Ще не кінець "епохи низьких ставок". Чому НБУ знизив облікову ставку попри початок економічної кризи

Ще не кінець "епохи низьких ставок". Чому НБУ знизив облікову ставку попри початок економічної кризи

П'ятниця, 13 березня 2020, 02:10 -
Голова НБУ Яків Смолій
Нацбанк несподівано зменшив облікову ставку до 10%. На тлі останніх подій навколо епідемії коронавірусу та обвалу на світових фондових біржах фінансисти очікували іншого рішення. Чому регулятор вирішив так діяти і що це означає?

Спалах вірусу COVID-19 поза межами Китаю призвів до "ідеального шторму" на фінансових ринках. Центробанки й уряди США, Євросоюзу, Китаю та інших країн терміново запровадили заходи, які дозволили мінімізувати наслідки економічної кризи.

Ще тиждень тому, коли паніка не набула таких вражаючих масштабів, представники українського Нацбанку без вагань знизили б облікову ставку.

Утім падіння цін на нафту, збільшення кількості хворих на коронавірус в Італії та "чорний понеділок" на Нью-Йоркській фондовій біржі перевернули все з ніг на голову.

Члени правління НБУ були вимушені шукати компроміс у рішенні щодо облікової ставки, враховуючи найгіршу ситуацію у світовій економіці з 2009 року з одного боку та рекордне за останні роки зниження інфляції в Україні — з іншого.

Чому правління НБУ знизило ставку до 10% річних? Чи не стало рішення Нацбанку передчасним? Як відчують на собі послаблення монетарної політики населення та бізнес?

Контекст

Федеральна резервна система США ошелешила ринки безпрецедентним кроком у відповідь на ризики, що загострилися, екстрено знизивши ставку на 50 базисних пунктів на початку березня.

Таким самим шляхом пішов центробанк Великобританії — Банк Англії. Європейський центробанк не знижував ставку лише тому, що вона і так рекордно низька — 0%.

Пом'якшення монетарної політики — логічний крок у боротьбі з фінансовими труднощами. Отже, природним кроком для НБУ було б зниження ставки синхронно з центробанками провідних країн світу. Утім, не все так просто.

Долар, євро, єна та британський фунт є резервними валютами. Попит на них підвищується в часи турбулентності, оскільки держави-емітенти цих валют мають найвищий кредитний рейтинг. Зниження ключових ставок допомагає цим країнам робити ресурси дешевшими, а активи інших країн світу — більш привабливими з точки зору інвестицій.

Привабливість активів вимірюється розміром процентної ставки за цінними паперами, що випускають висхідні країни та країни третього світу. Тому логічним кроком в часи турбулентності для України, Бразилії або Індії є підвищення ставок.

Саме так зробив Казахстан, центробанк якого підвищив базову ставку на 2,75 п. п. до 12%. Глава казахстанського центробанку заявив, що такий крок підтримає стабільність цін і захистить тенге на тлі зростання зовнішніх ризиків.

Loading...

Чого очікував ринок в Україні

Економічна теорія говорить, що вплив розміру облікової ставки на інфляцію відбувається з часовим лагом. Протягом останніх пів року Нацбанк критикували за надмірно обережне зниження цього показника. Мовляв, регулятор повинен грати на випередження, а не бігти за кривою.

Так вийшло, що ціль щодо інфляції була досягнута раніше, ніж очікувалося. Показник навіть "пробив стелю", покинувши межі коридору 5% плюс-мінус 1%.

У листопаді інфляція в річному вимірі сповільнилася до 5,1% річних. Тоді вперше з 2015 року, відколи регулятор перейшов до політики інфляційного таргетування, рівень інфляції увійшов у визначений Нацбанком коридор. Політика таргетування інфляції — це заходи держави із запобігання сильній інфляції та утримання контролю над рівнем цін в країні.

Це змусило Нацбанк пришвидшити темпи зниження облікової ставки, переглянути в бік зниження її цільовий показник та відкоригувати прогноз щодо інфляції.

За січневим прогнозом, НБУ повинен був зменшити розмір ставки на 1 відсотковий пункт до 10% річних. Утім, останні події навколо поширення коронавірусу змусили актуалізувати дискусію щодо подальших дій українського регулятора.

Перед членами комітету НБУ, який ухвалює рішення стосовно ставки, постала, мабуть, найбільша дилема за останні роки.

Що треба знати про облікову ставку. Для Національного банку це один з головних інструментів, за допомогою якого він встановлює орієнтир вартості коштів для фінансового ринку.

Ставка впливає на вартість кредитів, які НБУ надає комерційним банкам. Чим вона вища, тим дорожчі для банків позики рефінансування та банківські кредити для позичальників, тим менше вони оформляють позик.

Коли інфляція та ризики макроекономічної нестабільності в країні посилюються, центральний банк повинен вжити заходи для стабілізації. Тоді НБУ підвищує облікову ставку та проводить жорстку монетарну політику. Це означає, що кредитувати вже більш ризиковано, тому ціна на гроші в економіці зростає.

При зменшенні інфляції та поліпшенні макроекономічної ситуації облікова ставка зазвичай знижується, що спричиняє поступове здешевлення депозитів та кредитів.

На думку засновника фінансової групи ICU Костянтина Стеценка, в умовах наближення фінансової кризи Нацбанку необхідно було залишити облікову ставку на рівні 11%.

"Захист макростабільності є пріоритетом, центральний банк може взяти паузу в поточному циклі зниження ставок", — заявляв він за два дні до рішення регулятора.

Банкіри, опитані агентством "Інтерфакс-Україна", також очікували, що НБУ збереже облікову ставку на рівні 11%.

"Ймовірно, Нацбанк припинить подальше планове зниження облікової ставки до нормалізації ситуації на міжнародних товарних і фінансових ринках", — припустив начальник відділу з питань роботи з інвесторами банку "Кредит Дніпро" Андрій Приходько.

На його думку, зниження облікової ставки в поточних умовах було б ризикованим кроком, враховуючи підвищену турбулентність світових ринків і відсутність попиту з боку нерезидентів на ОВДП та інші українські боргові інструменти.

Він додав, що великий обсяг доступної гривневої ліквідності на ринку збільшить тиск на обмінний курс гривні, а через нього — і на інфляцію.

За словами виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Олени Коробкової, виникнення різких загроз у зв'язку з коронавірусом у світі може істотно змінити підходи до монетарної політики в короткостроковій перспективі.

Начальник аналітичного відділу Альфа-банку Олексій Блінов вважає, що зараз завдання НБУ щодо "розгону інфляції монетарними методами" відходить на другий план, навіть незважаючи на різке уповільнення інфляції в лютому до 2,4%, що більш ніж на 1 процентний пункт нижче січневого прогнозу.

"Ослаблення гривні, що відновилося, формує нове джерело інфляційного тиску... Реагування на загрози макрофінансової стабільності в короткостроковій перспективі є більш пріоритетним, ніж управління інфляцією", — вважає він.

При цьому, на думку експертів, НБУ може здійснити позаплановий перегляд розміру ставки у будь-який час, якщо того вимагатимуть обставини.

Як пояснив свій вибір НБУ

НБУ здивував усіх. Рішення регулятора щодо ставки було по-гросмейстерськи холоднокровним.

Членам правління НБУ докоряють "сліпим" слідуванням політиці інфляційного таргетування, але вони продовжують гнути свою лінію навіть після того, як інфляція змінила тренд.

Як стало зрозуміло зі слів голови правління НБУ Якова Смолія, інфляція справді стоїть на першому місці серед факторів, визначальних при ухваленні рішення щодо ставки.

НБУ знизив облікову ставку в умовах, коли інфляційний тиск слабшає швидше, ніж очікувалося, а економіка потребує подальшої підтримки.

"Ми продовжуємо прогнозоване пом'якшення монетарної політики, щоб повернути інфляцію в цільовий діапазон 5% плюс-мінус 1 в. п. та підтримати економічне зростання в Україні в умовах охолодження світової економіки", — заявив Смолій.

 
В НБУ визнали, що Україна стоїть на порозі фінансової кризи

Тільки якщо раніше регулятор намагався приборкати зростання цін, то тепер намагається його підстьобнути. Наразі інфляція перебуває нижче середньострокової цілі НБУ.

"Допомогти" у погіршенні інфляційних очікувань може девальвація гривні, але в НБУ цей чинник називають психологічним і обіцяють згладжувати різкі коливання курсу гривні.

Подальший розвиток подій навколо пандемії коронавірусу та його впливу на економіку залишається рівнянням з кількома невідомими. 

"Хоча поки поширення коронавірусу у світі суттєво не впливало на економічне зростання та інфляцію в Україні, у квітні, найвірогідніше, нам доведеться переглянути макропрогнози", — заявили в НБУ.

У відомстві додали, що на економічній активності та інфляції в Україні ще не позначилися наслідки поширення коронавірусу.

Серед них — зниження цін та охолодження світової економіки, пом'якшення монетарної політики центральними банками провідних економік і торговельних партнерів України, запровадження урядами заходів для недопущення поширення вірусу.

Водночас, у НБУ фактично визнали, що Україна стоїть на порозі фінансової кризи.

"Ризик поширення коронавірусу може призвести до рецесії світової економіки та значного сповільнення економічної активності в Україні. Суттєве зниження світового попиту, переоцінка інвесторами ризиків країн, що розвиваються, можуть негативно позначитися на показниках зовнішньої торгівлі України та ускладнити залучення фінансування", кажуть в НБУ.

Як і раніше, Національний банк очікує зниження облікової ставки до 7% до кінця 2020 року.

У Нацбанку додали, що будуть уважно стежити за розвитком ситуації щодо поширення коронавірусу у світі та Україні, її впливом на українську та світову економіку, реакцією на неї урядів та центральних банків і перебігом переговорів з МВФ щодо укладення нової програми співпраці.

Раніше міністр фінансів Ігор Уманський пообіцяв "увімкнути турборежим" в переговорах з МВФ і виконати вимоги фонду за тиждень-два, щоб якнайшвидше отримати фінансування.

Перша реакція: курс гривні

На рішення НБУ миттєво відреагував міжбанк. Оскільки зниження облікової ставки збільшує тиск на гривню, котирування української валюти після обіду 12 березня трохи знизилися. Це відбулося на фоні безпрецедентної підтримки регулятора, який за 10-11 березня продав банкам 620 млн дол.

12 березня НБУ вперше у 2020 році оголосив аукціон з продажу іноземної валюти обсягом 200 млн дол, а реалізував лише 76 млн дол. Тобто, "бики", які грали на підвищення курсу долара, вимоталися.

Рішення щодо ставки стало свіжою порцією "палива" на міжбанку. Регулятору знову довелося продавати валюту. Котирування гривні до долара знизилися з 25,83-25,85 о 14:00 до 25,99-26,01 на закритті торгів. Загалом 12 березня було продано 220 млн дол.

Майбутні наслідки

Паніка на світових ринках упродовж останнього тижня переростає в повноцінну економічну кризу. У таких випадках інвестори тікатимуть з ризикових активів та волітимуть перечекати "шторм" у надійних активах.

Українські цінні папери належать до ризикових активів. Високий розмір премії за ризик та кредитний рейтинг країни є ключовими показниками для іноземних інвесторів, коли мова йде про купівлю активів.

Зниження ставки рефінансування може призвести до зниження розміру премій за ризик, і це зробить інвестиції в українські папери ще менш привабливими. Очевидно, НБУ враховував цей ризик.

Ймовірно, Нацбанк усвідомлює, що втеча іноземного капіталу неминуча у будь-якому випадку, тож зниження ставки ніяк не вплине на "апетити" іноземців. Інше припущення — НБУ цілеспрямовано знижує частку інвесторів-нерезидентів в українських ОВДП на фоні ризиків, пов'язаних з "гарячим" капіталом.

Стати порятунком для Мінфіну у разі гострої необхідності фінансування дефіциту держбюджету можуть українські банки.

Як відомо, українська банківська система надліквідна. Замість ризикового кредитування бізнесів та населення комерційні банки надають перевагу безризиковим інструментам — вкладають кошти в депозитні сертифікати.

Зниження облікової ставки спричинить зниження ставок за депозитними сертифікатами. Пошуки вищої процентної ставки приведуть банки на ринок ОВДП. Поточна ситуація з аукціонами Мінфіну дає підстави вважати, що міністерство буде змушене підвищувати ставки за ОВДП, особливо короткостроковими.

У разі загострення фінансової кризи в Україні можуть знизитися темпи економічного зростання, девальвувати гривня та зрости інфляція. Темпи погіршення цих показників залежатимуть від глибини кризи, але наразі всі прогнози — "пальцем в небо".

У січні ВВП скоротився вперше за 49 місяців, і паніка довкола коронавірусу тут ні до чого. Своїм рішенням щодо ставки НБУ показав, що між стагнацією в економіці та високою інфляцією обере друге. Тим більше, регулятор має досвід її приборкання.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!