"Экономическая правда" приглашает на конференцию "Восстановление Украины: почему не следует откладывать до победы"

БЭБ не оправдало надежд. Ключевой для экономики правоохранительный орган "перезагружают"

БЭБ не оправдало надежд. Ключевой для экономики правоохранительный орган "перезагружают"

Похоже в перечне проваленных реформ есть пополнение. Почему депутаты хотят перезагрузить работу Бюро по экономической безопасности? (укр)
Четверг, 30 марта 2023, 15:30 -
Колаж: Андрей Калистратенко

Півтора року тому розпочав роботу правоохоронний орган, який відповідає за розслідування усіх економічних злочинів в країні. Бізнес, виснажений "масками-шоу" у виконанні "інвестиційних нянь" у погонах, роками чекав на зміни. Очікування підприємців вилилися у створення Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Однак прогресивні реформаторські ідеї "захлинулися" на етапі реалізації благих задумів.

Депутати, які два роки тому створили БЕБ для перезавантаження системи розслідування економічних злочинів, тепер хочуть перезавантажити роботу вже самого Бюро, яке пропрацювало лише півтора року. Парламентарі не самотні у своїх бажаннях почати історію БЕБ з чистого аркуша.

За даними співрозмовників ЕП в Національному банку, відповідний пункт увійшов до меморандуму про співпрацю між Україною та МВФ. Тож тепер від перезавантаження Бюро залежить отримання близько 15,6 млрд дол кредиту від Фонду та ще близько 40 млрд дол пов’язаного з ним фінансування.

Реклама:

Чим БЕБ не влаштовує українських парламентарів та міжнародних партнерів?

Нема роботи – нема проблем

"Бюро економічної безпеки – це новий орган. Він буде зупиняти кримінальні прояви в усіх сферах економіки. Ми орієнтовані на випередження економічних ризиків, а не на реагування на правопорушення постфактум", – заявляв наприкінці 2021 року директор БЕБ Вадим Мельник.

Робота БЕБ мала принципово відрізнятися від методів правоохоронних органів, які паралізували роботу бізнесу. Досягти цього передбачалось через використання великого відділу аналітиків, які, фактично, дистанційно виявляють злочинні схеми на підставі доступної у них інформації.

На початку Мельник не переставав розхвалювати особливості роботи Бюро. Щоправда, запалу та натхненню у його голосі вірили далеко не усі. Усе через його попереднє місце роботи у Державній фіскальній службі, а фактично – у податковій міліції, яку БЕБ і мало замінити у першу чергу.

Тож, від податкового міліціонера з багаторічним досвідом ані громадськість, ані бізнес радикальної зміни підходів у роботі не очікували.

Маски-шоу одного актора: як ДФС, СБУ і Нацполіція втратили контроль за економічними злочинами

Та вони помилились. До створення БЕБ, дії поліції, СБУ та податкової міліції були у "топах" скарг, які отримувала Рада бізнес-омбудсмена від підприємців.

За сім років, з 2015-го по 2021-й рік, щодо дій лише податкової міліції бізнес відправив 380 скарг. У 2022-му на роботу БЕБ поскаржились всього двічі.

Може здатися, що БЕБ вдалося "переламати" стару систему відносин між правоохоронцями та підприємцями. Проте останні зазначають, що відсутність скарг на роботу БЕБ пов’язана не стільки зі зміною підходів новоствореного органу, скільки з відсутністю реальних результатів такої роботи в цілому.

"Нам складно надати об’єктивну оцінку роботи цього органу. Так, наприклад, бізнес часто підіймає питання функціонування тіньового сектору економіки, водночас вагомих результатів роботи структури у цьому напрямку ми поки не помітили", – відповіли ЕП у Європейській бізнес-асоціації.

На скільки ефективно працює БЕБ?

Місяць тому парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики визнав роботу БЕБ незадовільною. Після цього депутати зареєстрували законопроєкт, який передбачає повне перезавантаження роботи Бюро, зокрема переобрання його голови.

Критика роботи БЕБ почалася з осені 2022 року. Так, 3 жовтня податковий та правоохоронний комітети парламенту провели засідання, на якому дали спільну негативну оцінку роботи Бюро. Згодом у Раді створили тимчасову слідчу комісію (ТСК), метою роботи якої було розслідування діяльності чи бездіяльності БЕБ.

"З моменту створення БЕБ минуло понад 15 місяців, втім, очікуваної ефективності в роботі, прозорості у своєї діяльності, нульової толерантності до корупції цей новий державний орган не продемонстрував", – наголошують автори законопроєкту про перезапуск Бюро.

При цьому, оцінки ефективності роботи БЕБ, які дають депутати, відрізняються від таких же оцінок, які надає саме Бюро. Інколи дані розходяться за одними й тими ж показниками.

Якщо прослідкувати за медійною активністю БЕБ, то може скластися враження про те, що Бюро майже цілодобово працює, приносячи державі багатомільярдну вигоду. "За останні три місяці по кримінальних провадженнях БЕБ відшкодував понад 650 млн грн. Водночас у 2023 році на зарплатню співробітникам Бюро заплановано 390 млн грн", – йдеться в одному з останніх повідомлень Бюро.

Голова Бюро економічної безпеки: Ми почали займатися зарплатами "в конвертах" і знаємо головних гравців

Та чи так це? У Раді стверджують, що БЕБ маніпулює цифрами та створює лише медійну активність, тоді як реальні результати роботи набагато скромніші.

За даними членів ТСК з якими вдалося поспілкуватися ЕП, у 2022 році у провадженні БЕБ перебували 664 кримінальних провадження, з яких лише 15 направили до суду (12 з яких – з обвинувальним актом).

Щодо сум відшкодування збитків до бюджету, то вони у рази менші, ніж заявляють у БЕБ. Перевірити це може кожен, адже Бюро зобов’язане звітувати про свою роботу до Офісу генпрокурора.

Відповідно до цієї звітності, за весь 2022 рік Бюро відшкодувало держбюджету лише 33,27 млн грн.

 

Тут варто відзначити, що після того, як Рада почала критикувати БЕБ, ефективність його роботи значно підвищилася. Так лише за перші два місяці цього року завдяки роботі Бюро до держбюджету надійшло вдвічі більше коштів, ніж за весь 2022 рік – 66,69 млн грн.

У БЕБ кажуть, що здійснювали не лише пряме відшкодування збитків, але й проводили арешт активів, які надалі продавались, а дохід направлявся в бюджет. "У 2022 році в межах кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ, накладено арешт на 46,7 млрд грн, з яких активи РФ становлять понад 40 млрд грн, а цього року – на суму 1,6 млрд грн", – повідомили ЕП в Бюро.

Неефективність та саботаж

Мала сума відшкодування збитків до бюджету – не єдина претензія депутатів до роботи БЕБ. У ТСК зазначають, що Бюро загалом неефективно виконувало покладені на нього функції у всіх сферах своєї відповідальності.

Як приклад депутати називають ринок тютюну. За даними моніторингу торгівлі тютюновими виробами, який проводить компанія Kantar Ukraine, у серпні 2022 року чорний ринок тютюну досяг свого історичного рекорду – 21,9%. Сума несплачених акцизів з нелегально проданих цигарок торік сягнула 19 млрд грн.

Чорний ринок завдає державі збитків не лише у формі недоотриманих акцизів, але й руйнуючи конкурентне середовище та зменшуючи податкові відрахування від чесних виробників. Тому реальні збитки від його існування набагато більші.

Розквіт чорного ринку припав якраз на перший рік діяльності БЕБ, на яке покладено обов’язки боротися з незаконним обігом підакцизних товарів.

"Вони перетворили роботу з ПДВ для бізнесу на гру в рулетку". Нардеп про роботу Податкової та нову концепцію "10-10-10"

Ще один закид у бік БЕБ – гральний ринок, де фактично на очах у працівників Бюро зародилися багатомільярдні схеми з ухилення від податків за участі банків, торговельних мереж та фінансових компаній.

Масштаби схем були такими значними, що після їхнього публічного розкриття в Україні закрили банк та платіжну систему, а проти найбільших бетінгових компаній запровадили санкції на 50 років.

Схема працювала так: коли гравці робили ставки, то переказували кошти не на рахунки бетінгової компанії, а на спеціальні транзитні рахунки банку. Із залишків на цих рахунках оплачувалася "сіра" зарплата працівників торговельних мереж. Відтак, на цій схемі податки не платилися щонайменше двічі: з доходів грального бізнесу та виграшів гравців, а також торговельними мережами під час сплати податків із зарплат.

Про існування подібних схем у БЕБ знали з перших днів свого існування. Ще у 2021 році Вадим Мельник в інтерв’ю ЕП описував її у загальних рисах.

"Це переважно магазини побутової техніки. У працівників є дві картки: зарплатна і нібито бонусна. Це стара схема. Якщо (у компанії – ЕП) працює 1 тисяча працівників, ти кожному конверт не видаси. Це ми так називаємо "зарплата в конвертах", але вона переказується на одну картку. На іншу переказується зарплата, а це якась бонусна картка, з якої не платиться податок", – пояснював директор Бюро.

Очікування результатів роботи директора БЕБ Вадима Мельника були дещо вищими за фактичні
Фактичні результати роботи директора БЕБ Вадима Мельника виявились дещо нижчими за очікування

Попри це, до публічного розголосу у БЕБ майже не звертали уваги не лише на "стару схему". У звіті Бюро за 2022 рік, результатами протидії схем на гральному ринку називають створення 5 аналітичних продуктів та 1 інформаційного документа, а також звернення щодо закриття 1661 незаконного грального сайту.

За даними голови ТСК Ярослава Железняка, минулого року Комісія з регулювання азартних ігор (КРАІЛ) передала до БЕБ майже 1700 заяв щодо нелегальних гральних веб-сайтів та 605 – щодо гральних закладів. Бюро відкрило лише 34 кримінальні справи, жодна з яких так і не потрапила до суду.

Цьогоріч Бюро активно долучилося до викриття схем з гральним бізнесом та навіть почало боротися з нелегальними гральними закладами.

Крім цього, працівників БЕБ звинувачують у відвертому саботажі. У розпорядженні ЕП опинився лист Офісу Генпрокурора на ім’я одного з депутатів, у якому прокурори скаржаться на "системні випадки нехтування детективами та керівниками слідчих підрозділів БЕБ вимог кримінально-процесуального законодавства та письмовими вказівками прокурорів".

7 листопада 2022 року Офіс генпрокурора навіть просив директора БЕБ провести службову перевірку щодо неналежного виконання роботи працівниками органу та за наявності підстав покарати їх. 2 грудня у Бюро відповіли, що не вбачають підстав у службовому розслідуванні та притягненні своїх працівників до відповідальності.

Кадровий голод

Скромні досягнення БЕБ можна пояснити тим, що Бюро досі перебуває на початковому етапі формування свого кадрового складу. На 15 березня там працювала лише 731 особа з 4 тисяч передбачених законом, тобто 18,2% від штатного розпису.

Високий рівень вакантності посад в Бюро пояснюють недофінансуванням.

"Законом "Про Державний бюджет на 2023 рік" зменшено видатки на заробітну плату працівників БЕБ, що унеможливлює прийняття на службу нових працівників, оскільки це спричинило б порушення вимог закону "Про Бюро економічної безпеки України" в частині рівня оплати праці працівників", – кажуть в БЕБ.

Та навіть до тих посадовців, які змогли працевлаштуватися в Бюро, є низка запитань. Зокрема, за даними ТСК, конкурси на деякі посади у БЕБ проводилися з порушеннями та за відсутності документів, які визначають статус цих посад.

Кінець гральним схемам. За що НБУ прикрив IBOX банк?

"Конкурсна комісія БЕБ проводила співбесіди із 75 кандидатами в один день, призначаючи співбесіди у вечірній та нічний час. Навіть якщо комісія працювала без перерв 14 годин, маємо 11 хвилин на кожного кандидата, що говорить про те, що вказані конкурсні відбори є лише формальністю для створення видимості прозорості, змагальності та відкритості", – стверджують депутати Податкового комітету.

Вони ж додають, що деяких кандидатів взагалі не допускали до конкурсів з формальних підстав. Наприклад, до першого відбору на посади гласних працівників Бюро не допустили близько 60% претендентів.

Та навіть враховуючи порушення під час конкурсів, у БЕБ все одно маніпулювали їхніми результатами. Зокрема, переможців відбору переводили на інші посади. Таким чином на ту посаду, на яку й оголошувався конкурс, призначали людину, яка посідала друге чи навіть третє місце.

Через такі маніпуляції Рада громадського контролю при Бюро у липні 2022 року відкликала своїх представників із конкурсних комісій. Та в них і не було необхідності, адже закон дозволяє на період воєнного стану взагалі не проводити конкурсів на посади у БЕБ, пояснили ЕП у Бюро.

Політичний контроль

У бажанні депутатів перезавантажити БЕБ є політична складова. За даними співрозмовників ЕП серед депутатів, Бюро фактично підпорядковується заступнику голови Офісу президента Олегу Татарову, який конфліктує з головою Податкового комітету Данилом Гетманцевим, який входить до ТСК.

Про те, що Татаров контролює роботу БЕБ може свідчити призначення на найвищі посади у Бюро наближених до нього людей.

За даними членів ТСК, заступник директора БЕБ Віталій Гагач є кумом Татарова. Фактичний керівник аналітичного департаменту Бюро Микола Чинчин – це колишній керівник Татарова у МВС за часів Революції Гідності. Керівником, відповідальним за роботу детективів у БЕБ називають Олександра Ткачука, який також працював з Татаровим у МВС.

Данило Гетманцев: Якщо я мовчу, значить, я "в темі". Або "в долі". Або "в темі" і "в долі"

У Бюро підтвердили ЕП, що Гагач, Чинчин та Ткачук у них працюють. Зокрема, Віталія Гагача було призначено без проведення конкурсу у вересні 2022 року і, відповідно до посадових обов’язків, він має здійснювати координацію роботи підрозділів детективів центрального апарату та територіальних управлінь.

Посади та обов’язки Чинчина та Ткачука у БЕБ називати відмовилися.

Як зазначають члени ТСК, Вадима Мельника фактично усунули від управління та розслідувань, які проводить БЕБ. Мовляв, керівництвом Бюро займається Гагач, який "отримує прямі вказівки щодо конкретних розслідувань від Татарова".

Про це йдеться й в листі, який представники ТСК направили до посольств ключових партнерів України. Його копія є в розпорядженні ЕП.

Крім того, на оприлюдненому наприкінці 2022 року записі засідання ТСК представник Ради громадського контролю при БЕБ Денис Жело заявив, що Мельник втратив контроль над призначеннями до територіальних управлінь БЕБ.

Зокрема, керівником Одеського управління Бюро призначили Сергія Мунтяна, який за словами Жело, є "досвідченим схемщиком часів Януковича". Сам Мельник ніби то обіцяв, що не допустить цього призначення, однак врешті-решт воно відбулося, адже як свідчить запис "це було вирішено на найвищому рівні".

Що робити з БЕБ?

На початку березня у Раді Данило Гетманцев зареєстрував законопроєкт, яким пропонується достроково припинити повноваження директора Бюро та його заступників і оголосити конкурс на нове керівництво.

У разі ухвалення документа всі працівники БЕБ повинні будуть протягом року пройти атестацію, під час якої оцінюватимуться їхні професійні якості, доброчесність та наявність конфлікту інтересів.

Проте ця ініціатива має один недолік: звільнення керівника БЕБ, проведення конкурсу на нового, а також атестація всіх працівників Бюро, можуть паралізувати роботу цього органу на довгі місяці.

Хай там як, проте активна робота депутатів, зокрема з міжнародними партнерами, дала свої плоди. За словами співрозмовника ЕП в НБУ перезавантаження роботи БЕБ увійшло до меморандуму про співпрацю між Україною та МВФ в межах нової програми на 15,6 млрд доларів.

Історичне рішення. Як нова програма МВФ дозволить Україні залучити понад 50 мільярдів доларів

Від перезавантаження Бюро залежатиме не лише отримання кредиту від МВФ, але й супутнього фінансування на суму близько 40 млрд дол, яке вкрай необхідне країні в умовах широкомасштабної війни.

Схоже, що міжнародні партнери повірили у необхідність перезавантаження Бюро і надалі тиснутимуть на українську владу, аби це відбулося.

У таких умовах залишається лише сподіватися, що перезавантаження не закінчилося простою зміною прізвищ та, відповідно, сфер впливу на ключовий для економіки правоохоронний орган. 

Реклама: