Китайский прилет: как спор за "Мотор Сич" загнал украинскую власть в тупик

Китайский прилет: как спор за "Мотор Сич" загнал украинскую власть в тупик

Три года идет война китайских владельцев "Мотор Сичи" с украинской властью. Какую сторону выбрал Владимир Зеленский, и какие последствия для Украины может иметь противостояние Китая и США? (укр)
Понедельник, 1 февраля 2021, 09:45 -
Зеленский в вертолете на военной выставке в октябре 2019 / president.gov.ua

Служба безпеки України вривається на збори китайських акціонерів "Мотор Січі" та олігарха Олександра Ярославського з метою розслідувати "знищення виробничих потужностей акціонерного товариства, яке має важливе оборонне та народногосподарське значення".

Зазвичай непублічний Ярославський активно змагається за свою частку акцій в "Мотор Січі". Він навіть прийшов в СБУ на допит разом з численними ЗМІ.

Напівмістичний китайський інвестор Ван Цзінь, якого донедавна реальний господар "Мотор Січі" В'ячеслав Богуслаєв представляв публіці як останню надію на спасіння авіаційного гіганта, відкрито звинуватив оточення Богуслаєва в "зраді та перевищенні довіри і повноважень".

На початку 2021 року всі гравці, які змагаються за останнього виробника авіаційних двигунів в Україні, були вимушені відкрити карти та перейти в контрнаступ. Причина – торговельні санкції США проти китайських інвесторів.

Щоб зрозуміти логіку Банкової щодо проблем "Мотор Січі", StateWatch проаналізувала низку кулуарних рішень української влади.

Контекст. 31 січня в Запоріжжі повинні були відбутися позачергові загальні збори АТ "Мотор Січ", ініційовані китайськими інвесторами та українським бізнесменом Олександром Ярославським. Проте їх зірвала СБУ. На місце подій також прибула група депутатів з фракції "Слуга народу".

Перед цим Володимир Зеленський видав указ на підставі рішення РНБО від 28 січня 2021 року про застосування спеціальних економічних санкцій проти китайських інвесторів "Мотор Січі".

Ще раніше, 15 січня, США запровадили санкції проти китайської компанії Skyrizon – інвестора в ПАТ "Мотор Січ", заявивши, що вона загрожує національній безпеці США.

На зрив зборів акціонерів та запроваджені Україною санкції також відреагували в Skyrizon та бізнес-групі бізнесмена Олександра Ярославського DCH, яка є співінвестором в придбанні заводу "Мотор Січ".

Небесна мрія Москви

"Мотор Січ" є високотехнологічним виробником двигунів для літаків та гвинтокрилів. Підприємство в 1990-х роках приватизував В'ячеслав Богуслаєв. Його кар'єрний шлях на заводі почався в далекому 1966 році з посади інженера.

З 2006 року Богуслаєв регулярно обирався до парламенту, у тому числі від "Партії регіонів". На останніх виборах він програв мажоритарний округ молодому весільному фотографу із "Слуги народу".

Суміщення високої політики та управління заводом дозволило зберегти "Мотор Січ" від краху тоді, коли в Україні занепали інші аналогічні підприємства: Вінницький авіаційний завод, Харківське авіаційне підприємство, Закарпатське вертолітне об'єднання.

Не в останню чергу "Мотор Січ" вижила завдяки паразитуванню на інших державних компаніях.

З 2005 року діє угода з державним конструкторським бюро "Івченко-прогрес", завдяки якій "Мотор Січ" безплатно на 60 років отримала конструкторську та експлуатаційну документацію на цілу плеяду двигунів для літаків та гвинтокрилів.

Схоже, саме ця документація і потрібна Пекіну. Важлива деталь: не китайському приватному інвестору, а китайському уряду.

"Skyrizon – китайська державна компанія. Її спроби придбати та узаконити закордонні військові технології становлять значну загрозу національній безпеці США та інтересам зовнішньої політики", – так охарактеризувало китайського інвестора "Мотор Січі" Міністерство торгівлі США в повідомленні щодо санкцій.

Проте не тільки Китай хоче посилити свій вертолітний парк. За китайськими інвесторами видніється тінь Кремля.

Річ у тім, що у 2014 році "Мотор Січ" спіткала економічна криза: українська компанія через війну з Росією не могла обслуговувати авіапарк її армії. Після втрати цих замовлень Богуслаєв вирішив шукати альтернативи в Китаї і знайшов їх.

 
В'ячеслав Богуслаєв швидко знайшов альтернативу російському ринку
фото УНІАН

Ще у 2015 році він уклав з китайським холдингом Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co Ltd меморандум про співробітництво з метою створення заводу з виробництва авіаційних двигунів у місті Чунціні (КНР).

Згідно з домовленостями, українські технології та частина спеціалістів "Мотор Січі" мали перебазуватися до КНР.

За це завод у Запоріжжі у 2016 році отримав 100 млн дол кредиту під 0,3% річних, які врятували українську компанію від краху. Загалом сума відкупних сягала 250 млн дол.

Взамін китайський холдинг отримав 56% акцій українського підприємства. Про це стало відомо восени 2017 року.

Однак залежність "Мотор Січі" від російського ринку означає і зворотну залежність російської авіації від запорізького заводу.

"У разі реалізації цього проєкту Україна втратить позиції на світовому ринку авіаційного двигунобудування та авіаремонту, враховуючи, що українськими двигунами оснащено майже 80% вертольотів, вироблених у РФ", – зробили висновок аналітики держконцерну "Укроборонпром" під час оформлення китайської угоди.

Потаємні страхи Києва

Проблемна угода між Богуслаєвим і китайцями дісталася Володимиру Зеленському в спадок. Проте це не той випадок, коли проблему можна забути і з часом вона вирішиться сама. Хоча саме так виглядала політика Офісу президента щодо "Мотор Січі" до американських санкцій.

За Петра Порошенка після кількох таємних нарад РНБО був затверджений сценарій, за яким китайському інвестору Skyrizon відходять понад 50% акцій "Мотор Січі". При цьому держава через концерн "Укроборонпром" мала отримати як гарантію контролю над авіатехнологіями 25% акцій підприємства.

Щоб такий сценарій був підтриманий громадськістю, до бюджету з Китаю мало надійти 100 млн дол на розвиток державних авіаційних підприємств "Антонов", "Івченко" та інших.

За Зеленського сценарій змінився: з нього викинули "Укроборонпром" та 100 млн дол. Натомість на 25% почав претендувати наближений до Банкової олігарх Олександр Ярославський.

Після цього, до запровадження США санкцій проти китайської компанії, влада здійснила кілька гучних, проте безрезультатних кроків.

У серпні 2020 року Зеленський доручив прем'єру Денису Шмигалю вжити заходи щодо захисту економічних інтересів держави. Зокрема, оцінити вплив "Мотор Січі" на економічні інтереси країни.

Шмигаль запевнив Зеленського, що вже розробляється законопроєкт для регулювання міжнародних інвестицій у сферах національної безпеки. Про конкретні кроки щодо "Мотор Січі" прем'єр не доповідав.

Натомість новостворене Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості опрацьовувало питання збільшення бюджетного замовлення "Мотор Січі", зокрема, за кошти французького контракту МВС на постачання гелікоптерів Airbus з Франції.

Для модернізації гелікоптерної лінійки запорізькому заводу необхідно залучити 2,13 млрд грн. Порівняно з деякими бюджетними витратами це невеликі кошти. Особливо якщо порівняти з 11 млрд грн, які МВС хоче до 2022 року сплатити французькій стороні.

Проте відомство Арсена Авакова відмовилося надати фінансування. Гелікоптери МІ-8, які може запропонувати вітчизняний виробник, в МВС назвали застарілими і додали, що будь-яке порушення умов французького контракту "завдасть державі суттєвої репутаційної шкоди". Тобто в найближчі роки МВС гелікоптерний бюджет нікому не збирається віддавати.

 
Арсен Аваков і Володимир Зеленський
джерело: mvs.gov.ua

На випередження зіграв Вашингтон. Американські санкції проти Skyrizon сплутали місцевим стратегам усі карти.

Зеленський розуміє, що у 2021 році Україна як ніколи потребуватиме фінансової підтримки адміністрації Джо Байдена, і саме тому, схоже, український президент вирішив діяти у фарватері геополітичних інтересів старшого партнера.

Після американських обмежувальних заходів щодо Skyrizon жарти скінчилися і для Богуслаєва – він сам може потрапити в чорні торговельні списки США. Це спричинило б хвилю блокувань фінансових рахунків Богуслаєвих по всій Європі, у тому числі на родинному італійському острові.

Холодний душ для Банкової

У листопаді 2020 року Ду Тао як уповноважений представник компанії Skyrizon та Ван Цзіня написав офіційного листа до РНБО, у якому в притаманній культурі Сходу завуальованій манері запропонував підтримку Пекіна.

"Ділові зв'язки між "Мотор Січчю" та іноземними партнерами можуть стати фундаментальним фактором для партнерства між Україною та іноземними урядами у військовій сфері", – підкреслив китайський посланець. Цим листом він уперше зафіксував політичний інтерес Піднебесної.

Зеленський опинився в непростій ситуації. З одного боку – військово-політичний партнер США, який виступає проти авіаційного посилення Пекіна. З іншого – Китай, важливий торговельний партнер, який готовий вливати суттєві кошти в українські проєкти. Також значну роль відіграє залежність повітряних сил РФ від потужностей "Мотор Січі".

Рано чи пізно вибір довелося б зробити, і санкції США змусили ОП визначитися на користь Заходу. Київ не може дозволити собі втратити підтримку військово-стратегічного партнера – гаранта безпеки під час тривалого гібридного наступу Москви.

Очевидно, що без втрат не обійдеться. Затягування часу Банковою розв'язало китайському інвестору руки в міжнародному арбітражі.

Після зірваних зборів акціонерів Skyrizon опублікувала заяву, у якій виключила будь-яку можливість примирення. Зрештою, 3,5 млрд дол, які Skyarizon хоче стягнути з України, дещо завищена і буде суттєво відкорегована під час судового розгляду.

Більш суттєвих втрат Україна може зазнати в разі запровадження економічних санкцій з боку Китаю. У будь-якому разі, на тридцятому році Незалежності українській політичні еліті настав час зрозуміти, що за суверенітет, у тому числі економічний, треба боротися.

Національні економічні інтереси повинні захищати не Штати, а сама Україна. Конкретніше – президент Володимир Зеленський, до сфери відповідальності якого входять національна безпека та ОПК.

Гліб Канєвський, StateWatch, проєкт "Марлін", для ЕП


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!