Как госкомпании пережили второй год большой войны – итоги 2023 года

Как госкомпании пережили второй год большой войны – итоги 2023 года

Пятница, 29 декабря 2023, 15:45 -
"Сенс Банк" национализировали, дело о премиях Коболева в "Нафтогазе" передали в суд, Фонд госимущества не выполнил план поступлений от приватизации. Что важного произошло за год?

Корпоративне управління держбанків

"Ощадбанк" та "Укрексімбанк" майже на сім місяців залишились без наглядових рад. Як ми повідомляли в грудні 2023 року, незважаючи на те, що Кабінет Міністрів призначив нових незалежних членів наглядової ради "Укрексімбанку" 30 травня 2023 року, це саме розпорядження Кабміну, схоже, заблокувало роботу ради.

Розпорядженням передбачено, що строк повноважень незалежних членів наглядової ради становить три роки з дати вступу на посаду всіх незалежних членів наглядової ради.

[Розпорядження Кабміну передбачає, що незалежні члени можуть приступити до виконання своїх обов'язків лише після того, як кожен з них отримає погодження від Національного банку України (НБУ). Однак, розпорядження не дає відповіді на питання, що відбудеться у разі, якщо чиюсь кандидатуру не буде погоджено НБУ. В результаті, це призвело до того, що вже сім місяців "Укрексімбанк" працює без правомочної наглядової ради. SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що згідно з розпорядженням Кабміну, новими незалежними членами наглядової ради, призначеними 30 травня 2023 року, стали Сільвія Ганссер-Поттс, Разван Мунтяну, Роберт Коссманн, Енгін Акчакоча та Ростислав Футало.

Домінік Меню, який був незалежним членом попереднього складу ради, продовжить працювати на своїй посаді. Також свої посади представників держави в наглядовій раді банку зберегли Вікторія Страхова та Юрій Буца.

Згодом ми писали, що 4 серпня 2023 року Кабмін призначив представником держави у наглядовій раді "Укрексімбанку" Олександра Бевза за поданням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з інформацією на сайті "Укрексімбанку", Страхова, Буца та Бевз наразі є представниками держави в наглядовій раді банку. Незалежних членів ради на сайті не зазначено.

Відповідно до Закону "Про банки і банківську діяльність", член наглядової ради банку вступає на посаду після погодження з НБУ. Згідно з Положенням НБУ про ліцензування, процедура погодження керівників банку може тривати до 90 днів із дня подання банком повного пакету документів до НБУ. У разі повторного призначення особи на посаду її погодження не вимагається.

[Тобто Меню, Страхова та Буца не потребували погодження НБУ і могли приступити до виконання своїх обов'язків негайно, починаючи з 30 травня 2023 року. SOE Weekly.]

Інших нових членів наглядової ради "Укрексімбанку" – Мунтяну, Коссманна, Ганссер-Поттс, Футала та Бевза – НБУ затвердив у серпні 2023 року.

Таким чином, станом на 29 серпня 2023 року вісім з дев'яти членів наглядової ради "Укрексімбанку" були затверджені НБУ і могли приступити до виконання своїх обов'язків, що дозволяло сформувати компетентну наглядову раду. – SOE Weekly.]

Станом на 5 грудня Енгін Акчакоча очікував на затвердження НБУ вже 190 днів.

[Відсутність погодження НБУ протягом такого тривалого часу може свідчити про наявність певних проблем, які не дозволяли НБУ прийняти позитивне рішення щодо погодження Акчакочі.

6 грудня 2023 року під час VI Міжнародного форуму корпоративних директорів голова НБУ Андрій Пишний повідомив, що документи на погодження Акчакочі було відкликано (тобто процедуру його погодження було зупинено).

Це означало, що Акчакоча навряд чи стане членом наглядової ради "Укрексімбанку", а відтак розпорядження Кабміну (у його редакції від 30 травня) навряд чи коли-небудь буде виконано. Як наслідок, решта із п'яти незалежних членів не зможуть приступити до виконання своїх обов'язків, що унеможливить створення правомочної наглядової ради як такої.

У свою чергу, 5 грудня Кабмін вніс зміни до свого розпорядження, замінивши Акчакочу Ніком Тессейманом. Однак, згідно бази даних НБУ, кандидатуру Тессеймана не було погоджено НБУ на момент написання цього випуску, що призводить до подальшої затримки початку роботи наглядової ради "Укрексімбанку".

Незрозуміло, чому Кабмін сформулював своє розпорядження таким чином, що "Укрексімбанк" вже понад пів року не має правомочної наглядової ради, хоча вже принаймні з 29 серпня 2023 року рада мала все необхідне, щоби розпочати свою роботу. Також незрозуміло, чому Кабмін досі не вніс до розпорядження відповідних змін та не запустив роботу наглядової ради, особливо враховуючи те, що зміни до цього розпорядження він вносив нещодавно – у зв’язку з призначенням Тессеймана. SOE Weekly.]

У квітні ми повідомляли, що Кабінет Міністрів затвердив новий склад наглядової ради ще одного державного банку – "Ощадбанку".

Пізніше, у листопаді 2023 року, ми писали, що наглядова рада "Ощадбанку" розпочала роботу та обрала своїм новим головою Володимира Лавренчука. "Ощадбанк" залишився без наглядової ради майже на сім місяців через через ідентичне розпорядження Кабміну.

Корпоративне управління держпідприємств

Деражавний концерн "Укроборонпром" перетворено на акціонерне товариство "УОП", призначено нового гендиректора. У червні 2023 року ми писали, що держконцерн "Укроборонпром" було ліквідовано, а замість нього створено акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" ("УОП").

[Концепцію реформи корпоративного управління та перетворення "Укроборонпрому", включаючи цільову модель та детальний план дій, було розроблено членами команди SOE Weekly Андрієм Бойцуном, Олександром Лисенком та Дмитром Яблоновським, а також міжнародною юридичною фірмою Kinstellar у березні 2020 року. Огляд відповідних матеріалів міститься в Огляді ОЕСР корпоративного управління держпідприємств. SOE Weekly.]

Ми також повідомляли, що генеральний директор "Укроборонпрому" Юрій Гусєв подав у відставку, а Кабінет Міністрів призначив Германа Сметаніна генеральним директором новоствореної "УОП". Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Корпоратизація "Енергоатому" триває. У лютому 2023 року ми повідомляли, що 6 лютого 2023 року Верховна Рада схвалила законопроєкт №8067 про корпоратизацію "Енергоатому".

За словами Енергетичного комітету Верховної Ради, запровадження належного корпоративного управління держпідприємств є одним із зобов'язань України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.

Після корпоратизації "Енергоатом" так само на 100% залишатиметься у державній  власності, а його суб’єктом управління продовжить виступати  Кабінет Міністрів, пояснили в комітеті.

Водночас, акції, набуті державою в результаті перетворення підприємства на АТ, не  підлягатимуть приватизації та не зможуть бути відчужені у інший спосіб.

Також ми писали, що реформа корпоративного управління "Енергоатому" була серед головних пріоритетів уряду на 2023 рік. Згідно з Планом пріоритетних дій Уряду, "Енергоатом" мав бути перетворений на акціонерне товариство до травня 2023 року. Оператор атомної енергетики також мав отримати наглядову раду з незалежною більшістю, обраною на конкурсних засадах. Кінцевий термін листопад 2023 року.

Згодом ми повідомляли, що 17 березня 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон про корпоратизацію "Енергоатому".

У травні 2023 року ми писали, що Кабмін на виконання прийнятого закону схвалив перетворення "Енергоатому" на акціонерне товариство. Для цього Кабмін створив комісію під головуванням заступника міністра економіки Олексія Соболева. До складу комісії увійшли президент "Енергоатому" Петро Котін, заступник міністра енергетики Фарід Сафаров та ще вісім членів.

У грудні ми повідомляли, що Міністерство енергетики оголосило про укладення угоди з рекрутинговою компанією, найнятою для пошуку наглядової ради "Енергоатому", ТОВ "Екзекьютів Серч Юкрейн" [працює під брендом Amrop SOE Weekly]. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Детальніше про процес корпоратизації "Енергоатому" читайте у наших попередніх дайджестах.

Україна виконала структурні маяки МВФ щодо реформи корпоративного управління "ОГТСУ". У вересні 2023 року ми повідомляли, що Кабінет Міністрів вирішив передати корпоративні права "Оператора газотранспортної системи України" ("ОГТСУ") від попереднього власника, "Магістральних газопроводів України" ("МГУ"), у пряме володіння Міністерства енергетики.

Це рішення уряду було прийнято відповідно до закону № 3293-IX про злиття "МГУ" та "ОГТСУ", який створив правову основу для реформування "ОГТСУ".

Закон № 3293-IX раніше був відомий як законопроєкт №9311-1-д. Цей законопроєкт базувався на попередній версії № 9311-1, яку внесли народні депутати Максим Хлапук (фракція "Голос"), Ярослав Железняк (фракція "Голос") та інші нардепи. Законопроєкт №9311-1 було розроблено членами команди SOE Weekly Олександром Лисенком та Андрієм Бойцуном. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Також ми повідомляли, що 26 вересня 2023 року Мінекономіки оголосило конкурсний відбір для визначення трьох незалежних членів наглядової ради "ОГТСУ".

1 листопада 2023 року "ОГТСУ" повідомив, що Кабінет Міністрів затвердив чотирьох з п'яти кандидатів до складу наглядової ради компанії.

"ОГТСУ" також опублікував на своєму сайті оновлений статут компанії, затверджений Міністерством енергетики 23 жовтня 2023 року. Згідно з новим статутом, наглядова рада призначається Міністерством енергетики, яке діє у якості загальних зборів компанії.

Міністерство також зобов'язане консультуватися з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) та Секретаріатом Енергетичного Співтовариства щодо кандидатів до наглядової ради, але їхні висновки не є обов'язковими до виконання.

Крім того, за даними YouControl, Міністерство енергетики офіційно стало новим власником "ОГТСУ", тоді як попередній власник, "МГУ", був ліквідований.

Таким чином, Україна виконала два структурні орієнтири МВФ щодо "ОГТСУ" (див. нижче).

[Як ми писали раніше, відповідно до одного зі структурних маяків поточної програми МВФ, новий статут "ОГТСУ", розроблений та погоджений НКРЕКП за погодженням з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, мав бути прийнятий до кінця липня 2023 року.

Ще один структурний маяк програми МВФ, пов'язаний з "ОГТСУ", вимагав, щоби нову наглядову раду компанії було обрано та призначено за результатом конкурсної та прозорої процедури до кінця жовтня 2023 року.

Зазначимо, що згідно зі статутом, наглядова рада "ОГТСУ" має складатися з п'яти членів, троє з яких мають бути незалежними. Кабінет Міністрів не пояснив, чому досі не обрано п'ятого члена наглядової ради представника держави.

Повідомлялось, що прем'єр-міністр Денис Шмигаль просуває кандидатуру Віктора Пинзеника на посаду представника держави в наглядовій раді "ОГТСУ". Раніше Пинзеник обіймав таку ж посаду в наглядовій раді "МГУ".

Антикорупційні органи висувають звинувачення у потенційних правопорушеннях на держпідприємствах

Справу про премії Коболєва спрямували до суду. Як ми повідомляли раніше, 19 січня 2023 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) висунули колишньому голові правління "Нафтогазу" Андрію Коболєву обвинувачення у незаконному нарахуванні собі 229 млн грн, які були частиною премії, наданої команді "Нафтогазу" за перемогу над російським "Газпромом" у Стокгольмському арбітражному суді у 2018 році.

Згодом ми повідомляли, що 9 серпня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення продовжити заставу у 229 млн грн ще на два місяці та залишив без змін процесуальні обов'язки для Коболєва, в тому числі запобіжний захід.

25 вересня ВАКС зняв з Коболєва електронний браслет і вдвічі зменшив розмір застави до вже внесеної суми у 107 млн грн. Детальніше читайте про це в одному з наших попередніх дайджестів.

Також ми писали, що 29 листопада 2023 року САП повідомила, що передала до суду обвинувальний акт за обвинуваченням Коболєва. 30 листопада 2023 року на першому підготовчому засіданні ВАКС задовольнив клопотання прокурора САП та продовжив процесуальні обов'язки для Коболєва до 30 січня 2024 року. Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Більш детальну інформацію про справу Коболєва можна знайти у наших інших попередніх дайджестах.

Аналіз цього кейсу з точки зору корпоративного управління читайте у серії колонок членів команди SOE Weekly Андрія Бойцуна, Олександра Лисенка та Дмитра Яблоновського: "Чи є премії Коболєва загрозою для реформи корпоративного управління? Частина 1, Частина 2, Частина 3, Частина 4 та Частина 5.

Колишнього очільника ФДМУ Сенниченка звинувачують у розкраданні 500 млн грн в ОГХК та ОПЗ і відмиванні 10 млрд грн. Як ми повідомляли раніше, у березні 2023 року НАБУ та САП заявили, що викрили злочинну групу під керівництвом колишнього голови Фонду державного майна України (ФДМУ) Дмитра Сенниченка. 

[Сенниченко очолював ФДМУ з вересня 2019 року по лютий 2022 року. Заяву про відставку він подав у листопаді 2021 року, але Верховна Рада затвердила її лише 17 лютого 2022 року. SOE Weekly.]

За даними НАБУ, злочинна група на чолі з Сенниченком протягом 2019-2021 років привласнила понад 500 млн грн "Одеського припортового заводу" ("ОПЗ") та "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії" ("ОГХК"), але на цьому справа не закінчилася. За даними НАБУ, учасники злочинного угруповання, контролюючи "ОПЗ", отримали вигоду на суму 2 млрд грн. Читайте детальніше в одному з наших попередніх дайджестів.

Також ми писали, що у квітні 2023 року підозрюваних у цій справі, в тому числі Сенниченка, оголосили в розшук.

У листопаді 2023 року ми писали, що НАБУ і САП оновили підозри всім членам злочинної групи, яку ймовірно очолював Сенниченко. Тепер їх також підозрюють у легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, на суму понад 10 млрд грн.

За даними НАБУ, до спільників Сенниченка входили:

Нам невідомо про публічну реакцію Сенниченко чи інших підозрюваних на вищезазначені звинувачення.

12 грудня 2023 року НАБУ та САП також повідомили про підозру Денису Кудіну, колишньому першому заступнику голови ФДМУ. [Раніше він також входив до наглядової ради ОПЗ. SOE Weekly.]

Як ми повідомляли в лютому 2023 року, голова правління "Укрнафти" Сергій Корецький написав, що Денис Кудін, який нещодавно пішов з посади першого заступника міністра економіки, очолив департамент стратегії, розвитку та взаємодії з органами державної влади ПАТ "Укрнафта".

[У 2013-2018 роках Кудін працював разом з Корецьким у мережі АЗС "WOG". Кудін обіймав посаду першого заступника міністра економіки з листопада 2021 року. До цього він був першим заступником голови ФДМУ.  SOE Weekly.]

Кудін підтвердив, що отримав повідомлення про підозру. Він заявив, що буде доводити свою невинуватість у законний спосіб.

Виклики для держпідприємств

"Укренерго" протистоїть російським  атакам ракетами та безпілотниками на свої енергетичні об'єкти. У 2023 році Росія продовжила здійснювати атаки ракетами та дронами по енергетичній інфраструктурі України.

"Укренерго" повідомляло про масові атаки під час опалювального сезону (у січні, лютому та березні 2023 року).

21 вересня 2023 року Росія здійснила першу ракетну атаку за шість місяців, починаючи з березня. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

[Після кожної масової ракетної атаки Росії по критично важливій інфраструктурі України восени 2022 та взимку 2023 року відбувалися аварійні відключення, які тривали кілька днів через проведення ремонтних робіт. Під час таких відключень люди в Україні залишалися без електрики, опалення, водопостачання або доступу до мобільного зв'язку – SOE Weekly.]

"Укренерго" продовжує отримувати фінансову підтримку від міжнародних донорів для відновлення інфраструктури після атак.

Як ми писали у червні, з моменту повномасштабного вторгнення Росії "Укренерго" залучило фінансової підтримки міжнародних донорів через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) у вигляді кредитів та грантів на загальну суму понад 500 млн євро. Близько 300 млн євро з цієї суми зміцнили ліквідність компанії та дозволили їй здійснити виплати учасникам ринку за 2022 та 2023 роки.

Також у червні ми повідомляли, що ЄБРР надасть 600 млн євро на підтримку енергетичного сектору України – кошти отримають "Укренерго", "Нафтогаз" та "Укргідроенерго".

У жовтні 2023 року ми писали, що "Укренерго" підписало угоду про отримання гранту від уряду Німеччини через банк розвитку KfW на суму 76 млн євро.

Україна нарощує власне виробництво зброї. Протягом 2023 року українські державні оборонні компанії повідомили, що розпочали виробництво нових видів озброєнь та підписали контракти про співпрацю та спільне виробництво з партнерами з країн-членів НАТО.

Як ми писали раніше, у лютому 2023 року "Укроборонпром" – попередник "Української оборонної промисловості" ("УОП") – оголосив, що розпочав виробництво 120-мм мін спільно з партнером з країни-члена НАТО. ["Укроборонпром" не назвав країну НАТО. – SOE Weekly.]

Пізніше, у березні 2023 року, "Укроборонпром" розпочав виробництво снарядів для трьох типів танків для Збройних сил України з неназваною країною-членом НАТО. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

6 червня 2023 року "Укроборонпром" підписав контракт з чеською державною оборонною компанією VOP CZ на спільний ремонт танків Т-64 для Сил безпеки та оборони України. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Також у червні 2023 року "Укроборонпром" відзвітував про успішне застосування безпілотника українського виробництва з дальністю польоту 1 000 км.

Крім цього ми писали, що у травні 2023 року Армін Паппергер, генеральний директор німецької компанії Rheinmetall, одного зі світових лідерів оборонної промисловості, заявив, що його компанія підписала угоду з "Укроборонпромом" про створення спільного підприємства з ремонту танків в Україні.

У липні 2023 року Паппергер додав, що Rheinmetall налагодить виробництво бронетехніки в Україні протягом наступних 12 тижнів [детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів]. 24 жовтня 2023 року "УОП" офіційно оголосила про створення спільного підприємства з Rheinmetall. Це перше спільне підприємство, яке "УОП" створила з іноземними партнерами, додали в компанії.

Спільне підприємство займатиметься ремонтом та обслуговуванням бронетехніки, переданої Україні партнерами. Воно також спільно вироблятиме продукцію Rheinmetall в Україні та розроблятиме сучасне озброєння за участю українських та німецьких фахівців, пояснили в "УОП".

У жовтні 2023 року видання La Tribune повідомило, що "Антонов" і французька компанія Turgis & Gaillard підписали угоду про виробництво на потужностях "Антонова" версії бойового безпілотника Aarok MALE (Medium Altitude Long Range). Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Протягом 2023 року Україна зазнавала постійних атак з боку Росії, яка використовувала іранські безпілотники Shahed. У листопаді 2023 року Олександр Камишин, міністр з питань стратегічних галузей промисловості, заявив, що одне з українських держпідприємств щомісяця виробляє десятки так званих "українських Шахедів" – аналогів іранських безпілотників.

Приватизація

ФДМУ провалив план надходжень від приватизації. У листопаді 2023 року Фонд державного майна України (ФДМУ) повідомив, що з початку 2023 року забезпечив надходження до держбюджету у розмірі 6,2 млрд грн (близько 161 млн євро). Це надходження від приватизації (включно з ПДВ, сплаченим покупцями), оренди, а також дивіденди та податки від держпідприємств.

ФДМУ залучив найбільше коштів від приватизації – 2,92 млрд грн (близько 73 млн євро). Переможці приватизаційних аукціонів також сплатили 0,5 млрд грн (13 млн євро) ПДВ. [Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.]

Станом на 23 листопада 2023 року ФДМУ провів 508 успішних приватизаційних аукціонів у системі Prozorro.Продажі з моменту відновлення малої приватизації у вересні 2022 року.

Загальна переможна ціна активів становила 3,96 млрд грн, що приблизно в 2,7 рази перевищує стартові ціни, додали у ФДМУ.

Серед найдорожчих лотів – готель "Ермітаж" у Києві (311 млн грн), "Волиньторф" (212 млн грн), "Рівнеторф" (205 млн грн) та морський порт Усть-Дунайськ (201 млн грн).

Як ми писали раніше, у вересні 2023 року ФДМУ повідомив, що за січень-вересень 2023 року до державного бюджету від приватизації надійшло 2,7 млрд грн (близько €66 млн).

У липні 2023 року ми повідомляли, що ФДМУ залучив 1,82 млрд грн, або близько 44 млн євро, від приватизаційних аукціонів у першому півріччі 2023 року.

[Прогнозований річний дохід від приватизації до державного бюджету у 2023 році мав становити 6 млрд грн, або близько 147 млн євро. Таким чином, ФДМУ не зміг виконати цей план.

Також зазначимо, що у 2023 році проводилися лише аукціони з малої приватизації, і не було укладено жодної угоди у рамках великої приватизації. – SOE Weekly.]

За словами ФДМУ, у державному бюджеті на 2024 рік передбачено 4 млрд грн надходжень від приватизації. У 2024 році ФДМУ планує виставити на приватизацію близько 1 000 об'єктів.

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів

"Нафтогаз" завершив поглинання всіх газових компаній Фірташа, каже, що їх слід приватизувати після війни. Як ми повідомляли раніше, 16 січня 2023 року "Нафтогаз" змінив керівництво регіональних газорозподільних компаній "Харківгаз" та "Дніпрогаз". Ці компанії входили до групи "Регіональна газова компанія" ("РГК") олігарха-втікача Дмитра Фірташа.

"РГК" звинуватила "Нафтогаз" у "спробі рейдерства". "Нафтогаз" у свою чергу послався на рішення Кабміну № 429-р від 28 травня 2022 року, яким корпоративні права близько 20 облгазів було передано "Чорноморнафтогазу".

Раніше у травні 2022 року Печерський суд Києва наклав арешт на акції облгазів Фірташа через ухилення від сплати за користування газовими мережами. (Потім Кабмін передав ці права "Чорноморнафтогазу".) Після цього "РГК" подала позови про скасування рішення Печерського суду. Це значно затягнуло процес зміни менеджменту цих облгазів.

У вересні 2022 року "Нафтогаз" створив нову дочірню компанію ТОВ "Газорозподільні мережі України" для консолідації облгазів.

Згодом ми повідомляли про наступну хвилю поглинання газорозподільних компаній Фірташа, які також входили до складу "РГК". Про "Сумигаз", "Вінницягаз", "Дніпропетровськгаз", "Івано-Франківськгаз", "Хмельницькгаз", "Миколаївгаз", "Черкасигаз", "Волиньгаз", "Чернігівгаз", "Закарпатгаз", "Рівнегаз", "Запоріжгаз", "Чернівцігаз" та "Тернопільгаз" читайте докладніше у наших попередніх дайджестах.

19 грудня 2023 року "Нафтогаз" повідомив, що "Тисменицягаз", "Коростишівгаз", "Луганськгаз" та "Мелітопольгаз" перейшли під контроль держави та приєдналися до Групи "Нафтогаз". Дві останні компанії знаходяться на тимчасово окупованих територіях, тому оперативне управління ними буде здійснюватися після деокупації.

У результаті, Група "Нафтогаз" зараз управляє 27 газорозподільними компаніями, які планували передати під контроль держави до кінця 2023 року, пояснили в "Нафтогазі".

Об'єднання облгазів робить "Нафтогаз" монополістом у розподілі газу, але це захід воєнного часу, і їх слід приватизовувати на відкритих аукціонах, коли "дозволить ситуація", заявив голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов.

"Сенс Банк" націоналізовано. Як ми повідомляли раніше, наприкінці липня 2023 року було націоналізовано "Сенс Банк", який раніше належав підсанкційним російським олігархам Міхаілу Фрідману, Пьотру Авену та Андрєю Косогову.

23 липня 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) призначив наглядову раду та правління "Сенс Банку" на підставі пропозицій Міністерства фінансів за погодженням з НБУ. 24 липня "Сенс Банк" оголосив про початок роботи нового складу правління та наглядової ради. Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Вже 14 серпня 2023 року "Сенс Банк" повідомив, що голова правління Дмитро Кузьмін подав у відставку з особистих причин.

Обов'язки голови правління тимчасово виконує заступниця голови правління Олена Зубченко. Наглядова рада розпочне відбір та призначення нового постійного голови правління якнайшвидше, заявили тоді у "Сенс Банку".

[Станом на кінець грудня 2023 року конкурсний відбір на посаду нового голови правління ще тривав. – SOE Weekly.]