"Хата не с краю": зачем предпринимателям объединения

"Хата не с краю": зачем предпринимателям объединения

Как местный бизнес объединяется для того, чтобы защищать, поддерживать и развивать друг друга и свои громады. (укр)
Вторник, 3 ноября 2020, 13:04
проектный менеджер CIVITTA

Малий та середній бізнес — основа здорової економіки. Останнім часом в Україні з'являється все більше ініціатив, спрямованих на його розвиток — від програми "Доступні кредити 5-7-9%" до інформаційно-освітнього ресурсу для підприємців "Дія. Бізнес". 

При цьому один з ключових шляхів для систематичного підсилення малого та середнього бізнесу — організації з розвитку підприємництва.

Навіщо потрібні організації з розвитку підприємництва?

Коли є спільні потреби, підприємці об'єднуються, щоб разом знаходити рішення.

Уявімо ситуацію: нові рішення місцевої ради можуть погіршити умови ведення бізнесу; якщо представники бізнесу оперативно зреагують, вийдуть на діалог з місцевою владою й зможуть відстояти свої інтереси, разом вони знайдуть більш сприятливу альтернативу. 

Реклама:

Або навпаки, у партнерстві з місцевою радою підприємці можуть змінювати умови ведення бізнесу на краще: наприклад, у 2018 спілка підприємців "Стіна" у Вінниці ініціювала створення відкритої регуляторної платформи, в рамках якої місцева рада у партнерстві з бізнесом та громадськістю переглянула та скасувала низку регуляторних актів для зниження адміністративного тиску на бізнес. 

Інша ситуація: є можливість вигідно експортувати продукт, проте малі підприємці нею не користуються через складнощі з процесом сертифікації й встановленням партнерств з покупцями. 

Або: є можливість краще налагодити виробництво за рахунок технологічних чи організаційних інновацій, реалізувати яку підприємцям заважає обмежений доступ до знань. 

Тут на допомогу приходять такі організації як Асоціація виробників молока, яка надає господарствам-членам консультаційні послуги з питань управління, ветеринарії, агрономії та сприяє організації торгових місій до інших країн.

Підприємці можуть об’єднуватись і для економічного розвитку свого міста або регіону ревіталізації, залучення інвестицій, просування бренду території. 

Так, об’єднання підприємців "Ми херсонці" працює над створенням кластеру креативних індустрій та розвитком соціального підприємництва в місті, трансформуючи колишні промислові території у творчі простори. 

Підвищення туристичної та інвестиційної привабливості міста в результаті таких проєктів розширює можливості для місцевого бізнесу.

Об'єднавшись навколо спільних потреб, підприємці можуть задовольнити їх з меншими витратами (в тому числі за рахунок ефекту масштабу) та більшими шансами на успіх. 

Такі об'єднання для пошуку спільних рішень бувають галузевими, а можуть зв'язувати підприємців з різних індустрій. 

Вони можуть бути спрямовані на адвокацію, правозахист, освіту, специфічні послуги (наприклад, сертифікація), нетворкінг, або ж поєднувати в собі відразу кілька функцій. Особливо важливі такі об’єднання в часи кризи, коли взаємопідтримка критична для виживання. 

Такі об'єднання часто з'являються не ситуативно, а існують систематично, виступаючи єдиним голосом в діалозі з владою, слугуючи постійним джерелом інформаційної підтримки та надійною платформою для розвитку партнерств — як організації з розвитку підприємництва. 

Називатись такі організації можуть по-різному: від бізнес-асоціації до клубу підприємців.

Очікування vs реальність

В Україні на національному рівні таких організацій декілька сот, багато з яких активні — найбільш відомі приклади включають Торгово-промислову палату, Європейську бізнес-асоціацію, Спілку українських підприємців та інші. На місцевому рівні активних організацій істотно менше.

З усіх 330+ міст України з населенням до 100 тисяч, де знаходиться значна частка малого та середнього бізнесу, нашій команді вдалось знайти організації з розвитку підприємництва всього в 160+ містах. 

Тобто, в половині невеликих українських містечок таких організацій поки немає зовсім — кожен підприємець сам на сам зі своїми проблемами. Віч-на-віч з бар’єрами, непереборними наодинці.

Багато з таких організацій в невеликих містах активні й слугують справжньою опорою для місцевого бізнесу. 

Проте часто вони формуються та розвиваються лише завдяки ентузіазму окремих підприємців та активістів, в умовах обмеженого доступу до інформаційних та фінансових ресурсів, кращих практик та партнерської підтримки; не мають чітко сформульованої місії, бачення майбутнього розвитку, цілей, організаційної структури, стабільного фінансування, регулярних подій, зустрічей, послуг.

Навчимо, підтримаємо, озброїмо

Цієї весни, незважаючи на карантин, ми запустили Школу організацій з розвитку підприємництва, мета якої — якраз формування нових та розвиток вже існуючих організацій з розвитку підприємництва в невеликих містах України. 

Перший компонент "Розвиток завдяки співпраці", що реалізується CIVITTA, сфокусовано на залучення малих та середніх підприємств до місцевого економічного врядування, налагодження діалогу та об’єднання зусиль влади та підприємців для місцевого економічного розвитку. 

Другий компонент "На варті інтересів бізнесу", що реалізує Фонд Східна Європа, спрямований на моніторинг діяльності місцевої влади та збільшення прозорості у взаємодії локального бізнесу з владою. 

Обидва компоненти реалізуються за підтримки Програма USAID "Конкурентоспроможна економіка України" (КЕУ).

В рамках першого компоненту нашій команді вдалось відібрати на програму 40 організацій з 20 областей України, що представляють 37 населених пунктів з населенням до 100 тисяч осіб від Стебника у Львівській області до Лисичанська в Луганській. 

Організації об’єднують дуже різні бізнеси та вирішують різні проблеми. Так, Асоціація виробників Херсонського кавуна та кооператив з вирощування квасолі "Стрийський Ясь" з Львівської області працюють над розвитком унікальних брендів та реєстрації найменування походження локальних сортів кавуна та квасолі. 

"Фешн Кластер Юкрейн" об’єднує підприємців Донецької та Луганської області для відродження легкої промисловості регіону. Союз жінок-фермерів з Миколаївської області та ініціативна група I see you з Запорізької області фокусуються на розвитку жіночого підприємництва. 

"УФРА" з Івано-Франківської області разом з місцевою владою працює над залученням інвестицій до регіону.

Наразі ці організації проходять спеціалізовану учбову програму, що допоможе більш ефективно розвивати та підтримувати локальний бізнес, вибудовувати конструктивний діалог між підприємцями та місцевою владою, проводити дієві адвокаційні кампанії, розробляти та реалізовувати проєкти для місцевого економічного розвитку.

У жовтні 23 організації-учасниці вже представили стратегії розвитку та ідеї флагманських проєктів, напрацьовані разом з менторами досвідченими експертами та лідерами вже успішних бізнес-об’єднань. 

А у 2021 році буде грантовий конкурс — найкращі проєкти отримають до $7 тис., а також індивідуальну менторську підтримку для їх реалізації.

Унікальність Школи в тому, що вона спрямована саме на рівень невеликих міст та ОТГ, де бізнес має значно менший доступ до інформації, послуг та партнерських мереж, ніж у столиці та обласних центрах отже, потреба в ефективних, інституційно зрілих організаціях з розвитку підприємництва є найбільшою.

Сильні організації з розвитку підприємництва - успішна економіка

Організації з розвитку підприємництва — це про сильний бізнес. Чим сильніші такі організації, тим більш широкий в бізнесу доступ до можливостей зростати та виходити на нові ринки, захищати свої права та відстоювати інтереси, знаходити партнерів та отримувати цінну інформацію.

Організації з розвитку підприємництва — це про партнерство для розвитку. Чим сильніші такі організації, тим більш регулярним та конструктивним є діалог між підприємцями та місцевою владою, скоординованими є зусилля підприємців для розвитку свого міста або ОТГ.

А в сильному бізнесі, залученому до місцевого економічного розвитку, й полягає рецепт успішної економіки.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: