Податкова реформа Зеленського на підході: хто ще заплатить, крім олігархів

Податкова реформа Зеленського на підході: хто ще заплатить, крім олігархів

Війна Зеленського з Ахметовим пройде для українців не без втрат. Які наслідки для громадян матиме податкова реформа президента?
Вівторок, 25 травня 2021, 08:20 -
ua.depositphotos.com

Публікація оновлена 14 червня

12 травня Кабмін підтримав першу масштабну податкову реформу. Законопроєкт у народі отримав назву "антиахметівського", адже він чи не найбільше має вдарити по бізнес-інтересах найбагатшого в Україні олігарха.

Однак, крім підвищення рент на видобуток руди і запровадження акцизів на "зелену" енергетику, документ може вплинути на доходи звичайних людей.

Йдеться, зокрема, про розширення бази оподаткування транспортним податком, і більші податки від продажу нерухомості, і оподаткування доходів з проданих продуктів.

Поки через неузгодженість змін щодо оподаткування акцизами тютюнових виробів проєкт застряг на півдорозі між будівлями уряду та Верховної Ради, ЕП детально розбиралася, до яких податкових змін слід готуватися українцям.

Нерухомість: чим більше угод, тим більше податків

Анонсуючи зміни до Податкового кодексу, міністр фінансів Сергій Марченко місяць тому казав, що вони мають змусити платити податки "дуже хитро зроблених" людей, яким досі вдавалося ухилятися від оподаткування. Міністр мав на увазі не лише великий олігархічний бізнес, а й забудовників.

Зараз при продажі нерухомості (квартири, будинку, ділянки) не частіше разу на рік та при умові володіння нею понад три роки українці сплачують державі 2%: по 1% до Пенсійного фонду і мита з покупця та продавця.

Якщо протягом року таких об'єктів нерухомості продається кілька, то з кожної угоди продавцю потрібно сплатити додатково 5% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору. За таких умов продаж квартир забудовниками – фізичними особами є досить поширеною і вигідною операцією.

Натомість, якби квартири продавали через фірму, то з отриманого прибутку забудовнику довелось би сплатити державі 18%. Менша ставка дає можливість встановлювати трохи нижчі ціни. Тим паче, що сплата 5% та 1,5% все одно лягає на плечі покупця.

Зловживання цією схемою інколи призводило до скандалів. Так, колишній міський голова Ірпеня та забудовник Володимир Карплюк у декларації за 2015 рік вказав 67 квартир. Це викликало резонанс у суспільстві, особливо серед мешканців міста, які не розуміли, навіщо чиновнику стільки нерухомості. В листи до ЕП Володимир Карплюк заперечив свою причетність до будь-яких схем та запевнив, що є законослухняним громадянином.

Побороти цю схему має уточнення, яке міститься в "антиахметівському" законопроєкті.

Воно залишає чинні ставки оподаткування при укладенні однієї угоди з нерухомістю на рік і підвищує ставки для кожної наступної.

Якщо особа вирішила протягом року продати два об'єкти нерухомості, то з другої угоди доведеться сплатити 5% (ПДФО) та 1,5% (військовий збір). Дохід з кожної наступної операції оподатковуватиметься за звичною для фізосіб ставкою 18%. До яких, звісно, треба додати ще 1,5% військового збору.

Після ухвалення цих змін до Податкового кодексу схеми з продажу квартир через фізосіб втратять сенс, бо ставка основного податку становитиме 18%.

Більше того – продавати нерухомість через компанію-забудовника стане вигідніше, бо в цьому випадку об'єктом оподаткування буде не дохід, а прибуток, тобто суму до оподаткування можна зменшити на витрати.

На більшість громадян ця норма не повинна вплинути. Навряд чи є багато людей, у яких виникає потреба протягом року продавати понад два об'єкти. Ліквідація схеми з мінімізації оподаткування може вдарити по забудовниках, які перекладуть додаткові (законні) податкові нарахування на покупців квартир та піднімуть ціни.

Зменшення планки поняття "розкішне авто"

Де точно доведеться заплатити більше податків у разі ухвалення "антиахметівського" законопроєкту, то це при купівлі автомобілів. Уряд пропонує розширити базу оподаткування транспортним податком, що може коштувати власникам більшої кількості моделей авто по 25 тис грн на рік.

У 2015 році влада презентувала транспортний податок як податок на розкіш. Усе тому, що сплачувати його повинні були власники транспортних засобів спочатку з великим об'ємом двигуна, а потім – просто дуже дорогих авто.

Визначають, який автомобіль просто дорогий, а який – достатньо дорогий, щоб його власник платив державі додаткові 25 тис грн на рік, відштовхуючись від мінімальної зарплати. Під оподаткування потрапляють моделі авто, вартість яких перевищує 375 мінімальних заробітних плат на рік (наразі це 2,25 млн грн).

Остаточний перелік марок щороку затверджує Мінекономіки (20 травня його очолив колишній головний податківець Олексій Любченко).

Прив'язавши вартість машин до мінімальної зарплати, законодавці вирішили проблему постійного перегляду граничної ціни для оподаткування через інфляцію. Дійсно, розмір мінімальної зарплати зростає щороку, як і ціни на авто.

Однак у 2019-2021 роках з ініціативи Володимира Зеленського влада різко підвищила мінімальну зарплату: з 4 173 грн до 6 тис грн. За два роки вона зросла на 43%, а разом з нею підвищилася гранична ціна для оподаткування транспортним податком: з 1,56 млн грн до 2,25 млн грн. При цьому ціни в Україні за цей проміжок часу збільшилися в середньому на менш ніж 10%.

До чого це призвело? У 2019 році транспортним податком оподатковувалися 349 моделей, у 2020 році – 226 моделей, а у 2021 році – лише 172 моделі. Це призвело до падіння податкових надходжень з транспортного податку з 276 млн грн у 2019 році до 202,8 млн грн у 2020 році.

Виправити таку "несправедливість" пропонується шляхом кардинального зниження порогового значення ціни автомобіля, який вважатимуть розкішшю. Законопроєкт пропонує знизити це значення з 375 мінімальних зарплат (2,25 млн грн) до 200 мінімальних зарплат (1,2 млн грн).

Наслідком такого рішення може стати повернення розміру порогового значення для оподаткування авто 25 тис грн до рівня 2017 року (тоді воно теж становило 1,2 млн грн) при тому, що ціни на автомобілі на рівень 2017 року ніхто повертати не буде. Тобто під оподаткування потрапить більше моделей.

Наприклад, якщо проєкт ухвалять, то 25 тис грн на рік доведеться сплачувати власникам нових Toyota RAV4, Ford Kuga або Honda CR-V – популярних серед українців моделей середнього класу, які досить далекі від поняття "розкіш".

Відповідальність керівників податкових боржників

Крім підвищення податкового навантаження, додаткові гроші влада хоче отримати від підприємств, які мають податкові борги. Щоб змусити їх заплатити, урядовці планують заборонити керівникам таких підприємств виїзд за кордон.

Мінімальний розмір боргу, за який керівнику можуть заборонити виїжджати з України, має становити 1 млн грн. Заборону накладатиме суд за зверненням податківців. Діятиме вона до погашення компанією-боржником усього боргу.

За даними Opendatabot, загальна сума податкових боргів компаній у квітні становила 93,2 млрд грн. Заборгованість десяти найбільших боржників перевищує 14 млрд грн. Донедавна цей перелік очолювала напівдержавна "Укрнафта".

Чи принесуть нові обмеження додаткові надходження до бюджету, прогнозувати ще рано. Зрештою, попередні судові процеси навколо цих боргів не допомагали державі наповнювати скарбницю.

Більше податків з продажу городини

Для багатьох українців, особливо в селах, земля – додаткове джерело доходів. Пенсіонери часто торгують на ринках вирощеними на власних присадибних ділянках овочами, ягодами та фруктами.Законодавство не вимагає від них сплачувати податки з більшості таких доходів. Однак все може змінитися.

Наразі звільненню від оподаткування підлягають доходи, отримані від продажу врожаю, який виростили на ділянці до 2 га. Якщо земельна ділянка більша, закон зобов'язує людину, яка продала врожай, подавати податкову декларацію та сплачувати з отриманих доходів 18% ПДФО та 1,5% військового збору.

"Антиахметівський" законопроєкт пропонує суттєво знизити площу землі, дохід від продажу врожаю з якої не оподатковується: з 2 га до 0,5 га.

У разі ухвалення цих змін при реалізації продуктів, вирощених на ділянці понад 50 соток, треба буде подавати щорічну податкову декларацію, а з доходів платити 18% податку на доходи, 1,5% військового збору та додаткові податкові нарахування.

Більше грошей з аграріїв

"Антиахметівський" законопроєкт містить чимало новин для аграріїв.

Наприклад, ставку єдиного податку для фермерів (ФОПи четвертої групи спрощеної системи оподаткування) вирішили підняти вдвічі (наразі залежно від категорії земель ставка коливається в межах 0,95-6,33% від вартості).

Однак це ще не все. У документ заклали новий принцип оподаткування доходів від сільськогосподарської діяльності.

Урядовці пропонують запровадити поняття мінімального податкового зобов'язання (МПЗ). Це мінімальна сума податків, яку має сплачувати людина (або підприємство), яка володіє землею або використовує її на правах оренди чи емфітевзису та отримує з неї доходи.

Як це працюватиме? Умовний фермер протягом року продає врожай, вирощений на своїй земельній ділянці площею 3 га. Раніше з отриманого доходу він сплачував 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Додатково як власник землі відраховував плату за землю (ставки встановлюють місцеві органи влади), а якщо він зареєстрований як ФОП, то ще і єдиний податок.

Після ухвалення змін, якщо сума всіх сплачених фермером податків, перерахованих вище, буде меншою за визначене Державною податковою службою МПЗ, то йому доведеться доплатити державі різницю.

Розмір МПЗ для фізосіб визначатиме податкова і надсилатиме повідомлення про необхідність доплатити. Юридичні особи займатимуться цим самостійно.

Визначатиметься розмір МЗП шляхом множення нормативної оціночної вартості землі на коефіцієнт 0,045. Уряд розраховує, що фермери щороку сплачуватимуть щонайменше по 4,5% від оціночної вартості земель.

За даними джерел ЕП, в уряді та Офісі президента тривають консультації щодо винесення всіх норм стосовно оподаткування аграрної діяльності в окремий законопроєкт. У зв'язку з цим та через суперечки навколо акцизів з тютюну реєстрація "антиахметівського" акту в парламенті затримується.

Ціна податкової реформи Зеленського для олігархів та звичайних українців залежатиме не лише від здатності команди президента узгодити остаточну модель податкових змін, а й від їх здатності провести ці зміни через парламент.

Останнє завдання, враховуючи неприємний досвід розгляду "антиколомойського" законопроєкту та майже всіх законів, пов'язаних із земельною реформою, може виявитися нелегким.

Акцизи

Одним з ударів законопроєкту по Ахметову вважають запровадження акцизного податку на вітрову і сонячну електроенергію, адже компанія ДТЕК, що належить найбагатшому українцеві, виробляє близько чверті "зеленої" енергії країни.

Цю тему ЕП окремо розгляне в наступних публікаціях. 

Автори проєкту також вирішили пройтися по акцизах на алкоголь і тютюн. Для алкогольних напоїв ставку акцизного податку, яка виражається в гривнях за літр 100-відсоткового спирту, вирішили підняти на 5% для всіх видів напоїв.

Оскільки податок становить лише частину кінцевої ціни алкогольного напою (чим вища міцність напою, тим більшу частину ціни становить податок), то й очікувати на різке його подорожчання в разі ухвалення закону не потрібно.

Зміни щодо акцизів з тютюнових виробів стали причиною затримки внесення проєкту до зали парламенту. Автори пропонують перенести зобов'язання із сплати податку з роздрібних мереж до виробників та імпортерів.

Офіційною підставою для такого рішення є боротьба з ухиленням від оподаткування під час продажу цигарок кінцевим споживачам.

Проти цієї норми виступають територіальні громади, адже акциз, який сплачують магазини з тютюнових виробів, іде до їхніх бюджетів. Ухвалення проєкту з цією нормою може коштувати місцевим бюджетам 2,4 млрд грн на рік.

Піблікація доповнена позицією колишнього міського голови Ірпеня Володимира Карплюка, щодо його можливої причетності до схем з нерухомістю. З інформацією щодо його діяльності можна ознайомитись на сторінці руху ЧЕСНО.

Фото на головній ua.depositphotos.com


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!