Первый морской порт продадут на аукционе, УЗ реструктуризирует долг: итоги недели для госпредприятий

Первый морской порт продадут на аукционе, УЗ реструктуризирует долг: итоги недели для госпредприятий

Суббота, 24 декабря 2022, 14:30 -
getty images
Щотижня команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств. Що важливого сталося 17- 23 грудня?

Корпоративне управління держпідприємствами

У ЗМІ потрапив список кандидатів на посаду керівника ОГТСУ. За інформацією джерел ЕП, до списку претендентів на посаду генерального директора "Оператора газотранспортної системи України" ("ОГТСУ") увійшли 19 кандидатів: 

  • Віктор Гладун – екс-гендиректор нафтогазової компанії JKX; 
  • Дмитро Липпа – директор сервісного дивізіону компанії "Метінвест"; 
  • Денис Гордієнко – екс-гендиректор "Зорямашпроект"; 
  • Петро Чернишов – екс-президент компанії "Київстар"; 
  • Сергій Олексієнко – екс-керівник "Укртрансгазу"; 
  • Олег Терлецький – член наглядової ради ПрАТ "Укргідроенерго";
  • Андрій Хоменко – директор дивізіону технічного забезпечення НАК "Нафтогаз"; 
  • Максим Немчинов – колишній заступник міністра енергетики; 
  • Валерій Шипоша – екс-керівник "Донецькоблгазу"; 
  • Олександр Горбунов – генеральний директор групи компаній "Фактор Енерджі"; 
  • Артем Компан – генеральний директор "ЙЕ Енергія". 
  • Денис Фудашкін – директор з економіки та фінансів ПАТ "Магістральні газопроводи України" (МГУ); 
  • Ярослав Диковицький – радник голови правління (МГУ);
  • Володимир Галущак – член наглядової ради Миколаївської ТЕЦ; 
  • Олександр Бутенко – колишній директор департаменту стягнення проблемної заборгованості НАК "Нафтогаз України"; 
  • Віталій Волинець – колишній радник голови правління НАК "Нафтогаз України"; 
  • Віктор Заєць – голова департаменту охорони праці та промислової безпеки "Нафтогазу"; 
  • Сергій Ельчуков – колишній в.о. технічного директора "Полтаваобленерго"; 
  • Михайло Заславський – заступник міського голови Вишневого. 

["МГУ" є власником "ОГТСУ", а наглядова рада "МГУ" виконує роль загальних зборів "ОГТСУ". Саме тому наглядова рада "МГУ" проводить конкурсний відбір для "ОГТСУ". 

Зауважимо, що "ОГТСУ" зареєстрований у формі товариства з обмеженою відповідальністю, а не акціонерного товариства. "ОГТСУ" немає незалежної наглядової ради, а законодавство, що застосовується до "ОГТСУ" не вимагає створення такої ради. Для того, щоб відповідати кращим практикам корпоративного управління, в "ОГТСУ" має бути створена наглядова рада з більшістю незалежних членів. 

"МГУ" оголосив конкурсний відбір кандидатів на посаду генерального "ОГТСУ" 25 листопада 2022 року. Жодної додаткової інформації не було оприлюднено, в тому числі, скільки кандидатів подали заявки або коли буде завершено відбір. 

Реклама:

Кінцевий термін подачі документів – 12 грудня 2022 року, що свідчить про те, що всі кандидати, які подали заявки на посаду, були перевірені, а лонг-лист був складений менш ніж за тиждень. – SOE Weekly.]

Попередній керівник "ОГТСУ" Сергій Макогон був звільнений наглядовою радою "МГУ" 16 вересня. Його наступником став Павел Юзеф Станчак, якого "МГУ" призначив виконуючим обов'язки голови. До цього Станчак працював заступником гендиректору з розвитку та трансформації "ОГТСУ". 

Макогон повідомив, що дізнався про звільнення під час відрядження. Він розцінив звільнення як диверсію, спрямовану на блокування роботи стратегічного підприємства в умовах воєнного часу та початку осінньо-зимового періоду. 

Макогон очолював "ОГТСУ" з моменту його створення у 2019 році. 

Пізніше Макогон розкритикував конкурсний відбір і те, що до лонг-листа не потрапили іноземні кандидати. Він назвав відбір формальним і додав, що не має сумнівів щодо того, хто увійде до шорт-листа. Макогон заявив, що багато авторитетних кандидатів, до яких зверталася компанія з підбору керівників [Odgers Berndtson – SOE Weekly], категорично відмовилися подавати свої заявки, мотивуючи це небажанням працювати в будь-яких державних підприємствах. 

Раніше Макогон наголошував, що перед його звільненням "МГУ" наполягало на створенні правління замість єдиної посади генерального директора [ймовірно, малося на увазі розмивання повноважень Макогона без його звільнення – SOE Weekly]. Однак тепер, коли Макогон звільнений, у "МГУ" зникла необхідність у створенні правління, тепер вже наглядова рада "МГУ" хоче призначити лише нового генерального директора, сказав він. 

За інформацією ЗМІ, у червні наглядова рада "МГУ" офіційно запропонувала Кабінету міністрів кандидатури Сергія Олексієнка або Андрія Хоменка на посаду нового керівника "ОГТСУ" без проведення конкурсного відбору, але уряд не погодив це призначення. 

[Прозорість відбору керівників державних підприємств передбачає, що громадськість повинна знати правила, за якими відбувається відбір, наприклад, політику та процедури висунення кандидатів. Однак конфіденційна інформація, така як імена кандидатів, не повинна розголошуватися. Для більш детального пояснення див. попередню статтю про відбір керівників компаній, написану двома членами SOE Weekly, Андрієм Бойцуном та Дмитром Яблоновським. – SOE Weekly]. 

4 жовтня Секретаріат Енергетичного Співтовариства направив листа прем'єр-міністру Денису Шмигалю та міністру енергетики Герману Галущенку, з яким ознайомилася ЕП. У цьому листі Секретаріат закликав уряд негайно розпочати наступні ключові кроки для реалізації плану дій з корпоративного управління "ОГТСУ": 

  • передати "ОГТСУ" у власність від МГУ до Міністерства енергетики; 
  • прийняти новий статут "ОГТСУ", що передбачає створення незалежної наглядової ради в "ОГТСУ"; 
  • провести конкурсний відбір членів наглядової ради "ОГТСУ"; 
  • сформувати правління, яке буде обрано та призначено наглядовою радою  "ОГТСУ", після її створення.

[Іншими словами, Секретаріат Енергетичного Співтовариства наполягав на тому, що створення, відбір та призначення наглядової ради "ОГТСУ" має передувати будь-яким змінам в керівництві "ОГТСУ". – SOE Weekly]. 

Секретаріат також неодноразово висловлював занепокоєння щодо громіздкої дворівневої структури управління "ОГТСУ" та його акціонера "МГУ". 

Для подолання цих недоліків Секретаріат постійно підтримує спрощення існуючої структури [не вбачаючи жодної ролі для  "МГУ" та її ліквідацію – SOE Weekly] , зберігаючи при цьому найвищі стандарти незалежності та ефективного управління. У світлі останніх подій, забезпечення швидкої реалізації узгодженого плану дій з корпоративного управління "ОГТСУ" зараз є більш важливим, ніж будь-коли, йдеться у листі. 

Енергетичний сектор

Інтерв’ю голови правління "Нафтогазу". Нещодавно призначений новий голова правління НАК "Нафтогаз України" Олексій Чернишов цього тижня дав інтерв'ю Forbes Україна на цьому тижні. Ми вибрали ключові моменти:

Про фінансові результати: 

  • "Наразі ми прогнозуємо збиток [як фінансовий результат 2022 року – SOE Weekly]. Але моя мета - закінчити рік з прибутком. Будемо покращувати платіжну дисципліну, а також очікуємо компенсацію з державного бюджету за покладання спеціальних обов'язків (ПСО)". 
  • "Залучати кошти складно, тому що Нафтогаз все ще перебуває в стані дефолту. Одним з перших рішень після мого призначення було укладення угоди з Lazard щодо допомоги нам у реструктуризації двох випусків єврооблігацій: одного на 350 млн доларів з погашенням у 2022 році та одного на 500 млн доларів з погашенням у 2026 році. Я очікую, що на початку наступного року ми досягнемо домовленості з власниками облігацій щодо цієї реструктуризації. Випуск єврооблігацій 2024 року вже був реструктуризований [за попереднього керівника Юрія Вітренка – SOE Weekly]".

Про потребу газу:

  • "Головна мета зараз – зберегти рівень видобутку газу і збільшити імпорт. Ми вже маємо підтримку ЄБРР ($300 млн), уряду Канади ($350 млн) та Норвегії ($200 млн). Ці кошти дозволять нам закупити близько 500 млн кубометрів газу. Додатково до цього до кінця опалювального періоду нам потрібно ще майже 2 мільярди кубометрів". 
  • У разі, якщо додаткові 2 млрд кубометрів не будуть імпортовані, "орієнтовно ми закінчимо [опалювальний сезон – SOE Weekly] з запасами 6-8 млрд кубометрів. Але моє завдання – закінчити опалювальний сезон зі значно більшими запасами". 
  • "Наше завдання – до 15 жовтня 2023 року, початку наступного опалювального сезону, накопичити в сховищах не менше 15 мільярдів кубометрів". 
  • "Цей рік ми повинні закінчити з видобутком близько 12,5 млрд кубометрів. Через обстріли показник 2022 року може бути скоригований. Загальні збитки ми оцінюємо в $700 млн. Це те, що ми не змогли видобути через обстріли, плюс пошкодження інфраструктури". 
  • "Нафтогаз планує збільшити видобуток в наступному році на 1 млрд кубометрів до 13,5 млрд кубометрів". 

Про наглядову раду "Нафтогазу": 

  • "Наразі триває активний процес її формування. Наглядова рада Нафтогазу може бути призначена до кінця січня 2023 року". 

[Конкурсний відбір до наглядової ради "Нафтогазу" було оголошено у жовтні 2021 року, після припинення повноважень решти членів попередньої наглядової ради. Завершити відбір та призначити нову наглядову раду планувалося до кінця листопада 2021 року. Таким чином, "Нафтогаз" вже більше року працює без наглядової ради. 

4 листопада Кабінет Міністрів ухвалив рішення про початок нового конкурсного відбору до наглядової ради "Нафтогазу". Незрозуміло, чому Кабмін не використав кандидатів, які увійшли до шорт-листа відбору 2021 року. – SOE Weekly].

[3 листопада 2022 року розпорядженням КМУ № 983-р Олексія Чернишова призначили головою правління "Нафтогазу". Раніше Чернишов обіймав посаду Міністра розвитку громад та територій. Він подав заяву про відставку за день до призначення в "Нафтогаз", 2 листопада. 3 листопада Верховна Рада України підтримала його відставку. 

Детальний огляд призначення Чернишова див. у попередній статті двох членів SOE Weekly Андрія Бойцуна та Олександра Лисенка: "Змінити статут під людину. Як Кабмін міняв голову "Нафтогазу" – SOE Weekly].

Інфраструктура

"Укрпошта" отримає від ЄБРР грант у розмірі 4,5 млн євро на термінали супутникового інтернету. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) схвалив грант на підтримку доступу до Інтернету через національну поштову службу України, "Укрпошту", що є креативним рішенням, спрямованим на забезпечення зв'язку навіть у віддалених сільських районах України, незважаючи на тривалі атаки Росії на енергетичну інфраструктуру країни. 

Грант у розмірі 4,5 млн євро, який буде виділено зі Спеціального фонду акціонерів ЄБРР, надасть підтримку "Укрпошті" у придбанні пристроїв супутникового інтернету та електрогенераторів для забезпечення надійного інтернет-зв'язку та пунктів підзарядки мобільних телефонів по всій поштовій мережі компанії, яка є найбільшою в країні. 

Грантові кошти охоплять 1700 поштових відділень у понад 450 населених пунктах. До 4,5 млн євро, виділених ЄБРР, "Укрпошта" додасть ще 1,5 млн євро власних коштів на цей проєкт, щоб придбати додаткове обладнання, включаючи опалювальні печі, wi-fi роутери та освітлювальне обладнання. 

"Укрзалізниця" досягла домовленості про відтермінування виплат за єврооблігаціями на два роки. Віце-прем'єр-міністр Олександр Кубраков повідомив на своїй сторінці у Facebook, що "Укрзалізниця" успішно завершила реструктуризацію платежів за двома випусками єврооблігацій на загальну суму 895 млн доларів США. 

Власники цих єврооблігацій прийняли пропозицію "Укрзалізниці": як і при реструктуризації суверенного боргу, виплати відсотків та основної суми за облігаціями "Укрзалізниці" були відтерміновані на два роки. 

Погашення єврооблігацій, випущених у 2019 році, було перенесено з 2024 на 2026 рік, а єврооблігацій, випущених у 2021 році, – з 2026 на 2028 рік. Виплати купонного доходу у 2023-2024 роках перенесено на січень 2025 року з можливою капіталізацією. 

Раніше ми повідомляли, що Fitch Ratings знизило довгостроковий рейтинг дефолту емітента ("РДЕ") "Укрзалізниці" в іноземній валюті з "С" до "СС" після отримання згоди на відстрочку обслуговування боргу за облігаціями участі в кредиті в доларах США з погашенням у 2024 та 2026 роках. 

S&P Global Rating знизило рейтинг "Укрзалізниці" з "CCC-" до "CC" у зв'язку з тим, що компанія звернулася з проханням відстрочити всі платежі за вищевказаними єврооблігаціями. 

Приватизація

Фонд держмайна виставив на приватизацію морський порт. Фонд державного майна (ФДМ) призначив аукціон з приватизації Усть-Дунайського морського торговельного порту на 17 січня 2023 року зі стартовою ціною 60 млн грн. Це буде перший продаж морського порту за часів незалежності України. 

Після російського вторгнення порт "Усть-Дунайськ" був заблокований. Він відновив свою роботу 1 квітня. За січень-вересень 2022 року "Усть-Дунайськ" отримав 848 000 грн чистого прибутку. За січень-листопад він сплатив понад 9 млн грн податків. 

Порт складається з трьох активів: сам морський порт у м. Вилкове (Одеська область), портові офіси та база обслуговування суден на острові Шабаш. 

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та експропріація

До державного бюджету надійшли перші 17 млрд грн від конфіскації російських банків. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) повідомив, що забезпечив перерахування 17 млрд грн з ліквідованих рахунків російських банків до спеціального фонду держбюджету. 

Корпоративні права та фінансові активи були конфісковані відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони від 11 травня 2022 року, введеного в дію Указом Президента. 

За інформацією ФГВФО, були перераховані наступні кошти: 3,2 млрд грн; 372,3 млн дол США; а також менші суми в інших валютах. 

У вилученого у держвласність ЗТР виявили заборгованість у розмірі 11 млрд грн. Завод "Запоріжтрансформатор" (ЗТР), вилучений державою і переданий Міністерству оборони в листопаді, має багатомільярдні борги. 

Про це повідомляє Liga.net з посиланням на Господарський суд Запорізької області, який у жовтні 2019 року відкрив провадження у справі про банкрутство підприємства. Вимоги кредиторів перевищують 11,1 млрд грн. На початку грудня стороною у справі стало Міністерство оборони України, яке зараз є власником акцій ЗТР. 

В ухвалі суду опубліковано список з 22 кредиторів, яким завод заборгував гроші. Серед найбільших з них: 

  • Промінвестбанк – 6,1 млрд грн; 
  • колишній Сбербанк – 2,2 млрд грн; 
  • ING Bank N.V. (Нідерланди) – 741 млн грн; 
  • Укрексімбанк – 459,6 млн грн; 
  • Райффайзен Банк Аваль – 435,7 млн грн; 
  • ІНГ Банк (Україна) – 214,2 млн грн; 
  • Таскомбанк – 213,9 млн грн. 

Також про свої кредиторські вимоги заявила низка кіпрських компаній: 

  • Zadano Limited – 182,5 млн грн; 
  • Azidano Limited – 182,5 млн грн; 
  • Karatano Limited – 182,5 млн грн; 
  • Artamare Limited – 146,9 млн грн; 
  • Siador Enterprises Limited – 26,1 млн грн. 

ЗТР є одним з найбільших виробників електротехнічного обладнання в Європі. 

[Корпоративні права ЗТР, як і ще чотирьох великих компаній ("Укрнафта", "Укртатнафта", "Мотор Січ" і "АвтоКрАЗ"), були вилучені державою і передані Міністерству оборони відповідно до закону "Про передачу, примусове відчуження або вилучення об'єктів права власності в умовах воєнного або надзвичайного стану". Згідно з цим законом, держава зобов'язана повернути експропрійоване майно власникам або виплатити їм справедливу компенсацію. 

У свою чергу, ще у квітні Верховна Рада ухвалила зміни до закону про арешт активів російських резидентів, який дозволяє вилучати майно і в українських колаборантів. Однак, закон досі не набув чинності, оскільки ще не підписаний Президентом. Якби цей закон діяв, держава могла б заарештовувати активи колаборантів без будь-якої компенсації та без несправедливої експропріації добросовісних міноритарних акціонерів, які випадково стали власниками акцій тих же компаній. 

Водночас, чинне законодавство не визначає механізму вилучення корпоративних прав, що може призвести до складнощів та суперечок навколо механізму та розміру компенсації. Нам невідомо про будь-яку законодавчу заборону на банкрутство компаній, які були вилучені державою в умовах воєнного стану. За відсутності такої заборони, активи компанії можуть бути продані для задоволення вимог кредиторів, і в такому випадку держава не зможе забезпечити безперервне використання вилучених активів для своїх потреб у воєнний час. – SOE Weekly].

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

Реклама: