Чи може продовольча безпека стати початком “бізнесу як зазвичай” з Росією?

Чи може продовольча безпека стати початком “бізнесу як зазвичай” з Росією?

Світ потрохи втрачає зв'язок між війною Росії проти українців і продовольчою кризою. Чому так відбувається?
Четвер, 16 червня 2022, 18:00
кураторка Київського хабу спільноти Global Shapers

Війна в Україні в контексті глобальної продовольчої кризи – один з найголовніших фокусів Всесвітнього економічного форуму в Давосі, який відбувся у Швейцарії.

Повномасштабне вторгнення Росії, незаконні та агресивні дії окупантів по відношенню до цивільного населення, викрадення та вивезення продукції. Все це має великий вплив на глобальну продовольчу кризу, оскільки саме Україна є одним з основних гравців у сільському господарстві та виробництві продуктів харчування.

80 тис квадратних кілометрів території нашої країни можуть бути заміновані. А це означає, що експорт зерна потенційно скоротиться до 4 млн тонн.

За прогнозами EurasiaGroup вже до листопада 2022 року близько 1,9 мільярда людей стикнуться з проблемами продовольчої безпеки.

Реклама:

Продовольча криза

Збереження торговельних потоків з Україною і зменшення залежності від Росії є життєво важливими для компенсації впливу війни на глобальну продовольчу систему.

Директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Біслі заявив, що Україна спроможна забезпечити зерном 400 мільйонів людей на землі. "Тож, уявіть, коли українські фермери на полі бою, не засівають і не збирають врожай, який вплив це буде мати", – застерігає Біслі.

Дуже важливо, щоб Україна стала частиною рішення продовольчої кризи і була присутньою у дискусіях щодо цього питання. Але у панельній дискусії Food Systems in Crisis: A Roadmap for Action українська делегація майже не була представлена.

Хоча перед світом стоять серйозні виклики, безліч питань, де відповіді потрібні вже зараз, і без залучення представників з України, не можливо буде знайти правильні рішення. Світ це має розуміти.

Крім цього, для подолання продовольчої кризи, а також швидкого завершення війни має бути збережена позиція встановлення та виконання санкцій, а не їх обхід.

"Наслідки для світу будуть жахливими: люди помиратимуть через відсутність їжі". Генсек ICC про блокаду експорту українського зерна

Так, під час форуму певні учасники цікавилися, чи вистачить спроможності у російських фермерів забезпечити зерном світ у цьому році і чи ми можна продовжити business as usual з Росією, якщо перед світом стоїть виклик голоду.

Росія вже побачила санкції та блокування власних товарів, нафти та газу, але чи згоден світ не купляти врожай у росіян і продовжувати санкції щодо добрив?

Одна з відповідей на це питання прозвучала від президента Всесвітньої організації фермерів Тео Де Ягер. Вона полягає в тому, що Росія це не лише влада, це її люди, це фермери і зазвичай, саме ці люди стикаються з продовольчою буденною небезпекою.

"Я хочу вірити, що їжа може подолати кордони і ми не спричинимо катастрофу голоду, тому що потім це буде глобальною проблемою, а не тільки проблемою війни в Україні", – каже Тео Де Ягер. Чи означає це, що світ поступається?

Тут як ніколи дуже важливо розставити правильні акценти про те, що Росія наразі тероризує весь світ голодом і треба шукати шляхи вирішення цієї проблеми, не піддаючись на ціннісні поступки агресору. Адже наскільки б прикро не було це усвідомлювати, але ми маємо констатувати, що не всі у світі розуміють українців в цій війні.

Від деяких лунають пропозиції щодо перемовин з агресором, спільною роботою над проблемами та щире нерозуміння причин, чому війна досі триває. Нам потрібно продовжувати інформаційну роботу і пояснювати світу, чому допомога Україні в однозначній перемозі над Росією є запорукою розв’язання глобальної проблеми постачання їжі.

Під час панельної дискусії Russia: What’s Next фігурувала думка, що для таких країн, які Індія, війна в Україні відбувається на "Європейському континенті, тому, вирішувати потрібно європейцям".

Війна на нашому континенті, але наслідки війни в Україні будуть набагато значніші саме для країн поза межами Європи, включно з Індією, адже постачання зерна використовується Путіним зараз як зброя проти всього світу.

Тому, дуже важливо показати, чому "мир" і будь-які мирні угоди з Росією не допоможуть вирішити проблему продовольчої безпеки, та що єдиний можливий вихід для налагодження вільної торгівлі і постачання їжі в інші країни світу це перемога та звільнення України.

Російська пропаганда

Без сумнівів для українців, але не є однозначним для деяких іноземців питання – хто винен у кризі?

Російська пропаганда починає запевняти світ, що саме Україна винна у голоді в Африці й Азії.

Одним з аргументів таких "експертів" є претензії до влади країн, які задіяні у просуванні санкцій щодо російських добрив та блокуванні експорту зерна, включно з Україною, щодо неправильної оцінки ризиків. Мовляв, краще будь-який мир, ніж голод у світі.

Слід звернути увагу представників світової спільноти на те, хто ж винен у кризі: розповідати про заблоковані порти в Одесі і заміноване Чорне море російськими кораблями, про крадіжку окупантами українського зерна з Запорізької області, де станом на зараз 60% території знаходиться під окупацією.

Украв, вивіз, у Москву. Як окупанти намагаються продати крадене українське зерно іншим країнам

Форум у Давосі ще раз показав, що зараз потрібно наголошувати на тому, як допомогти Україні забезпечити зелені коридори по вивозу зерна – бо саме це є терміновим короткостроковим рішенням, яке може запобігти значному глобальному голоду.

Диверсифікація та довгострокові рішення

Якщо говорити про довгострокові рішення, то вони передбачають зменшення залежності від російського газу шляхом переходу на відновлювальні джерела енергетики. Наразі, приблизно половина населення світу має доступ до їжі за рахунок мінеральних добрив, які виробляються за допомогою природнього газу, в тому числі російського.

Підвищення спроможності сфери сільського господарства в країнах Африки та диверсифікація торгівлі зерном – також один із шляхів вирішення проблеми.

Існує дуже сильна регіональна відмінність між продуктивністю використання сільськогосподарських земель через такі фактори як клімат, якість насіння та методи обробки землі. Тому якщо працювати над підвищенням спроможності регіонів самостійно та ефективно забезпечити себе врожаєм, це допоможе диверсифікувати постачання їжі.

Не слід ігнорувати пошук шляхів виробництва органо-мінеральних добрив на основі перероблених поживних речовин. Росія є одним з найбільших експортерів добрив на основі нітрогену (15%) та займає 21% міжнародного експорту поташу (карбонат калію).

Війна в Україні, перебій з постачанням та санкції призвели до значного скорочення експорту добрива та відповідно до підвищення цін на їжу в країнах Південної та Північної Америки. 

Що далі?

Головним наративом навколо теми продовольчої кризи на форумі у Давосі було питання вирішення порушення продовольчого ланцюга. Якщо зараз ми не подолаємо цю проблему і не попередимо кризу голоду – світ стикнеться з набагато значнішою кризою.

Проблеми із доступом до їжі скоріш за все призведуть до соціально-політичних заворушень і, відповідно, геополітичні зміни, великої хвилі міграції в Європу та Північну Америку.

Україні дуже важливо пам'ятати про це саме зараз, бо вікно можливостей для нас скоро може закритись, адже світ буде сфокусований на інших питаннях, таких як голод. Є ризик, що війна в Україні стане "простим регіональним конфліктом".

На форумі експерти обговорювали необхідність працювати над системними рішеннями подолання голоду. Африканський континент постраждав не тільки від впливу ковіду на виробництво їжі, але і від кліматичних змін і поганої агрополітики. І ці питання потребують спільного вирішення.

Віце-Президент Об'єднаної Республіки Танзанії на панелі Averting a Global Food Crisis зазначив, що для подолання кризи потрібно працювати у двох напрямках одночасно: інвестувати в методи зрощення і smart сільськогосподарську діяльність, також залучати молодь до сільськогосподарської діяльності. Але для цього потрібне глобальне партнерство.

Голод, інфляція, стагнація. Куди котиться світова економіка та як на це впливає війна в Україні?

Міністерка Змін клімату та довкілля ОАЕ Маріам Бінт Мохамед Саід Гареб Аімхері говорить про відповідальність країн, які перебувають у кращому становищі щодо продовольчої кризи, спонукає їх споживати менше м'яса, свідомо ставитись до вживання їжі і до її залишків.

Причинами продовольчої кризи є також і кліматичні зміни. Сільське господарство повинно стати частиною вирішення як і питання кліматичної зміни, так і питання продовольчої безпеки.

"Продовольча криза набагато ширша за проблему війни в Україні і була спричинена також кліматичними змінами", – впевнена Ханнеке Фабер, президентка відділу продуктів харчування та напоїв Unilever.

Підсумовуючи результати форуму у Давосі, Україні потрібно працювати на випередження із російською пропагандою в країнах Африки, Азії, Мексики, які зазнають голоду від того, що наразі українське зерно заблоковано російськими військовими.

Потрібно чітко артикулювати, які кроки Україна робить зараз для того, щоб забезпечити зелені коридори експорту зерна, а також з якими перешкодами стикається. Навіть в контексті покупки зерна необхідно озвучувати питання: "Чому світ не може дозволити почати вести бізнес з Росією "як зазвичай"?".

Вікно можливостей для України відчинене тільки зараз і воно дуже коротке, бо проблема глобального голоду буде набагато серйознішою для світу і призведе до сильних соціально-економічних та геополітичних зрушень. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: