Чи насправді буде обмежена робота онлайн-казино після Указу Президента?
Не минуло й чотирьох років, відколи в Україні наново легалізували азартні ігри, як цей вид бізнесу став загрозою для громадян, так і не ставши джерелом надходжень до бюджетів.
І нарешті його вирішили обмежити. Щоправда, не весь, а тільки частину — онлайн-казино, і то тільки після відповідної петиції військового, і то — тільки після того, як реклама ігор на гроші буквально почала виринати з кожної шпарини.
Бодай часткове убезпечення громадян від впливу цього виду бізнесу передбачене законом "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор".
Він передбачає створення Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ). В серпні буде два роки, як ДСОМ мала б запрацювати, але досі чекаємо. А принципи відповідальної гри так і залишились просто словами на папері.
У Верховній Раді готується до другого читання законопроєкт №9256-д, спрямований на боротьбу з лудоманією, проте частково, якимись напівпівмірами. Тепер маємо ще й Указ Президента. Чи стане він панацеєю від ігрової залежності? Давайте розбиратися по пунктах.
З реклами й почнемо. Кабінету Міністрів доручено впродовж трьох місяців розробити порядок обмеження всіх форм реклами азартних ігор. Але є закон України "Про рекламу", яким і мають встановлюватись обмеження.
І певні обмеження там є, хоча вони, вочевидь, недостатні і або дуже вільно трактуються, або просто не виконуються. І в результаті – реклама азартних ігор майже всюди. Законопроєкт №9256-д передбачає заборону реклами азартних ігор, але ще при розгляді її податковим комітетом почались розмови, що всю рекламу забороняти не можна.
Крім того, зараз на депутатську пошту надходять листи від представників рекламної індустрії, де одним з аргументів, чому таку рекламу не можна заборонити, є прогноз "катастрофічних наслідків для галузей зовнішньої реклами" (звертаю увагу – зовнішня реклама азартних ігор сьогодні заборонена).
Обмеження гравців
Планується заборонити реєстрацію організатором азартних ігор казино в інтернет кількох акаунтів для одного гравця. Частково це передбачено законопроєктом 9256-д, але в іншій інтерпретації, а саме: у вигляді заборони використання клієнтом більше ніж одного рахунку для здійснення розрахунків у грі.
Серед інших обмежень, передбачених Указом Президента, які не передбачені ані законопроєктом №9256-д, ані будь-яким іншим законопроєктом: визначення максимального часу безперервної участі в азартній грі в мережі Інтернет на добу для одного акаунту; запровадження обов'язкових перерв у грі; визначення максимального часу гри на тиждень.
Як Кабмін реалізовуватиме такі вимоги, що не будуть відображені в законі, якщо не поспішає навіть із виконанням прямих законодавчих норм — питання риторичне.
Встановлення ліміту витрат гравця на гру впродовж певного часу (дня, тижня, місяця) з можливістю його зміни не частіше одного разу на місяць, що є в Указі, також жодною законодавчою ініціативою не передбачено.
До того ж, таке обмеження не буде ефективним, оскільки немає обмеження суми. Інша річ — обмежити ліміт гравця на гру впродовж місяця (наприклад, однією мінімальною заробітною платою), який гравець може підвищити до рівня не вище 50% від свого середньомісячного оподаткованого доходу за попередній календарний рік, з обов’язковим підтвердженням такого доходу.
Такий підхід міг би спрацювати, плюс "відпала" б частина гравців на так звані нетрудові доходи (ну, або неофіційні — зарплату "в конверті").
Що важливо: контроль за виконанням усіх цих вимог неможливий без впровадження ДСОМ і передачі туди інформації у вигляді, що дозволяє її аналіз стосовно окремого гравця. Таких законодавчих пропозицій наразі немає.
Онлайн-моніторинг і блокування сайтів
Є в Указі і доручення щодо ДСОМ: її Кабмін має впровадити впродовж трьох місяців відповідно до своєї Постанови від 16.02.2024 № 171. Ще раз: ця норма мала запрацювати майже два роки тому, вона була основною умовою для легалізації грального бізнесу.
І відсутність її досі означає, що протягом майже двох років гральний бізнес працює поза межами правового поля.
Що ж, зачекаємо ще три місяці, але тут питання до вимог урядової постанови: про доступ до систем організаторів азартних ігор там не йдеться, що фактично перетворює систему онлайн-моніторингу на велике сховище даних. У результаті будемо мати Державну систему онлайн-моніторингу, яка власне онлайн-моніторинг і не здійснює.
Щодо прийняття рішень про блокування нелегальних вебсайтів за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей, то виконання цього пункту Указу є проблематичним.
На сьогодні не існує центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей; Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) такими повноваженнями не наділена, тож будь-які рішення, прийняті за її поданням, можуть бути скасовані за результатами оскарження.
Законопроєкт 9256-д, який ліквідовує КРАІЛ, також такий єдиний орган не створює, а повноваженнями на подання щодо блокування нелегальних сайтів з азартними іграми наділяється інший орган, який також іще має бути створений. То хто це доручення, зрештою, виконуватиме — не зрозуміло.
Заборона для військових та інші доручення
Головнокомандувач Збройних Сил України повинен невідкладно запровадити заборону військовослужбовцям доступу до гральних закладів та/або участі в азартних іграх у мережі Інтернет. Яким чином? Хіба що шляхом видання відповідного наказу, проте дієвість такого наказу буде майже нульовою.
Законопроєкт №9256-д передбачає внесення військовослужбовців у встановленому Кабміном порядку до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх. Але ж не тільки у військових справа: до такого Реєстру зараз включено трохи більше 6 тисяч осіб (в тому числі 10 військових).
Тобто участь в азартних іграх є проблемою для значної частини громадян, які витрачають в онлайн-казино, за різними підрахунками, 400 – 500 млн грн щодня. Внесення ж до Реєстру військових створює високий ризик витоку інформації про них, що навіть у мирний час є неприйнятним, не кажучи про воєнний.
Указ містить доручення іншим органам влади. Мінсоцполітики повинно буде прийняти державний стандарт соцпослуги для здійснення соціально-психологічної реабілітації осіб з ігровою залежністю і провести відповідні навчання серед надавачів соціальних послуг.
МОЗ повинно буде прийняти клінічний протокол (стандарт) лікування лудоманії, виявлення у пацієнтів ознак лудоманії, станів, які можуть передувати її виникненню, надання необхідної допомоги для профілактики й лікування цієї хвороби.
Ні про те, ні про інше згадки в законодавчих ініціативах немає, і я вкотре до цього апелюю, адже, як би кому не хотілося, законив Україні мають вищу юридичну силу, ніж навіть укази Президента.
В цілому ж, не заперечуючи необхідності вжиття зазначених заходів (маю на увазі пов’язаних із клінічним протоколом), хочу звернути увагу, що першими певні прояви станів залежності побачать саме організатори азартних ігор (збільшення тривалості та частоти гри, збільшення ставок, значне збільшення загальних витрат на гру тощо) та Уповноважений орган (через ДСОМ). Тому важливо визначити ці ознаки і встановити обов’язок організаторів азартних ігор виявляти таких осіб та не допускати до гри.
Не лише доручення, а й рекомендації
Рекомендації, надані Нацбанку, щодо заборони прийому як застави товарів подвійного використання, затвердження методичних рекомендацій щодо блокування платежів громадян кредитним коштом на рахунки організаторів азартних ігор, контролю Р2Р-переказів, знову ж таки, мають бути внесені як зміни до законодавства (інакше так і залишаться рекомендаціями).
Пункти Указу про проведення Мінцифри в місячний строк переговорів з компаніями Apple та Google щодо заборони розміщення застосунків з азартними іграми без відповідної ліцензії в зоні UA в їх магазинах додатків, а також про проведення в двомісячний строк перевірок організаторів азартних ігор щодо дотримання ними санкційного законодавства України не коментую. Це робити потрібно.
А от рекомендація Офісу Генпрокурора спільно з СБУ, ДБР, Нацполіцією та БЕБ посилити заходи реагування щодо фактів порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність на ринку азартних ігор, сприймається неоднозначно. Чи мали ці органи і без рішення РНБО та Указу Президента, а за законом реагувати на факти порушення законодавства? Якщо ні, то на підставі чого робитимуть це тепер? Якщо ж мали і не здійснювали, то чому і чи понесе хтось за це відповідальність?
Роз’яснювальна робота
Наостанок — про доручення Кабміну провести національну інформаційно-роз’яснювальну кампанію щодо небезпеки азартних ігор. Не впевнена, що така широка кампанія не спрацює "навпаки" — як реклама і що кошти на таку кампанію не будуть виділятись "обраним".
А от у тому, що при вході на сайт чи мобільний застосунок з азартними іграми має спочатку видаватись уся інформація про небезпеку азартних ігор та загрозу ігрової залежності, а під час гри постійно на екрані мають бути попередження та контакти "гарячих ліній" закладів, які надають допомогу лудоманам, впевнена.
І до етимології. В українській мові є аналог слова "гемблінг" (азартні ігри) — це "гембель" (у значеннях "погана ситуація", "неприємність"). Суцільна прикра ситуація в державі виходить після легалізації азартних ігор, які за останні роки перетворилися на справжню катастрофу для людей, що знаходяться в стані постійного стресу та купилися на "легкі гроші" в рекламі цього асоціального бізнесу.
Реагувати на ситуацію слід негайно (доки ще не пізно) і більш рішучо — не через реєстрацію законопроєкту, який мало що виправляє (як законопроект №9256-д), та піар-кампанію "які ми класні, бо ліквідовуємо КРАІЛ", що "замилюють" очі та відводять від реального вирішення проблем, а через прийняття таких змін, що дозволять мінімізувати негативний вплив азартних ігор на громадян, незважаючи на супротив організаторів азартних ігор, і навіть попри можливі зменшення надходжень до бюджету від грального бізнесу.
І, звичайно, виконавши те, що вже прописано в законах (скільки ще треба законів/указів/постанов, щоб запрацював онлайн-моніторинг, а також здійснювались як дієвий нагляд за легальним, так і боротьба з нелегальним гральним бізнесом ?). Було б бажання.