Головний лобіст західного бізнесу в Україні Андрій Гундер: Без інвестицій Україна назавжди залишиться іграшкою в руках олігархів

Головний лобіст західного бізнесу в Україні Андрій Гундер: Без інвестицій Україна назавжди залишиться іграшкою в руках олігархів

Про розчарування інвесторів від нової влади, проблеми в роботі з державними органами і роль Джо Байдена в боротьбі з корупцією та олігархами.
Середа, 10 березня 2021, 09:30 -
ACC

Ейфорія, яку у 2019 році відчувала Україна, отримала присмак розчарування.

Розчарувалися не лише громадяни, але й найбільш холодні голови світу. Оптимістично налаштовані інвестори, які десятиліттями просили верховенства права і рівних умов для ведення бізнесу, за нової влади на власному досвіді зрозуміли, як держава може змінювати правила під час гри.

Навряд чи міжнародні інвестори через це залишать Україну. Однак ряди тих, хто ще здатен повірити в українську "інвестиційну гавань", уже спорожніли. Чи не єдиними оптимістами залишаються лобісти іноземного бізнесу.

Cлово "сподівання" присутнє чи не у кожній відповіді президента Американської торговельної палати в Україні Андрія Гундера на запитання про стосунки влади та інвесторів. У розмові з ЕП британець і колишній комунікаційник Гундер у притаманному західним дипломатам стилі згладжує гострі кути й уникає різких відповідей. Проте це вдається не завжди.

В інтерв'ю ЕП президент українського представництва найбільшої у світі торговельної палати коментує рішення нової влади та можливі їх наслідки, розповідає про корупцію та роль Джо Байдена в її подоланні.

Про МВФ і "плоди" Зеленського

— У лютому припинила роботу місія МВФ. Її представники заявили, що для завершення перегляду програми потрібен "більший прогрес". Як бізнес реагує на стан відносин України з МВФ?

— Для бізнесу продовження співпраці з МВФ – це один з ключових маркерів. Компанії дивляться на МВФ як на знак схвалення того, що відбувається в країні. Ми очікували почути про продовження співпраці з МВФ. На жаль, цього не сталося. Це показує, скільки ще влада повинна зробити задля реформ.

Ми були здивовані недипломатичними коментарями радника Єрмака (голова Офісу президента Андрій Єрмак. – ЕП) Тимофія Милованова. Це було непрофесійно. Водночас цього тижня разом з Радою директорів палати ми зустрілися з Юлією Свириденко (заступниця голови Офісу президента. – ЕП).

Захист інвесторів і співпраця з МВФ були ключовими питаннями. Діалог є. Ми зрозуміли, що можемо розраховувати на підтримку з боку команди президента.

У третьому кварталі Україні потрібно здійснити великі виплати за держборгом (за прогнозом Мінфіну – 167 млрд грн. – ЕП). Сподіваюся, влада пришвидшить реформи та ухвалить правильні рішення для продовження співпраці з МВФ.

— Тобто в третьому кварталі буде прогрес у цьому напрямку?

— Сподіваємося, влада зрозуміє, що треба зробити, і зробить це.

— Теоретичне питання. Якщо Україна припинить співпрацю з МВФ, як на це відреагує бізнес?

— На жаль, є сили, які хотіли б побачити такий сценарій. Проте інвестори, власники великого українського та міжнародного бізнесу, внутрішні експерти орієнтуються на позицію МВФ і голосують своїми грошима.

У 2020 році після відставки Якова Смолія через політичний тиск Україна скасувала розміщення 12-річних єврооблігацій на 1,75 мільярда доларів. Це безпрецедентна подія. Інвестори вимагали скасувати угоду, і Мінфіну довелося піти на цей крок. Для інвесторів важлива незалежність державного регулятора.

Нинішня програма stand-by спрямована на збереження фінансової стабільності, формування адекватної монетарної та фіскальної політики, допомогу у фінансуванні видатків на медицину та вихід економіки з кризи.

Відповідно, якщо співпраця зупиниться, це стане маркером недовіри до темпів та якості проголошеного курсу реформ і може призвести до виходу інвесторів з державних облігацій, відпливу капіталу та девальвації гривні.

МВФ – це не тільки про фінансування, а й про наявність довіри внутрішніх та міжнародних інвесторів до стану економіки. Якщо Україна хоче мати доступ до ринків зовнішніх запозичень, важливо виконувати програму фонду.

 
"Дерево оцінюють за плодами. Ще є час, щоби "плоди Зеленського" дозріли".
фото АСС

— Одне із проблемних питань, які озвучив МВФ, – ціни на газ. Влада на два місяці скасуваларинок, встановивши регулювання цін.

Подібне сталося з відновлюваною електроенергією. Спочатку влада сказала, що купуватиме "зелену" електроенергію за вищими цінами, інвестори вклали кошти, а потім влада відмовилася від домовленостей.

До чого може призвести невиконання державою своїх обіцянок?

— Два роки тому в Давосі влада казала: інвестуйте в Україну, у відновлювальну енергетику. Ми підписуємо контракт, ми обіцяємо, приходьте.

Компанії інвестували 3 мільярди євро, і раптом правила гри змінилися. Влада сказала: вибачте, ми не можемо виконати обіцяне. Якщо питання не буде вирішене, то доведеться сказати "до побачення" багатьом новим інвестиціям.

Щодо газу. Шість років тому в Україні були присутні Shell, Exon Mobile, Chevron, італійська Eni. Вони пішли. Залишилися лише заправні станції Shell. Чому? На газовому ринку також не працюють чіткі правила гри. Аналізуючи ринки, іноземні компанії оцінюють ризики. Там, де є олігархи, там ці ризики вищі.

Владі потрібно піклуватися про компанії, які інвестують в Україну, бо саме через них потенційні інвестори дізнаються про умови ведення бізнесу в Україні.

У 2020 році в Україні був відплив прямих іноземних інвестицій. Частково це пов'язано з кризовою ситуацією через коронавірус, але велику роль тут відіграв і конфлікт між державою та інвесторами у відновлювану енергетику.

Невиконання взятих на себе зобов'язань, нехтування нормами законодавства дають сигнал потенційним інвесторам у будь-яких галузях, які регулюються державою, що правила гри можуть змінюватися в будь-який момент.

Це впливає та буде впливати не лише на реалізацію проєктів у сфері відновлюваних джерел електроенергії. Поточна криза унеможливить залучення інвестицій і в будівництво гнучких генеруючих потужностей, і в розвиток систем накопичення енергії, і в проекти, пов'язані з реалізацією European Green Deal.

Неможливо залучати інвестиції на фоні невиконання обіцянок перед інвесторами, які вже працюють у країні.

— Такі рішення влади зменшують приплив інвестицій?

— Не лише це. Деякі компанії перед інвестуванням підписують контракти про страхування від політичних ризиків, від того, що революція або інші політичні умови призведуть до збитків. Наприклад, мова йде про ризик невиконання або відмови від виконання урядом взятих на себе зобов'язань.

Найбільш очевидним способом хеджування прямих інвестицій від політичного ризику може стати обмеження інвестування в майбутньому. Тому ми сподіваємося, що у цьому питанні консенсус буде знайдено.

— У травні виповниться два роки президентства Зеленського. Що за цей час поліпшилося і що погіршилося порівняно з періодом Порошенка?

— Дерево оцінюють за плодами. Важливо, що буде зроблено. Зараз я скажу так: усе стабільно. Найвищим пріоритетом для бізнесу є верховенство права. Ми активно виступали і виступаємо за належне правосуддя – як під час каденції Петра Порошенка, так і за адміністрації Володимира Зеленського.

На жаль, масштабних зрушень не відбувається. Неможливо уявити кращий стимул для інвесторів вкладати гроші, ніж упевненість у їх захищеності.

За даними Торговельної палати США, існує чіткий зв'язок між верховенством права та процвітанням. Країни, які дотримуються принципів належного управління, приваблюють довгострокові інвестиції висококласних світових компаній. Вони створюють якісні робочі місця та активно розвивають громади.

Це саме те, чого потребує Україна. 2020 рік став роком кризових дій. 2021 рік повинен стати роком осмислених реформ. Надіємося, що президент продовжить втілювати реформи, потрібні для бізнесу.

— Тобто плодів Зеленського поки що немає?

— Ще є час, щоби ці плоди дозріли.

Про ведення бізнесу в Україні, хабарі забудовників і проблеми на митниці  

— На зустрічі з інвесторами та бізнесом у червні 2019 року Зеленський пообіцяв, що через п'ять років країна опиниться в першій десятці за індексом легкості ведення бізнесу. Зараз ми 64-ті. Залишилося три роки. Можна сказати, що цю обіцянку вже неможливо виконати?

— Коронакриза сильно сповільнила темп реформ – глобально та локально. Аби Україні опинитися в першій десятці рейтингу, трьох років буде замало.

Варто працювати над тим, щоб після відновлення розрахунку рейтингу Doing Business Україна мала вагомі здобутки. Треба покращити показники з реєстрації бізнесу, виконання контрактів, питань неплатоспроможності.

З першим показником може допомогти портал "Дія.Бізнес", завдяки якому створення і розширення бізнесу відбуватиметься без бюрократії. Судова реформа відіграє важливу роль у покращенні виконання контрактів.

Щоб оцінити ефективність процедур вирішення неплатоспроможності, варто розглянути кілька показників за методологією Світового банку. В Україні низький коефіцієнт повернення кредитів: 9 центів з долара. У країнах ЄС і Центральної Азії – 39 центів, у країнах ОЕСР з високим рівнем доходу – понад 70 центів.

У жовтні 2019 року був введений в дію Кодекс з процедур банкрутства, покликаний спростити повернення кредиторами своїх коштів, прискорити процедурні питання та забезпечити прозорість продажу майна в банкрутстві. Завдяки його введенню Україна може покращити свою позицію в рейтингу.

— В історії були країни, які щось подібне робили за три роки?

— Михайло Саакашвілі часто розказує, як вони піднялися. Я не пам'ятаю, скільки там було років, але це можливо. Це не якась складна фізика.

— У 2020 році Україна піднялася в рейтингу сприйняття корупції на кілька сходинок, посівши 117 місце серед 180 країн. Корупції стало менше?

— Питання в секторах. Учора спілкувалися із забудовниками. Там стало менше корупції? Ні. Є така ДАБІ. Я досі не розумію, чи вона працює. Забудовники називають конкретні суми, які з них вимагають за оформлення документів. Кажуть, раніше гроші вимагала одна державна структура, зараз – три.

Або є історії, коли забудовники роками чекають на дозвіл. Тому в Україні дуже мало іноземних забудовників. Вони не підуть на такі умови ведення бізнесу.

— Скільки вимагають із забудовників?

— Ми чуємо про десятки тисяч доларів. Чим більший об'єкт, тим більша сума.

— Ви спілкуєтеся з компаніями з різних секторів. Чи були представники якогось сектору, які сказали, що за останній рік корупція зменшилася?

— У банківському секторі.

Останніми роками Нацбанк відіграє надважливу роль у стабілізації фінансової системи, зменшенні корупції в секторі та обмеженні контролю з боку олігархів.

Між корупцією та відмиванням злочинних доходів існує тісний зв'язок. Маю на увазі закон "Про запобігання та протидію легалізації та відмиванню доходів", завдяки якому Україна покращиламіжнародні позиції у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, як зазначено у звіті Moneyval.

У питанні відшкодування ПДВ.

Порівняно з тим, що було шість років тому, автоматичне відшкодування – це просто ковток свіжого повітря, який допоміг налагодити систематичність процесу відшкодування. Завдяки автоматичній реєстрації заяв у реєстрі та публічності реєстру зменшилися ризики здійснення тиску на бізнес.

Час від часу компанії ще зіштовхуються з окремими питаннями, але вони мають досить індивідуальний характер і не є масовими.

 
З головою НАБУ Артемом Ситником 
фото АСС

— Чи є проблеми на митниці?

— Є. Навіть не знаю, з чого почати.

— Можна з того, що проходить контроль: експортні та імпортні товари.

— Поширення схем нелегального ввезення товарів – одна з головних загроз, з якими стикаються компанії. Масштаби нелегального імпорту роблять легально завезені товари неконкурентними у порівнянні з товарами, що безконтрольно ввозяться і продаються в Україні без сплати податків.

Важливі системні кроки держави. Вона має викорінювати передумови для існування тіньових схем. У першу чергу, потрібно вивести з-під загрози товари, які потребують відповідних умов транспортування та зберігання. Особлива увага має бути до продуктів харчування, ліків і медичних та гігієнічних виробів.

Візьмімо, до прикладу, медикаменти. Ми бачимо, що Україна зробила певні кроки для протидії фальсифікації медичної продукції, наприклад, ратифікувала Конвенцію медікрайм (у 2012 році. – ЕП), але досі повною мірою не впровадила її положення. Необхідні більш комплексні кроки на загальнодержавному рівні.

Для ілюстрації наслідків – кримінальна справа щодо підробки лікарських засобів, яку з 2019 року ведуть Нацполіція та Офіс генпрокурора. Вона продемонструвала колосальний масштаб проблеми.

За даними правоохоронців, в Україні протягом 2016-2019 років лише одна група осіб замовляла упаковки, продавала онлайн продукцію, яка мала ознаки фальсифікату: ліки від раку, рідкісних та вірусних захворювань. Вони продавалися паралельно із справжніми ліками, завезеними "сірим" способом.

Розслідування показало: в Україні така діяльність не контролюється. Ретельно ж контролюються справжні ліцензовані імпортери, дистриб'ютори та аптеки. Звісно, порушень там виявляють небагато. Оскільки фальсифікат та "сірий" імпорт поза увагою, реальний їх обсяг невідомий.

Від початку нашої співпраці з Генпрокурором у травні 2020 року палата передала понад 20 справ від компаній-членів, які прагнули справедливості, прозорості та конкретних дій, ужитих для захисту прав інвесторів.

Справедливе правосуддя та захист прав інвесторів встановлені в чотирьох питаннях, був досягнутий прогрес у низці інших справ, що тривають.

Візьмімо харчову промисловість, наприклад, каву. Стільки підробок! Усе, що можна підробити, в Україні підробляють. Каву завозять великою партією, на складах сортують у підроблені пакети відомих брендів і випускають на ринок.

— Підробка кави – не проблема митниці.

— А хто її ввозить в Україну? Кава в Україні не виросла.

— Завезли вагон кави, потім її розсортували, наклеїли етикетки, не сплативши жодних податків та зборів. Це питання до податкової міліції.

— Отож. Питання про відповідальність. Складно знайти, хто за це відповідає. Ви кажете, податкова міліція, а нам кажуть, що податкова міліція "б'є дембельські акорди" перед її закриттям. Питання лишається.

— До митниці?

— Так, але питання, звичайно, потребує комплексного підходу.

— За останній рік змінилися три керівника митниці, а результат...

— Більше, ніж три. Це якраз питання щодо частої зміни керівників. Приходить новий голова і шукає, щоб якийсь результат показати, а стратегічні питання потребують тривалого часу на опрацювання та вирішення.

У 2018 році ми проводили опитування серед компаній-членів та випустили видання з рекомендаціями бізнесу щодо стратегічних напрямів роботи митниці.

Тоді бізнес-спільнота відзначала, що митна реформа має бути серед пріоритетів уряду, а 60% компаній сказали, що основною складовою успішної реформи є чітке бачення майбутнього митної служби. З того часу визначеності, на жаль, не додалося, а більшість питань залишаються актуальними.

Як президент США допоможе Україні позбутись олігархів

— Недавно відбулася інавгурація 46-го президента США. Що зміниться для України з приходом Джо Байдена?

— Жоден інший президент в історії США не знав Україну краще за Байдена. Це не тільки тому, що він шість разів тут бував. Навіть у його книзі ("Обіцяй мені, тату". – ЕП) чотири сторінки присвячено Україні. Він дійсно опікується Україною і, гадаю, продовжить опікуватися. І не лише Байден.

Його команда знає всі хронічні проблеми України. Хто ця команда? Починаючи з державного секретаря Ентоні Блінкена, якого пов'язує з Україною походження його діда, і закінчуючи Вікторією Нуланд, яка знає Україну.

Бізнес покладає великі надії на Байдена. Бізнес вважає, що Україні потрібна підтримка стратегічних міжнародних партнерів. Бізнес хоче підтримки реформ для входження України в десятку країн за індексом легкості ведення бізнесу.

Пріоритетом адміністрації Байдена у веденні політики щодо України має бути згортання російської агресії, зменшення корупції та відсторонення олігархів. Усі мають бути рівними перед законом. У Сполучених Штатах потужне верховенство права. Це те, чого прагне і більшість українців.

— Що може змінитися для України за президента Байдена?

— Під час інвестиційного форуму в Маріуполі у 2019 році ми презентували результати опитування, у якому було два ключові меседжі. Попри зміну влади, 82% компаній планували розширювати бізнес в Україні у найближчі п'ять років. 74% відзначили, що суди створюють найбільші перешкоди для бізнесу.

За півтора року ситуація значно ускладнилася. Компанії зазнали збитків через COVID-19, а судова реформа все ще не проведена. Тут хід за владою. Я хочу сказати, що ніхто не викорінить корупцію, не проведе судову реформу і не здійснить потужну програму реформ за Україну, окрім неї самої.

Зараз час для перезавантаження реформ. Процвітання України залежить від української влади. Адміністрація Байдена та стратегічні партнери можуть надати допомогу та підтримку на всіх рівнях. Конкретні дії – за владою України.

 
"Чим більше великих міжнародних інвесторів прийде в Україну, тим складніше буде олігархам просувати свої інтереси".
фото ACC

— Після інавгурації Байдена ви написали колонку. За вашими словами, Байден може зіграти історичну роль, допомагаючи Україні викорінити корупцію та раз і назавжди звільнитися від контролю олігархів. Як американський президент може допомогти викорінити корупцію в Україні?

— Важливо продовжити те, що Байден почав. У липні 2015 року ми були в Торговельній палаті США у Вашингтоні. Тоді віце-президент Байден у промові про Україну 13 разів сказав слово "корупція". Щодо боротьби з корупцією є три питання. Англійською це звучить так: prevent, publicize, punish.

Перше – це превентивність. У рамках впровадження електронних послуг корупційні ризики зменшується. Конверт з готівкою в комп'ютер не запхаєш.

Друге – це публічність. Це робота незалежних медіа та громадянського суспільства. Дуже важливо порушувати проблемні питання та розповідати про корупцію. На жаль, зараз більшість медіа в Україні належать олігархам.

Третє – це покарання. Тут важлива підтримка антикорупційних органів.

— Тобто Байден допоможе нам у боротьбі з корупцією, підтримуючи диджиталізацію, незалежну пресу та антикорупційні органи?

— Викликів перед Україною багато. Російська агресія, корупція та олігархи – це ті питання, які потребують сміливих дій та політичної волі всередині країни, а також активної зовнішньої політики. Саме тому команда Джо Байдена може надихнути українську владу та допомогти в цій боротьбі.

— Що означає "раз і назавжди звільнитися від контролю олігархів"?

— Завдяки вам і вашим колегам усі бачать, як олігархи впливають на рішення Верховної Ради. Вони лобіюють для власного бізнесу преференції, не допускаючи на ринок інших гравців. Коли правила гри будуть однакові для всіх, в Україну хлинуть інвестиції. Тоді олігархам доведеться працювати в конкурентному середовищі. Це ринкова економіка без преференцій.

Час – це гроші. Будь-які інвестиції – це довга гра. Саме тому між тимчасовими привілеями та рівними правилами гри кожен порядний інвестор обере чесність та прозору конкуренцію. Чим більше великих міжнародних інвесторів прийде в Україну, тим складніше буде олігархам просувати свої інтереси.

Без інвестицій Україна назавжди залишиться іграшкою в руках олігархів.

Країна з ризиками, але з великим потенціалом

— З якими фінансовими результатами завершили 2020 рік члени палати?

— Дослідження скоро буде. Багато компаній не досягли планових фінансових результатів. Це стало зрозуміло на початку другого кварталу 2020 року.

За даними дослідження, яке ми з компанією "Делойт" провели в Україні у вересні 2020 року, 50% членів палати вказали на зменшення доходу у зв'язку з пандемією, 51% респондентів зазначили, що їх компанії не скорочували інвестиції в Україну, а 35% відзначили скорочення інвестицій.

Найбільше постраждали авіаперевезення та готельний бізнес. Цікаво, що в період карантину зросли продажі посудомийних машин. Люди сидять вдома, більше готують і, відповідно, з'являється потреба частіше мити посуд.

Компанія "МакДональдз" за 2020 рік інвестувала 26 мільйонів доларів, відкрила п'ять нових ресторанів та оновила 26. Компанія lifecell за результатами 2020 року вийшла в прибуток уперше за п'ятнадцять років.

— Невисокий урожай зерна спровокував подорожчання продуктів. Як має вчинити влада: обмежити експорт зерна чи ввести регулювання цін?

— Експортні обмеження впливають не тільки на ціноутворення, а й можуть порушити економічну стабільність ринкових відносин та негативно вплинути на експортний імідж України на міжнародній арені. Такі інструменти державі слід застосовувати тільки за умови гострої загрози продовольчій безпеці країни.

Хоча минулорічний урожай справді нижчий, ніж у попередні роки, однак жодної загрози продовольчій безпеці України наразі немає і не повинно виникнути.

Учасники зернового ринку щороку спільно з профільним міністерством підписують "зерновий меморандум", яким фіксують домовленості щодо прогнозованих обсягів експорту зерна. Тобто ринок уже має напрацьовані механізми регулювання балансу інтересів усіх учасників.

Регулювання цін на продукцію може загострити проблему. Вартість аграрної продукції, як правило, є віддзеркаленням вартості сировини. Відповідно, при збереженні високої вартості сировини встановлення регульованих цін змусить виробників або зупиняти виробництво, або значно його скорочувати.

Однак це не означає, що держава повинна залишити аграрний ринок наодинці з проблемами. Влада повинна втручатися, але не шляхом застосування експортних обмежень чи введення додаткового регулювання цін, а інструментами державної підтримки виробника, тобто фермера.

Це можуть бути програми державної підтримки, страхування врожаю, запровадження системи зрошування земель. Аграрний ринок потребує участі держави, але тільки у вигляді допомоги, а не додаткових обмежень.

— Ви пропонували уряду переглянути умови січневого карантину стосовно обмеження придбання товарів у супермаркетах, але вас не почули. У результаті в перші дні в супермаркетах неможливо було нічого купити, крім продуктів. Чому уряд вас не почув?

— Має бути якийсь здоровий глузд. Якщо супермаркет працює, то чому в одному ряду можна купляти, а в другому не можна? Це було те, що ми попросили. Цей меседж ми донесли і через пряме спілкування, і через ЗМІ. Проблема в тому, що вони нас почули, але не послухали.

— Недавно палата закликала уряд виконати свої зобов'язання перед виробниками енергії з відновлюваних джерел. Скільки влада заборгувала за "зелену" електроенергію, зокрема членам вашої організації?

— Накопичений у 2020 році борг Гарантованого покупця перед операторами відновлюваних джерел електроенергії становив 22,4 мільярда гривень. Приблизно 3,1 мільярда гривень виплачені у лютому 2021 року.

Залишаються 19,3 мільярда гривень, хоча, згідно з підписаним у червні 2020 року меморандумом (між урядом, НКРЕКП та двома галузевими асоціаціями. – ЕП), до кінця 2020 року ГП повинен був сплатити 9 мільярдів гривень, а 13,4 мільярда гривень – чотирма рівними частинами щоквартально у 2021 році.

Приблизно 20% боргу припадають на компанії, що є членами палати.

— В уряді обговорюють різні варіанти вирішення цієї проблеми, у тому числі шляхом випуску державних облігацій. Який варіант оптимальний?

— У липні 2020 року парламент затвердив закон, який передбачав випуск державних облігацій для погашення боргу 2020 року, а також 20-відсоткове щорічне спільне фінансування платежів ГП. На жаль, ці положення не були виконані і не знайшли відображення в державному бюджеті на 2021 рік.

Уряд пропонує інше джерело погашення старого боргу: випуск "зелених" облігацій оператора системи передачі НЕК "Укренерго" під державні гарантії.

У той же час відсутнє джерело покриття 20% платежів "зеленій" генерації: уряд не запропонував альтернативи бюджетному спільному фінансуванню, а НКРЕКП відмовляється передбачити в тарифі "Укренерго" більш ніж 80% коштів, необхідних для сплати "зеленого" тарифу. Це призведе до накопичення нових боргів у 2021 році в розмірі не менше 12 мільярдів гривень.

— У червні 2020 року компанія lifecell засудив вашу пропозицію відкласти рішення НКРЗІ про зменшення ставки інтерконекту з 1 січня 2021 року. Чому ви просили Мін'юст відкласти зменшення ставки?

— Усі мають грати за правилами, а створення прозорих та рівних умов для бізнесу – це пріоритет для всіх компаній-членів палати, зокрема у сфері телекомунікацій. Ми діємо за принципом консенсусу, виступаючи за ініціативи, важливі для окремих галузей економіки. Ми за рівні правила гри для всіх.

Позиційним листом ми закликали Мін'юст обговорювати будь-які норми та рішення, що суттєво впливають на телеком-індустрію, із залученням усіх учасників ринку, зокрема всіх трьох членів палати – lifecell, Kyivstar та Vodafone.

— Останні рік видався знаковим для виробників сигарет. Були штрафи від АМКУ, їх сплата й оскарження в судах. Чим закінчиться ця історія?

— Сподіваюся, переможуть здоровий глузд та верховенство права. Чотири міжнародні компанії оштрафували на 110 мільйонів доларів. Чому? Тому що АМКУ у 2010-2011 роках надав низку дозволів на структурні зміни ринку дистрибуції тютюнової продукції без проведення консультацій з виробниками.

Упродовж майже десятиріччя після цієї консолідації бізнес-спільнота спостерігала, як АМКУ висував переважно суперечливі та непереконливі пояснення причин консолідації і намагався перекласти відповідальність на гравців ринку. У результаті на виробників був накладений штраф у розмірі 3,1 мільярда гривень за звинуваченням в "антиконкурентних узгоджених діях".

Ми бачимо, хто перебуває в списку найбільших платників податків і сплачує найбільше до державного бюджету. Ми говоримо про 2 мільярди доларів.

Швидке та справедливе вирішення проблеми допоможе зберегти конструктивні відносини між стратегічними інвесторами та державою, не зашкодити репутації та інвестиційному клімату, уникнути втрат державного бюджету.

— Недавно ви презентували документ "Десять кроків для економічного відновлення та зростання України". Про що там йдеться?

— Про пріоритети Американської торговельної палати в Україні на 2021 рік. Це дорожня карта того, що слід зробити для економічного відновлення країни.

Реалізація кожного з цих стратегічних кроків може стати відчутним поштовхом для відновлення економіки після пандемії, для покращення умов ведення бізнесу в Україні. Це також слугуватиме потужним інструментом, аби зробити Україну місцем, куди інвестори прагнуть заходити та вести бізнес.

 
"Україна – це країна з ризиками, але з великим потенціалом".
фото ACC

— Як реалізувати пункт "дорожньої карти" "забезпечення передбачуваності нормативно-правового середовища для інвесторів"?

— Дотримуватися обіцянок. Це якраз стосується відновлювальної енергетики.

— Є пункт про розвиток інфраструктури фондового ринку. Палата підписала меморандум про створення фондового ринку, але він в Україні існує з 1995 року. Принаймні тоді був створений його регулятор. Що мається на увазі під створенням фондового ринку?

— Це спільний проєкт з USAID і Європейським банком реконструкції та розвитку щодо ринку капіталів в Україні. Робоча назва – NEXT-UA. Він включає створення фондової і товарної бірж. Реалізація NEXT-UA приведе до стійкого, конкурентоспроможного ринку капіталу та організованих товарних ринків.

— У нас є 700 товарних бірж і п'ять фондових. Чим вони не влаштовують?

— Головне не кількість, а якість. Потрібно, щоб до біржі була довіра.

— Останнім часом порушується питання проведення пенсійної реформи. Чи цікавилися іноземні компанії виходом на український ринок для обслуговування другого рівня пенсійної системи?

— Так. Представники кількох компаній із страхового та інвестиційного бізнесів цікавляться тим, як може відбуватися реформа, що зміниться і що це означатиме для потенційних інвесторів.

— Це компанії, які в Україні не представлені?

— Так, але це не означає, що вони завтра вийдуть на український ринок. Це довга історія.

— Якими секторами цікавляться іноземні інвестори в Україні?

— Ми бачимо зацікавленість IT-ринком і ринком надання медичних послуг – приватні лікарні та лабораторії. Приваблює інвестиції харчова промисловість. Наприклад, компанія PepsiCo відкрила завод з виробництва картопляних чипсів Lay's.

Попри проблемні питання, бачимо інтерес до аграрного сектору.

Цікавляться інвестори і креативною індустрією. Наприклад, компанія Netflix, яка стала членом палати у 2020 році, запустила українське озвучування фільмів.

Україна – це країна з ризиками, але з великим потенціалом.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!