактори, що схиляють гривню до ревальвації.

З початку 2021 року національна валюта зміцніла відносно американського долара на 7%. Курс "зеленого" впав майже на 2 грн – з 28,3 до 26,6 грн за дол.

 

Ситуація на світових товарних ринках хоча й погіршується, проте доволі сприятлива для України.

Рішення МВФ про найбільший в історії розподіл спеціальних прав запозичення між країнами-учасницями допоміг Україні спокійно пройти пікові виплати держборгу.

Та й заробітчани, попри карантинні обмеження, продовжують переказувати на Батьківщину рекордні обсяги іноземної валюти.

 

Ціни на товарних ринках. Різке та непередбачуване відновлення світової економіки створювало ажіотажний попит на різні товари: від деревини до мікросхем. Ціни били рекорди, і Україна від цього переважно вигравала.

"Більшу частину року була дуже сприятлива ситуація на зовнішніх товарних ринках для української валюти. Високі ціни на товари, які ми експортуємо, та низькі – на товари, які ми імпортуємо", – пояснює інвестиційний банкір Dragon Capital Сергій Фурса.

Хоча ситуація на товарних ринках в останні місяці погіршується, проте, найімовірніше, вона не здатна кардинально переламати тренди на валютному ринку України.

Одна з найбільших статей українського експорту – аграрна продукція – продовжує насичувати економіку щедрими надходженнями валюти. Ціни на зерно на світових ринках продовжують зростати навіть попри надходження нового врожаю.

Очікується, що врожай 2021 року стане рекордним за всю історію України. Проте так пощастило не всім країнам-експортерам зерна.

Як наслідок, ціни на цей товар залишаються доволі високими, що забезпечить значні валютні надходження в економіку. Надлишкова пропозиція валюти тягнутиме курс долара вниз.

 

Імовірно, саме високі обсяги експорту агропродукції разом з високими цінами є одним з ключових факторів нинішнього зміцнення гривні.

"Аграрії, очікуючи майбутнього зменшення цін на свою продукцію, вирішили наростити обсяги експорту. Можливо, зараз також експортується навіть частина минулорічного врожаю", – припускає виконавчий директор аналітичної організації "CASE-Україна" Дмитро Боярчук.

Ще одним товаром українського експорту, який суттєво дорожчав на початку 2021 року, стала залізна руда. Зростання цін було настільки сильним, що влада навіть хотіла збільшити ренту на її видобуток.

Щоправда, ініціативи депутатів та уряду швидко втратили актуальність, бо влітку ціни на руду поповзли вниз. Причина – уповільнення темпів росту економіки Китаю – найбільшого торговельного партнера України та одного з найбільших у світі імпортерів руди.

 

Українські експортери відчують падіння цін не одразу. Протягом певного періоду вони постачатимуть руду, законтрактовану за високими цінами.

Набагато більше занепокоєнь для гривні створюють ціни на енергоресурси. Так, нафта марки Brent уперше з 2018 року перетнула позначку 80 дол за бар.

 

Ще гірша ситуація на ринку газу. Напередодні опалювального сезону ціни на блакитне паливо ледь не щодня б'ють рекорди. За останні три місяці вартість газу на європейському ринку злетіла в 13 разів.

У Європі виник значний дефіцит блакитного палива через зростання споживання, спричинене відмовою від менш екологічного вугілля, та через зменшення постачання газу з Росії.

Москва таким чином тисне на ЄС, аби пришвидшити запуск "Північного потоку-2" та відмовитися від послуг українського транзиту.

Для проходження опалювального сезону Україні необхідно 19 млрд куб м газу, з яких є 15 млрд куб м. Ще близько 4 млрд куб м газу доведеться купувати. При поточній ціні – 1 300 дол за тис куб м – на це потрібно витратити 5,2 млрд дол, що може стати справжнім викликом для стабільності гривні.

"Енергетична криза посилює ризики ослаблення гривні. Перш за все, підвищення вартості імпортованих газу, нафти, нафтопродуктів, вугілля та добрив буде збільшувати зовнішньоторговельний дефіцит України.

Також енергетична складова, яка подорожчала, буде все більше впливати на зростання вартості інших товарів, що імпортуються", – зазначає голова департаменту з корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко.

Держборг, МВФ та ФРС. Ще одна несприятлива для гривні обставина – зовнішні борги уряду. На вересень припав пік виплат за державним боргом – майже 105 млрд грн. Переважну частину цієї суми Мінфін виплачував в іноземній валюті.

Значні валютні виплати могли призвести до дефіциту валюти на ринку та, як наслідок, зростання курсу долара. Однак цього не сталося завдяки несподіваній допомозі МВФ.

Наприкінці серпня Україна, як і більшість країн світу, отримала частину від найбільшого в історії розподілу спеціальних прав запозичень МВФ. Для підтримки відновлення світової економіки фонд направив країнам-учасницям 456 млрд СПЗ – еквівалент 650 млрд дол. З них Україна отримала 2,7 млрд дол.

Ці кошти дозволили без проблем пройти вересневий пік виплати боргів.

В останні три місяці року Україна мусить повернути кредиторам ще 128 млрд грн, більшість з яких становлять гривневі ОВДП, проте вони не потребуватимуть купівлі валюти.

Операції з державним боргом впливають на гривню двояко: коли борг, особливо валютний, погашається, це може послаблювати позиції національної валюти. Натомість, коли валютні борги залучаються, гривня зміцнюється.

Саме так відбулося у 2019 році, коли іноземні інвестори відкрили для себе внутрішній ринок державних запозичень. Тоді за рік вони вклали в ОВДП еквівалент 110 млрд грн, що спричинило падіння курсу долара одразу на 5 грн.

Наприкінці вересня та на початку жовтня 2021 року інтерес нерезидентів до українського держборгу знову пожвавився, хоча напередодні вони переважно виходили з боргових зобов'язань українського уряду.

 

Надалі на динаміку інвестицій нерезидентів в ОВДП впливатиме низка факторів. Найбільш суттєвий з них – скорочення програм монетарної підтримки Федеральною резервною системою США.

Більш жорстка монетарна політика Штатів робитиме казначейські зобов'язання США дорожчими. Як наслідок, облігації країн, що розвиваються, ставатимуть менш привабливими для закордонних інвесторів.

Втримати нерезидентів в ОВДП чи навіть примножити їхній портфель може хіба що зростання ставок за запозиченнями України. Це цілком можливе, оскільки уряд не виконує план з державних видатків: наприкінці року потрібно здійснювати багато розрахунків, залучаючи для цього борговий ресурс.

У 2020 році ця ситуація призвела до зростання ставок за ОВДП на кілька відсоткових пунктів. Це може повторитися.

"Не варто забувати про фактор кінця року, коли буде закриватися багато видатків, насамперед капітальних. Видатки бюджету в цей період можуть вирости у 1,5-2 рази. Частина цієї гривні потрапить на валютний ринок", – нагадує директор департаменту ризик-менеджменту Акордбанку Микола Войтків.

Однак не менш важливим для нерезидентів є питання продовження співпраці України з МВФ.

"Ми бачимо ситуацію з "Нафтогазом". Цю державну компанію знову повертають у нестійкий стан, покладаючи на неї весь удар від майбутнього опалювального сезону.

Для МВФ це може означати, що всі ті титанічні зусилля, які були зроблені для наведення ладу в українській енергетиці, будуть зруйновані", – додає Боярчук.

Нацбанк та інфляція. Ріст цін на світових сировинних ринках та ультрам'яка монетарна політика провідних центробанків призвели до різкого росту інфляції. Ціни підвищуються в усьому світі і Україна – не виняток.

У серпні 2021 року річна інфляція в Україні становила 10,2%, хоча офіційно закріплена ціль Нацбанку вдвічі менша: 5% +/- 1 відсотковий пункт.

Щоб побороти інфляцію, Нацбанк з початку 2021 року суттєво, з 6% до 8,5%, підвищив облікову ставку. Однак наразі це майже не позначилося на темпах зростання цін.

Стримати інфляцію може зміцнення гривні, наслідком чого може бути менше зростання цін на імпортні товари.

Нацбанк уже почав рухатися в цьому напрямку. 22 липня він заявив, що зменшує щоденні планові обсяги купівлі валюти на міжбанківському ринку з 20 млн дол до 5 млн дол.

Це символічне рішення мало дати ринку сигнал, що регулятор поводитиметься більш стримано в разі ревальвації гривні. Хоча наразі аналітики не бачать активного сприяння зміцненню гривні з боку Нацбанку.

"Поки що ми не бачимо, щоб це активно відбувалося. Хоча напередодні навіть Ніколайчук (Сергій Ніколайчук, заступник голови НБУ з питань монетарної політики – ЕП) казав, що для боротьби з інфляцією вони будуть дозволяти гривні укріплюватися", – зазначив Фурса.

Яким може бути курс

Майбутній курс української валюти – результат рівняння з багатьма невідомими.

Ситуація в зовнішній торгівлі та щедра допомога від МВФ наприкінці літа допомагають гривні залишатися на сильніших позиціях відносно долара.

Однак цей баланс доволі хиткий. Шальки терезів у бік традиційної осінньої девальвації може схилити реалізація лише одного з численних ризиків.

"Висока зовнішня енергозалежність робить позиції України вразливими через комбінацію двох чинників: стрімкого зростання цін на енергоносії та погіршення ринкових настроїв унаслідок більш швидкого згортання стимулювання західними центробанками.

Така комбінація підвищує ризики не тільки ослаблення гривні, а й більш високої інфляції", – пояснює Мартиненко.

Банкіри та експерти сходяться на тому, що девальвації гривні наприкінці 2021 року уникнути не вдасться. Наскільки вона буде сильною, залежатиме від здатності влади впоратися з енергетичними викликами та від ситуації на світових ринках.

"Якщо ціни на енергоресурси продовжать зростати, а ціни на продукцію українського експорту почнуть падати, це посилить девальваційний тиск, і курс послабиться.

Утім, ми не очікуємо різкої девальвації, якщо тільки держава не змінить принципи регуляторної політики на валютному ринку", – додає аналітик Concorde Capital Євгенія Ахтирко.

Карта іноземних інвесторів на ринку ОВДП не має такого вирішального впливу на курс, як це було у 2019 році. Однак вони все ще можуть допомогти гривні пройти зиму з меншою девальвацією.

Щоправда, для цього уряду потрібно буде суттєво підвищити ставки ОВДП, а відтак – збільшити видатки на обслуговування боргу в майбутніх бюджетних періодах.

Опитані ЕП учасники ринку не хочуть прогнозувати, яким саме буде курс долара наприкінці 2021 року, однак усі вони сходяться на тому, що гривня повільно втрачатиме свої позиції щодо долара.

На їхню думку, курс коливатиметься в межах 27,5-28 грн за дол.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!