Рада підказує уряду, як реформувати "Оператора ГТС", корпоратизація "Укроборонпрому" досі заблокована

Рада підказує уряду, як реформувати "Оператора ГТС", корпоратизація "Укроборонпрому" досі заблокована

П'ятниця, 16 червня 2023, 21:30 -
Reuters
"Укрзалізниця" отримає кредит від ЄБРР, "ОГТСУ" шукає рекрутингову компанію для відбору незалежних кандидатів до наглядової ради: головні події у житті держкомпаній 9 – 16 червня.

Корпоративне управління держпідприємств

Верховна Рада віддала перевагу альтернативному законопроєкту про реформування корпоративного управління "ОГТСУ" перед урядовим. 10 червня 2023 року Верховна Рада відхилила законопроєкт №9311, поданий Кабміном, який встановлював одноразову процедуру для оптимізації структури власності "Оператора газотранспортної системи України" ("ОГТСУ") шляхом приєднання до нього "Магістральних газопроводів України" ("МГУ").

До цього, цей законопроєкт критикували як такий, що не відповідає зобов'язанням України перед МВФ. (Детальніше читайте у нашому попередньому дайджесті).

Натомість парламент проголосував за доопрацювання альтернативного законопроєкту (№9311-1) та його повторного подання на розгляд до Верховної Ради. Цей законопроєкт було подано народними депутатами Максимом Хлапуком (фракція "Голос"), Ярославом Железняком (фракція "Голос") та іншими народними депутатами. Авторами законопроєкту є члени команди SOE Weekly Олександр Лисенко та Андрій Бойцун.

Загалом було зареєстровано чотири альтернативні версії цього законопроєкту. За словами Железняка, Секретаріат Енергетичного Співтовариства надіслав листа до енергетичного комітету Верховної Ради, в якому зазначив, що редакція законопроєкту №9311-1 є найкращою, зокрема підкресливши його переваги над урядовою версією.

Реклама:

Як ми повідомляли раніше, законопроєкт №9311-1 виправляє недоліки урядового законопроєкту і має на меті допомогти Україні виконати свої зобов'язання перед МВФ та інші міжнародні зобов'язання. Якщо парламент ухвалить законопроєкт №9311-1 за одне пленарне засідання протягом найближчих тижнів, це допоможе уряду вкластися у строки виконання структурного маяка МВФ щодо реформування "ОГТСУ".

[Раніше ми писали, що поточна програма МВФ "Механізм Розширеного Фінансування" (EFF) для України на суму 15,6 млрд доларів, окрім інших вимог, встановлює структурний маяк для "ОГТСУ". Зокрема, українська влада взяла на себе зобов'язання здійснити наступні кроки:

  • Передати всі акції "ОГТСУ" від "МГУ" до Міністерства енергетики та прийняти новий статут "ОГТСУ", розроблений та погоджений із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, до кінця липня 2023 року (структурний маяк);
  • Обрати та призначити наглядову раду "ОГТСУ" до кінця жовтня 2023 року;
  • Після цього призначити нового керівника "ОГТСУ" і згодом ліквідувати "МГУ".

Умови програми МВФ можуть змінитися після нещодавнього перегляду МВФ. 30 травня МВФ та українська влада досягли домовленості на рівні персоналу щодо оновленого пакету економічної та фінансової політики в рамках програми EFF. Угода на рівні персоналу підлягає затвердженню Виконавчою радою МВФ. SOE Weekly.]

Більш детально про законопроєкти №9311 та 9311-1 читайте у наших попередніх дайджестах.

Тим часом, народні депутати від фракції "Батьківщина" зареєстрували ще два альтернативні законопроекти № 9311-2 (внесено Олексієм Кучеренком 26 травня) та № 9311-3 (внесено Юлією Тимошенко та Сергієм Власенком 2 червня).

10 червня 2023 року законопроєкт № 9311-2 було відкликано. До Ради також надійшло звернення про відкликання законопроекту № 9311-3, і його розгляд було відкладено.

"ОГТСУ" шукає рекрутингову компанію для відбору незалежних кандидатів до наглядової ради. 15 червня 2023 року "ОГТСУ" оголосила тендер у системі Prozorro на закупівлю послуг компанії з пошуку кандидатів у незалежні члени наглядової ради "ОГТСУ".

Кінцевий термін подання пропозицій 29 червня, а самі торги заплановано на 30 червня.

[Тендер у системі Prozorro проходить у два раунди. У першому раунді подаються пропозиції відповідно до умов оголошення про закупівлю та відбираються фірми-кандидати для другого раунду. У другому раунді відібрані фірми подають тендерні пропозиції щодо ціни. Переможець визначається на основі найнижчої цінової пропозиції. SOE Weekly.]

Згідно з оголошенням про закупівлю "ОГТСУ", очікувана вартість послуг з підбору персоналу становить 2 млн грн без ПДВ.

[Це означає, що торги у другому раунді починаються з 2 млн грн, і під час торгів ціна може знизитися. SOE Weekly.]

Кінцевий термін для пошуку кандидатів до наглядової ради 31 січня 2024 року.

[Як ми зазначили вище, згідно з чинною програмою МВФ, нова наглядова рада "ОГТСУ" має бути призначена до кінця жовтня 2023 року. Зауважимо, що дедлайн 31 січня 2024 року наразі не заважає рекрутерам знайти кандидатів до наглядової ради раніше. SOE Weekly.]

Корпоратизація "Укроборонпрому" досі заблокована. За даними аналітичного центру StateWatch, перетворення держконцерну "Укроборонпром" на акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість", передбачене постановою Кабінету Міністрів від 21 березня 2023 року, заблоковано.

StateWatch повідомив, що пункти, які дозволяли вчинення дій щодо реєстрації нової компанії, були вилучені з проєкту постанови перед тим, як її було схвалено на засіданні Кабміну, а саме вилучено:

  • Пункт про призначення Юрія Гусєва [нинішній гендиректор "Укроборонпрому" SOE Weekly] виконуючим обов'язки гендиректора нової компанії до призначення постійного керівника.
  • Пункт, який доручає Гусєву здійснити реєстрацію припинення "Укроборонпрому" та створення нової компанії АТ "Українська оборонна промисловість". Цей пункт також уповноважував Гусєва здійснити дії щодо реєстрації випуску акцій нової компанії в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Станом на середину червня в держреєстрі була відсутня інформація щодо реєстрації АТ "Українська оборонна промисловість", додали у StateWatch.

За даними джерел аналітичного центру в уряді, зараз Кабмін намагається визначити, хто саме та на основі якого нормативно-правового акту має провести реєстрацію нової оборонної компанії. Пізніше StateWatch повідомив, що Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості не знає, коли розпочнеться трансформація "Укроборонпрому".

У свою чергу, згідно опублікованої відповіді Міністерства, воно підтвердило, що реєстрація "Укроборонпрому" буде здійснена після того, як уряд з'ясує, хто має зареєструвати нову компанію, при цьому не зазначивши коли саме це станеться.

Раніше ми повідомляли, що 4 травня 2023 року Кабмін опублікував постанову про перетворення держконцерну "Укроборонпром" на акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість". (Детальніше читайте в одному із наших попередніх дайджестів).

Як ми повідомляли раніше, Кабмін заявив у пресрелізі, що прийняв відповідне рішення про корпоратизацію "Укроборонпрому" 21 березня 2023 року. Згодом ми писали, що корпоратизація "Укроборонпрому" ще не розпочалася, оскільки постанову уряду ще було не оприлюднено.

Концепцію реформи корпоративного управління та перетворення "Укроборонпрому", включаючи цільову модель та детальний план дій, було розроблено членами команди SOE Weekly Андрієм Бойцуном, Олександром Лисенком та Дмитром Яблоновським, а також міжнародною юридичною фірмою Kinstellar у березні 2020 року. Огляд відповідних матеріалів міститься в Огляді ОЕСР корпоративного управління державних підприємств.

Раніше ми повідомляли, що в липні 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон 1630-IX (раніше відомий як законопроєкт №3822), який заклав основу для трансформації "Укроборонпрому".

9 грудня 2021 року Кабінет Міністрів ухвалив постанови та розпорядження про перетворення "Укроборонпрому" на акціонерне товариство. Уряд також схвалив перетворення 43 некорпоратизованих підприємств "Укроборонпрому" на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, які повністю контролюються державою.

ОЕСР запускає чотирирічну програму підтримки реформ в Україні, що включає держпідприємства. 7 червня 2023 року Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та уряд України розпочали чотирирічну програму, яка підтримає процес реформ, відновлення та реконструкції в Україні, а також допоможе країні реалізувати її амбіції щодо вступу до ОЕСР та ЄС.

Програма включає кілька проєктів, пов'язаних з держпідприємствами. 

  • Розбудова потенціалу для підтримки впровадження рекомендацій ОЕСР за результатами огляду корпоративного управління держпідприємств. За результатами Огляду 2021 року ОЕСР надала детальні рекомендації щодо пріоритетних напрямків реформт у галузі корпоративного управління держпідприємств. На їх основі проєкт надаватиме цільову технічну допомогу Міністерству економіки та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) для впровадження найкращих практик у таких сферах, як:
  • Централізація державної функції власності;
  • Посилення підзвітності та прозорості у встановленні та моніторингу цілей державних підприємств;
  • Покращення розкриття інформації;
  • Підвищення професіоналізму та посилення автономії наглядових рад держпідприємств.
  • Удосконалення фінансових ринків та корпоративного управління для післявоєнного відновлення. Стратегія розвитку публічного та приватного ринків капіталу в Україні є критично важливою для залучення іноземних інвестицій та підтримки зростання внутрішнього фінансування, необхідного для забезпечення сталого відновлення України, йдеться у програмі ОЕСР.

Відповідно до програми, це вимагає всебічної оцінки поточної законодавчої, регуляторної та інституційної бази України, яка визначає, як функціонують її ринки капіталу та наскільки вони відповідають стандартам ОЕСР, включаючи різні настанови ОЕСР щодо корпоративного управління, пенсійного регулювання та захисту прав споживачів фінансових послуг. Серед іншого, оцінка повинна включати оцінку потенціалу для виведення держпідприємств на біржу (лістингу).

  • Огляд заходів із забезпечення доброчесності та боротьби з корупцією. Україна висловила зацікавленість у підтримці антиолігархічних реформ. Для цього необхідно оцінити ризики захоплення державної політики групами із корисливим інтересами; проаналізувати питання державних закупівель, держпідприємств та конкуренції; а також практик відповідального ведення бізнесу та проведення відповідних ризик-орієнтованих комплексних перевірок як у державних, так і в приватних компаніях.

Енергосектор

ЄС розглядає можливість зберігання частини газу в українських сховищах. За інформацією агентства Bloomberg, ЄС розглядає можливість зберігання газу в Більче-Волицько-Угерському підземному сховищі у Львівській області та інших газосховищах в Україні, коли попит і ціни на газ зростуть взимку.

Газові сховища в ЄС заповнені більш ніж на 70% і, як очікується, досягнуть своєї межі до початку вересня, пише Bloomberg.

За даними видання, ця ініціатива є частиною зусиль, спрямованих на те, щоб уникнути повторення паніки, яка призвела до рекордних цін на газ і державного втручання в ЄС у 2022 році.

Серед сховищ, яке розглядають – Більче-Волицько-Угерське сховище на Львівщині. Воно може зберігати в чотири рази більше природного газу, ніж найбільше сховище в Німеччині, і легко під'єднується до мереж ЄС завдяки тому, що Україна протягом десятиліть відігравала роль транзитного маршруту для російських енергоносіїв, зазначає Bloomberg.

На думку німецької компанії RWE AG, яка вже користувалася українськими сховищами в минулому, українські сховища можуть допомогти збалансувати попит і пропозицію в другій половині літа 2023 року.

Українські сховища розташовані на глибині 2 тис. метрів під землею і можуть зберігати понад 30 млрд кубометрів газу. Оператор газосховищ "Укртрансгаз", дочірня компанія "Нафтогазу", надає для використання третину цих потужностей, що еквівалентно приблизно 10% попиту ЄС у четвертому кварталі 2022 року, додає Bloomberg.

За даними агентства, оскільки страхова галузь тримається подалі від України, ступінь готовності трейдерів накопичувати запаси газу в Україні залежить від цін і від того, чи готовий ЄС надати підтримку.

За повідомленням "ОГТСУ", Україна пропонує європейським трейдерам підземні сховища, розташовані поблизу її західного кордону, для зберігання понад 10 млрд кубометрів газу. Гнучка та надійна газотранспортна система забезпечує понад 100 маршрутів транспортування між сховищами та європейськими кордонами, додали в компанії.

У квітні 2023 року голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов також заявляв, що "Нафтогаз" готовий запропонувати Європі газосховища для зберігання 10 млрд кубометрів газу.

Інфраструктура

"Укрзалізниця" отримає кредит від ЄБРР на 200 млн євро. 9 червня 2023 року "Укрзалізниця" повідомила, що підписала кредитну угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на суму 200 млн євро в рамках проєкту "Надзвичайна підтримка українських залізниць".

За інформацією "Укрзалізниці", термін погашення кредиту становитиме до 15 років, включаючи пільговий період до 3 років.

Половину кредиту буде спрямовано на фінансування капітальних витрат "Укрзалізниці", включаючи відновлення залізничних коридорів з ЄС, а також оновлення рухомого складу.

Другу половину буде спрямовано на забезпечення стабільних та безперебійних залізничних вантажних та пасажирських перевезень, зазначили в компанії.

Крім того, "Укрзалізниця" може отримати гранти до 10 млн євро на фінансування інвестицій у підвищення інклюзивності станцій, таких як встановлення ліфтів та пандусів, придбання комунікаційного обладнання, енергоефективного освітлення та інших подібних зручностей.

Раніше ми повідомляли, що 12 травня 2023 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль оголосив, що ЄБРР надасть 200 млн євро [очевидно, у вигляді кредиту SOE Weekly] на відновлення української залізниці.

Крім цього ми писали, що "Укрзалізниця" також отримає грант у розмірі 6,7 млн євро від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) для підтримки діяльності компанії під час повномасштабної війни Росії проти України.

Також ми повідомляли, що "Укрзалізниця" отримає грант від Світового банку на суму 25 млн доларів.

Перед цим ми писали, що у 2022 році "Укрзалізниця" зазнала збитків у розмірі 10,8 млрд грн. Збиток від пасажирських перевезень склав 13,3 млрд грн [що означає, що інші сегменти компанії, такі як вантажні перевезення, вочевидь, отримали прибуток у 2,5 млрд грн – SOE Weekly].

Також "Укрзалізниця" очікує у 2023 році збиток у 20,2 млрд грн через велике соціальне навантаження та обмеження на вантажні перевезення.

Крім цього, ми повідомляли, що після повномасштабного вторгнення Росії український уряд поклав на "Укрзалізницю" нові обов'язки. Ми також детально розповідали про фінансову підтримку, яку уряд, "Укргазбанк" та міжнародні партнери надали "Укрзалізниці" протягом 2022 року.

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів

"Укрнафта" підписала договори з АРМА про управління активами "Укрнафтобуріння". 14 червня 2023 року "Укрнафта" повідомила, що підписала договори з Агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА), за якими "Укрнафта" управлятиме корпоративними правами чотирьох компаній: ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння", ТОВ "Іст Юроуп Петролеум", ТОВ "Сахалінське" та ТОВ "Сіріус-1". 

За cловами "Укрнафти", ці компанії видобувають нафту і газ на Сахалінському родовищі. Їхні активи було заарештовано в рамках кримінальної справи, порушеної проти "Укрнафтобуріння".

[Згідно з реєстром, власниками "Укрнафтобуріння" є Ares Systems Ltd (22,49%), Deripon Commercial Ltd (22,49%), JKX Ukraine B.V. (10%) та Ariana Business Limited (22,49%). За даними ЗМІ, компанію пов'язують з бізнесменами Ігорем Коломойським, Павлом Фуксом та Віталієм Хомутинніком.

"Укрнафтобуріння" – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні, яка у 2021 році видобула 725,4 млн кубометрів газу. За даними ЕП, її чистий прибуток у 2021 році становив 5,65 млрд грн. У 2022 році він знизився до 3,77 млрд грн. – SOE Weekly.]

"Укрнафта" заявила, що розпочне управління активами після отримання дозволу на концентрацію від Антимонопольного комітету України (АМКУ), за яким "Укрнафта" та АРМА звернулися 1 червня 2023 року.

Раніше ми повідомляли, що Кабінет Міністрів схвалив пропозицію АРМА та Міністерства оборони про передачу корпоративних прав "Укрнафтобуріння" до  "Укрнафти".

Крім цього, ми писали, що АРМА отримало всі акції "Укрнафтобуріння" після того, як 7 квітня 2023 року на актив було накладено арешт.

Акції було вилучено у зв'язку з кримінальним розслідуванням щодо розробки найбільшого в Україні розвіданого газового родовища – Сахалінського у Харківській області (детальніше про цю справу читайте в одному із наших попередніх дайджестів).

Також ми повідомляли, що голова правління "Укрнафти" Сергій Корецький звернувся до Міністерства економіки з проханням передати "Укрнафті" корпоративні права "Укрнафтобуріння".

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

Реклама: