Зеленський підписав "податок на Google": чи подорожчає для українців Netflix, Apple, Google та Facebook

Зеленський підписав "податок на Google": чи подорожчає для українців Netflix, Apple, Google та Facebook

Напередодні Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який зобов'яже світових техногігантів сплачувати ПДВ за надання електронних послуг в Україні. Чи може це призвести до зростання цін на їхні послуги для українців.
Понеділок, 22 лютого 2021, 09:15 -
Shutterstock

Внесені зміни 29.06.2021

Близько 3 млрд грн щорічно буде отримувати держбюджет від таких технологічних гігантів як Facebook, Google, Apple, Microsoft, Netflix та інших у вигляді податків.

Таку оцінку дає голова парламентського комітету з питань податкової політики Данило Гетманцев.

Він став головним ініціатором і співавтором ухваленого і вже підписаного президентом Зеленським законопроєкту, який зобов'язує міжнародні компанії сплачувати ПДВ за надання електронних послуг в Україні.

У багатьох країнах світу такий податок отримав назву "податок на Google".

Раніше в соціальних мережах ця ініціатива піддавалась жорсткій критиці з боку користувачів. Деякі з них побоювались, що тепер Facebook, Google, Apple, Microsoft, Netflix підвищать на 20% (на розмір ставки ПДВ) ціни для українців на свої продукти і сервіси.

Крім того, користувачі також обурюються тим, що в обгрунтуванні необхідності прийняття закону автори використовували приклади схожих законодавчих ініціатив у Російській Федерації і Білорусі, а не в країнах ЄС.

Чи варто очікувати 20-відсоткового зростання цін на послуги технологічних гігантів? Як держава буде примушувати сплачувати податок і контролювати цей процес? Як світові гіганти реагують на такі ініціативи в інших країнах?

ЕП уже описувала сам законопроєкт, після того як за нього народні депутати проголосували у першому читанні. Цей текст від 22 лютого редакція оновила відповідно до останніх внесених змін, які були враховані в проголосованому документі. 

Світ проти технологічних гігантів

У країнах Західної Європи "податок на Google" існує вже багато років. Раніше під цим визначенням переважно мався на увазі податок, які міжнародні ІТ-компанії повинні платити в бюджет країни, де вони отримали прибуток, тобто податок на прибуток.

Проте на початку 2010-х років у західних країнах почали виникати скандали. ЗМІ з'ясовували, що гіганти отримують мільярдні прибутки, однак за допомогою бухгалтерських схем платять лише кілька мільйонів податку з прибутку.

Наприклад, у 2012 році бюджетний комітет парламенту Великобританії звинуватив американські компанії Amazon, Google і Starbucks у тому, що ті на формально законних підставах ухиляються від сплати податків у британський бюджет.

Для виведення зароблених на території Британії коштів компанії використовують складні бухгалтерські схеми, які парламентарі назвали "цинічними і несправедливими".

Член парламенту Великобританії від Консервативної партії Чарлі Елфік зазначав, що транснаціональні компанії недоплачують у британську казну мільярди доларів.

За його підрахунками, тільки компанія Google у 2011 році заробила у Британії 2,5 млрд фунтів стерлінгів, а сплатила податків лише 3,4 млн фунтів або 0,4%. При цьому середньосвітова ставка податку для Google становить близько 21%.

Згодом скандал виник у Франції. Сенатор Філіп Маріні у 2012 році представив законопроєкт про оподаткування інтернет-компаній, які отримують великі прибутки у Франції.

У 2011 році Apple, Google, Amazon і Facebook отримали на території цієї країни майже 3 млрд євро прибутку, сплативши з них лише 4 млн євро. Це в сто разів менше, ніж заплатили б компанії з штаб-квартирою у Франції.

У 2013 році розгорівся скандал навколо Facebook. Стало відомо, що соцмережа використала "подвійну ірландську" схему уникнення від сплати податків, що дозволило її ірландському підрозділу за підсумками 2012 року сплатити лише 1,9 млн євро при виручці 1,79 млрд євро.

Примітно, що великі ІТ-компанії отримують обвинувачення в ухиленні від сплати податків і на батьківщині.

Так, у лютому 2020 року податкове управління США звинуватило Facebook у несплаті податків на понад 9 млрд дол і подало позов до суду Сан-Франциско. За версією фіскалів, Facebook ухилився від сплати податків за допомогою ірландської "дочки".

Серія гучних скандалів привернула увагу світу до нової реальності, коли міжнародні ІТ-гіганти, оминаючи митні кордони за допомогою інтернет-технологій, працюють на ринку будь-якої країни, отримують мільярдні прибутки, проте платять надзвичайно мало податків у місцеві бюджети.

Скандали завдали цим фірмам значної репутаційної шкоди, а національні уряди почали змінювати податкові правила, які б дозволяли більш ефективно стягувати податки з прибутків ІТ-компаній.

З удосконаленням правил оподаткування діяльності міжнародних ІТ-компаній останні були вимушені піти на певні поступки.

Так, Facebook у 2017 році оголосила, що змінить структуру оподаткування таким чином, щоб платити більше податків у тій країні, де вона отримує доходи.

Соцмережа пообіцяла з 2018 року перейти до структури, при якій рекламні доходи, які вона отримує в певній країні, будуть відображатися на балансі локальних підрозділів, а не в Ірландії, де розташована міжнародна штаб-квартира Facebook.

У 2019 році Google погодилася заплатити майже 1 млрд євро, щоб припинити розслідування, яке кілька років велося проти компанії у Франції. Компанію обвинуватили в тому, що вона платить занадто мало податків, тоді як більша частина її доходів у Європі проходить через філію Google в Ірландії.

Одночасно міністр економіки Франції повідомив про розгляд урядом законопроєкту щодо оподаткування транснаціональних технологічних компаній, у першу чергу тих, які входять до "великої четвірки": Google, Amazon, Facebook та Apple.

В Італії у 2019 році був схвалений проєкт бюджету на 2020 рік, який передбачав новий податок для цифрових компаній. Facebook, Google, Amazon та інші зобов'язали сплачувати 3% з інтернет-транзакцій.

Український досвід

В Україні про введення "податку на Google" Данило Гетманцев заговорив ще у 2016 році. Тоді на платформі Taxlink.ua він заявив, що таке оподаткування запровадити не тільки можливо, але й необхідно.

"Великі міжнародні корпорації, що провадять діяльність в мережі інтернет, абсолютно свідомо ухиляються від оподаткування, використовуючи прогалини в національному податковому законодавстві. Йдеться про шалені гроші! Це несправедливо для громадян та збитково для бюджетів, а отже, прямо суперечить національним інтересам", – зазначив він.

Пізніше Гетманцев пройшов у парламент від партії "Слуга народу", став головою податкового комітету і вже в грудні зареєстрував проєкт закону, що вносив відповідні зміни в Податковий кодекс.

У травні 2020 року він заявив, що Facebook та Viber готові до запровадження ПДВ для електронних послуг, які надають нерезиденти українським громадянам.

"Треба приймати (закон. – ЕП) якнайшвидше. Що тут обговорювати? Вони надають послуги не першої необхідності. Сплачувати повинні нерезиденти, які будуть робити це із задоволенням.

Ми з Facebook зустрічалися і з Viber зустрічалися. Вони готові це робити (платити ПДВ. – ЕП). Facebook заявила, що вона сплачує ПДВ в 20 юрисдикціях і готова робити це тут. У них є готові інструменти для цього", – сказав він.

У жовтні відбулася "реінкарнація" законопроєкту з іншою назвою. Днями парламент схвалив документ у першому читанні.

Що пропонує законопроєкт

У коментарі ЕП Гетманцев заявив, що законопроєкт створює спрощений і добровільний порядок сплати ПДВ нерезидентами.

"Ми вводимо простий механізм для нерезидентів щодо сплати цього податку. Вони можуть тут зареєструватися в електронному вигляді, вони можуть платити (податок) у валюті, спілкуватися англійською мовою, вони не повинні виписувати податкові накладні. Це спрощений порядок сплати ПДВ, але цей ПДВ повинен платитися вже зараз", – наголошує він.

Документ передбачає, що кожен нерезидент, який протягом календарного року постачає електронні послуги фізичним особам на суму понад 1 млн грн, повинен зареєструватися в кабінеті платника податку на електронному сервісі "ПДВ для осіб нерезидентів", скласти спрощену податкову декларацію і сплатити ПДВ – 20%.

Хто платитиме податок. Постачальниками електронних послуг законодавці пропонують вважати тих, хто надає такі сервіси.

Постачання зображень або текстів, у тому числі фотографій, електронних книжок та журналів.

Постачання аудіовізуальних творів, відео на замовлення, ігор, азартних ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх.

Надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів.

Надання в користування хмарних технологій для розміщення даних.

Постачання (передавання прав на використання) програмного забезпечення та оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування ПЗ та електронного обладнання.

Надання рекламних послуг в інтернеті, мобільних додатках та інших електронних ресурсах.

Якщо нерезидент не зареєструється як платник ПДВ, то до нього застосують штрафні санкції – 100% від вартості наданих електронних послуг.

Документ передбачає право оскарження податкового повідомлення, але лише для тих, хто зареєструвався у кабінеті платників податків.

Як змінився документ до фінального голосування?

Проголосований в другому читанні закон отримав чимало правок, проте переважна більшість з них має уточнюючий характер. 

Автори уточнили, постачання нерезидентами яких саме електронних послуг обкладатиметься ПДВ. Зокрема депутати додали, наступні пункти:

  • послуги, які постачаються у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях;
  • надання доступу до баз даних, у тому числі користування пошуковими системами та службами каталогів у мережі Інтернет;
  • постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, проведення та надання якого не потребує участі людини, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, у яких учні виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично, без участі людини (або з мінімальною її участю);
  • надання хмарної послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень (наприклад Amazon, ЕП);
  • надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на веб-сайтах, веб-сторінках чи веб-порталах.

В той же час, автори виключили пункти про обкладання ПДВ:

  • постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем;
  • постачання примірників творів у галузі науки, літератури і мистецтва на матеріальних носіях.

Також були змінені підходи до визначення штрафів за порушення закону. Раніше пропонувалось за постачання нерезидентами на митній території України електронних послуг фізичним особам без реєстрації як платника ПДВ, штрафувати компанію на суму рівну 100% вартості наданих електронних послуг.

В остаточній редакції документу розмір штрафу становить 30 розмірів мінімальної заробітної плати (180 тис грн).

Ще одна цікава новела полягає в тому, що у разі анулювання реєстрації як платника ПДВ нерезидент не отримає з українського бюджету суму надмірно сплаченого податку (якщо така сума буде, ЕП).

Крім того, в законі є багато згадувань про так зване "спеціальне портальне рішення", через яке повинні реєструватися всі нерезиденті і взагалі вести свою комунікацію з державними органами. Проте невідомо жодних деталей про це рішення: хто, коли і де його створив, який функціонал має, скільки коштує, та таке інше. 

За що користувачі критикують законопроєкт

Користувачі виступають проти документа. Вони вважають, що 20% ПДВ міжнародні ІТ-компанії закладуть у вартість електронних послуг. Відтак, ціни на сервіси Netflix, Google, Apple, Adobe в Україні зростуть на ті ж 20%.

Відповідаючи на питання ЕП, чи підвищать ІТ-компанії ціни на свої послуги, Гетманцев каже, що платника податку визначає не формула податку, а співвідношення попиту і пропозиції в конкретний історичний момент.

"В одному випадку продавець може брати сплату податку на себе, в іншому – перекладати її на споживача. Не хочу вас шокувати, але податок на прибуток теж платить споживач, тому ці заяви є маніпуляцію. Не є маніпуляцію те, що ми з вами з молока і м'яса повинні платити податок на додану вартість, а з рекламних послуг Facebook – не повинні", – додає він.

Крім того, автори законопроєкту піддалися критиці через те, що як приклад наводили практику застосування подібного податку в Російській Федерації і Білорусі.

Зрештою, такий податок давно працює в країнах Західної Європи. Проблема лише в тому, що складно знайти дані про обсяги сплати податків ІТ-компаніями в західних країнах, запевняють автори документа.

Замість висновку

Ставлення міжнародних ІТ-компанії до ухваленого документу поки що невідоме. В українському представництві Google раніше відмовилися надати коментар.

Гетманцев стверджує, що Facebook та Viber готові сплачувати ПДВ. За його словами, такий механізм стягування податку існує у більш ніж 80 країнах.

За його оцінками, від запровадження адміністрування ПДВ для постачальників електронних послуг щорічно в державний бюджет країни будуть надходити мінімум 3 млрд грн – лише з рекламних послуг.

Скільки бюджет може отримати від сплати податку на інформаційні послуги та ігри, наразі невідомо.