Налоговые проверки бизнеса во время моратория

Налоговые проверки бизнеса во время моратория

Особенности проверок бизнеса во время карантина и что изменится после окончания моратория. (укр)
Вторник, 22 декабря 2020, 13:15
управляющий партнер Martyniv Law Firm

З весни цього року більшість податкових перевірок не проводиться через мораторій на їх проведення. 

За нормами перехідних положень Податкового кодексу, заборона на перевірки буде активною до тих пір, доки країна на карантині. 

Водночас на локдауні дозволені і популярні позапланові перевірки по відшкодуванню ПДВ більше 100 тис. грн., перевірки щодо ліцензій, патентів, виробництва, обігу, зберігання підакцизних товарів, перевірки щодо касових операцій, камеральні перевірки. 

Можливими є перевірки й коли має місце припинення, реорганізація, закриття суб’єктів господарювання, порушено провадження про визнання банкрутом платника податку, і звісно ж, за заявою самого платника.

Реклама:

Так, передбачено в законі, але на практиці це далеко не всі перевірки, які проводить податкова. І деякі підстави для заходів контролю та висновки ревізорів в актах перевірок, відверто викликають багато питань.

Відшкодування ПДВ 

Тим платникам податку, які заявляють до відшкодування суми від’ємного значення ПДВ більше 100 тис. грн варто бути готовими, що після перевірки ревізори можуть зробити висновки про завищення сум від’ємного значення.

На чому можуть базуватися такі висновки в акті перевірки? Діапазон обґрунтувань доволі широкий – від відверто слабких доводів, – як от відсутність мокрих печаток на банківських виписках з системи клієнт-банк, до більш обґрунтованих, – як от нереальність самої операції чи відверто несподіваних, – як от "завершеність" господарських операцій.

Підкреслюємо, що в основу висновку про нереальність операцій має бути покладена логіка, ретельний аналіз первинної та товаросупровідної документації та, звісно ж, норми Податкового кодексу.

Кримінальні провадження, вироки на підставі угод про визнання вини, на які часто-густо ми зустрічаємо посилання в актах перевірок як підставу для невизнання сум податкового кредиту, не дають автоматичного висновку про нереальність операцій. 

Ця теза підтверджена й на рівні правового висновку та наступних постанов Верховного суду.

Відсутність завершення господарських операцій з придбання та реалізації унеможливлює право на відшкодування ПДВ – спробуємо відстежити тут логіку податкової. 

Компанія купила товар на митній території України. Все чітко: кошти сплачені, податкові накладні зареєстровані. Перша подія відбулася – право на податковий кредит виникло. Але ніт. Податкова бачить, що куплена продукція мала постачатися далі на користь нерезидентів, але не постачалась і була реалізована на митній території України. 

В акті перевірки й в подальших оскарженнях аргументом податкової слугуватиме те, оскільки експорт відсутній, то від’ємне значення з ПДВ сформовано безпідставно. Звісно, про таке "ноу-хау" в ст. 200 Податкового кодексу, яка регламентує відшкодування ПДВ, жодної згадки немає.

Штрафи за санкціями, які виключені з Податкового кодексу

Такі податкові повідомлення-рішення складаються на основі ще "докарантинних" узгоджених нарахувань. 

До прикладу, підприємство визнало факт відсутності реєстрації податкових накладних, сплатило штраф, але потім все одно не зареєструвало ці податкові накладні. 

Зауважимо, що такі податкові накладні не надавалися отримувачу, тобто були виписані "самі на себе" по операціях, що не були господарською діяльністю платника.

Так, до 23 травня 2020 року стаття 120-1.2 Податкового кодексу передбачала так званий "повторний" штраф в розмірі 50% від суми ПДВ за не реєстрацію податкової накладної. 

Адже сплата штрафу не звільняє від обов’язку реєструвати податкові накладні в ЄРПН. Але, після змін внесених Законом 466-9 така санкція не застосовується до накладних, які складаються "самі на себе" по операціях перелічених в абз. а-г пп. 198.5 ПКУ. 

Зауважимо, що серед таких операцій є й ті, що непов’язані з господарською діяльністю. Санкції нема, а штрафи застосовують.

Цей кейс перебуває з літа на стадії прийняття рішення ДПС за результатами розгляду скарги. 

Загальне правило, що відсутність рішення податкової в строк означає автоматичне задоволення скарги тепер не працює. Перехідні положення ПКУ дозволяють пролонгувати строки розгляду скарг по останній день місяця, в якому завершується карантин.

Реєстрація податковою скарги на штрафи від платника в строк понад десять днів

Поки платник податків оскаржує податкове повідомлення-рішення, усі податкові донарахування та штрафи є неузгодженими. Тобто, їх не треба платити. 

Саме тому, за замовчуванням усі скарги подаються не в дозволені для оскарження 10 робочих днів, а в строки сплати донарахувань за ППР – 10 календарних днів що настають за днем отримання ППР. 

Ще в докарантинні часи податкова мала таке правило, що якщо скарга подається після 17:00, то вона реєструється наступним днем. 

На карантині ДПС пішла ще далі – рахує строки узгодження донарахувань від дати власної внутрішньої реєстрації – тобто коли податківці отримали пошту, тоді скарга і подана платником. 

Звісно, за ці періоди податкова зараховує всі сплачені кошти в рахунок оплати податкового боргу, а по сплаті податкових зобов’язань у платника податків виникає недоїмка.

При чому сама ДПС роз’яснює, що днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою – дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. 

Скарга, подана із дотриманням строків зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Неприємним моментом тут є те, що акти камеральних перевірок платники податку отримують від податкової через декілька місяців після їх складення. Такі "процедурні" порушення для органу державної влади є недопустимими.

Ліцензії на зберігання пального та роздрібної торгівлі пальним 

До березня 2020 року необхідно було отримати ліцензії на зберігання пального. Якщо є факт придбання пального без ліцензії – штраф в 500 тис. грн.; роздрібна торгівля пальним без ліцензії штраф – 250 тис. грн. 

Тут здебільшого все зводиться до правомірності чи неправомірності відмов у видачі ліцензії, а також доведення самого факту зберігання чи відповідно реалізації. Окремо може мати місце анулювання вже раніше виданої ліцензії.

Чи відновляться податкові перевірки в 2021 році? 

На сайті ДПС оприлюднений так званий звіт, де сама податкова визначила ризики в розмірі близько 48 мільярдів гривень по усіх податкових перевірках, що призупинені чи не можуть бути розпочаті. 

Також на сайті ДПС опубліковано проєкт Постанови КМУ, якою планується частково скасувати мораторій на перевірки, що передбачений Перехідними положеннями Податкового кодексу. 

Це стосується, зокрема, розпочатих до карантину, але не закінчених податкових перевірок та перевірок, які були заплановані на листопад-грудень 2020 року. 

Підкреслюю, що часткове чи повне скасування мораторію на податкові перевірки може відбутися, якщо такі зміни будуть внесені до Податкового кодексу саме законом. 

Якщо ж бізнес та країна отримують тільки постанову КМУ про відновлення перевірок без змін до Податкового кодексу, то очевидно, що політична воля не співпадатиме з основоположними принципами права.

І тут йде мова не про далекі (які насправді мають бути близькими) принципи верховенства права і законності, а банально про те, що є закон, а є підзаконний акт, і останній не може вносити зміни до закону. 

За кейсами 2020 року можна зробити висновки, що потрібно підвищувати якість податкових перевірок та вибудовувати культуру взаємодії податківців з платниками податків.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: