Министр финансов Сергей Марченко: На следующий год имеем непокрытую потребность от 12 до 15 миллиардов долларов

Министр финансов Сергей Марченко: На следующий год имеем непокрытую потребность от 12 до 15 миллиардов долларов

Украине не хватает 5 миллиардов долларов и закрыть эту "дыру" правительство может только самостоятельно. Как государство ищет средства на войну и откуда будет брать финансы в 2025 году? (укр)
Пятница, 24 мая 2024, 08:30 -
фото Економічна правда

Держава шукає гроші на війну. Через затримки з виділенням пакетів оборонної допомоги від партнерів уряд уже почав витрачати на закупівлю зброї кошти, закладені для виплат грошового забезпечення військових наприкінці року. Як наслідок, під кінець року в бюджеті оборони виникне "дірка", закрити яку можливо буде лише внутрішніми ресурсами.

Де їх знайти? Логічна відповідь – проводити детінізацію економіки, боротися з "чорним" ринком тютюну та іншої підакцизної продукції. Однак міністр фінансів Сергій Марченко не вважає, що держава може покладатися на ефективність цих методів.

"Я зараз ще чую багато закликів побороти тіньовий сектор, навести порядок на митниці, БЕБ тощо. Звісно, я це все підтримую, але я досить обережний і скептичний щодо того, що це дозволить нам в найближчій перспективі знайти суттєвий ресурс", – сказав він у спільному подкасті Центру економічної стратегії та VoxUkraine "Що з економікою?".

Чи планує уряд підвищувати податки? Звідки держава братиме фінанси у 2025 році? Як покращити роботу Бюро економічної безпеки? ЕП переказує ключові тези розмови з міністром фінансів.

Реклама:

 — За перший квартал 2024 року видатки на оборону були виконані майже на третину річного плану. Як Мінфін планує фінансувати видатки на оборону, щоб покрити всі потреби Збройних сил?

— Після того, як ми розблокували пакет американської допомоги, у нас в теорії покриті видатки соціально-гуманітарного напрямку. Однак у нас залишається невирішене питання щодо видатків військового характеру, тому ми зараз активно думаємо над тим, як це можна вирішити.

Ця проблема виникла через затримки з виділенням військової допомоги від партнерів. Через це нам довелося фактично переміщувати з кінця року видатки з програм грошового забезпечення військових на закупівлю зброї вже зараз. Розмір цього gap-у становить 5 мільярдів доларів і ми думаємо, яким чином будемо його перекривати вже найближчим часом.

Важливо, що ці видатки маємо покрити самостійно. Вони досить великі, але в нас є план. Нам потрібно успішно пройти четвертий перегляд місії МВФ, а далі будемо спілкуватися з нашими партнерами і шукати рішення.

— Ресурс, за допомогою якого можна покрити цю потребу, – це, зокрема, податкові надходження. Тут протягом останніх кількох місяців бачимо позитивну динаміку. Завдяки чому вдалося цього досягнути?

— Ще у вересні 2023 року ми почали розробляти та впроваджувати заходи, які дозволили перекрити потребу через відсутність зовнішнього фінансування. Адже в першому кварталі 2024 року зовнішнє фінансування покривало лише 10% наших планових потреб.

Тому були ухвалені рішення щодо додаткового оподаткування банків, переспрямовано податок з доходів військовослужбовців з місцевих бюджетів до державного. Також ми наблизили сплату державними компаніями дивідендів із середини на початок року. Крім того, більший, ніж очікувалося, прибуток до бюджету переказав Нацбанк.

Також тішить зростання надходжень ПДВ (на 72%, а для імпортного – на 40%), акцизних зборів (на 77%), податку на прибуток (на 170%). Це свідчить про те, що в нас пожвавлюються економічні процеси, і більшість нарощує сплату податків порівняно з показниками минулого року.

Ми сподіваємося, що такий тренд збережеться як мінімум до кінця року, можливо, на найближчу перспективу. Хоча останні удари по енергетиці не додають оптимізму: Мінекономіки та Нацбанк уже переглянули свої прогнози щодо зростання ВВП, що відповідним чином позначиться на бюджетних надходженнях.

Податкова мобілізація. Де влада шукатиме додатковий трильйон гривень, щоб закрити діру?

— Наскільки міністерство задоволене тим, скільки вдається залучати коштів на внутрішньому ринку?

— За час великої війни ми випустили ОВДП на 1 трильйон гривень – це 15% ВВП. Ця сума дозволила нам профінансувати 200 днів бойових дій.

Динаміка запозичень позитивна: у 2022 році – 250 мільярдів гривень, у 2023 році – 566, станом на травень 2024 року – уже 184 мільярди. Загалом рефінансуємо ОВДП на 138%. У цьому випадку робимо максимум з того, що можемо зробити. Що дуже тішить – обсяги купівлі ОВДП фізичними особами. Наразі це 62 мільярди гривень.

— Перейдімо до 2025 року, який видається менш прогнозованим та більш складним. Чи є розуміння, якою може бути потреба в зовнішній фінансовій допомозі на наступний рік і де ці ресурси брати?

— Чинна програма Міжнародного валютного фонду передбачає, що активні бойові дії триватимуть до кінця 2024 року. Хоча нам всім хотілося б, аби так і сталося, проте ми маємо виходити і планувати на 2025 рік різні сценарії.

Тому ми вже порушуємо питання, що показники міжнародної фінансової допомоги від партнерів на наступний рік мають бути переглянуті з урахуванням того, що базовий сценарій може не збутися, тобто війна може бути продовжена на 2025 рік у досить активній фазі.

Наразі маємо розуміння щодо отримання коштів у межах Ukraine Facility. Є серед партнерів МВФ, можливо, Велика Британія. Далі можуть бути Канада, Японія – наші ключові донори. Але це ще не hard commitment (тверді зобов’язання), за ці кошти потрібно поборотися. Орієнтовно бачимо непокриту потребу на 2025 рік 12-15 мільярдів доларів.

 
фото еп

— Чи можемо розраховувати на фінансову підтримку від США?

— Зовсім цього не відкидаємо. Ба більше, зараз країни G7 обговорюють варіанти сек’юритизації майбутніх потоків від заморожених російських активів. Це питання також може бути нам цікавим, не відкидаючи ключового вектора – вилучення всіх активів на користь України.

— Якщо говорити про сек’юритизацію, то чи можна буде використовувати ці кошти на оборону?

— Думаю, це питання буде справедливо порушити на нашій найближчій дискусії з міністрами G7. Ми вважаємо, що ці кошти не повинні мати ніяких обмежень на використання, адже їх генерують заморожені російські активи.

— Люди люблять питати, коли нарешті влада переставить економіку на військові рейки. Хоча якось не дуже уявляють, як на їхньому житті ці військові рейки позначаться.

— Потрібно виходити з того, що в нас абсолютно неможливі будь-які волюнтаристські або дирижистські способи вирішення економічних питань.

У демократії дуже важко воювати. Дискусія під час війни іноді недоречна і може бути згубною. З іншого боку, вона також дозволила нам мати певні технологічні та інтелектуальні переваги. Сподіваюся, ми ці переваги зможемо далі мультиплікувати і зберегти.

Я зараз ще чую багато закликів побороти тіньовий сектор, навести порядок на митниці, БЕБ. Звісно, я це підтримую, але я обережний і скептичний щодо того, що це дозволить нам в найближчій перспективі знайти суттєвий ресурс.

Вищі податки для ФОПів та перетворення митників на слідчих. Як держава планує зібрати більше доходів у наступні шість років?

— Якщо ми говоримо про підвищення податків як джерело покриття додаткових потреб оборони, то як саме вони можуть зрости?

— Я б уник відповіді на це запитання, бо для того, аби щось пропонувати, треба це правильно прорахувати і далі бути готовим це захищати.

"Національна стратегія доходів" не передбачала підвищення рівня оподаткування на першому етапі. На першому етапі передбачалося створення довіри між бізнесом і владою. Але реальність є іншою, і той шалений додатковий тиск, який ми відчуваємо з точки зору необхідності забезпечення військових за рахунок внутрішнього ресурсу, на жаль, повинен мати відповідь.

— Які кроки зроблені щодо "Національної стратегії доходів"? Чи розглядаються зміни до неї?

— Ми підготували пакет змін щодо індексації ставок податків на пальне. Ми активно працюємо з нашими адміністраторами з точки зору консолідації, централізації тих процесів, які є в податковій та на митниці. Однак бажання адміністраторів зберегти за собою контроль за ключовими сервісами і їх наповненнями є суттєвим викликом. Адже корінь не в тому, хто очолює орган, а в тому, хто адмініструє бази даних та сервіси.

— Багато підприємців скаржаться, що ДПС досі працює за індикативами. Чи можливо відійти від цієї практики, принаймні, у повоєнний час?

— У нас є планові показники, затверджені в бюджеті. Коли ми говоримо про індикативи, ми кажемо, як ці планові показники потім реалізовуються на практиці. Але це не значить, що це має бути обов'язковий елемент наповнення.

Водночас потрібно враховувати, що в нас специфічне середовище і всі прекрасно розуміють, що існує законний спосіб несплати податків. З іншого боку, коли ми кажемо про конкурентне середовище, то несплата податків надає конкурентну перевагу.

Тому певні оцінки сплати податків на ринку мають бути. Якщо підприємства мінімізують сплату податків, проте мають високі доходи, то до них можуть бути справедливі питання. Я не кажу, що мають бути санкції у вигляді блокування податкових накладних, але з точки зору оцінки діяльності підприємств у частині сплати податків, думаю, що це може бути досить об'єктивний показник.

Ручний контроль та презумпція вини. Що з Податковою і чому влада не хоче її реформувати?

— Зараз багато говорять про Бюро економічної безпеки. Якби його передали у віддання Міністерства фінансів, то як би ви змінили філософію роботи цього органу?

— Зараз концепція цього органу трохи розходиться з тим, що я пропонував ще на етапі, коли була дискусія про його створення. Зараз ідеться про концентрацію повноважень, концентрацію відповідальності.

Я бачу це завдання в формуванні спроможності, у першу чергу, інтелектуальної спроможності, щоб ми не концентрувалися на кіосках з нелегальними сигаретами, а концентрувалися на бенефіціарах, які за цим стоять.

Думаю, БЕБ займається і тим, і тим, але, враховуючи залученість цього органу в економічні процеси, мені важко навіть сформулювати, що потрібно змінити, щоб це працювало. Я навіть не виключаю ідею про ліквідацію цього органу. Хоча тоді виникне багато питань, що робити з концентрацією цих повноважень і відповідальності.

Адже відкрита справа, яку ніхто не розслідує, це проблема не менша, ніж відсутність цієї справи. А справи відкриваються, справи розслідуються, їх хтось має доводити до кінця. Там досить успішні кейси, які вони реалізовують, але зараз це більше перетворилося на правоохоронну історію, ніж фіскальну.

Ключове питання в тому, яку задачу має вирішувати цей орган, які функціонали, хто має ці задачі формулювати. Від відповіді на ці питання залежить дуже багато.

Реклама:
Слушайте подкаст "Хроники экономики" на удобной платформе: