Сміття в головах: як бізнес привчає українців сортувати сміття і що з того виходить

Сміття в головах: як бізнес привчає українців сортувати сміття і що з того виходить

Як працює сортування вторсировини у найбільших мережах країни, навіщо великому бізнесу займатися сортуванням і чи справді сміття отримує "друге життя"?
Понеділок, 16 серпня 2021, 13:35 -
ua.depositphotos.com

В Україні щороку викидають 400 млн тонн сміття, з яких, за різними оцінками, переробляють лише 3-6%.

Є чимало причин, чому показники у десятки разів відрізняються від європейських, проте очевидні перешкоди – це відсутність належної інфраструктури та низький рівень участі виробників товарів у процесі переробки.

Вирішити цю проблему парламент намагається за допомогою законопроєкту, який повинен забезпечити населення мережею роздільного збору відходів та збільшити відповідальність виробників товарів.

Поки депутати думають, як запустити циркулярну економіку, ініціативу у свої руки взяли громадські організації та бізнес.

Одним з перших у 2017 році в Києві запрацював соціальний проєкт "Україна без сміття". У 2013 році у Дніпрі був створений проєкт "Батарейки, здавайтеся!", який згодом розрісся по всій Україні.

У гру вступив і бізнес. Дедалі більше підприємців впроваджують сортування сміття і спонукають до цього своїх клієнтів. Це помітили жителі великих міст, які у мережах стикаються з різнокольоровими сміттєвими баками.

Разом з тим, залишаються сумніви, чи справді відсортоване сміття потрапляє на переробку, а не опиняється на черговому полігоні.

Як працює сортування вторсировини в найбільших мережах країни, навіщо великому бізнесу займатися сортуванням і чи справді сміття отримує "друге життя"?

Як обирали мережі. Для публікації обиралися мережі роздрібної торгівлі або надання послуг, що представлені у понад трьох українських містах та запровадили роздільний збір сміття для клієнтів.

Були обрані мережі супермаркетів "Сільпо", NOVUS та METRO Cash&Carry, поштовий сервіс "Нова пошта", мережі закладів громадського харчування McDonald’s та автозаправних станцій WOG і KLO.

У NOVUS та KLO не відповіли на запитання і не увійшли до матеріалу, адже подальший шлях сміття після збору залишається невідомим.

Винятком стала ініціатива "Батарейки, здавайтеся!". Проєкт тісно співпрацює з ритейлерами, офісами та комунальними підприємствами, завдяки чому учасники ініціативи у 2020 році утилізувати понад 140 тонн батарейок.

Де шукати сортування і що нести

До 2021 року окремі мережі торгівлі та закладів харчування встигли охопити всі роздрібні точки інфраструктурою для сортування сміття. Хтось – лише починає, проте поступово розширює покриття.

Першими серед великих мереж на цій стежці опинилися "Сільпо", METRO та "Нова пошта", які запустили проєкти після 2018 року. У 2021 році сортування у більшості закладах запровадили McDonald’s та NOVUS, а мережі АЗС WOG та KLO розширюють покриття в регіонах.

Мережа "Сільпо", що входить до Fozzy Group, відкрила першу станцію SilpoRecycling у 2018 році спільно з проєктом "Україна без сміття". Наразі вторинну сировину можна принести у будь-який з 300 магазинів мережі, де її сортують на чотири фракції: скло, пластик, метал та папір.

 
Сортування в мережі METRO Cash & Carry
пресслужба метро

Ці ж фракції сортують на АЗС WOG у Києві та Калуші (Івано-Франківська обл.), а незабаром – у Львові.

Уся вторсировина повинна бути чиста і суха. Це впливає на рентабельність її переробки або робить її неможливою. Передусім це стосується жиру: просочена ним макулатура чи брудні пляшки з-під олії не підлягають переробці і можуть забруднити іншу вторсировину.

Якщо основна перевага "Сільпо" – у найбільшому з усіх розглянутих мереж покритті, то METRO Cash&Carry, на відміну від інших, приймає на переробку TetraPak. Таке пакування складається з багатьох шарів картону, алюмінію та пластику (наприклад, ємність з-під соку або молока).

В Україні є лише кілька підприємств, які мають технічну можливість переробляти TetraPak. Разом із скляними та ПЕТ-пляшками, бляшанками та папером їх можна передати в 11 з 23 центрів оптової торгівлі мережі у Києві, Миколаєві, Харкові, Полтаві, Маріуполі, Одесі та Львові.

Сортування також можна знайти у всіх точках McDonald’s, крім фудкортів – це 75 закладів. Фракції баків у закладах сформовані таким чином, аби відповідати споживанню: папір, стаканчики, пластик.

Під споживання підлаштоване сортування і в клієнтських зонах "Нової пошти". Тут можна залишити картонні та поліетиленові пакування. Зробити це можна у відділеннях у містах-мільйонниках, обласних та районних центрах.

Контейнери
Контейнер "Батарейки, здавайтеся!"
фото Аліни Тунік

Від усіх мереж відрізняється проєкт "Батарейки, здавайтеся!", що організовує збір батарейок та їх доставку до заводу-переробника. Батарейки містять важкі метали, кислоти, луги, які здатні отруїти воду та ґрунти за неправильної утилізації.

Свої батарейки, до 50 штук за візит, можна нести у бокси в "Епіцентрі", WOG, "Сільпо", JYSK, Leroy Merlin, KLO, Novus та "Новій лінії".

Що відбувається далі із сміттям

Сміття в компаній забирають підрядники, що готують вторсировину до переробки на фабриці. Її зважують, досортовують та пресують відповідно до категорій.

Відсортована сировина викладається на конвеєр, з якого її поділяють на підвиди та досортовують. На цьому етапі співробітники переконуються, що в партію не потрапили органіка або небезпечні відходи на кшталт батарейок чи медичних засобів.

Усі непридатні відходи потраплять або на полігон, або на сміттєспалювальний завод. Остання опція доступна лише у Києві – на єдиному в Україні заводі "Енергія".

Залежно від географії мереж компанії співпрацюють з різною кількістю підрядників. "Сільпо" має найбільше партнерів – 46, McDonald’s – 30, "Нова пошта" – 20, METRO та WOG – по два.

Найбільш популярними підрядниками серед мереж виявилися "Обухівміськвторресурси", чиїми послугами користуються "Сільпо", METRO, McDonald’s та "Нова пошта". Також серед підрядників – "Еко-сток", "Тарсервіс", "Вторресурси схід".

ЕП поцікавилася в "Обухівмісьвторресурси", як можна переробити пакування з-під їжі з McDonalds, адже воно забруднене. На підприємстві пояснили, що залишки на такому пакуванні мінімальні, що дозволяє його переробляти. У разі сильних забруднень сировину утилізують.

Більшість компаній контролюють шлях вторинної сировини до потрапляння на завод. У METRO процес документально підтверджується на кожному етапі, а сортування контролюють шляхом отримання відео за запитом.

У "Сільпо" та WOG покладаються на контракти з підрядниками, де зафіксована відповідальність другої сторони за подальше поводження з вторинною сировиною. "Нова пошта" отримує звіти за обсягами вторсировини та коштами у розрізі міст і відділень.

Як пояснив ЕП один з підрядників, завдяки попередньому сортуванню на переробку потрапляють до 95% вторсировини. Для порівняння: з невідсортованих відходів до переробки доходять лише 20%.

Зрештою, відсортована на підвиди та спресована у тюки вторсировина може бути спрямована на спеціалізовані сміттєпереробні заводи.

Спресована вторсировина з
Спресована вторсировина з "Обухівміськвторресурів" прямує на переробку
фото богдани гордійчук

Батарейки з боксів доставляються на склад підрядника "Батарейки, здавайтеся!" – ТОВ "Екологічні інвестиції".

Щойно збирається 20 тонн батарейок, їх відправляють на переробку на завод у Румунії. Там їх сортують за типами, після чого або переробляють на цьому ж заводі, або відправляють на інші спеціалізовані заводи.

Яка вторинна сировина отримує друге життя

Згідно з дослідженням PwC, в Україні діють 17 підприємств з переробки макулатури, 39 – полімерів, 19 – ПЕТ-сировини (пластикових пляшок), 16 – склобою.

Серед фабрик, яким посередники продають досортовану сировину, можна виокремити найбільші.

Макулатуру переробляють "Папір мал", Зміївська картонна фабрика, Київський картонно-паперовий комбінат, Понінківська картонно-паперова фабрика, Житомирський картонний комбінат.

Там картонні пакування та газети перетворюються на гофрокартон та паперові рушники.

Лише "Папір мал" та Зміївська фабрика переробляють стаканчики з-під напоїв і TetraPak. Їх спершу розм'якшують у воді, а потім подрібнюють у гігантських гідророзбивачах, що дозволяє відділити паперову пульпу від шару поліетилену.

Склобій переважно прямує на Гостомельський склозавод, де знову стає тарою.

Пластикові пакування та поліетилен на підприємствах "Біосфера" або "Ековторма" можуть стати гранулами, з яких знову створять пакети. З переробленого пластику отримують дрібні частинки, які використовують у будівництві та агросекторі.

Брухт алюмінієвих пляшок після попередньої підготовки переплавляє Броварський алюмінієвий завод.

Літієві батарейки відправляють на переробку на німецький завод Accurec, ртутні батарейки та акумулятори – на румунські Greenlamp Reciclare SA та Monbat recycling SRL відповідно.

Як пояснила ЕП співзасновниця проєкту "Батарейки, здавайтеся!" Любов Колосовська, будувати завод з переробки в Україні економічно недоцільно. Причина – в Україні збирається надто мало батарейок з оплаченою вартістю переробки.

Шалені прибутки чи шалені збитки

Хоча ритейлерам і сплачують за їхню вторсировину, стверджувати, що переробка – справа прибуткова, не можна. Для бізнесу це інвестиції в мережі та навчання персоналу, проте обсяги вкладених коштів компанії розкривають неохоче.

Наприклад, інвестиції WOG у проєкт із сортування сміття становили 5 млн грн, McDonald’s – 10 млн грн.

Для підрядників та заводів збір та переробка переважно збиткові через малі обсяги сировини та низький ступінь відсортованості. Не дивно, що заводи імпортують вторсировину, аби завантажувати свої підприємства.

Водночас, попереднє сортування сміття населенням значно здешевлює процес для підприємств. Проте ця потреба стикається з відсутністю належної інфраструктури, шлях до якої роками обговорюється в стінах Верховної Ради.

Зокрема, на розгляд у другому читанні очікує законопроєкт "Про управління відходами".

Як пояснював ЕП міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, це рамковий документ, у якому узгоджуються базові принципи роботи розширеної відповідальності виробника та залучення до процесу місцевої влади.

Принцип розширеної відповідальності виробника передбачає, що роздільний збір та переробку пакування організовує та фінансує виробник товарів.

Муніципальний збір пропонують запровадити лише для медичних (шприци, медичні маски) та інших небезпечних відходів (цілих ртутних термометрів, люмінесцентних ламп).

За таким принципом працює проєкт "Батарейки, здавайтеся!": виробник теж фінансує переробку своєї продукції. Як це працює?

Спочатку для ритейлерів створюється прогноз, скільки мережа збере батарейок на рік. За прогнозом оцінюється частка зібраних батарейок відносно проданих у цій мережі та вартість утилізації з вивезенням. У середньому – 5%.

Далі мережа веде переговори з компаніями-брендами, які продають батарейки в цій мережі, про те, яку частку бюджету співфінансують вони. Кожен бренд платить за переробку пропорційно своїм продажам у цій мережі.

У ритейлерів та брендів батарейок є вибір: або сплачувати за збір та переробку з чинної націнки та не змінювати ціни на батарейки, або закласти цю суму в ціну нових батарейок.

Замість висновків

Показники правильної утилізації сміття в Україні надзвичайно низькі.

Як зазначив голова Держекоінспекції Андрій Мальований, 93% сміття потрапляють на полігони, які шкодять довкіллю та здоров'ю мешканців, і лише 4,5% йдуть на переробку.

Початок сміттєвої реформи – запровадження системи розширеної відповідальності виробника – може стати одним з перших кроків на шляху до зміни цих показників.

Згідно з Національною стратегією управління відходами, до 2030 року уряд хоче переробляти 50% відходів. Для цього потрібно зробити сортування доступним для всіх громадян.

Приклад бізнесу спростовує думки про те, що населення до цього не готове. За прозорої організації вивезення та переробки сміття люди розумітимуть, що їхній внесок не опиниться на спільному полігоні.

Фото на головній ua.depositphotos.com


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!