"Укрпочта" снова пытается получить банк, НБУ предупреждает о рисках огосударствления банковского сектора

Пятница, 7 июля 2023, 20:50 -
"Укрпочта" хочет забрать в управление PINBank подсанкционного российского олигарха Гинера, Фонд госимущества отчитался о результатах приватизации: главные события в жизни госкомпаний 1 – 7 июля. (укр.)


Банки
Енергосектор
Приватизація
Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів

Банки

Fitch підтвердив більшість кредитні рейтингів українських держбанків. 30 червня 2023 року рейтингове агентство Fitch Ratings оновило рейтинги стійкості чотирьох українських банків з державною часткою, а саме: "Ощадбанку", "Укргазбанку", "ПриватБанку" та "Укрексімбанку".

Результати перегляду Fitch є такими:

Банк

Рейтинг стійкості

Довгостроковий рейтинг дефолту емітента в іноземній валюті

Довгостроковий рейтинг дефолту емітента в національній валюті

Рейтинг державної підтримки

"ПриватБанк"

підтверджено на "ccc-"

підтверджено на "CCC-"

підтверджено на "CCC"

знижено з "ccc-" до "без підтримки"

"Ощадбанк"

підвищено з "cc" на "ccc-"

підтверджено на "CCC-"

підтверджено на "CCC"

знижено з "ccc-" до "без підтримки"

"Укргазбанк"

підвищено з "cc" на "ccc-"

підтверджено на "CCC-"

підтверджено на "CCC"

знижено з "ccc-" до "без підтримки"

"Укрексімбанк"

підтверджено на "f"

підтверджено на "CCC-"

підтверджено на "CCC"

підтверджено "без підтримки" 

Три з чотирьох банків наразі мають рейтинг стійкості (РС) на рівні "ccc-", а "Укрексімбанк" має нижчий РС на рівні "f".

Довгостроковий рейтинг дефолту емітента в іноземній валюті та довгостроковий рейтинг дефолту емітента в національній валюті залишились однаковими для всіх чотирьох банків на рівні "CCC-" та "CCC" відповідно.

Рейтинг державної підтримки тепер також однаковий для всіх чотирьох банків "без підтримки" (ns) при цьому рейтинг держпідтримки "ПриватБанку", "Ощадбанку" та "Укргазбанку" було знижено з рівня "ccc-", а "Укрексімбанку" підтверджено на рівні "ccc-".

На думку Fitch, зниження рейтингу держпідтримки "ПриватБанку" відображає його думку, що у випадку суттєвого дефіциту капіталу "ПриватБанк", скоріше за все, працюватиме в рамках регуляторного обмеження капіталу в найближчій перспективі, а не отримає швидку надзвичайну підтримку капіталу від держави.

Рейтинг дефолту "Укрексімбанку" в іноземній валюті на рівні "CCC-" відображає думку Fitch, що ризик дефолту пріоритетних зовнішніх недержавних кредиторів банку в іноземній валюті залишається реальною можливістю через війну.

Fitch очікує, що банк продовжить обслуговувати свої зобов'язання в найближчій перспективі, що відображає його загалом адекватну ліквідність в іноземній валюті відносно його потреб, підтримувану різними заходами щодо регулятивного капіталу та валютного контролю, введеними з початку війни для зниження ризиків відтоку депозитів та капіталу і підтримки стабільності та довіри до банківської системи.

Підвищення рейтингу стійкості "Укргазбанку" відображає думку Fitch про помірно низький ризик дефолту банку.

Тим не менш, Fitch вважає, що дефолт залишається реальною можливістю. Зниження рейтингу держпідтримки відображає думку агентства, що у випадку суттєвого дефіциту капіталу "Укргазбанк", найімовірніше, працюватиме в умовах регуляторного обмеження капіталу в найближчій перспективі, а не отримає швидку надзвичайну підтримку капіталу від держави. 

Ідентичний прогноз (як і для "Укргазбанку") Fitch надав і по довгостроковому рейтингу дефолту емітента в іноземній валюті, довгостроковому рейтингу дефолту емітента в національній валюті та рейтингу державної підтримки "Ощадбанку".

НБУ попереджає про ризики високої частки державного капіталу в банківському секторі. У Звіті про фінансову стабільність за червень 2023 року Національний банк України (НБУ) повідомив про зростання частки держбанків за всіма ключовими показниками банківської системи.

На думку НБУ, таке зростання є виправданим у період глибокої кризи, спричиненої повномасштабною війною. Однак це створює великі ризики для конкурентного середовища в банківському секторі під час подальшого періоду відновлення.

Регулятор зазначив, що війна вкотре відтермінувала плани приватизації українських держбанків. На думку НБУ, стратегії держбанків потребують оновлення з метою усунення ключових недоліків у їхній діяльності та підготовки більшості з них до приватизації після завершення бойових дій.

Регулятор також повідомив, що частка депозитів домогосподарств у всіх держбанках становить понад 60%.

НБУ звернув увагу на кредитування держбанками державних підприємств. Таке кредитування становить майже третину чистого корпоративного портфелю держбанків. Це втричі більше, ніж частка кредитів держпідприємствам у корпоративному портфелі всього банківського сектору [що означає, що частка кредитів держпідприємствам по усьому банківському сектору становить близько 10-11% SOE Weekly].

Наразі лише держбанки готові надавати достатньо великі кредити держпідприємствам, які необхідні тім для реалізації пріоритетів уряду, додали в НБУ.

Регулятор заявив, що стратегічні напрямки діяльності держбанків в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення економіки мають бути доповнені більш конкретними цілями в короткостроковій перспективі. На основі цих цілей новообрані наглядові ради держбанків повинні затвердити повноцінні стратегії, які визначатимуть роль і завдання кожного банку в умовах тривалої війни, заявили в НБУ.

В НБУ додали, що "націоналізація банку, акціонери якого перебувають під санкціями, пов'язаними з російською агресією" [це стосується останнього великого пов'язаного з Росією банку в Україні "Сенс Банку", який працював під назвою "Альфа-Банк" до 1 грудня 2022 року SOE Weekly] може стати новим викликом [оскільки призведе до зростання частки держави у банківському секторі та, відповідно, обсягу непрацюючих кредитів у держбанках – SOE Weekly].

Раніше ми повідомляли, що частка непрацюючих кредитів у держбанках зросла до 53% станом на 1 травня 2023 року.

Також ми писали, що закон, який дозволяє націоналізацію "Сенс Банку", набув чинності. Детальніше про процес націоналізації читайте в одному із наших попередніх дайджестів.

"Укрпошта" хоче забрати в управління PINBank підсанкційного російського олігарха Гінера, перетворивши його на поштовий банк. За даними "Економічної правди" (ЕП), "Укрпошта" має намір поглинути PINBank, конфіскований у російського олігарха Євгенія Гінера.

За даними ЕП, генеральний директор "Укрпошти" Ігор Смілянський відмовився говорити про можливу передачу акцій банку його компанії, але зазначив, що "прогрес у цьому питанні є".

[Наразі "Укрпошта" надає різні види фінансових послуг, зокрема, виплата пенсій, грошові перекази та еквайринг банківських карток [тобто, можливість приймати до оплати платіжні картки SOE Weekly]. Однак вона обмежується проведенням операцій з готівкою або обробкою карток інших банків. Для відкриття рахунків своїм клієнтам "Укрпошта" потребує банківської ліцензії.

Слід також зазначити, що "Укрпошта" є єдиною компанією, яка надає фінансові послуги з найбільшим покриттям на території України, в той час як банки зосереджують свої відділення переважно у густонаселених пунктах. Це робить "Укрпошту" ідеальним кандидатом для забезпечення фінансової інклюзивності населення України завдяки забезпеченню доступу до фінансових послуг тим особам, які проживають в населених пунктах, де відсутні банківські відділення.

Пропозицію про створення поштового банку в Україні висували й члени команди SOE Weekly Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновським у аналітичній записці 2017 року "Що робити державі зі своїми банками?".

Важливість забезпечення фінансової інклюзії стала ще більш значущою під час повномасштабної російської агресії, оскільки "Укрпошта" часто залишається єдиною компанією, здатною надавати послуги поблизу зон бойових дій. Крім того, "Укрпошта" взяла на себе нові зобов'язання з надання держпослуг у воєнний час, включаючи виплату грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам. SOE Weekly.]

ЕП також повідомила, що у владі досі немає консенсусу щодо створення поштового банку. За даними джерел ЕП, цю ідею активно підтримують Смілянський і заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма. Міністр економіки Юлія Свириденко також підтримує це рішення.

Водночас Міністерство інфраструктури, яке регулює діяльність "Укрпошти", поки що не наважилося запропонувати власний план переведення російського банку до поштового оператора. За словами джерел ЕП в Мінінфраструктури, ідею Смілянського в цілому підтримують, але міністерство хоче уникнути конфліктів з Мінфіном, НБУ та міжнародними партнерами.

Джерела ЕП у Мінфіні розкритикували цю ідею, заявивши, що вона порушить зобов'язання України перед міжнародними донорами, зокрема МВФ та Світовим банком.

НБУ погодився, що поштовий банк порушить зобов'язання України перед МВФ. Фонд стурбований великою часткою держави на банківському ринку. З цієї причини влада зобов'язалася координувати кожну нову націоналізацію з МВФ, зазначає видання.

ЕП також нагадує, що PINBank є одним з найменших банків в Україні. Станом на 1 травня 2023 року його чисті активи становили 990,6 млн грн – за цим показником банк посідає 56 місце серед 65 українських банків. Переважна більшість цих активів ОВДП: банк Гінера тримає таких держоблігацій на 602 млн грн.

ЕП додала, що це не перша спроба "Укрпошти" створити поштовий банк. У травні 2020 року Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт про створення банку на базі поштового оператора, але проти цього виступили МВФ і НБУ.

Другою спробою стало придбання "Укрпоштою" "Альпарі Банку", найменшого банку України за розміром активів. АМКУ дав дозвіл на угоду в червні 2022 року. Однак НБУ знову виступив проти, в результаті чого від угоди зрештою відмовилися, пише ЕП.

[Детальніше про спроби "Укрпошти" купити "Альпарі Банк" читайте в одному із наших попередніх дайджестів про головні події 2021 року. SOE Weekly.]

Енергосектор

Голова правління "Укрнафти" дав інтерв'ю. Цього тижня голова правління "Укрнафти" Сергій Корецький дав інтерв'ю "Економічній правді" (ЕП). Команда SOE Weekly проаналізувала інтерв’ю, виокремивши ключові тези.

Про борги та фінансову ситуацію:

  • "Проблем була величезна кількість, гроші були лише на зарплати. Не було чим платити податки, ренту, податок на прибуток за попередній період до мого призначення. Величезна дебіторська заборгованість в 30 мільярдів гривень."
  • "[П]роблемних питань, з якими зіштовхнувся новий менеджмент орієнтовно до 100 мільярдів гривень."
  • "За перше півріччя компанія заробить приблизно 12 мільярдів гривень чистого прибутку. Тобто, за перше півріччя ми вже виконали річний план. Загальна сума фактично сплачених податкових платежів та зборів за перше півріччя приблизно 15 мільярдів гривень."

[Раніше ми повідомляли, що фінансовий план "Укрнафти" на 2023 рік, затверджений Кабінетом Міністрів, передбачає 74 млрд грн чистого доходу від операційної діяльності, 12 млрд грн чистого прибутку та 25 млрд грн податкових платежів на користь держави.

Також ми писали, що раніше Корецький заявляв, що "Укрнафта" заробила близько 7 млрд грн чистого прибутку в січні-квітні 2023 року. Цей показник, скоріш за все, є неаудійованим. Нам не вдалося знайти офіційної звітності про прибуток. Нам також не вдалося знайти фінансову звітність "Укрнафти" за 2022 рік. SOE Weekly.]

Про плани:

  • "Компанія видобуває 1,45 мільйона тонн нафти на рік, але плануємо збільшити цей показник до 3 мільйонів. Так само і газ. В нас сьогодні 1 мільярд кубометрів, а у планах 2 мільярди кубометрів. Це п’ятирічна перспектива." 
  • "Проблеми можна вирішити всі. Компанія має величезний потенціал. З неї в 5-10 річній перспективі можна зробити другий Orlen… Я вважаю, що [для цього потрібно] близько 2,5 мільярда доларів на 5 років."

[PKN Orlen – польська транснаціональна нафтопереробна компанія. Згідно з 14-м щорічним рейтингом Coface CEE Top 500, Orlen є найбільшою компанією в Центральній та Східній Європі за показниками виручки та чистого прибутку. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що акції "Укрнафти", "Укртатнафти", "Мотор Січі", "АвтоКрАЗу" та "Запоріжтрансформатора" (ЗТР) було вилучено "для потреб держави" та передано Міністерству оборони в неділю, 6 листопада 2022 року.

Вилучення було здійснено відповідно до Закону "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного або надзвичайного стану", який зобов'язує державу з часом повернути вилучені активи власникам або виплатити їм справедливу компенсацію.

"Нафтогазу" належить 50% + 1 акція "Укрнафти". Ці акції не було вилучено. Група компаній, неформально відома як група "Приват", пов'язана з бізнесменами Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим, володіла близько 42% акцій "Укрнафти".

Решта акцій належала близько 11 тис. дрібних акціонерів, серед яких були колишні або нинішні працівники компанії, інвестиційні та пенсійні фонди. Всі ці акції були вилучені державою разом із акціями групи "Приват". – SOE Weekly.]

Після вилучення держава замінила наглядові ради та виконавче керівництво більшості цих компаній. 7 листопада 2022 року Міноборони як новий акціонер "Укрнафти" призначило нову наглядову раду компанії.

Колишній генеральний директор мережі АЗС "WOG" Сергій Корецький став головою правління як "Укрнафти", так і "Укртатнафти", 8 та 10 листопада відповідно.

Приватизація

ФДМУ звітує про результати приватизації за перше півріччя 2023 року. 4 липня 2023 року Фонд державного майна України (ФДМУ) повідомив, що за перше півріччя 2023 року від приватизаційних аукціонів до бюджету надійшло 1,82 млрд грн.

[У держбюджеті на 2023 рік закладено надходження від приватизації на рівні 6 млрд грн. SOE Weekly.]

За даними ФДМУ, загалом було проведено 210 аукціонів, в яких взяли участь 1 012 учасників. Загальна сума переможних цін на всіх аукціонах у 3,5 рази перевищила загальну суму стартових цін.

За даними ФДМУ, найуспішнішими аукціонами першого півріччя стали аукціони з продажу готелю "Ермітаж" (311 млн грн), "Укроборонресурсів" (210 млн грн), Усть-Дунайського порту (201 млн грн), Сторонибабського спиртзаводу (142 млн грн) та "Електронмашу" (120,8 млн грн – про "Електронмаш" читайте докладніше в одному із наших попередніх дайджестів).

Раніше ми повідомляли, що у першому кварталі 2023 року до державного бюджету від приватизації надійшло 902 млн грн.

ФДМУ продав "Рівнеторф" за 205 млн грн. 5 липня 2023 року ФДМУ продав торфобрикетний завод "Рівнеторф" за 205 млн грн, що більш ніж у чотири рази перевищує стартову ціну (47,1 млн грн). В аукціоні взяли участь 12 учасників.

Згідно з протоколом результатів аукціону, переможцем стало ТОВ "Ленд Гроу". За даними YouControl, бенефіціаром цієї компанії є чоловік на ім'я Олексій Халімон.

Переможець аукціону має 20 робочих днів для сплати вартості лоту. Крім того, він має сплатити ПДВ у розмірі 41 млн грн. Якщо переможець не заплатить вчасно, він втратить 9,4 млн грн свого гарантійного внеску, повідомили у ФДМУ.

За даними YouControl, "Рівнеторф" володіє двома об'єктами нерухомості, 13 земельними ділянками (площею 248 га) у Рівненській області та 44 транспортними засобами.

Усть-Дунайський порт ще не передали переможцю приватизаційного аукціону. 30 червня 2023 року компанія "Еліксир Україна", переможець аукціону з приватизації Усть-Дунайського морського торговельного порту, заявила, що досі не отримала придбаний нею актив. ФДМУ не передає порт через відкриту кримінальну справу [щодо незаконного будівництва на території порту SOE Weekly].

За словами юриста "Еліксир Україна", у квітні компанія повністю сплатила до держбюджету 201 млн грн за порт. "Інвестор готовий забрати об'єкт, вкладати кошти і розвивати вантажопотік, розвивати Дунайське судноплавство в умовах, коли зерновий коридор зараз не працює. Але є перешкода одразу ж була порушена кримінальна справа зі зрозумілих причин", зазначив юрист. Представники компанії відмовилися від подальших коментарів.

[Адвокат не назвав "зрозумілих причин". Його коментар може свідчити про те, що кримінальна справа є штучною і вигаданою для тиску на компанію з метою вимагання неправомірної вигоди. SOE Weekly.]

Згідно з реєстрами, власником Усть-Дунайського порту залишається ФДМУ. Щодо порту було винесено одне судове рішення в рамках кримінальної справи, згаданої вище. Однак, згідно з реєстрами, "Еліксир Україна" не є фігурантом цієї справи.

Основна проблема полягає в тому, що акт прийому-передачі об'єкта досі не підписаний, і "відповідно, інвестор не може ввести об'єкт в експлуатацію і почати оперувати коштами", зазначили в компанії.

За словами представника "Еліксир Україна", регіональне відділення ФДМУ також не підписує угоду про купівлю без згоди Антимонопольного комітету України (АМКУ) на концентрацію. У компанії вважають, що в даному випадку така згода законом не вимагається, але допускають, що "чиновники хочуть перестрахуватися і цю згоду вимагають".

У ФДМУ підтвердили, що процес передачі порту від держави до нового власника все ще триває, а інвестор наразі очікує погодження АМКУ.

За словами в.о. директора порту Олександра Попова, є ще одна перешкода 6% активів порту було незаконно привласнено "місцевими тіньовими авторитетами". Ці активи мають бути повернуті у власність порту, і це питання також має бути вирішене найближчим часом.

Раніше ми повідомляли, що 17 січня 2023 року ФДМУ продав Усть-Дунайський морський торговельний порт за 201 млн грн, що більш ніж втричі перевищує стартову ціну (60 млн грн). Це був перший продаж морського порту в історії незалежної України.

Також ми писали, що ФДМУ оголосив про підписання договору купівлі-продажу порту з переможцем аукціону ТОВ "Еліксир Україна".

За даними ФДМУ, "Еліксир Україна" є офіційним представником сербської компанії Elixir Zorka, торгує мінеральними добривами, і має на меті збільшити обсяги перевалки.

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів

ФДМУ створює новий підрозділ для управління конфіскованими активами. 3 липня 2023 року ФДМУ оголосив про створення нового департаменту для супроводу роботи з санкційним майном.

Новостворений підрозділ управлятиме арештованими активами РФ та її резидентів, організовуватиме спільну роботу з Вищим антикорупційним судом (ВАКС), Міністерством юстиції, Радою національної безпеки і оборони (РНБО) та правоохоронними органами щодо повернення таких активів, а також готуватиме їх до передачі в оренду або приватизації, пояснили у ФДМУ.

ФДМУ також оголосив конкурсний відбір на посаду директора нового департаменту.

АМКУ схвалив передачу "Укрнафтобуріння" "Укрнафті". 5 липня 2023 року "Укрнафта" повідомила, що Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив "Укрнафті" управляти корпоративними правами чотирьох компаній: ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння", ТОВ "Іст Юроуп Петролеум", ТОВ "Сахалінське" та ТОВ "Сіріус-1".

Схвалення АМКУ відбулося після того, як було змінено законодавство щодо вдосконалення управління держвласністю та підвищення ефективності санкційної політики.

За даними ExPro Consulting, у травні 2023 року АМКУ не підтримав проєкт постанови Кабінету Міністрів про передачу активів "Укрнафтобуріння" "Укрнафті". Тоді АМКУ заявив, що ця передача буде визнана концентрацією, яка потребує отримання відповідного дозволу.

У травні 2023 року УНІАН [інформаційне агентство, яке пов'язують із бізнесменом Ігорем Коломойським SOE Weekly] повідомило, що Мінфін також не погодив ініційовану Кабміном передачу активів "Укрнафтобуріння" в управління "Укрнафти".

Після цього до вищезгаданого законодавства було внесено зміни.

Згідно з цими змінами, під час воєнного стану набуття контролю над господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій яких перебувають у держвласності, вважатиметься концентрацією, крім випадків, коли метою набуття контролю є запобігання виникненню або ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій чи перебоїв у тепло-, енерго-, електро-, водопостачанні, водовідведенні, постачанні природного газу. [Тобто у цих випадках набуття контролю не вважається концентрацією. SOE Weekly.] Концентрація може вимагати попереднього дозволу АМКУ.

"Укрнафта" повідомила, що ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння", ТОВ "Іст Юроуп Петролеум", ТОВ "Сахалінське" та ТОВ "Сіріус-1" видобувають нафту і газ на Сахалінському родовищі. Їхні активи було заарештовано в рамках кримінальної справи, порушеної щодо "Укрнафтобуріння".

[Згідно з реєстром, власниками "Укрнафтобуріння" є Ares Systems Ltd (22,49%), Deripon Commercial Ltd (22,49%), JKX Ukraine B.V. (10%) та Ariana Business Limited (22,49%). За даними ЗМІ, компанію пов'язують з бізнесменами Ігорем Коломойським, Павлом Фуксом та Віталієм Хомутинніком.

"Укрнафтобуріння" – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні, яка у 2021 році видобула 725,4 млн кубометрів газу. За даними ЕП, її чистий прибуток у 2021 році становив 5,65 млрд грн. У 2022 році він знизився до 3,77 млрд грн. – SOE Weekly.]

Пресслужба "Укрнафтобуріння" стверджує, що в "Україні де-факто легалізується незаконне відчуження приватних активів та створюється законодавча база, яка суперечить вже прийнятим нормам".

У заяві також зазначено, що АМКУ ухвалив вищезазначене рішення без залучення компанії, а її позицію не було враховано. "Вважаємо рішення прийнятим під адміністративним тиском із грубим порушенням закону", додали в пресслужбі.

За словами "Укрнафтобуріння", акціонери компанії оскаржуватимуть це рішення в міжнародних судових інстанціях, в тому числі в Європейському суді з прав людини.

Раніше ми повідомляли, що Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) отримало всі акції "Укрнафтобуріння" після того, як 7 квітня 2023 року на актив було накладено арешт. Акції було вилучено у зв'язку з кримінальним провадженням щодо розробки Сахалінського газового родовища у Харківській області найбільшого розвіданого родовища в Україні. [Докладніше про цю справу читайте в одному із наших попередніх дайджестів.]

Крім цього, ми писали, що 27 квітня голова правління "Укрнафти" Сергій Корецький звернувся до Міністерства економіки з проханням передати "Укрнафті" корпоративні права "Укрнафтобуріння".

Згодом ми повідомляли, що 23 травня Кабінет Міністрів схвалив пропозицію АРМА та Міністерства оборони про передачу корпоративних прав "Укрнафтобуріння" в управління "Укрнафті".

Після цього ми писали, що 14 червня "Укрнафта" повідомила, що підписала договори з АРМА про управління "Укрнафтобуріння".

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.