Уникнути катастрофи: як світ рятуватиме від перегріву Землю. Підсумки Глазго

Уникнути катастрофи: як світ рятуватиме від перегріву Землю. Підсумки Глазго

У Глазго 120 країн два тижні обговорювали боротьбу з кліматичною кризою. Про що домовилися на саміті ООН і які завдання перед собою поставила Україна.
Понеділок, 15 листопада 2021, 13:30 -
Getty Images

У суботу в шотландському місті Глазго завершився 26-й Кліматичний саміт ООН (COP26), на якому лідери 120 країн обговорювали майбутні кроки щодо протидії глобальному потеплінню та стан виконання ухвалених раніше рішень.

Історичним вважається саміт 2015 року, коли держави підписали "Паризьку угоду" – документ, що декларує цілі країн на шляху до кліматичної нейтральності.

Усе заради того, аби не допустити зростання температури на понад 1,5 градуса Цельсія. Проте цьогоріч увага до саміту була прикута з двох причин.

Перша полягає в тому, що COP26 є першим самітом, де країни зібралися після початку пандемії. Друга частково є наслідком першої: далеко не всім вдалося виконати свої кліматичні зобов'язання.

Реклама:

З’ясувалося, що встановлених шість років тому цілей замало, аби втримати глобальне потепління, тож у Глазго країни мусили створити новий план дій.

Так народилася низка угод щодо відмови від вугілля, протидії вирубці лісів і скорочення викидів метану.

Усі ці зобов’язання взяла на себе й Україна. Через десять років країна має скоротити викиди парникових газів на 7%, а до 2060 року стати вуглецево нейтральною країною.

"Якби саміти вирішували всі кліматичні проблеми, нам не знадобилися б 25 попередніх", – влучно заявив на відкритті COP26 британський прем’єр Борис Джонсон.

Чи має шанси цьогорічний COP врятувати планету від перегріву і яка роль України в цій візії?

Домовилися домовлятися

У серпні 234 науковці з 66 країн представили звіт, який доводить: діяльність людини впливає на зміни екосистем. Це призводить до непередбачуваних наслідків.

Стрічки медіа у 2021 році заповнювали новини про повені в Німеччині, Нідерландах та Люксембурзі, про пожежі в Каліфорнії, Греції, Туреччині, Албанії та Італії. Ці пожежі допомагали гасити навіть українські вогнеборці, бо жодна країна не була готова до таких масштабних стихій.

Проаналізувавши амбіції країн у боротьбі зі змінами клімату, науковці прийшли до висновку, що виконання поточних обіцянок не зупинить нагрівання земної кулі до кінця століття на 2,7 градуса. Це той рівень, який секретар ООН Антоніу Гутерреш назвав катастрофічним.

Україна теж відчула наслідки кліматичних змін. Західні області пережили повені, які пошкодили будинки та інфраструктуру. Пожежі в Чорнобилі та на Луганщині знищили тисячі гектарів території. Посухи на півдні країни у 2020 році призвели до втрат урожаю та прибутків фермерів.

Темпи підвищення температури в Україні випереджають світові тренди. За три десятиліття незалежності середня температура в країні піднялася на 1,2 градуса, що змушує українців пристосовуватися до нових умов.

13 листопада країни схвалили фінальний "Кліматичний пакт Глазго". Він містить формулювання, що вимагає від країн зменшити залежність від вугілля, скасувати субсидії на викопне паливо і переходити на відновлювані джерела енергії.

Пакт міг би бути більш жорстким, якби не позиції Росії, Австралії, Саудівської Аравії та Індії. Остання попросила замінити формулювання "поступово відмовитися" на "поступово скоротити".

Серед іншого в документі визнається необхідність знизити глобальні викиди вуглекислого газу на 45% до 2030 року порівняно з рівнем 2010 року та до нуля – до середини століття.

У розділі "Фінанси" – доволі розмиті формулювання. Згадуються лише 100 млрд дол, які країни мали мобілізувати до 2020 року і не впоралися з обіцянкою, тож план пролонгується до 2025 року.

Важливим досягненням можна назвати узгодження 6 статті Паризької книги правил, яка визначає функціонування вуглецевих ринків. До 2024 року всі країни повинні надавати детальні дані про викиди, на основі яких можна буде оцінювати майбутні скорочення парникових газів.

Україна підписала Глобальну ініціативу зі скорочення викидів метану до 2030 року на 30%. Вона також приєдналася до коаліції Powering Past Coal Alliance, заявивши про відмову від вугілля до 2035 року. Крім того, Україна зобов’язалася припинити вирубку лісів до 2030 року.

Обіцянки амбітні та гучні, проте дорожня карта їх реалізації доволі розпливчаста.

Чого чекають від України

Внесок України в глобальну боротьбу зі зміною клімату передбачений Національно визначеним внеском (НВВ), який декларує скорочення викидів парникових газів на 65% до 2030 року порівняно з 1990 роком.

Вуглецевої нейтральності Україна планує досягти до 2060 року. Україна вже знизила викиди на 62,4%.

Спад мав два етапи: після розпаду СРСР та після 2014 року, тобто не завдяки екологічній модернізації, а через занепад промисловості та кризу. До 2030 року необхідно зменшити викиди на 7% порівняно з 2019 роком.

Вугілля залишається історикам

66% парникових газів, які продукує Україна, є наслідком видобутку та спалювання викопного палива. Майже половина з них припадає на енергетику.

Шляхом відмови від викопного палива та переходу на відновлювані джерела енергетики обсяг викидів за десять років планується скоротити на 26% відносно рівня 2019 року.

 

Ключове тут – відмова від вугільних та газових ТЕС і пошук альтернативних варіантів виробництва електроенергії: сонце, вітер, біогаз.

У питанні зменшення викидів енергосектору важливими є заходи з енергоефективності: утеплення будинків, зведення будівель з близьким до нуля рівнем енергоспоживання, нові стандарти використання електроенергії на підприємствах.

Відмова України від вугілля до 2035 року не стала несподіванкою, адже уряд уже заявляв про наміри зробити це до 2030 року.

Такий крок – історія не лише про екологічний перехід, а і про понад 28% генерації електроенергії в Україні, робочі місця та життя українців у вугільних регіонах.

Про трансформацію вугільних регіонів та закриття збиткових державних шахт уряд говорить не перший рік. Зокрема, за Концепцією трансформації вугільної галузі, усі збиткові шахти впродовж найближчих десяти років повинні бути закриті.

У 2021 році планується почати трансформацію двох з 61 вугільного регіону. Уряд повинен подбати не лише про закриття шахт, а і про робочі місця для 36 тисяч вітчизняних шахтарів.

Як розповів ЕП міністр енергетики Герман Галущенко, такі пілотні проєкти обговорюються з ЄБРР, Великобританією та Світовим банком. Наразі вони перебувають на стадії відбору об’єктів.

Аби профінансувати такий план, уряд планує залучати міжнародних партнерів.

За словами Галущенка, міністерство вже формує експертні команди та готує технічні завдання для багатопрофільних досліджень. У 2022 році з держбюджету на це планують виділити 118 млн грн.

Закриття приватних шахт і ТЕС, більшість з яких належать ДТЕК Ріната Ахметова, теж вимагатиме немалих коштів. Про можливість поступово позбутися таких активів голова компанії Максим Тимченко розповідав в інтерв’ю ЕП.

Крім того, більшість ТЕС компанії зачиняться протягом пʼяти-десяти років через зношеність. Питання в тому, чи ляже фінансовий тягар винятково на плечі ДТЕК.

Аналітики стверджують, що поступова відмова від використання вугілля навіть раніше, до 2030 року, не загрожує стабільності електропостачання та є технічно досяжною. Щоправда, за розрахунками Aurora Energy Research, на перехід доведеться витратити 28,8 млрд євро.

Зокрема, на шляху до декарбонізації Україна планує збільшити до 70% частку атомної генерації, що має замістити вугільні ТЕС. Частка відновлюваної енергетики повинна зрости до 25%.

Уряду потрібно бути обачним зі швидким переходом до "зеленої" енергії.

Так, внаслідок дій РФ країни ЄС восени мусили купувати газ за рекордними цінами та частково повертатися до вугілля для балансування енергосистеми. Через залежність від погоди "зелена" енергетика не могла задовольнити попит.

Мета відмовитися від вугілля до 2035 року осяжна. Питання в тому, скільки це коштуватиме для платників податків.

Цінник на вуглець

Друге місце в рейтингу нагрівання атмосфери посідає українська промисловість. Якщо у 2019 році вона відповідала за 17% викидів, то до 2030 року через скорочення їх обсягів підприємства створюватимуть майже третину викидів.

 

Зменшення шкоди від промисловості у Міндовкілля не очікують. Навпаки – викиди зростуть на 16%. Це найбільше зростання серед прогнозованих у НВВ.

Не перший рік рейтинг провідних забруднювачів довкілля за кількістю викидів очолюють підприємства Ріната Ахметова та Лакшмі Міттала.

Проте їх компанії переважно працюють у межах українських норм на викиди. Це підводить до головної проблеми з екологізацією промисловості: наднизькі податки на викиди парникових газів та надвисокі дозволи на обсяги викидів.

Розв'язання цієї проблеми в ЄС знайшли у 2005 році. Крім того, що екологічний податок у країнах блоку значно вищий за український, у регіоні працює система торгівлі квотами на викиди.

Таку ж систему поступово запровадять і в Україні. З початку 2021 року працює система моніторингу та верифікації парникових викидів. Очікується, що ринок вуглецевих квот почне діяти з 2025 року.

Водночас депутати тричі провалювали голосування за законопроєкт, який передбачав модернізацію промисловості до найкращих доступних технологій і мав об’єднати всі природоохоронні дозволи в один.

Підвищити екологічний податок теж не вдалося. Останньою спробою був урядовий законопроєкт, що мав вдарити по бізнесу Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського.

Ставку податку за скидання брудних речовин у воду планувалося збільшити у 1,6 разу, за викиди двоокису вуглецю – утричі до 30 грн за тонну. Теж утричі до 1,5 грн за тонну зростав екоподаток для підприємств гірничої промисловості. 

У процесі проходження документа чимало норм "загубили", а прогнозовані додаткові надходження з початкових 50 млрд грн упали до 30 млрд грн. За даними джерел ЕП, підвищити податки спробують знову окремим законопроєктом.

Майбутнє двигунів внутрішнього згоряння

Зростання забруднення прогнозується і у сфері транспорту, де на автомобілі припадають 70% викидів.

Це пов’язано з тим, що процес переходу на електротранспорт дорогий, як і розбудова профільної інфраструктури. Водночас кількість автівок зростатиме, а перехід на електрику великого автотранспорту очікується після 2030 року.

Наразі єдині пільги для електромобілів в Україні – "митні канікули" на їх ввезення.

Як пояснює голова підкомітету екологічного комітету Верховної Ради Леся Василенко, у законодавстві досі немає визначення, що таке електромобілі або зарядні станції.

За її словами, Україні слід вводити поетапні обмеження на транспорт з двигунами внутрішнього згоряння, аби до 2050 року повністю декарбонізувати транспорту сферу.

Запроваджувати потрібно не лише заборони.

"Якщо буде вигідно ввозити електромобілі та будувати "зелений" транспорт, ніхто не буде витрачати гроші на брудні старі авто. Питання в тому, щоб створити сприятливі умови", – пояснює Василенко.

До 2030 року частка реєстрації електромобілів в Україні має досягнути 15%. Для порівняння: у жовтні 2021 року цей показник становив 11,7%.

Від ферми до виделки

Частка сільського господарства у викидах CO2 становить 13,7%.

За словами міністра агрополітики та продовольства Романа Лещенка, аби скоротити викиди парникових газів від агросектору, необхідно впроваджувати практики згідно з європейським курсом Farm to Fork. 

Такий підхід передбачає запровадження вуглецевого землеробства. Воно дозволяє поліпшити ґрунт та зменшити парникові викиди шляхом видалення з довкілля надмірних обсягів вуглецю і використання його надлишку в ґрунті.

Відкритий ринок землі дозволяє використовувати точне землеробство, що допомагає стежити за станом ґрунтів та оптимізувати використання ресурсів. 

Інший важливий підхід – no till-farming. Він передбачає утримання вуглецю та поживних речовин в ґрунтах. Дослідження показують, що на ділянках з мінімальним обробітком ґрунту на 30% нижчі викиди СО2 в атмосферу.

Також Лещенко підкреслив важливість збільшення врожаїв завдяки інноваціям, виведенню з обігу деградованих земель та проведенню іригаційної реформи, що посилить продовольчу безпеку і забезпечить незалежність від змін клімату.

Україна має найбільшу в Європі площу сільськогосподарських угідь і, відповідно, один з найбільших у світі потенціалів аграрної сировини для виробництва біометану.

За оцінкою голови підкомітету з питань газової політики Андрія Жупаніна, потенціал виробництва біогазу в Україні оцінюється 9,7 млрд куб м метану на рік. Це третина всього споживання природного газу в країні.

Йдеться, зокрема, про модернізацію основних засобів у тваринництві. Для залучення інвестицій на оновлення тваринницьких комплексів держава відшкодовує до 50% їх вартості.

Управління відходами

Сектор відходів відповідальний за 15,4% викидів метану в Україні. Причина – стихійні звалища та полігони, де сміття продукує метан.

У парламенті за реформу управління відходами взялися ще за минулого скликання, але безуспішно. Новий склад Верховної Ради у липні ухвалив документ у першому читанні, та до другого не дійшов. 

Законопроєкт щодо управління відходами створює правове поле для реформи в галузях, наприклад, стосовно поводження з небезпечними чи промисловими відходами.

Головна його суть полягає в запровадженні ієрархії управління відходами, що Україна теж пообіцяла зробити. На жаль, документ лише очікує на розгляд у комітеті до другого читання.

Викиди зі знаком мінус

До 2030 року Міндовкілля планує зробити так, аби українські ліси поглинали 9 млн тонн СО2-еквівалента на рік.

Реалізувати це планується засадженням деградованих сільськогосподарських земель та стимулюванням переходу на вибіркові способи заготівлі деревини замість суцільних рубок.

Для такого переходу уряду потрібно провести інвентаризацію лісів та довгоочікувану реформу ринку деревини. Відповідний документ очікує на перше читання в стінах парламенту.

Тимчасом відповідальні органи заплющують очі на незаконні вирубки, а штрафи за них низькі.

Аби вирубки ефективно контролювалися, необхідна реформа Держекоінспекції. Україна пообіцяла провести її в листі Верховної Ради до ООН. Наразі Держлісагентство перевіряє державні лісгоспи, тобто саме себе.

До 2030 року передбачається збільшення лісових територій на 1 млн га. Зараз ця мета виконана на 3,53%.

Замість висновку

Зробити владі до 2030 року доведеться немало. Передусім – зменшити спротив частини ринку та споживачів, які не бажають змінювати статус-кво. Однак найголовніше – довести обіцяні і початі реформи до кінця.

Ціль України щодо скорочення викидів залежить, зокрема, від доступу до 102 млрд євро фінансування. Оскільки Україна класифікована ООН як розвинена країна, вона не має права на фінансування із "Зеленого кліматичного фонду".

Проте Україна може претендувати на фінансування від ЄС, США, Світового банку та ЄБРР. Звісно, якщо вона почне реформи, а не буде прикриватися обіцянками та заявами.

Реклама: