Смартфон – по паспорту, блокирование "серых" устройств и 6 лет за контрабанду: как "слуги" хотят защитить Украину

Смартфон – по паспорту, блокирование "серых" устройств и 6 лет за контрабанду: как "слуги" хотят защитить Украину

На повестке дня снова принудительная регистрация абонентов и отключение смартфонов по IMEI-коду. Что депутаты готовят для украинцев, и по кому это ударит сильнее?(укр)
Пятница, 6 августа 2021, 09:30 -
ua.depositphotos.com

Народні депутати з фракції "Слуга народу" планують запровадити примусову реєстрацію абонентів мобільних операторів, блокувати "сірі" смартфони по IMEI-коду, і ввести кримінальну відповідальність за ввезення в Україну і продаж "сірих" смартфонів та навіть за зміну цих кодів.

Нововведення зафіксовані в трьох законопроєктах, які є в розпорядженні ЕП.

Над документами, щонайменше, з квітня 2021 року, непублічно працюють члени парламентського комітету з питань цифрової трансформації. Очолює цей процес заступник голови комітету нардеп "Слуга народу" Олександр Федієнко.

Автори розраховують, що блокування "сірих" смартфонів по IMEI-коду і введення кримінальної відповідальності за продаж "сірих" смартфонів дозволить збільшити надходження до державного бюджету. В свою чергу, примусова реєстрація абонентів мобільних операторів – для підвищення захисту держави і самих абонентів.

Міністерство цифрової трансформації виступає категорично проти всіх трьох законопроєктів, а опитані ЕП експерти переконані, що у просуванні подібних ініціатив зацікавлені правоохоронці і великі постачальники електроніки.

ЕП нагадує понад десятирічну історію бажання влади різних часів запровадити примусову реєстрацію абонентів і блокування смартфонів по IMEI-коду та пояснює, що в сьогоднішніх законопроєктах.

Історія питання

Блокування по IMEI

Ідея блокувати "сірі" смартфони – ввезені нелегально або приватними особами, і не занесені в державний реєстр  по IMEI-коду – з'явилась в українських чиновників більше десяти років тому.

Наприкінці 2009 року Національна комісія регулювання зв'язку прийняла рішення, яке вимагало від мобільних операторів надавати доступ до своїх мереж лише абонентам, телефони, яких знаходяться в "білому" списку бази даних IMEI-кодів "Українського державного центру радіочастот" (УДЦР).

Тоді своє рішення члени НКРЗІ обгрунтовували необхідністю запобігання крадіжок і нелегального ввезення в Україну мобільних телефонів. Всі "сірі" телефони планували відключити вже в перших місяцях 2010 року.

Проти цієї ініціативи виступали мобільні оператори і деякі торговці електронікою. Через різкий спротив ринку рішення регулятора тоді не пройшло реєстрацію в Міністерстві юстиції.

Повторну спробу блокувати "сірі" смартфони по IMEI-коду здійснили у 2012 році народні депутати Вiталiй Корж (на той момент фракція "Блок Юлії Тимошенко") та Юрiй Мороко ("Партiя регiонiв"). Для цього вони розробили навіть окремий законопроєкт, однак і ця ініціатива була похована.

Примусова реєстрація

Ця ідея вперше матеріалізувалася у 2014 році в одному із законопроєктів більш відомих як диктаторські закони 16 січня.

Один з них запроваджував поняття ідентифікаційної телекомунікаційної картки (SIM-картка, USIM-картка тощо), використовувати яку можна було б лише на підставі договору, укладеного між оператором та споживачем.

Проте цей закон, як і більшість "диктаторських законів 16 січня", скасували 28 січня 2014 року.

Однак ідея примусової реєстрації абонентів виявилась занадто привабливою для чиновників. У 2017 році її почала просувати Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації.

Для цього держструктура розробила спеціальний законопроєкт, в якому чиновники згадали і про відродження бази даних IMEI-кодів. В пояснювальній записці до документу держслужбовці жалілися, що відсутність системи реєстрації абонентів та унікальних кодів мобільних пристроїв ускладнює проведення заходів з нацбезпеки "в умовах кібернетичних загроз".

Втім, і ця ініціатива Держспецзв’язку не втілилась у життя.

Не пройшло і двох років, як бажання "паспортизувати" абонентів і блокувати смартфони по IMEI-коду відродилася. На цей раз законопроєкт, менше ніж за місяць після перемоги на парламентських виборах, написали пять депутатів фракції "Слуга народу" – Олександр Федієнко, Михайло Крячко, Єгор Чернєв, Роман Соха і Сергій Штепа.

Тоді проти цієї ініціативи виступив віце-прем’єр-міністр та міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. У підсумку Федієнко відкликав законопроект "з метою доопрацювання", але про наміри не забув.

Спроба "Слуг" 2.0

Цього разу народні депутати з парламентського комітету з питань цифрової трансформації на чолі з Олександром Федієнко підготували одразу три законопроєкти. Всі вони є в розпорядженні ЕП.

 
Ініціатор законопроектів заступник голови парламентського комітету з питань цифрової трансформації нардеп фракції "Слуга народу" Олександр Федієнко
Джерело: facebook.Fediienko

Проєкти цих документів, поки що не зареєстровані у Верховній раді, однак з квітня місяця цього року вони опрацьовуються робочою групою, до складу якої входять представники 15 державних органів, мобільних операторів і громадських організацій.

Серед них, крім Федієнко, представники Мінцифри, Державної митної служби, Державної податкової служби, НКРЗІ, Держспецзв’язку, УДЦР, "Київстар", Vodafone Україна, lifecell, Асоціація підприємств інформаційних технологій України, "Телас" та "Український союз промисловців і підприємців".

Що пропонується в доопрацьованих законопроєктах?

Прийняття першого з них, забезпечить блокування "сірих" смартфонів. Він передбачає:

✔ створення мобільними операторами локальних баз даних ІМЕІ;

✔ запровадження дозволів продажу на території України лише тих пристроїв, ІМЕІ яких наявні в Реєстрі ідентифікаторів (ІМЕІ) зі статусом дозволеного до застосування в мережі;

✔ покладення на регулятора (Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) зобов'язання щодо введення в обіг пристроїв з ІМЕІ і контроль за їх обігом;

✔ зобов’язання для мобільних операторів вести локальні бази даних ІМЕІ, перевіряти коди нових пристроїв в мережі, інформувати абонентів про можливість їх використання та блокувати пристрої;

✔ зобов’язання для абонентів самостійно реєструвати пристрої, які отримали тимчасовий – на два місяці – дозвіл на використання в мережі.

Блокування "сірих" смартфонів пропонується розпочати з 1 січня 2023 року.

Щоб прикрити чи, принаймні, зменшити нелегальне ввезення і продаж телефонів, автори ініціюють зміни до Кримінального кодексу. Так, в ньому можуть з'явитися покарання за три нових види злочинів.

Перше. В статті 201-1 ("Контрабанда"), поруч з лісоматеріалами з'явиться санкція "за переміщення в Україну поза митним контролем смартфонів і іншого обладнання з ІМЕІ-кодом". За перше таке порушення каратимуть штрафом на 34 тис грн або позбавленням волі на строк до 3-х років. У випаду повторення – до 6 років.

Друге. Якщо хтось захоче змінити на телефоні ІМЕІ-код, то за це також доведеться нести відповідальність. На перший раз, мінімум у вигляді штрафу в 17 тис грн, повторне порушення – позбавлення волі до 2-х років.

Третє. За продаж підробленого або вкраденого телефону спершу штрафуватимуть на 8,5 тис грн, а при повторному порушенні – саджатимуть на строк до 2-х років.

Всі ці норми можуть запрацювати з 1 липня 2022 року.

Третій документ передбачає примусову реєстрацію абонентів. Якщо приймуть цей законопроєкт кожен, хто користується мобільним телефоном повинен буде пройти ідентифікацію шляхом укладення відповідного договору.

Тим, хто цього не зробить, мобільні оператори з 1 січня 2023 року перестануть надавати послуги. Тобто, відключать.

Чому народні обранці хочуть прийняти вказані зміни?

В інформаційній довідці автори роблять ставку на фінансовій стороні питання. Мовляв, йдеться про мільярди.

Як вказується в довідці, у 2020 році сукупний ринок смартфонів в Україні становив 33 млрд грн. Це близько 30% від усього ринку побутової техніки (101,7 млрд грн).

"За оцінкою експертів, у 2020 році обсяг "чорного" імпорту смартфонів, при якому не сплачується ПДВ, становив 7,45 млрд грн (24,6%), через що держава недоотримала близько 1,49 млрд грн ПДВ", – зазначається в документі.

Ще 17-20% від сукупного обсягу ринку смартфонів у 2020 році становив "сірий" імпорт, головним чином повʼязаний із штучним заниженням ціни товарів, які ввозяться на територію країни.

Загалом державний бюджет у 2020 році від функціонування "сірого" ринку побутової електроніки недоотримав близько 7 млрд грн.

У свою чергу Олександр Федієнко не надав жодної конкретної відповіді на запитання журналіста ЕП. Всі відповіді звелись до того, що "законопроєкти напрацьовуються в робочій групі, остаточної версії документів ще немає, а на голосування вони будуть винесені як тільки будуть готові".

Реакція Мінцифри

Кілька років тому саме завдяки позиції Мінцифри ініціативу депутатів вдалось повернути на доопрацювання. Як у відомстві ставляться до нових ініціатив?

Коментуючи ідею блокування "сірих" смартфонів, в Мінцифри зазначають, що така ініціатива фактично зобов'язує абонентів з'ясовувати законність походження купленого ними кінцевого обладнання. Інакше їх можуть відключити від мережі.

"Кінцеві користувачі не контролюють, як ввозиться кінцеве обладнання бізнесом. А законопроєктом фактично на громадян перекладається державне завдання щодо боротьби з такими правопорушеннями та правові наслідки у вигляді припинення надання послуг за неправомірні дії третіх осіб, які незаконно ввозять на територію України таке обладнання", – зазначають у відомстві.

В Мінцифри також наголошують, що застосування кримінальної відповідальності за імпорт і продаж "сірих" смартфонів не відповідає ступеню їх суспільної небезпеки.

Крім того, у всіх випадках пропонується настання кримінальної відповідальності незалежно від обсягу чи вартості кінцевого термінального обладнання.

Наприклад, переміщення через митний кордон України чи поза ним, телевізора за 30 тис грн сьогодні карається адміністративним штрафом в розмірі 100% вартості товару. Законопроєктом же за аналогічні дії пропонується карати позбавленням волі до шести років, якщо навіть предметом контрабанди є мобільний телефон вартістю 7 тис грн.

"Будь-які законодавчі ініціативи, які зачіпають приватність громадян, мають бути добре продуманими та обґрунтованими, інакше викликатимуть жорстку протидію суспільства і сприйматимуться як звуження свобод та порушення прав користувачів.

Нам не зрозуміла суть проблеми, яка потребує розв’язання, причини її виникнення, чим зумовлені вказані зміни до законодавства, та яка мета прийняття такого акта. Пояснювальна записка до запропонованих законодавчих змін може прояснити таку потребу, проте нам її не надавали", – наголошують в Мінцифри.

Реакція експертів

Кіберактивіст під ніком Sean Brian Townsend, який періодично публікує інформацію про вразливості державних інформаційних систем, на прохання прокоментувати законопроєкти нардепів ставить кілька риторичних питань.

"Чому б проблеми митниці не вирішувати на митниці? Що перешкодить вносити до реєстру ті ж самі "сірі" телефони за хабар? У подібних ініціативах зацікавлені правоохоронці і, можливо, великі постачальники техніки, і я не думаю, що зі створенням реєстру (IMEI-кодів. ЕП) щось зміниться на краще", – каже кіберактивіст.

Консультант учасників ринку телекомунікацій Роман Хіміч бачить в примусовій реєстрації абонентів бажання нардепів підвищити відповідальність мобільних операторів за захист абонентських номерів, які сьогодні масово використовуються в якості "фінансових " (номер телефону, який абонент використовує для здійснення банківських фінансових операцій. ЕП).

В той же час Хіміч переконаний, що номери мобільного зв'язку не повинні використовуватись як засіб ідентифікації.

"Ця порочна практика стала популярною в світі з подачі американських інтернет-платформ, а в Україні – стараннями Приватбанку. Апологети цієї практики вбивають відразу кількох зайців: радикально зменшують свої витрати, різко розширюють коло користувачів, при цьому знімають з себе будь-яку відповідальність. Показово, що прийнята в ЄС директива щодо фінансових послуг, відома як PSD2, не залишає місця для використання мобільного номера як засобу ідентифікації", – наголошує експерт.

Схожа ситуація і з ініціативою контролювати обіг електроніки за допомогою обліку IMEI та інших ідентифікаторів, вважає він.

"Органи влади демонструють повну неспроможність в справі припинення контрабанди та порушень при імпортних операціях. В якості чарівної пігулки від власної імпотенції влада пропонує ускладнити життя бізнесу і споживачам", – обурюється Хіміч.

В свою чергу експерт з інформаційної безпеки Микита Книш підтримує видачу SIM-карт за паспортами, оскільки за його словами, це загальноприйнята світова практика.

"Це є частиною системи, де кожен спостерігає один за одним. Умовна людина, яка купила номер телефону на свій паспорт, вже буде уважніше відноситися до свого номера телефону, тому що буде знати, що його у будь-який момент можуть ідентифікувати", – вважає експерт.

На його думку, це допоможе суттєво знизити випадки шахрайства.

Проте, за його словами, є і зворотній бік медалі паспортизації номерів телефонів – це зловживання з боку спецслужб і правоохоронних органів. Крім того, державні органи обов’язково перекладуть на мобільних операторів відповідальність за захист інформації про абонентів, що призведе до підвищення вартості мобільного зв’язку, впевнений експерт.

Крім цього, Книш не підтримує створення реєстру IMEI, оскільки це не допоможе боротися з "чорним" імпортом. Він також виступає проти введення кримінальної відповідальності за контрабанду телефонів.

"Чому вони (правоохоронці. ЕП) просто не пересаджають всіх контрабандистів? – задає риторичне питання експерт. – Ми вже знаємо історії, коли створюються цілі компанії під "кришою" тієї чи іншої силової структури і займається імпортом електроніки під виглядом особистих посилок. Так може варто самим припинити "кришувати" це питання, а не вводити додаткові реєстри?"

На його думку, блокування за IMEI і кримінальна відповідальність за контрабанду телефонів – це перекладання відповідальності на бізнес, щоб той заплатив за вирішення існуючих проблем.


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!